Ухвала

від 26.04.2019 по справі 640/6473/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

26 квітня 2019 року м. Київ № 640/6473/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО"

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про визнання протиправними дій, скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення №452, затверджене протоколом №10 Про відмову у видачі ліцензії намовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві , яким було відмовлено Позивачу у видачі ліцензії;

- визнати протиправним та скасувати Рішення №450, затверджене протоколом №10 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві , яким визначила ТОВ Ч К (Radio JAZZ) переможцем конкурсу та вирішила видати ТОВ Ч К (Radio JAZZ) ліцензію на мовлення з використанням частоти 104.6 МГц.

Ухвалою суду від 22.04.2019р. відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

25.04.2019р. позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити запобіжні заходи шляхом:

- зупинення дії Рішення №450, затвердженого протоколом №10 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві , яким визначила ТОВ Ч К (Radio JAZZ) переможцем конкурсу та вирішила видати ТОВ Ч К (Radio JAZZ) ліцензію на мовлення з використанням частоти 104.6 МГц.;

- заборони Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення видавати ТОВ Ч К (Radio JAZZ) ліцензію на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві до винесення рішення за результатами розгляду даної позовної заяви та набрання рішенням законної сили;

- заборони ТОВ Ч К (Radio JAZZ) здійснювати радіомовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві до винесення рішення за результатами розгляду даної позовної заяви та набрання рішенням законної сили.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 06 грудня 2018 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі за текстом - Нацрада) протоколом №35 ухвалила Рішення №2153, яким затвердила конкурсні умови на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів.

06.12.2018 року, протоколом №35 Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було винесено рішення №2154, яким було оголошено конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів, а саме 104,6 Мгц.

13 грудня 2018 року за №239 було опубліковано оголошення в ЗМІ - газеті ВРУ Голос України на проведення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів. Граничним терміном подання заявок визначалась дата 11 лютого 2019 року о 18 години 00 хвилин.

Так, 11 лютого 2019 року ТОВ ТРК Стильне Радіо направило на адресу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Заяву про видачу ліцензії на мовлення, яка була зареєстрована за вх. №4/90.

27.02.2019 року за результатами розгляду Заяви Нацрада направила Позивачу лист за вих. №17/410 від 27.02.2019 року, яким повідомила про наявні недоліки в пакеті документів.

13 березня 2019 року Позивачем було направлено супровідний лист на адресу Нацради із виправленням виявлених недоліків, що були зареєстровані в Нацраді 14.03.2019 року за№16/1314.

03.04.2019 року Позивачу було надано відповідь, якою Нацрада повідомила про необхідність приведення у відповідність розмір фінансових інвестицій засновників у розрахункових та текстових частинах.

Засідання Нацради щодо розгляду Заяви Позивача стосовно участі в конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів відбулось 04.04.2019 року об 11-00 годин. За результатами проведеного засідання було винесено ряд рішень, у тому числі і оскаржувані позивачем, а саме:

- Рішення №452, затверджене протоколом №10 Про відмову у видачі ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві , яким було відмовлено Позивачу у видачі ліцензії;

- Рішення №450, затверджене протоколом №10 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві , яким визначила ТОВ Ч К (Radio JAZZ) переможцем конкурсу та вирішила видати ТОВ Ч К (Radio JAZZ) ліцензію на мовлення з використанням частоти 104.6 МГц.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивачем і було подано позовну заяву.

Проте, враховуючи, що Рішення про результати конкурсу на видачу ліцензії на мовлення оскаржується протягом одного місяця з дня його винесення, а ліцензія за результатами конкурсу на мовлення видається не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії за умови сплати ліцензійного збору і є єдиною законною підставою на право мовлення, на думку позивача, є нагальна потреба у застосуванні законного права у забезпеченні позовної заяви.

Зокрема, в обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що після реалізації рішення Національної ради про видачу ліцензії шляхом фактичної видачі ліцензії третій особі, дане рішення вичерпає свою дію, що у випадку задоволення позову та його скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача на отримання ліцензії.

Крім того, за посиланням заявника, у випадку видачі третій особі ліцензії на мовлення, подальше скасування рішення про її видачу може не призвести до скасування цієї ліцензії як виданої на підставі незаконного рішення, та можливості повторного розгляду заяви позивача у встановленому закону порядку, а тому ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача буде унеможливлений або ускладнений.

Розглянувши подану заяву суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заходи забезпечення позову вживаються судом лише з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та такі заходи не можуть вирішувати спірні відносини по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд здійснив оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 червня 2008 року в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивач не погоджується з рішеннями відповідача про відмову у видачі йому ліцензії намовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві та визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення частоти 104,6 МГц у м. Києві товариству з обмеженою відповідальністю Ч К (Radio JAZZ).

Як свідчать матеріали справи, рішенням від 06.12.2018 року № 2154 Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення оголосила конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням вільних радіоканалів.

Оголошення про конкурс опубліковано 13.12.2018 у газеті ГОЛОС УКРАЇНИ № 239 (6994) та у мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Національної ради www.nrada.gov.ua.

До Національної ради на участь у конкурсі на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві було подано 3 заяви від: ТОВ Ч К , м. Київ ( Radio JAZZ ); ТОВ РАДІО КЛАСИКА І ДЖАЗ , м. Київ ( Jazz&Blues ); ТОВ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТИЛЬНЕ РАДІО , м. Київ ( Стильний джаз ).

Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення встановлено, що статутні документи ТОВ Ч К , м. Київ ( Radio JAZZ ); ТОВ РАДІО КЛАСИКА І ДЖАЗ , м. Київ ( Jazz&Blues ); ТОВ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТИЛЬНЕ РАДІО , м. Київ ( Стильний джаз ), відповідають статті 12 Закону України Про телебачення і радіомовлення , конкурсну гарантію, як обов`язкову умову участі у конкурсі, сплачено у повному обсязі і у встановлений конкурсними умовами строк.

27.02.2019 року Нацрада направила ТОВ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТИЛЬНЕ РАДІО лист за вих. №17/410 від 27.02.2019 року, яким повідомила про наявні недоліки в пакеті документів.

13 березня 2019 року ТОВ ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТИЛЬНЕ РАДІО було направлено супровідний лист на адресу Нацради із виправленням виявлених недоліків, що були зареєстровані в Нацраді 14.03.2019 року за №16/1314.

03.04.2019 року Нацрада повідомила товариство ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ СТИЛЬНЕ РАДІО листом від 01.04.2019 № 17/685 про необхідність приведення у відповідність розміру фінансових інвестицій засновників у розрахункових та текстових частинах.

І вже наступного дня, 04.04.2019 року, Національна рада провела конкурс на отримання ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві та визначила його переможцем ТОВ Ч К , м. Київ ( Radio JAZZ ).

Між тим, відповідно до абзацу 13 ч. 3 ст. 24 Закону № 3759-XII Національна рада повинна вимагати від заявника виправлення недоліків у поданих документах, про що вона надсилає заявнику відповідний запит не пізніш як на десятий день після отримання заяви про видачу (продовження) ліцензії. Для виправлення недоліків заявникові надається розумний строк, який не може бути меншим за 14 календарних днів з дня отримання заявником відповідного запиту. Цей строк може бути подовжений Національною радою за мотивованим клопотанням заявника, але не більше ніж на 30 календарних днів. На час, наданий заявникові для виправлення недоліків, обчислення строків розгляду заяви про видачу (продовження) ліцензії зупиняється, крім випадків розгляду заяв на конкурсних засадах.

З вказаного вбачається порушення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення надання позивачу строку для усунення недоліків, що містяться у заяві на видачу ліцензії.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень Національної ради №452 та №450 від 04 квітня 2019 року, якими відмовлено позивачу у видачі ліцензії та визначено переможцем конкурсу ТОВ Ч К (Radio JAZZ), питання відповідності розміру фінансових інвестицій засновників взагалі не піднімалось та не було підставою прийняття зазначених рішень.

Згідно частини сьомої статті 24 Закону України Про телебачення і радіомовлення № 3759-XII від 21.12.1993р. (далі - Закон № 3759-XII) Національна рада у разі подання неповного пакета документів (у тому числі невиконання або несвоєчасного виконання заявником запиту, передбаченого абзацом другим частини п`ятої цієї статті) чи їх невідповідності вимогам цього Закону, або якщо подані документи не відповідають вимогам щодо прозорості структури власності заявника, ухвалює рішення про повернення документів заявникові без розгляду.

Відповідне рішення Національної ради має містити посилання на підстави, передбачені цією частиною, з яких Національна рада прийняла рішення повернути подані документи заявникові без розгляду, і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Після усунення зазначених у рішенні Національної ради причин, що стали підставою для повернення документів заявникові без розгляду, заявник вправі повторно подати до Національної ради виправлені документи протягом 10 календарних днів, при цьому датою подання заяви вважається дата першого її подання.

Зважаючи на вказане, у разі встановлення відповідачем невідповідності поданих документів вимогам щодо прозорості структури власності Національна рада повинна прийняти рішення про повернення документів без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону № 3759-XII ліцензія на мовлення видається не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії за умови сплати ліцензійного збору і є єдиною законною підставою на право мовлення.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що після реалізації рішення Національної ради про видачу ліцензії шляхом фактичної видачі ліцензії третій особі, дане рішення вичерпає свою дію, що у випадку задоволення позову та його скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача на отримання ліцензії.

Крім того, за посиланням заявника, у випадку видачі третій особі ліцензії на мовлення, подальше скасування рішення про її видачу може не призвести до скасування цієї ліцензії як виданої на підставі незаконного рішення, та можливості повторного розгляду заяви позивача у встановленому закону порядку, а тому ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача буде унеможливлений або ускладнений.

Таким чином, вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку може призвести до видачі Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві за наслідками проведеного конкурсу, правомірність проведення якого є предметом судового розгляду, до винесення рішення у даній справі.

Як свідчить судова практика, що склалася за аналогічними спорами, повернення радіочастот, які були передані іншим суб`єктам господарювання, є практично неможливим навіть тоді, коли рішення Національної ради, наявність якого стала підставою для відмови у видачі ліцензії, скасовано.

Так, відповідно до п. ґ) ч. 2 ст. 37 Закону України Про телебачення і радіомовлення Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення анулює ліцензію на мовлення на підставі рішення суду про втрату чинності ліцензії на мовлення.

Також вказаною статтею передбачено, що Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі: а) факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі - неліцензіату з метою проведення нею інформаційної діяльності; б) факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв`язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата; в) факту невиконання розпоряджень про усунення порушень законодавства та ліцензійних вимог; г) факту відмови ліцензіата у проведенні працівниками Національної ради перевірки його діяльності відповідно до вимог законодавства України; ґ) факту невідповідності ліцензіата визначеним статтею 12 цього Закону вимогам щодо заснування телерадіоорганізацій, обмеження частки власності іноземних фізичних та юридичних осіб в акціонерному або статутному капіталі телерадіоорганізації, а також до установчих і статутних документів телерадіоорганізації.

Отже, Національна рада, у разі наявності визначених законом підстав, має право звернутися до суду про анулювання ліцензії на мовлення.

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що у разі задоволення позовних вимог та набранням судовим рішенням у даній законної сили існуватимуть підстави для анулювання ліцензії, виданої іншій особі, однак таке анулювання можливо лише в судовому порядку.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Крім того, у разі невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, для виправлення яких заявнику буде необхідно докласти значних зусиль.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі Дорани проти Iрланді1 (Заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейський суд з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів (заява № 21948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп-2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своє суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Розглянувши зазначене клопотання суд приходить до висновку про його обґрунтованість, виходячи з того, що існує висока ймовірність заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, тому клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що таке вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Крім того, суд вважає, що застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відтак, дослідивши клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд вважає, що доводи заявника є такими, що підтверджуються існуванням обставин, передбачених статтею 150 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки, позивачем у клопотанні про забезпечення позову детально обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову до прийняття у справі судового рішення по суті.

При цьому суд не встановлює наявність очевидної протиправності Рішення №452, затвердженого протоколом №10 Про відмову у видачі ліцензії намовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві , та Рішення №450, затвердженого протоколом №10 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві , оскільки вказане повинно бути ретельно досліджено під час розгляду справи по суті.

Водночас, суд приходить до висновку, що такий спосіб забезпечення позову, як заборона третім особам, у даному випадку ТОВ Ч К (Radio JAZZ) здійснювати радіомовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві, не передбачений ч.1 ст. 151 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналізуючи вищенаведене, слід дійти висновку про те, що заходи забезпечення позову повинні бути пов`язані з його предметом, співмірними позовним вимогам, а вид забезпечення позову повинен відповідати заявленій меті.

Отже, заява ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" в частині заборони ТОВ Ч К (Radio JAZZ) здійснювати радіомовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві до винесення рішення за результатами розгляду даної позовної заяви та набрання рішенням законної сили - є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" шляхом зупинення дії рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №450 від 04.04.2019 року, затвердженого протоколом №10 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві , та заборони Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення вчиняти дії пов`язані з проведеним конкурсом та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві.

Керуючись статтями 150-154, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" від 25 квітня 2019 року про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

2. Зупинити дію Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №450 від 04.04.2019 року, затвердженого протоколом №10 Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві , яким визначено ТОВ Ч К (Radio JAZZ) переможцем конкурсу та вирішено видати ТОВ Ч К (Radio JAZZ) ліцензію на мовлення з використанням частоти 104.6 МГц у м. Києві.

3. Заборони Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення видавати товариству з обмеженою відповідальністю Ч К (Radio JAZZ) ліцензію на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві на підставі Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №450 від 04.04.2019 року Про визначення переможця конкурсу та видачу ліцензії на мовлення з використанням частоти 104,6 МГц у м. Києві до набрання законної сили судовим рішенням у дані справі.

4. В іншій частині заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

5. Ухвалу направити особам, які беруть участь у справі.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТИЛЬНЕ РАДІО" (01601, м. Київ, площа Спортивна 1-А; код ЄДРПОУ 23285867)

Боржник: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2; код ЄДРПОУ 00063928)

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 26 квітня 2022 року.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій