Рішення

від 12.02.2020 по справі 908/3393/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/207/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020 Справа № 908/3393/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Проскуряков К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой» (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 1, кв. 9; код ЄДРПОУ 31255577)

До відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина- 7» (69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 7-а, код ЄДРПОУ 34595115)

До відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Люкс» (69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 7-а, код ЄДРПОУ 43005122)

про стягнення 103 032,00 грн.

Без участі представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

05.12.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой» № 201 від 03.12.2019 (вх. № 3650/08-07/19 від 05.12.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина- 7» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Люкс» про стягнення 103 032,00 грн.

05.12.2019 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 05.12.2019 позовну заяву Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой» № 201 від 03.12.2019 (вх. № 3650/08-07/19 від 05.12.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина- 7» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Люкс» про стягнення 103 032,00 грн., на підставі п.п. 8, 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху.

З урахуванням вимог викладених у вищевказаній ухвалі суду, 12.12.2019 до суду від ДП «Побутторгсервіс» ТОВ «Снабпромстрой» надійшли пояснення № 207 від 12.12.2019 (вх. №08-08/25969/19 від 12.12.2019) разом з додатками про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3393/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.01.2020, запропоновано сторонам надати суду відповідні документи.

Ухвалою від 15.01.2020 судом оголошено перерву до 12.02.2020, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

12.02.2020 судом прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 01.12.2011 між Дочірнім підприємством «Побутторгсервіс» Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина- 7» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1 (договір № 1), за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежитлове приміщення в будинку № 7А по вул. Бульвар Будівельників, загальною площею 42 м 2 . В порушення умов п. 6.4., 6.5. договору № 1, 27.06.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина- 7» передано орендоване майно в суборенду ФОП Кім О.О., у зв`язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції за весь період перебування орендованого майна в суборенді, а саме з 27.09.2016 по 27.11.2019 включно на загальну суму 81 000,00 грн. Крім цього, рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1719/17 від 26.10.2017 договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011 розірвано. Проте, в порушення вимог ч. 1 ст. 785 ЦК України Товариство з обмеженою відповідальністю «Долина- 7» не повернуло позивачу зазначене орендоване майно, за що відповідач-1 також несе відповідальність, яка вже встановлена рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.02.2019 по справі № 908/2719/18, у зв`язку з чим позивачем нарахована неустойка за період з 22.01.2019 по 27.11.2019 включно на суму 22 032,00 грн.

Також, у позовній заяві Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой» зазначено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 по справі № 908/1719/17 встановлено, що обґрунтуванню своєї вимоги про стягнення штрафу за здачу орендованого майна в суборенду, позивач в якості доказів порушення відповідачем зазначених пунктів договору, за умовами якого здача в суборенду заборонена без письмового погодження з орендодавцем жодних доказів того, що ФОП Кім О.О. використовувала своє право на торгівлю алкогольними напоями в орендованому відповідачем приміщенні не надав . Проте, копії документів, що були надані Відділом державної виконавчої служби Хортицького району м. Запоріжжя, та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі № 280/2472/19 свідчать про те, що ФОП Кім О.О. раніше, та станом на час звернення з вказаною позовною заявою до суду користується цим приміщенням на правах суборендаря, що є обставинами, які раніше не були відомі позивачу. На підставі викладеного, строки позовної давності підлягають поновленню, адже є факти умисного ухилення від орендної плати, невиконання рішень судових органів та виконавчої служби, а також спроби здійснення фіктивного договору купівлі-продажу власного майна разом з орендованим майном, яке є власністю Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой» . На підставі викладеного просить суд позов задовольнити.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України визначено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що 23.12.2019 відповідачами-1 та 2 отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 16.12.2019 та 21.01.2020 відповідачами-1 та 2 отримано ухвалу суду про оголошення перерви від 15.01.2020.

Станом на 12.02.2020 запропонований ухвалами суду від 16.12.2019 та від 15.01.2020 відзив на позовну заяву відповідачі - 1 та 2 на адресу суду не надіслали, правами передбаченими ст. 42 ГПК України не скористались.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від відповідачів-1 та 2 до суду не надійшло.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 року між Дочірнім підприємством «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина-7» (орендар, відповідач-1) укладено Договір № 1 оренди нежитлового приміщення, за умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в користування нежитлове приміщення в будинку № 7-А по вул. Бульвар Будівельників, загальною площею 42 кв.м.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору строк оренди визначається з 01.12.2011 по 30.11.2012. Загальна сума договору складає 25 000,00 грн. орієнтовно.

Згідно з п. 5.1 Договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.11.2012.

Для переукладання строку договору на оренду приміщення орендар зобов`язаний повідомити орендодавця в строк не менш ніж за 1,5 місяця (п. 5.3. договору).

Пунктами 6.4. та 6.5. договору визначено, що оренда приміщення надається без права його викупу. Суборенда заборонена без письмового узгодження з орендодавцем. При порушення п. 6.4. стягується штраф у розмірі орендної плати по цьому договору за весь період здачі в суборенду.

Відповідно до акту передачі в оренду нежитлового приміщення, на підставі договору № 1 від 01.12.2011, орендодавець передав в оренду нежитлове приміщення в будинку № 7-А по вул. Бульвар Будівельників, загальною площею 42 кв.м. , а орендар прийняв вищевказане приміщення в оренду з 01.12.2011. Зазначений акт передачі в оренду нежитлового приміщення підписаний та скріплений печатками Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» . Також позивачем надано графічне зображення копії викопіювання спірного нежитлового приміщення IX за адресою м. Запоріжжя, вул. Бульвар Будівельників, буд. 7-А (літ.А-10,А1).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 27.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина-7» (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Кімом Олександром Олександровичем (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 27/9-1, за умовами п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння наступне приміщення (далі за текстом - приміщення, що орендується ), адреса будинку, в якому знаходиться приміщення, що орендується: 69123, м. Запоріжжя, Бульвар Будівельників АДРЕСА_1 буд. 7-А, загальна площа приміщення, що орендується: 156,3 кв.м.

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення від 18.10.2016, на підставі договору оренди № 27/9-1 від 27.09.2016, орендодавець здав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: 69123, м. Запоріжжя, Бульвар Будівельників, буд. 7-А, площею 156,3 кв.м. Зазначений акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення підписаний та скріплений печатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» та Фізичною особою - підприємцем Кімом О.О.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 по справі № 908/1719/17 (суддя Боєва О.С.), вирішено: позовні вимоги Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» задовольнити частково; розірвати договір № 1 оренди нежитлового приміщення, загальною площею 42 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 01.12.2011 між Дочірнім підприємством «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина-7» ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» на користь Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» суму 53 400,00 грн. основного боргу, 272,35 грн. - пені, 5 400,00 грн. штрафу за прострочення орендної плати, 133,78 грн. - 3% річних, 7 259,48 грн. інфляційних втрат, 2 750,71 грн. витрат зі сплати судового збору та суму 4 674,74 витрат на оплату послуг адвоката; в іншій частині позову - відмовити.

Вищевказаним рішенням суду зокрема встановлено наступне: Листом від 10.10.2012 позивач повідомив відповідача про відмову від подальшого продовження договору оренди та необхідність повернення приміщення з відновленням його первісного планування до 01.12.2012 року за актом. 21.10.2013 позивачем на адресу відповідача направлено Претензію № б/н з вимогою сплатити суму заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 135 967,04 грн.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 12816,00 грн. штрафу за здачу орендованого майна в суборенду, суд не знаходить підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

В обґрунтування своєї вимоги про стягнення штрафу за здачу орендованого майна в суборенду позивач посилається на п. 6.4 та 6.5 Договору, за умовами яких суборенда заборонена без письмово узгодження з Орендодавцем та при порушенні цієї заборони стягується штраф в сумі орендної плати по даному договору за весь період здачі в суборенду. При цьому, позивач в якості доказів порушення відповідачем зазначених пунктів договору надає копію Ліцензії головного управління ДФС України в Запорізькій області № 250 від 13.10.2016 р., якою Приватному підприємцю Кім Олені Олександрівні надається право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, місто торгівлі - м АДРЕСА_2 , кафе. Разом з тим, жодних доказів того, що вказаним підприємцем своє право на торгівлю алкогольними напоями використано та торгівля здійснюється саме в орендованому відповідачем приміщенні, позивачем не надано. Слід зазначити, з наявної у матеріалах справи копії викопіровки приміщень за адресою - м. Запоріжжя, бул. Будівельників, 7-А, свідчить, що крім належного позивачу приміщення за вказаною адресою розташована значна кількість інших приміщень, які не мають відношення до даного спору.

Позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували передачу приміщення в суборенду. Отже, у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу за здачу орендованого майна в суборенду суд відмовляє, як заявленій необґрунтовано . Вказане рішення набрало законної сили 13.11.2017.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом Запорізької області 16.11.2017 виданий відповідний наказ.

Також, рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.02.2019 по справі № 908/2719/18 (суддя Мірошниченко М.В.), позовні вимоги Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» задоволені частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» на користь Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» основний борг за період з 02.08.2017 до 13.11.2017 у розмірі 7 333,60 грн., неустойки (пені) за період з 02.08.2017 до 13.11.2017 в сумі 222,00 грн., штраф за період з 02.08.2017 до 13.11.2017 у розмірі 3 030,00 грн., неустойку за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 14.11.2017 по 13.11.2018 на суму 51 976,00 грн., судовий збір у розмірі 1 294,00 грн. та 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині позову відмовлено.

Вказаним рішенням суду зокрема встановлено наступне: За відповідачем залишилась заборгованість із орендної плати з 02.08.2017 до 13.12.2017. До теперішнього часу відповідач не здійснює заходів по поверненню орендованого ним майна та незаконно користується ним. Відтак, виникає необхідність вимоги до відповідача про сплату вартості користування орендованим майном за період із моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 908/1719/17 до теперішнього часу .

Як встановлено судом, рішення господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 у справі № 908/1719/17, яким розірвано договір оренди № 1 від 01.12.2011, набрало законної сили 13.11.2017. Таким чином, у орендаря (відповідача у справі) виник обов`язок повернути орендоване майно згідно умов ч. 1 ст. 785 ЦК України.

За приписами ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Доказів повернення відповідачем позивачу майна (нежилого приміщення по Бульвару Будівельників, 7-А у м. Запоріжжі) матеріали дійсної справи не містять.

Перевіривши розрахунок неустойки, зроблений позивачем, судом встановлено, що позивачем неправильно визначено орендну плату за один день - 72,00 грн., тоді як орендна плата за один день складає 71,20 грн., що було зазначено судом вище. Здійснивши перерахунок неустойки судом встановлено, що неустойка, у межах заявленого позивачем періоду, складає 51976,00 грн., яку належить стягнути з відповідача на користь позивача. У стягненні 584,00 грн. неустойки судом відмовляється .

Вказане рішення Господарського суду Запорізької області від 12.02.2019 по справі № 908/2719/18 залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019.

18.06.2019 Господарським судом Запорізької області виданий відповідний наказ про примусове виконання рішення від 12.02.2019 по справі № 908/2719/18.

Доказів повернення відповідачем позивачу майна (нежитлового приміщення по Бульвару Будівельників, 7-А у м. Запоріжжі) матеріали справи № 908/3393/19 не містять.

Крім цього, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі № 280/2472/19 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Дочірнє підприємство "Побутторгсервіс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Снабпромстрой ЛТД" про визнання протиправною та скасування Постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції №1 Черненка Р.В №11/1008-23.2/733 від 05.03.2019 про накладення штрафу на позивача на підставі п.2 ч.2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності".

Зазначеним рішенням суду зокрема встановлено наступне: У дослідженому судом Акті перевірки №50 від 19.02.2019, зокрема, зазначено: … Під час виїзду на об`єкт встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю Долина-7 (власник 23/50 частини нежитлового приміщення IX (літ.A-10,A1) розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд.7a) було виконано будівельні роботи під час яких було демонтовано стінову перегородку торговельного залу №20 в наслідок чого фактично відбулось об`єднання нежитлового приміщення IX (літ.А-10,А1) та суміжного нежитлового приміщення №X (літ.А-10,А1) власником якого являється інший суб`єкт господарювання (ДП Побуторгсервіс ТОВ Снабпромстрой ЛТП ). Зруйнована стінова перегородка являла собою розподільчим конструктивним елементом в результаті руйнування якого було об`єднано (змінено) площі вищезазначених приміщень. Також слід зазначити, що на момент здійснення заходу контролю окрім об`єднання також було виконано роботи з оздоблення онов утвореного приміщення з дотримуванням під час розробки дизайну єдиного тематичного та кольорового напрямку, також було заблоковано окремий вхід до приміщення №X (літ.А-10,А1), що унеможливлює проникнення до приміщення №Х (літ.А-10,А1) окрім вхідної групи приміщення IX (літ.А-10,А1). Відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного та декларативного характеру на початок виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною адресою. Вищевикладені факти свідчать про виконання ТОВ Доліна-7 на вказаному об`єкті будівельних робіт без отримання права на виконання будівельних робіт. Клас наслідків (відповідальності) об`єкта згідно ДСТУ-Н В.1.2-16:2013 Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єктів будівництва - СС1.

За результатами перевірки 05.03.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Черненок Р.В. прийнято Постанову №11/1008-23.2/733 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно з якою позивач визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постанову №11/1008-23.2/733 від 05.03.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності отримано позивачем 13.05.2019 з супровідним листом №1008-23.2/733 від 05.03.2019.

У зазначеній вище Постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №11/1008-23.2/733 від 05.03.2019, серед іншого, зазначено: … Під час виїзду на об`єкт встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю Доліна-7 (власник 23/50 частини нежитлового приміщення IX (літ.A-10,A1) розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд.7a) було виконано будівельні роботи під час яких було демонтовано стінову перегородку торговельного залу №20 в наслідок чого фактично відбулось об`єднання нежитлового приміщення IX (літ.А-10,А1) та суміжного нежитлового приміщення №X (літ.А-10,А1) власником якого являється інший суб`єкт господарювання (ДП Побуторгсервіс ТОВ Снабпромстрой ЛТП ). Зруйнована стінова перегородка являла собою розподільчим конструктивним елементом в результаті руйнування якого було об`єднано (змінено) площі вищезазначених приміщень. Також слід зазначити, що на момент здійснення заходу контролю окрім об`єднання також було виконано роботи з оздоблення онов утвореного приміщення з дотримуванням під час розробки дизайну єдиного тематичного та кольорового напрямку, також було заблоковано окремий вхід до приміщення №X (літ.А-10,А1), що унеможливлює проникнення до приміщення №Х (літ.А-10,А1) окрім вхідної групи приміщення IX (літ.А-10,А1). Відповідно до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного та декларативного характеру на початок виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною адресою. Вищевикладені факти свідчать про виконання ТОВ Долина-7 на вказаному об`єкті будівельних робіт без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням ч.1 ст.34, ч.1, 2 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.5, 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 за №466. Клас наслідків (відповідальності) - CC1. Перевірку проведено з використанням фототехніки. … ПОСТАНОВИВ: Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю Доліна-7 винним у вчинені правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , та накласти штраф у сумі 69156,00 грн.

Позивач не надав до суду доказів того, що не ним було виконано будівельні роботи: під час яких демонтовано стінову перегородку торговельного залу №20, в наслідок чого фактично відбулось об`єднання нежитлового приміщення IX (літ.А-10,А1) та суміжного нежитлового приміщення X (літ.А-10,А1), власником якого є інший суб`єкт господарювання (ДП Побуторгсервіс ТОВ Снабпромстрой ЛТП ); з оздоблення онов утвореного приміщення з дотримуванням під час розробки дизайну єдиного тематичного та кольорового напрямку та заблоковано окремий вхід до приміщення X (літ.А-10,А1), що унеможливлює проникнення до приміщення Х (літ.А-10,А1) окрім вхідної групи приміщення IX (літ.А-10,А1).

За матеріалами справи наведені будівельні роботи відбулись у період коли нежитлове приміщення Х (літ.А-10,А1) площею 42 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд.7a, перебувало в оренді ТОВ Долина-7 .

Протилежного позивач не довів.

Суд вважає, що відповідачем обґрунтовано зроблено висновок про те, що позивач на об`єкті нежитлове приміщення ІХ (літ.A-10,A1) розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд.7a виконав будівельні роботи без отримання права на виконання будівельних робіт, що є порушенням ч.1 ст.34, ч.1, ч.2 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , п.5, п.11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт , затвердженого 13.04.2011 постановою Кабінету Міністру України за №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 за №747) .

Вказане рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі № 280/2472/19 залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019.

Вказані рішення мають преюдиційне значення.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного, предметом розгляду справи № 908/3393/19 є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина- 7» на користь Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой» штрафних санкцій відповідно до п.п. 6.4., 6.5. договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011 за весь період передачі орендованого майна в суборенду (з 27.09.2016 по 27.11.2019) в розмірі 81 000,00 грн., неустойки згідно ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України за період з 22.01.2019 по 27.11.2019 на суму 22 032,00 грн.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3393/19, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

За своєю правовою природою Договір № 1 від 01.12.2011, за яким між позивачем і відповідачем склалися господарські правовідносини, є договором найму.

Згідно з ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з позовної заяви, керуючись ч. 2 ст. 785 ЦК України позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» 22 032,00 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 22.01.2019 по 27.11.2019, нарахованої із розрахунку: 72,00 грн. (орендна плата за один день) х 306 діб.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, у орендаря (відповідача у справі) виник обов`язок повернути орендоване майно згідно умов ч. 1 ст. 785 ЦК України.

За приписами ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 по справі № 908/1719/17 розірвано договір оренди № 1 від 01.12.2011. Вказане рішення набрало законної сили 13.11.2017.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.02.2019 по справі № 908/2719/18 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина-7» на користь Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» неустойку в подвійному розмірі відповідно до ст. 785 ЦК України за період з 14.11.2017 по 13.11.2018 на суму 51 976,00 грн.

Доказів повернення відповідачем позивачу майна (нежилого приміщення по Бульвару Будівельників, 7-А у м. Запоріжжі) матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що період розрахунку неустойки, заявлений позивачем (з 22.01.2019 по 27.11.2019) складає 310 діб, а не 306 діб, як зазначено позивачем.

Здійснивши перерахунок неустойки у межах заявленого позивачем періоді та враховуючи, що розмір орендної плати за добу складає 71,20 грн., судом встановлено, що розмір неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна за період з 22.01.2019 по 27.11.2019 складає 22 072,00 грн., тобто на 40,00 грн. більше ніж заявлено позивачем.

Частиною 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна з за період з 22.01.2019 по 27.11.2019 у розмірі 22 032,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми 81 000,00 грн. штрафу за здачу орендованого майна в суборенду, суд зазначає наступне.

В обґрунтування своєї вимоги про стягнення штрафу за здачу орендованого майна в суборенду позивач посилається на п. 6.4 та 6.5 Договору, за умовами яких суборенда заборонена без письмово узгодження з Орендодавцем та при порушенні цієї заборони стягується штраф в сумі орендної плати по даному договору за весь період здачі в суборенду. Крім цього, в якості доказів того, що ФОП Кім О.О. користується на праві суборенди приміщенням площею 42 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 7-А, що є предметом договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011, позивач посилається на постанову Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області м. Запоріжжя ВП № 55235790 від 24.01.2018 та рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі № 280/2472/19.

З наявних матеріалів справи та копії викопіровки приміщень за адресою - м. Запоріжжя, бул. Будівельників, 7-А, вбачається, що крім належного позивачу приміщення (А-10) за вказаною адресою розташована значна кількість інших приміщень, які не мають відношення до переданого позивачем в оренду відповідачу-1 приміщення.

Як вбачається з п. 1.1. договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011, укладеного між Дочірнім підприємством «Побутторгсервіс» Товариством з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой» та Товариством з обмеженою відповідальністю Долина- 7 , загальна площа орендованого приміщення складає 42 м 2 (приміщення А-10).

Проте, відповідно до п.п. 1.1.2 п. 1.1. розділу 1 договору оренди нежитлового приміщення № 27/9-1 від 27.09.2016, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Долина- 7 та Фізичною особою-підприємцем Кімом О.О., загальна площа приміщення, що орендується складає 156,3 м 2 , та не конкретизовано яке саме приміщення за цією адресою передано в оренду.

Як вбачається з п. 1 договору купівлі-продажу від 20.05.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Долина- 7 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Долина Люкс» , загальна площа приміщення за цією ж адресою становить 220,1 м 2 .

У постанові Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області м. Запоріжжя ВП № 55235790 від 24.01.2018 зазначено, що за боржником (ТОВ Долина- 7 , код ЄДРПОУ 34595115) зареєстровано: нежитлове приміщення № ІХ першого поверху (літ. А-10, №А1) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Будівельників, 7-А, реєстраційний номер: 33138432, загальна площа 375 кв.м. ; частка власності - 23/50, форма власності - приватна спільна часткова. Відсутня стіна, що роз`єднувала спільне приміщення, що належало стягувачу (ДП «Побутторгсервіс» ТОВ «Снабпромстрой» ЛТД).

В рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2019 по справі № 280/2472/19 також не встановлено факт передачі Товариством з обмеженою відповідальністю Долина- 7 в суборенду саме орендованого нежитлового приміщення площею 42 м 2 , яке належить позивачу на праві власності.

Враховуючи вищевикладене суд констатує, що позивачем не надано належних та достовірних доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю Долина- 7 передано в суборенду саме нежитлове приміщення Х (літ.А-10,А1) площею 42 кв.м., що є предметом договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011.

Сам по собі договір оренди нежитлового приміщення № 27/9-1 від 27.09.2016 не є договором суборенди і зазначене в ньому приміщення площею 156,3 кв.м. неможливо ідентифікувати на підставі наявних в матеріалах справи доказів як таке, що було предметом договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011.

Крім цього, розмір штрафу обраховано позивачем з 27.09.2016 по 27.11.2019. Однак, договір оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011 припинив свою дію 13.11.2017 згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 26.10.2017 по справі № 908/1719/17 (суддя Боєва О.С.), а тому його вимоги не можуть поширюватись на правовідносини після розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011.

Отже, суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми штрафу за здачу орендованого майна в суборенду.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Контррозрахунку спірної суми або доказів її сплати, як і доказів повернення орендованого майна відповідачем суду не надано.

Також суд враховує, що позивач жодним чином не обґрунтував свої позовні вимоги до відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина Люкс» (69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 7-а, код ЄДРПОУ 43005122).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Інші доводи позивача судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача - 1 - 410,78 грн.

Згідно з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 даного Закону, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У матеріалах справи № 908/3393/19 містяться копії: угоди про надання правової допомоги № 08/10/19 від 08.10.2019; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 359, виданого Кільдюшкіну О.В.; ордеру на надання правової допомоги серії ЗП № 131459 від 21.11.2019, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до інформації з якого адвокат Кільдюшкін О.В. здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

За умовами угоди про надання правової допомоги № 08/10/19 від 08.10.2019, укладеної між адвокатом Кільдюшкіним О.В. та клієнтом: Дочірнім підприємством «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой ЛТД» , адвокат за дорученням клієнта приймає на себе зобов`язання по наданню послуг по захисту законних інтересів клієнта, пов`язаних з стягненням штрафних санкцій. Сторони погодили, що клієнт здійснює попередню сплату витрат, пов`язаних з підготовкою необхідних процесуальних документів у сумі 5 000,00 грн., які є авансом, та не підлягають поверненню. Дійсна угода не передбачає будь-яких актів виконання адвокатських послуг.

Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 ГПК).

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 29 від 24.11.2019, адвокатом Кільдюшкіним О.В. прийнято від позивача по договору № 08/10/19 від 08.10.2019 суму 5 000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягується сума 1 069,18 грн. витрат на професійну правничу допомогу прропорційно.

Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Долина- 7» (69123, м. Запоріжжя, бул. Будівельників, буд. 7-а, код ЄДРПОУ 34595115) на користь Дочірнього підприємства «Побутторгсервіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Снабпромстрой» (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 1, кв. 9; код ЄДРПОУ 31255577) неустойку за несвоєчасне повернення орендованого майна за договором оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.12.2011 за період з 22.01.2019 по 27.11.2019 включно у розмірі 22 032 (двадцять дві тисячі тридцять дві) грн. 00 коп. судовий збір у розмірі 410 (чотириста десять) грн. 08 коп. та 1 069 (одна тисяча шістдесят дев`ять) грн. 18 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

У зв`язку з перебування судді Проскурякова К.В. у відпустці у період з 13.02.2020 по 21.02.2020 включно, повний текст рішення складено та підписано: 24.02.2020

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.