Ухвала

від 25.02.2020 по справі 907/775/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

про забезпечення позову

"25" лютого 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/775/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

За участю секретаря судового засідання Мешко Р.В.

розглянувши заяву Відділу капітального будівництва Мукачівської міської ради, м. Мукачево №632/01-09 від 12.12.2019 про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях» , м. Львів у межах суми заявлених позовних вимог

у справі за позовом Відділу капітального будівництва виконавчого комітету Мукачівської міської ради, м. Мукачево до товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях» , м. Львів про стягнення суми 1 944 111,56 грн.

Представники сторін:

від позивача - Ільтьо Іван Іванович, довіреність № 58/01-08 від 07.02.2020 року

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 871.696,00грн. з податком на додану вартість як неустойку за порушення строків закінчення виконаних робіт (здачі закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію) згідно договору підряду на виконання робіт в капітальному будівництві №20/2017 від 22.06.2017 з «Реконструкції існуючих приміщень адмінбудівлі під ЦНАП по площі Духновича, 2 в м.Мукачево» .

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 17.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 907/775/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10 лютого 2020 року.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, підтримує повністю подану заяву про забезпечення позову та просить її задовольнити з урахуванням збільшення розміру заявлених позовних вимог згідно із заявою від 06.02.2020 року №53/01-09 про збільшення суми позовних вимог, а також усно клопотав про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року розгляд підготовчого провадження та клопотання про вжиття заходів забезпечення позову було відкладено на 25.02.2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, до позовної заяви позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Шлях» , м. Львів у межах суми заявлених позовних вимог. Разом з тим 13.02.2020 представником позивача подано уточнену заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, яку судом прийнято до розгляду.

У підтвердження обґрунтованості своїх вимог позивач вказує на те, що внаслідок порушення умов Договору підряду на виконання робіт в капітальному будівництві №20/2017 від 22.06.2017, предметом якого було виконання робіт з Реконструкції існуючих приміщень адмінбудівлі під ЦНАП по площі Духновича, 2 в м. Мукачево на суму 32 700 738,00 гривень (тридцять два мільйони сімсот тисяч сімсот тридцять вісім гривень 00 копійок) в т. ч. ПДВ. Положенням п.3 вище вказаного Договору визначено, що Підрядник розпочне виконання робіт, протягом 10-ти днів з дня підписання договору та отримання будівельного майданчика по акту приймання-передавання і закінчує до 31 грудня 2018 року.

Станом на 31.12.2018 року ТзОВ Шлях своїх зобов`язань не виконав, та умов договору підряду на виконання робіт в капітальному будівництві №20/2017 не дотримався, зокрема порушив строки закінчення виконання робіт у зв`язку з чим зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до п.64, в розмірі подвійної відсоткової ставки Національного банку України від суми виконаних робіт. Розмір неустойки становить грошову суму коштів за період з 01.01.2019 по 07.02.2019 (38 днів) складає: 1 944 111 грн. 56 коп.

Неустойка за порушення строків закінчення виконання робіт (здачі закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію) за Договором № 20/2017 від 22.06.2017 року, за період з 01.01.2019 по 17.03.2019 та за період з 01.07.2019 по 09.07.2019 складає 1 944 111,5бгрн.

Вказані обставини на думку заявника свідчать про те, що ТзОВ Шлях порушуючи вимоги ст. 322 ГК та ст. ст. 526, 629, 883 ЦК України, ухиляється від виконання своїх обов`язків передбачених Договором підряду на виконання робіт в капітальному будівництві №20/2017 від 22.06.2017, а також буде ухилятися від виконання рішення суду шляхом зняття грошових коштів з банківських рахунків.

Заявник вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на грошові кошти, що належать ТзОВ Шлях утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду Закарпатської області, в разі прийняття такого.

Оскільки позов забезпечується накладенням арешту на грошові кошти у розмірі ціни позову 1 944 111,56 гривень, ймовірність можливих збитків, які спричинені забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову, відсутня.

У судовому засіданні 25.02.2020 року заявник (позивач) уточнену заяву про забезпечення позову підтримав та просив суд задовольнити її. Позивач (заявник) вважає, що захід забезпечення позову, який належить застосувати в даному випадку є накладення в межах позовних вимог арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України). При цьому, заявник звертає увагу на те, що вжиття заході забезпечення позову не є вирішенням спору по суті, а є тимчасовими обмежувальними заходами, які спрямовані на недопущення чи унеможливлення виконання рішення суду.

З метою виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, позивач (заявник) заперечує наявність підстав для вжиття зустрічного забезпечення, разом з тим, у засіданні суду заявник вказується на те, що у випадку необхідності готовий здійснити відшкодування вжитих судом заходів зустрічного забезпечення для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову, які будуть визначені судом

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що поведінка Відповідача свідчить про нехтування своїми обов`язками за Договором та відсутність намірів повернути отримані грошові кошти.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову .

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими позивачем заходом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позивними вимогами, а також враховує, що вжиття відповідних заходів не впливатиме на господарську діяльність відповідача.

Суд дійшов висновку про задоволення заяви відділу капітального будівництва Мукачівської міської ради, про забезпечення позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Разом з тим, у відповідності до ст.141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову . Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник в порядку зустрічного забезпечення. Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення. Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. Ухвала про зустрічне забезпечення може бути оскаржена разом із ухвалою про забезпечення позову або окремо.

Беручи до уваги той факт, що позивач не заперечує щодо вжиття судом заходів щодо зустрічного забезпечення, а наявні у справі матеріали не вказують на можливість заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі та відсутні докази неможливості здійснення господарської діяльності відповідачем, суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення. У випадку подання відповідачем відповідних доказів, судом буде вирішено питання про вжиття заходів зустрічного забезпечення у окремому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 141, 234 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Відділу капітального будівництва Мукачівської міської ради, м. Мукачево про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити наступні заходи забезпечення позову по справі № 907/775/19 до набрання рішенням Господарського суду Закарпатської області по справі законної сили:

- Накласти арешт у межах ціни позову на грошові кошти у сумі 1 944 111,56 (один мільйон дев`ятсот сорок чотири тисячі сто одинадцять гривень 56 копійок) грн. які обліковуються на розрахункових рахунках товариства з обмеженою відповідальністю Шлях (ЄДРПОУ 13826859 вул. Зелена, 115 Б, м. Львів, 79035) у всіх банківських установах України.

Стягувач: відділ капітального будівництва Мукачівської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 05517771, пл. Духновича Олександра, 2, м. Мукачево, 89600).

Боржник: товариство з обмеженою відповідальністю Шлях (ідентифікаційний код юридичної особи: 13826859 вул. Зелена, 115 Б, м. Львів, 79035).

3. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.02.20, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 25.02.2020.

4. Відповідно до підпункту 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України дана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Згідно ч.8 ст.140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2020.

Суддя О.Ф. Ремецькі