Рішення

від 17.02.2020 по справі 915/1450/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Справа № 915/1450/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання Берко О.В.,

представника позивача: Кириченка К.В. - дов. від 10.01.2020,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня»

(74323, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Львівські Отруби, вул.Центральна,

буд.12, код ЄДРПОУ 32170166),

до відповідача: Фермерського господарства «Лани Херсону»

(54030, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.8-А, код ЄДРПОУ 40991079),

про: стягнення 339789,04 грн, -

в с т а н о в и в:

20.05.2019 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Берегиня» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 14.05.2019 (вх.№8289/19), в якій просить суд стягнути з Фермерського господарства «Лани Херсону» заборгованість за Договором №02/07-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 02.07.2018 в розмірі 339789,04 грн, з яких: 300000,0 грн основного боргу та 39789,04 грн пені.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення приписів чинного законодавства та умов Договору №02/07-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 02.07.2018 відповідач своєчасно не повернув грошові кошти, отримані у позику, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позову не погашена. Неналежне виконання з боку відповідача умов договору стало підставою для нарахування пені.

Ухвалою суду від 27.05.2019 (суддею Семенчук Н.О.) даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

07.06.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява б/н від 05.06.2019 (вх.№9537/19) про усунення недоліків позовної заяви, викладених в ухвалі суду від 27.05.2019 разом із виправленою позовною заявою б/н від 05.06.2019 (вх.№9538/19).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 09.07.2019.

09.07.2019 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 12.08.2019.

25.07.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву про стягнення коштів б/н від 24.07.2019 (вх.№12352/19), в якому він просить суд призначити у даній справі комплексну судову почеркознавчо-технічну експертизу, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Крім того, у клопотання відповідач просив суд суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву, продовжити строк подання відзиву на позовну заяву та долучити даний відзив та додані до нього документи до матеріалів справи. В обґрунтування поважності причин пропуску строку для подання відзиву відповідач зазначив, що ним не було отримано уточнену позовну заяву, у зв`язку з цим необхідною дією для подання мотивованого відзиву на позов було саме ознайомлення з матеріалами справи. 22.07.2019 представнику відповідача було надано можливість ознайомитись із матеріалами справи та зробити необхідні фотокопії. Враховуючи викладене, відповідач був позбавлений можливості подати відзив на позовну заяву у строк встановлений судом.

Ухвалою суду від 12.08.2019 продовжено процесуальний строк для подання відзиву відповідачем та продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 29.08.2019.

19.08.2019 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив б/н від 15.08.2019 (вх.№13428/19), в якій він повністю підтримує заявлені позовні вимоги, а наведені у відзиві заперечення відповідача не визнає (т.1 а.с.90-91).

23.08.2019 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь б/н від 23.08.2019 (вх.№13663/19), в яких він надав свої заперечення на доводи, викладені позивачем у відповіді на відзив (т.1 а.с.98-99).

29.08.2019 суд ухвалив відкласти підготовче засідання на 11.09.2019.

09.09.2019 позивачем засобами електронного зв`язку до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надано заяву б/н від 09.09.2019 (вх.№14264/19), в якій він надає згоду на врегулювання спору між позивачем та відповідачем у справі №915/1450/19 за участі судді. Також, просить суд підготовче засідання призначене на 11.09.2019 провести за відсутності представника позивача. Вказана заява не містить підпису уповноваженої особи, про що відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено відповідний акт (т.1 а.с.113-116).

10.09.2019 від позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшов оригінал вищевказаної заяви, який містить підпис уповноваженої особи (т.1 а.с.120).

10.09.2019 від відповідача на адресу суду надійшла заява б/н від 10.09.2019 (вх.№14335/19), в якій він просить суд проводити процедуру врегулювання спору за участю судді у господарській справі №915/1450/19. Вказує, що станом на 10.09.2019 між сторонами тривають переговори щодо можливості мирового врегулювання спору, однак остаточної згоди стосовно всіх спірних питань ще не досягнуто. Крім того, від відповідача 10.09.2019 надійшло клопотання б/н від 10.09.2019 (вх.№14339/19), в якому просить суд підготовче засідання по даній справі, призначене на 11.09.2019 проводити за відсутності його представника. Подану заяву про врегулювання спору за участю судді підтримує в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 11.09.2019 за клопотаннями позивача та відповідача постановлено проводити процедуру врегулювання спору за участю судді у господарській справі №915/1450/19 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» до Фермерського господарства «Лани Херсону» про стягнення заборгованості у розмірі 339789,04 грн та зупинено провадження у господарській справі №915/1450/19, - до припинення врегулювання спору за участю судді.

10.10.2019 від відповідача на адресу суду надійшла заява про завершення врегулювання спору за участю судді б/н від 10.10.2019 (вх.№15793/19), в якій він просить закінчити процедуру врегулювання спору за участю судді у господарській справі №915/1450/19.

11.10.2019 суддею Семенчук Н.О. постановлено ухвалу про припинення врегулювання спору за участю судді та поновлення провадження у справі, та, у зв`язку з недосягненням сторонами мирного врегулювання спору і закінченням строку врегулювання спору за участю судді, передачу справи для визначення судді в порядку, встановленому ст.32 ГПК України.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №316 від 11.10.2019, на виконання вищевказаної ухвали Господарського суду від 11.10.2019, здійснено повторний автоматизований розподіл справи №915/1450/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2019 автоматизованою системою документообігу суду визначено головуючого суддю у справі №915/1450/19 - ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 16.10.2019 (суддею Мавродієвою М.В.) прийнято до свого провадження справу №915/1450/19. Розгляд справи розпочато спочатку. Справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.11.2019.

07.11.2019 від позивача СТОВ «Берегиня» до суду надійшло клопотання б/н від 04.11.2019 (вх.№17164/19) про об`єднання даної справи в одне провадження з іншими справами, в яких беруть участь ті самі сторони, та які також розглядаються Господарським судом Миколаївської області.

Ухвалою суду від 12.11.2019 відмовлено СТОВ «Берегиня» в задоволенні клопотання б/н від 04.11.2019 (вх.№17164/19) та відкладено підготовче засідання на 03.12.2019.

03.12.2019 суд ухвалив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 14.01.2020.

20.12.2019 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання б/н від 19.12.2019 (вх.№19387/19) про призначення судової почеркознавчо-технічної експертизи.

14.01.2020 від відповідача на адресу суду надійшла заява б/н від 14.01.2020 (вх.№391/20), в якій останній просить суд не розглядати подане до суду 20.12.2019 клопотання б/н від 19.12.2019 про призначення судової почеркознавчо-технічної експертизи.

14.01.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.02.2020.

Представник відповідача у судове засідання 17.02.2020 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1) ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причини неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 17.02.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні обставини.

02.07.2018 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Берегиня» (позикодавець, позивач у справі) та Фермерським господарством «Лани Херсону» (позичальник, відповідач у справі) укладено Договір №02/07-18 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу шляхом передачі позичальнику у власність на визначений строк тимчасово вільних грошових коштів позикодавця, без нарахування та отримання процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими грошовими коштами, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів не пізніше дати, визначеної цим договором.

У відповідності до п.2.1. Договору сума допомоги становить за цим договором не більше 300000,0 грн.

Відповідно до п.2.2. Договору позикодавець зобов`язується надати позичальнику допомогу, але не більше суми, вказаної у п.2.1., шляхом перерахування суми допомоги на рахунок позичальника протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання договору.

Цей Договір набуває чинності з моменту перерахування позикодавцем грошових коштів позичальнику в рахунок виконання зобов`язання з надання допомоги, і є дійсним до дня повернення позичальником всієї суми отриманих грошових коштів від позикодавця в рамках цього договору (п.4.1. Договору).

Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.

На виконання умов Договору 02.07.2018 позивач за платіжним дорученням №4886 від 02.07.2018 сплатив відповідачу 300000,0 грн (а.с.26).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що отримані від позикодавця в рамках цього договору суми допомоги позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві до 30.12.2018.

02.04.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено лист №02/04-19, в якому повідомлялося про наявність заборгованості перед СТОВ «Берегиня» та запропоновано здійснити розрахунки по вказаним у листі договірним зобов`язанням у десятиденний термін, який відповідачем було залишено без відповіді та виконання.

В подальшому 07.05.2019 позивачем було повторно надіслано лист №07/05-19-2 з вимогою у семиденний строк здійснити повернення наданої у рамках вказаного Договору поворотної фінансової допомоги. Вказаний лист також залишено відповідачем без відповіді та виконання. В матеріалах справи містяться докази направлення зазначених листів на адресу відповідача (т.1 а.с.27-32).

Позивач вважаючи, що відповідач зобов`язання щодо повернення позики не виконав, грошові кошти у розмірі 300000,0 грн позивачеві не повернув, звернувся до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.173 ГК України господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов`язання у ст.ст.11, 629 ЦК України.

Зобов`язанням, відповідно до ст.509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом, між сторонами на підставі Договору №02/07-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 02.07.2018 виникли відносини позики, які врегульовані статтею 1046 ЦК України, згідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст.1049 ЦК України).

Укладений між сторонами Договір №02/07-18 про надання поворотної фінансової допомоги від 02.07.2018 предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.202 ГК України та ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на день розгляду справи заборгованість у сумі 300000,0 грн відповідачем не погашена.

Згідно ст.ст.73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання згідно умов та в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 300000,0 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до п.5.2. Договору у разі прострочення повернення суми допомоги, позичальник зобов`язаний сплатити на користь позикодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

На підставі п.5.2. Договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 31.12.2018 по 14.05.2019 включно в розмірі 39789,04 грн.

Перевіривши розрахунки нарахування пені, які відповідачем не заперечені, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Лани Херсону» (54030, м.Миколаїв, вул.Шевченка, буд.8-А, код ЄДРПОУ 40991079) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Берегиня» (74323, Херсонська обл., Бериславський р-н, с.Львівські Отруби, вул.Центральна, буд.12, код ЄДРПОУ 32170166) 300000,0 грн основного боргу, 39789,04 грн пені та 5096,84 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 26.02.2020 року.

Суддя М.В. Мавродієва