Ухвала

від 25.02.2020 по справі 826/10811/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2020 року

Київ

справа №826/10811/16

адміністративне провадження №К/9901/3302/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м.Києві на рішення окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/10811/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

29.01.2020 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м.Києві на рішення окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019.

Верховний Суд ухвалою від 04.02.2020 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме у зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження та відсутністю документу про сплату судового збору.

20.02.2019 від Головного управління ДПС у м.Києві надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/10811/16 за подання касаційної скарги у зв`язку з неналежним фінансуванням податкового органу.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Правові засади сплати судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-V (в редакції, що є чинною на час звернення з касаційною скаргою)

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, подане разом з касаційною скаргою відповідач в якості підстав пропуску цього строку послався на звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі №826/10811/16, але ухвалою Суду від 13.01.2020 касаційну скаргу повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.

Верховний Суд в ухвалі від 04.02.2020 визнав неповажними вищенаведені Головним управлінням ДПС у м.Києві підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова ухвалена 14.11.2019, а касаційну скаргу скаржник подає 29.01.2020 що є зверненням поза межами строку, встановленого статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на приписи статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб`єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов`язані з організацією претензійно - позовної роботи через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

Оскільки, вимоги встановлені в ухвалі Верховного Суду від 04.02.2020 не виконані у зв`язку з тим, що не зазначено інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, колегія суддів, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору у справі №826/10811/16 відмовити.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м.Києві на рішення окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2019 у справі №826/10811/16 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова