Ухвала

від 27.02.2020 по справі 911/1603/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 911/1603/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Берднік І.С.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Ірпінської міської ради

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 (у складі колегії суддів: Андрієнко В.В. (головуючий), Буравльов С.І., Пашкіна С.А.)

та рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2019 (суддя Шевчук Н.Г.)

у справі № 911/1603/19

за позовом Ірпінської міської ради

до Бучанської міської ради

про визнання незаконними і скасування рішень, скасування державної реєстрації права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння і визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

12.02.2020 Ірпінська міська рада (далі - Рада) подала безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2019 у справі №911/1603/19.

Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК; у редакції, чинній з 08.02.2020).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі Ради викладено обставини справи № 911/1603/19, мотиви, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржені судові рішення у справі, обґрунтування того, в чому, на думку скаржника, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права під час ухвалення оскаржених судових рішень.

Водночас підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 ГПК підстави (підстав), у касаційній скарзі Ради не зазначено, що порушує правило, встановлене пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК.

Відповідно до частини 2 статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи зазначене, касаційну скаргу Ради необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК.

Клопотання Ради про поновлення строку на касаційне оскарження буде розглянуто Судом після усунення скаржником недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК (у редакції, чинній з 08.02.2020),

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Ірпінської міської ради на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 та рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2019 у справі № 911/1603/19 залишити без руху.

2. Надати Ірпінській міській раді строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків до 18.03.2020.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. С. Берднік