Постанова

від 27.02.2020 по справі 520/3568/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2020 року

Київ

справа №520/3568/19

адміністративне провадження №К/9901/18005/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №520/3568/19

за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головне управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2019 року (суд у складі колегії: головуючого судді Перцової Т.С., суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради , треті особи Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головне управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення .

2. На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

3. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року по справі № 520/3568/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, Головне управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення повернуто скаржнику без розгляду.

4. Повертаючи апеляційну скаргу без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з порушенням порядку її подання - безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, разом із тим, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги слід подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції КАС України від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції.

5. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

6. Касаційна скарга мотивована тим, що при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення моїх прав на судовий захист.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

8. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

9. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

10. За правилом пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

11. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

12. Аналізуючи доводи, викладені у касацій скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

13. Відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

14. Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Як вбачається з лексичного і семантичного аналізу наведеної норми, - структура першого речення допускає множинне її тлумачення.

15. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження, тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

16. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

17. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах "Каньєте де Хоньї проти Іспанії", "Гору проти Греції", "Михолапа проти Латвії").

18. У справах "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine), заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року та "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine), заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року ЄСПЛ дійшов висновку що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

19. В контексті наведеного колегія суддів Верховного Суду вважає, що особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 297 КАС України, підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідні положення КАС України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Розділу VII Перехідні положення КАС України, яке б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду відповідно до статті 297 КАС України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без мети захисту певного суспільного інтересу.

Натомість, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

20. Така правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 19.07.2018р. (справа №640/20036/17) та від 26.09.2018р. (справа № 826/8873/16), від 21.03.2019р. (справа № 820/4185/18), від 21.03.2019р. (справа № 816/1955/18), від 03.04.2019р. (справа № 840/3179/18), від 05.04.2019р. (справа №186/294/16-а), від 10.04.2019р. (справа № 211/4350/18).

21. Частиною першою статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

22. З огляду на викладене, ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2019 року необхідно скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

23. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

2. Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2019 року по справі №520/3568/19 - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді С.Г. Стеценко

Л.В. Тацій