Постанова

від 07.10.2020 по справі 520/3568/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 р.Справа № 520/3568/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Григорова А.М.,

Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., м. Харків, повний текст складено 02.01.20 року по справі № 520/3568/19

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Харківської міської ради треті особи Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС України в Харківській області , Головне управління Національної поліції в Харківській області

про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи ГУМВС України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, ГУ НП в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та скасування рішення Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2017 № 67.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019р. заяву представника третьої особи Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області про закриття провадження у справі задоволено. Закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, треті особи ГУМВС України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, ГУ НП в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що Харківський окружний адміністративний суд порушив порядок залучення третіх осіб, передбачений ст. 49 КАС України: за відсутністю клопотань та не постановлення ухвали про залучення третіх осіб, залучив третіх осіб до участі у справі, на підставі зазначення цих осіб, як третіх осіб у адміністративному позові. Суд першої інстанції розглянув заяву третьої особи, яка не є учасником справи, так як вона не залучалась ухвалою суду, та є порушенням процесуального права. Зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, перешкоджає подальшому провадженню у справі та підлягає скасуванню і направленню справи для продовження розгляду справи, до суду першої інстанції. Вказує, що суд першої інстанції закриваючи провадження у справі, помилково прийшов до висновку, що правовідносини, які склались між сторонами виникли у цивільних правовідносинах. Вказує, що спір у цій справі стосується виключно прийнятого рішення та процедури прийняття Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2017 № 67 внесено зміни в додаток №1 до постанови Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів та Президії обласної ради професійних спілок від 13.11.1987 № 339 Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій, які здійснюють квартирний облік . Вказує, що такі вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір виник у наслідок виконання відповідачем владних управлінських функцій та має публічно - правовий характер. Посилається на те, що в даній справі Виконавчий комітет Харківської міської ради виступає як виконавчий орган місцевого самоврядування при здійсненні ним публічно - владних управлінських функцій на підставі Закону України "Про місцеве самоврядування". Вказує, що суд першої інстанції у своєму рішенні помилково послався на постанову ВП ВС від 25.04.2018р. у справі № 825/519/17, оскільки правовідносини, які склалися у вказаній справі стосуються житлових, а значить, цивільних прав, а в справі між позивачем та відповідачем ВК ХМР склалися правовідносини у наслідок виконання відповідачем управлінських функцій та мають публічно - правовий характер. Крім того, посилається на те, що в порушення ст. 228 КАСУ було порушено таємницю нарадчої кімнати, а саме: в залі судового засідання №15, в якому проходило судове засідання, окремої кімнати, пристосованої до нарадчої кімнати, не має. Також зазначає, що закриття провадження у праві закінчений етап розгляду справи, тому в резолютивній частині ухвали необхідно було б застосувати положення п.3 ч.6 ст.246 КАСУ та вказати в ухвалі від 27.12.19 про повернення судового збору. Також зазначає, що суд видалився, до нарадчої кімнати 26.12.19р. в 15:49:28, проголосив не повне судове рішення 27.12.19 в 9:34:22, а лише його вступну та резолютивну частину, що може свідчити про порушення таємниці нарадчої кімнати. Враховуючи вищенаведене, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019р., яка перешкоджає подальшому розгляду справи та направити справу для продовження розгляду справи.

Від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області в особі Ліквідаційної комісії Головного Управління МВС України в Харківській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Вказана справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Також від Виконавчого комітету Харківської міської ради, до суду надійшов відзи відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що провадження у даній справі підлягає закриттю. а зазначений спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про його бажання бути присутнім при розгляді апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів не визнавала явку осіб в судове засідання обов`язковою.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спір у цій справі виник між Виконавчим комітетом Харківської міської ради, яка забезпечує ведення квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, надання квартир та позивачем, у зв`язку з порушенням його цивільних прав, в тому числі права на отримання належного жила, суд дійшов висновку, що цей спір є цивільно-правовим.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 60 Житлового кодексу Української РСР постановою Ради Міністрів УРСР від 11.12.84 р. № 470 затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, введено їх у дію з 1 січня 1985 року, що регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

Пунктом 8 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і в виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Постановою Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів та Президіуму обласної ради професійних союзів від 13.11.1987 № 339 затверджено перелік підприємств, установ та організацій, які здійснюють квартирний облік , до яких в т.ч. віднесено Обласне УВС (а.с.221-223, т.1)

Пунктом 31 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР визначено, що облікові справи громадян передаються до виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у випадках: 1) ліквідації обліку за місцем роботи; 2) переїзду з одного району міста до іншого.

Під час розгляду справи судом з`ясовано, що постановою Кабінету Міністрів від 16.09.2015 №730 ліквідовано територіальні органи Міністерства внутрішніх справ, зокрема Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

МВС України видано вказівку №41919/Тх від 04.12.2015, про організацію ліквідаційних заходів, якою визначено перелік заходів, що необхідно вчинити головам ліквідаційних комісій, зокрема визначено необхідність звернутися до органу місцевого самоврядування (за місцем знаходження установи, яка здійснює квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов) щодо прийняття рішення про ліквідацію квартирного обліку та передачу квартирних справ за місцем проживання осіб, які перебувають на квартирному обліку, у зв`язку з ліквідацією юридичних осіб публічного права територіальних органів Міністерства внутрішніх справ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ" та скасувати контрольні списки осіб, які потребують поліпшення житлових умов (а.с.166, т.1)

Протоколом №1 від 06.10.2016 засідання центральної житлово-побутової комісії ГУМВС в Харківській області вирішено квартирний облік в ГУМВС України в Харківській області ліквідувати, квартирні справи передати в Управління квартирного обліку Харківської міської ради (а.с.146, т.2)

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2017 № 67 внесено зміни в додаток №1 до постанови Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів та Президії обласної ради професійних спілок від 13.11.1987 № 339 Про затвердження переліку підприємств, установ і організацій, які здійснюють квартирний облік - виключено з переліку підприємств, установ та організацій міста Харкова, що здійснюють квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов ГУМВС України в Харківській області.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства (ч. 1 ст. 2 КАС України, в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивачів до суду з позовом).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Спором адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Житлові спори - особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій. У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від суб`єктного складу учасників справи.

Як установлено судом, предметом розгляду у цій справі є визнання дій та бездіяльності протиправними та скасування рішення Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2017 № 67

В позовній заяві позивач зазначає, що передчасне прийняття Рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 01.02.2017 № 67 позбавило його права на отримання житла в будинку за адресою пр.-т Перемоги 59 в м. Харкові, так як цим рішенням було ліквідовано самостійний квартирний облік в ГУ МВС України в Харківській області.

Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного права на поліпшення житлових умов, шляхом ліквідації самостійного квартирного обліку в ГУМВС України в Харківській області. Відповідно, позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин, оскільки оскаржуване рішення не порушує прав позивача у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином позивач звернулась із цим позовом саме з метою поновлення порушених, на його думку, прав на поліпшення житлових умов.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даній справі спір пов`язаний з реалізацією житлових прав особи, зокрема прав на отримання житла (поліпшення житлових умов), придбання його у власність, тобто із цивільним правом, а тому Виконавчий комітет Харківської міської ради у таких відносинах владних управлінських функцій щодо позивача не здійснює.

Права, за захистом яких звернувся до суду позивач, виникають із житлових правовідносин.

Спір про захист права конкретної фізичної особи на житло є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

Відтак, спір про захист права конкретної фізичної особи на отримання житла є не публічним, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

У цьому випадку той факт, що відповідачем є Виконавчий комітет Харківської міської ради, не змінює правову природу спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки пов`язані поновленням порушеного права особи отримати житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб`єктів владних повноважень як відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 757/37024/15-а, постанові Верховного Суду від 15.04.2019р. по справі № 804/2290/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України у редакції, чинній на час звернення позивачів до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спір, який розглядається, не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватися за нормами ЦПК України.

За таких обставин, з огляду на предмет та підстави позову в даній справі, враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, суд зауважує, що в даному випадку суд не позбавляє право позивача на доступ до правосуддя, а лише вказує на правильний спосіб захисту її порушених прав.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи те, що, суд дійшов висновку, що даний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням вищезазначеного, доводи позивача стосовно того, що правовідносини, які склались між сторонами носять публічно - правовий характер є помилковими.

Враховуючи вищевикладене, необхідність розгляду даної справи за правилами та в порядку цивільного судочинства всі ніші доводи учасників справи, по суті справи, судом до уваги не приймаються.

Також колегія судді зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції у своєму рішенні помилково послався на постанову ВП ВС від 25.04.2018р., колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки, з урахуванням предмету позову, того, що позивач звернувся до суду за захистом своїх житлових прав, суд першої інстанції правомірно застосував до даних правовідносин висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018р. по справі № 825/519/17.

Щодо доводів позивача про порушення суддею першої інстанції таємниці нарадчої кімнати, то дане суб`єктивне судження апелянта не може бути підставою для скасування судового рішення.

Щодо доводів позивача з приводу того, що суд першої інстанції порушив порядок залучення третіх осіб, передбачений ст. 49 КАС України: за відсутністю клопотань та не постановлення ухвали про залучення третіх осіб, залучив третіх осіб до участі у справі, на підставі зазначення цих осіб, як третіх осіб у адміністративному позові, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав передбачених ч. 3 ст. 317 КАС України для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального права.

Щодо посилань позивача на те, що закриття провадження у праві закінчений етап розгляду справи, тому в резолютивній частині ухвали необхідно було б застосувати положення п.3 ч.6 ст.246 КАСУ та вказати в ухвалі від 27.12.19 про повернення судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розміі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяв про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

В позовні заяві позивач не просить вирішити питання про розподіл судових витрат.

Проте, колегія суддів зазначає, що з урахуванням положень ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивач не позбавлений права звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про повернення сплаченого судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права .

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 року по справі № 520/3568/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 12.10.2020 року