Рішення

від 23.02.2020 по справі 756/10175/18

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23.02.2020 Справа № 756/10175/18

Ун.№756/10175/18

Пр.№2/756/591/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М. секретаря Нєдєлько Т.І. за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник-6 про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про захист прав споживача та зобов`язання вчинити певні дії посилаючись на те, що вона сплачує на рахунок відповідача вартість спожитих житлово-комунальних послуг, а відповідач нараховує заборгованість по їх оплаті, а з 29.07.2015 отримує грошову компенсацію за надані державою пільги за категорією Учасник бойових дій , що надається позивачу та членам її сім`ї. Відповідач надає послуги не в повному обсязі та неналежної якості, на вимоги позивача як споживача житлово-комунальних послуг відмовляється надавати про них інформацію, документи, які необхідні позивачу для перевірки правильності нарахованих до сплати сум. З цих підстав просила суд зобов`язати відповідача підготувати та укласти договори про надання житлово-комунальних послуг, а також перед укладанням договорів надати позивачу повний перелік житлово-комунальних послуг, всю необхідну інформацію про них, вказати конкретний перелік осіб, працівників, організацій, які залучені до кожної із послуг з зазначенням їх прізвищ, посад і окладів, відповідального за кожну послугу, найменування організацій, витрат за їх роботу (послугу), підстави (тип та термін дії договору чи контракту), функціональних обов`язків кожної фізичної чи юридичної особи по кожній послузі і вказати ким є відповідач у наданні кожної конкретної послуги (виконавець, постачальник, виробник, надавач) для можливості визначитись позивачу з тим, які з цих послуг їй потрібні.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповідач до суду не з`явився, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Відзив на позов, що був поданий ним ухвалою суду був залишений без розгляду у зв`язку з пропуском строку, встановленого судом для його подання. Суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

За цією адресою позивач отримує житлово-комунальні послуги, рахунки на оплату яких надходять їй від відповідача.

07.11.2017 позивач зверталась до відповідача з вимогою про надання інформації по наданим їй житлово-комунальним послугам.

Відповіді на своє звернення нею не отримано.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

У частині першій статті 3 Закону України Про житлово-комунальні послуги (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а споживачем - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а також одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.

Статтею 5 Закону України Про інформацію передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів утримання документів.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.

Пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що споживач, зокрема, має право без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України Про захист прав споживачів споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Статтею 19 Закону України Про звернення громадян органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Отже, законодавство України у будь-яких правовідносинах захищає права громадянина на інформацію, яка йому потрібна у повсякденному житті і тому інформація повинна надати особа (юридична особа), яка має таку інформацію.

Частиною другою статті 29 Закону передбачено, що у разі якщо балансоутримувач не є виконавцем комунальних послуг, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) з іншим виконавцем.

Стаття 1 цього закону визначає терміни, які в ньому застосовано, зокрема виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Поняття виробника та постачальника комунальних послуг також визначено Положенням про порядок розрахунків за комунальні послуги між виробниками (постачальниками), виконавцями і споживачами послуг водопостачання, водовідведення і теплопостачання в умовах використання засобів обліку споживання води і теплової енергії в житловому фонді та підвищення економічної зацікавленості споживачів у їх встановленні за власні кошти, затвердженим наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року N 55, відповідно до якого виробниками (постачальниками) холодної і гарячої води та теплової енергії є підприємства і організації, які за договорами надають виконавцям та споживачам комунальні; виконавцями послуг є підприємства або організації, які безпосередньо надають комунальні послуги споживачам (житлово-експлуатаційні та інші організації). У деяких випадках виробники (постачальники) послуг можуть бути і виконавцями послуг (наприклад, для власників приватних будинків), а споживач - це фізична або юридична особа, що користується комунальними послугами.

Зазначені норми законодавства чітко визначають, що виконавцями житлово-комунальних послуг є підприємства або організації, які безпосередньо надають житлово-комунальні послуги споживачам, зокрема житлово-експлуатаційні та інші організації.

За положеннями статті 24 Закону експлуатацію житлового будинку схоронність його, обслуговування мешканців, утримання житлового будинку та придомової території, контроль дотримання правил користування приміщеннями будинку здійснюють Житлово-експлуатаційні організації або відповідні підприємства, установи, організації.

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, як експлуатаційні організації є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Правовий статус балансоутримувача будинку визначається його уставними документами та договорами з іншими учасниками цих правовідносин.

Частина четверта статті 11 Закону зобов`язує інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Крім того, за пунктом 1 та 2 частини 1 стаття 7 Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів та без додаткової оплати та одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права праву споживача бути проінформованим про якість комунальних послуг та їх вартість кореспондує обов`язок відповідача надати таку інформацію на його вимогу.

Як зазначалось вище, відповідь на звернення від 07.11.2017 позивач не отримала.

З огляду на це, суд вважає правильним задовольнити заявлені вимоги частково та зобов`язати відповідача надати позивачу

-перелік житлово-комунальних послуг, які надають ОСОБА_1 як мешканцю квартири АДРЕСА_2 ;

-копії договорів про надання житлово-комунальних послуг в будинку АДРЕСА_3 , укладені Житлово-будівельним кооперативом Суднобудівник-6 з їх виконавцями;

-відомості про порядок нарахування оплати кожної з наданих послуг окремо для мешканців квартири АДРЕСА_2 .

Саме такий перелік документів та відомостей узгоджується з позицією позивача, визначеною судом в судовому засіданні, щодо надання їй повної інформації про кожну з наданих послуг і їх вартість для надання змоги позивачу визначитись з тим, отримання яких послуг вона потребує, що може суттєво вплинути на укладання нею договору про надання житлово-комунальних послуг.

Уточнення позовних вимог в такий спосіб не є виходом за їх межі, а здійснено судом виключно з метою забезпечення виконання рішення суду, зрозумілості та чіткості висновків суду.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині укладання договору про надання житлово-комунальних послуг з огляду на наступне.

Свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов`язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України). Так, ст. ст. 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачають обов`язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій .

Як встановлено судом, позивачем не визначено умови договору, які вона бажає погодити з відповідачем, їх зміст вона ставить в залежність від наданої їй інформації щодо наданих житлово-комунальних послуг, їх вартості, а тому, зважаючи на це і враховуючи принцип свободу договору, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача укласти з позивачем договір про надання житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладене, позовні вимоги, що заявлені у справі підлягають задоволенню частково у обсязі та за підстав, що зазначені вище.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник-6 про захист прав споживача, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Житлово-будівельний кооператив Суднобудівник-6 надати ОСОБА_1 :

-Перелік житлово-комунальних послуг, які надають ОСОБА_1 як мешканцю квартири АДРЕСА_2 ;

-Копії договорів про надання житлово-комунальних послуг в будинку АДРЕСА_3 , укладені Житлово-будівельним кооперативом Суднобудівник-6 з їх виконавцями;

-Відомості про порядок нарахування оплати кожної з наданих послуг окремо для мешканців квартири АДРЕСА_2 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив Суднобудівник-6 , код ЄДРПОУ 22871926, місцезнаходження: м.Київ, пр-т Оболонський, 11.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Суднобудівник-6 на користь держави 704 (сімсот чотири) гривень 80 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.02.2020.

Суддя А.М.Майбоженко