Постанова

від 25.02.2020 по справі 556/1313/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року

м. Рівне

Справа № 556/1313/19

Провадження № 22-ц/4815/303/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Боймиструка С. В., Бондаренко Н. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Володимирецька районна рада Рівненської області

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Карпач Ольгою Михайлівною на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 листопада 2019 року у складі судді Котик Л. О., ухвалене в смт. Володимирець Рівненської області о 09 годині 20 хвилині, відомості про дату виготовлення повного тексту рішення відсутні,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Володимирецької районної ради Рівненської області про стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 14.11.2012 року рішенням Володимирецької районної ради від 23.11.2012 року №246 він був призначений директором комунального підприємства Телерадіокомпанія Бурштиновий шлях Володимирецької районної ради Рівненської області, Маневицької районної ради Волинської області, Кузнецовської міської ради. Рішенням Володимирецької районної ради від 27.09.2017 року №231. звільнений з роботи за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, з 29.09.2017 року. Однак за період з 01 серпня 2017 року по 29 вересня 2017 року з позивачем не було проведено розрахунок по заробітній платі, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 8181.11 грн. Дану заборгованість виплачено 19.12.2018 року згідно судового наказу Володимирецького районного суду Рівненської області від 27.08.2018 року, справа №556/1257/18. Покликаючись на положення ст. 117 КЗпП України, просив стягнути на свою користь середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 59642,80 грн.

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 листопада 2019 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване відсутністю належних та достатніх доказів на підтвердження позовних вимог та обґрунтоване тим, що заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за серпень - вересень 2017 року не підтверджена фінансово - бухгалтерськими документами. Судом також взято до уваги, що Володимирецька районна рада як суб`єкт трудових відносин не здійснювала нарахування та виплату заробітної плати працівникам комунального підприємства Телерадіокомпанія Бурштиновий шлях , в тому числі і керівнику суб`єкта господарювання, а відтак винних дій ради у не своєчасній виплаті позивачу належних йому сум при звільненні немає.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 - адвокат Карпач Ольга Михайлівна оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вказує, що місцевим судом правильно було встановлено обставини справи щодо існування трудових відносин між сторонами та заборгованості з виплати, проте помилково визнано відповідача неналежним, а фінансово-бухгалтерські документи - недостовірними доказами. Пояснює, що трудові відносини між сторонами врегульовані контрактом, п. 2 якого передбачає, що ці відносини виникають між керівником телерадіокомпанії та органом управління майном, яким, в даному випадку, є Володимирецька районна рада. Зазначає, що за положеннями трудового законодавства, відповідачами у справах про стягнення оплати праці є та юридична особа, з якою позивачем укладено трудовий договір, а тому відповідач у даній справі є належним. Звертає увагу, що сума заборгованості, про стягнення якої заявлено її довірителем, не заперечується відповідачем, а її розмір розраховано на підставі даних, встановлених судовим наказом Володимирецького районного суду від 27.08.2018р.. Доводить, що у зв`язку із звільненням майже усіх працівників КП ТРК Бурштиновий шлях в липні 2017 року всі фінансово-господарські документи були передані відповідачу як органу управління майном, і там вони знаходяться й по даний час. У зв`язку з цим позивач як керівник був позбавлений можливості вести належним чином Книгу нарахування заробітної плати. З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Володимирецька районна рада Рівненської області вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, апеляційну скаргу - безпідставною, у зв`язку з чим просить залишити рішення місцевого суду без зміни, а апеляційну скаргу відхилити.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що вона не підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на посаді директора Комунального підприємства Телерадіокомпанія Бурштиновий шлях Володимирецької районної ради Рівненської області, Маневицької районної ради Волинської області, Кузнецовської міської ради, що підтверджується рішенням Володимирецької районної ради від 23.11.2012 року №246, Контрактом від 14.11.2012 року та відповідним записом у трудовій книжці.

Рішенням Володимирецької районної ради №231 від 27.09.2017 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за угодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України з 29.09.2017 року.

Як встановлено судом і визнано сторонами, при звільненні з роботи ОСОБА_1 не був виплачений заробіток за період з 01.08.2017 року по 28.09.2017 року в сумі 8181,11 грн..

Згідно судового наказу Володимирецького районного суду Рівненської області від 27.08.2018 року у справі № 556/1257/18 про стягнення з Володимирецької районної ради Рівненської області на користь ОСОБА_1 заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі за період з 01.08.2017 року по 28.09.2017 року в сумі 8181,11 грн,зазначена сума стягнута на користь позивача і в подальшому виплачена Володимирецькою районною радою Рівненської області.

Даний судовий наказ не був скасований, набрав чинності і виконаний боржником.

Як вбачається із Виписки по картці/рахунку ОСОБА_2 В., виданої АТ КБ ПриватБанк 24.07.2019р., кошти в сумі 8181,11 грн. були зараховані на рахунок 19 грудня 2018 року (а.с. 29).

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України.

В свою чергу, ст. 116 КЗпП України встановлює, що при звільненні працівника проводиться виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Заперечуючи проти позову, Володимирецька селищна рада Рівненської області зазначала, що вона у даному спорі не є належним відповідачем, і з таким твердженням погодився і суд першої інстанції.

Володимирецька районна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ Володимирецького району в межах повноважень, визначених Конституцією України, та іншими законами. Порядок діяльності районної ради, її органів та посадових осіб визначається законодавством.

Відповідно до Закону України Про місцеве самоврядування в Україні відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до укладеного установчого договору про заснування та діяльність комунального підприємства Телерадіокомпанія Бурштиновий шлях , рішенням Володимирецької районної ради від 15.06.2012 № 201 утворено комунальне підприємство Телерадіокомпанія Бурштиновий шлях Володимирецької районної ради Рівненської області, Маневицької районної ради Волинської області, Кузнецовської міської ради Рівненської області та включено до переліку суб`єктів (об`єктів ) комунальної власності.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань КП ТРК Бурштиновий шлях є комунальним підприємством і належить до комунальної власності.

У своїй діяльності КП ТРК Бурштиновий шлях керується чинним законодавством та Статутом, затвердженим рішенням Володимирецької районної ради від 23.11.2012 року №246.

Згідно п.п. 1.2-1.4 Статуту, підприємство за своїм правовим статусом є комунальним підприємством, юридичною особою, суб`єктом господарювання. Має самостійний баланс, печатку і штамп зі своїм найменуванням, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, інші необхідні реквізити.

Відповідно до ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Юридична особа відповідає за зобов`язаннями її учасників (засновників), що пов`язані з її створенням, тільки у разі наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної особи.

Відповідно до п.1.5 Статуту КП ТРК Бурштиновий шлях , підприємство самостійно відповідає за свої зобов`язання. Підприємство не несе відповідальності за зобов`язання Засновників. Засновники не несуть відповідальності за зобов`язання Підприємства. Управління поточною діяльністю Підприємства здійснює директор (п.5.1 Статуту).

Пунктом 5.2 Статуту передбачено, що директор затверджує штатний розпис, організовує ведення бухгалтерської звітності, визначає форми і системи оплати праці, а також забезпечує

своєчасну виплату заробітної плати. Це положення Статуту дублюється і в п.9 Контракту, укладеному з позивачем.

Стаття 15 Закону України Про оплату праці встановлює, що організація оплати праці на підприємствах встановлюються самими підприємствами з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством та угодами.

05.01.2017 року директором КП ТРК Бурштиновий шлях ОСОБА_1 затверджено штатний розпис підприємства станом на 1 січня 2017 року чисельністю 4 одиниці. Посада директора входить до штатного розпису, установлено посадовий оклад та інші надбавки.

Як вбачається з Книги нарахувань заробітної плати КП ТРК Бурштиновий шлях позивачу нараховувалась та виплачувалась заробітна плата по липень 2017 року.

Наведені обставини в сукупності з нормами закону, якими вони врегульовані, дають підстави для висновку про те, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи у трудових відносинах з КП ТРК Бурштиновий шлях , отримував заробітну плату не з бюджету Володимирецької районної ради Рівненської області, а за рахунок коштів підприємства, де він працював директором.

Відповідні доводи апеляційної скарги спростовуються також і положеннями Установчого договору про заснування та діяльність Комунального підприємства Телерадіокомпанія Бурштиновий шлях та Контракту, укладеного з позивачем.

Позивачем не надано жодних належних та достовірних доказів на підтвердження обов`язку співвласників юридичної особи нараховувати та виплачувати заробітну плату керівнику КП ТРК Бурштиновий шлях , а тому вони не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення вимог про стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Покликання апеляційної скарги на факт виплати Ворлодимирецькою районною радою Рівненської області ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі за період з 01.08.2017 року по 30.09.2017 року в сумі 8181 грн. 11 коп, як на підставу визнання відповідачем своїх зобов`язань, то вони апеляційним судом оцінюються критично.

Так, відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Як встановлено судом, виплата позивачу заборгованості із заробітної плати в сумі 8181,11 грн.здійснювалась Володимирецькою районною радою на виконання судового наказу від 27.08.2018 року у справі №556/1257/18, який набрав чинності. Поряд із цим, Володимирецькою районною радою вживалися заходи для скасування зазначеного судового наказу, що, в свою чергу, вказує на невизнання відповідачем боргу по заробітній платі перед ОСОБА_1 ..

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржуване судове рішення постановлене місцевим судом з дотриманням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Карпач Ольгою Михайлівною, залишити без задоволення.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 29 листопада 2019 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2020 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Бондаренко Н. В.

Боймиструк С. В.