Рішення

від 18.12.2019 по справі 265/2263/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 265/2263/19

Провадження № 2/265/1014/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18 грудня 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Гноєвого С.С.,

за участю секретаря судового засідання - Федорової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНЕ БЮРО ФРАНКЕ ІНТЕРНЕШЕНАЛ про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заборгованості за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНЕ БЮРО ФРАНКЕ ІНТЕРНЕШЕНАЛ про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заборгованості за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він працював на ТОВ ІБФІ з 15.06.2018 по 08.11.2018 року на посаді Інспектор технічний , з посадовим окладом 4500,00 гривень. Відповідач здійснював нарахування та виплату заробітної плати, проте з 01 жовтня 2018 року та до часу звільнення 08 листопада 2018 року припинив виплачувати заробітну плату. У зв`язку із вищевикладеним позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 4775 гривень 05 копійки, заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 1122 гривень 75 копійок, середній заробіток за час затримки у розмірі 24038 гривень 90 копійок, та моральну шкоду в сумі 2 000 гривень 00 копійок.

Ухвалою суду від 08 квітня 2019 року вищевказаний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для зазначених в ній усунення недоліків.

06 червня 2019 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява в порядку виконання ухвали суду від 08 квітня 2019 року.

Ухвалою суду від 07 червня 2019 року було відкрито провадження у справі.

09 вересня 2019 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли уточнення позовних вимог.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від якого до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він, зокрема, уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечував.

Представник відповідача - ТОВ ІНЖЕНЕРНЕ БЮРО ФРАНКЕ ІНТЕРНЕШЕНАЛ у судове засідання повторно не з`явився без повідомлення причин неявки, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не надавав.

Суд, згідно до ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Наказом № 06-к/ср/2018 від 12.06.2018 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду технічного інспектора у ТОВ ІНЖЕНЕРНЕ БЮРО ФРАНКЕ ІНТЕРНЕШЕНАЛ . Наказом № 41-2018-П від 18.09.2018 року назву посади ОСОБА_1 змінено на інспектор технічний, що підтверджується копією трудової книжки серії АА НОМЕР_1 .

08 листопада 2018 року позивача звільнено з роботи на підставі наказу № 59-к/2018 від 01.11.2018 року згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП у зв`язку з закінченням строку дії договору, що що підтверджується копією трудової книжки серії АА НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою від 08 листопада 2018 року вих. № 87/18, заборгованість по заробітній платі у відповідача перед позивачем станом на 08 листопада 2018 року становить 4 465 гривень 55 копійок, заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки за 9 календарних днів становить 1086 гривні 75 копійок, а загальна заборгованість складає 5 552 гривні 30 копійок.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Ч. 1 ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України Про оплату праці передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України Про оплату праці працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Ч. ч. 4, 5 ст. 97 КЗпП України, ч. 3 ст. 15 Закону України Про оплату праці передбачено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 Закону України Про оплату праці своєчасність та обсяги заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Ч. 1 ст. 74 КЗпП України, ч. ч. 1, 3 ст. 2 Закону України Про відпустки передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КЗпП України, ч. 1 ст. 6 Закону України Про відпустки щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Так, у первісній позовній заяві позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платні в сумі 4775, 02 гривень, та заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 1122,75 гривень.

Проте з довідки № 87/18 від 08 листопада 2018 року, виданої позивачу при звільненні ТОВ ІБФІ , заборгованість по заробітній платні станом на 08 листопада 2018 року складає 4 465, 55 гривень, а заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 1086,75 гривень.

Зокрема, в процесі розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги, а саме зменшено суму заборгованості по заробітній платні на 1783, 92 гривень, які за твердженням позивача йому було виплачено.

Таким чином, враховуючи, що іншого документального підтвердження наявної заборгованості по заробітній платні відповідача перед позивачем ОСОБА_1 , окрім довідки № 87/18 від 08 листопада 2018 року, виданої позивачу при звільненні ТОВ ІБФІ , суду не надано, суд вважає, що стягненню підлягають саме суми, викладені в цій довідці, з відрахуванням часткового погашення, а саме з ТОВ ІБФІ підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2018 року по 08.11.2018 в розмірі 2 681 гривня 63 копійки (4 465,55 гривень - 1783,92 гривень), та заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 1 086 гривень 75 копійок

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Всупереч даним вимогам закону України відповідач у день звільнення позивача не здійснив з останнім всіх розрахунків: не виплатив заборгованість по заробітній платі за період з 01 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року та компенсацію втрати частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням строків її виплати, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки. На теперішній час відповідач так остаточно і не розрахувався з позивачем, і відповідно не перерахував йому заборгованість по заробітній платі за період з 01 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24 грудня 1999 року № 13, роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду України міститься у постановах від 24.10.2011 р. у справі № 6-39 цс 11, від 21.11.2011 р. у справі № 6-60 цс 11, від 03.07.2013 р. у справі № 6-60 цс 13, від 20.11.2013 р. у справі № 6-114 цс 13, від 05.10.2016 р. у справі № 6-2405 цс15, від 13.03.2017 р. у справі № 6-259цс17.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 ЗУ Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати , затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивачем був проведений розрахунок розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до якого станом на 03 квітня 2019 року розмір середнього заробітку становить 24 038 гривень 90 копійок.

Суд вважає проведений розрахунок розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні вірним, з урахуванням відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 768 гривень 40 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНЕ БЮРО ФРАНКЕ ІНТЕРНЕШЕНАЛ про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення заборгованості за невикористані дні щорічної відпустки та стягнення середнього заробітку за весь час затримки заробітної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНЕ БЮРОФРАНКЕ ІНТЕРНЕШЕНАЛ (місцезнаходження: м. Київ, Кловський узвіз, будинок 8б, ЄДРПОУ 34563125) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість по заробітній платі за період з 01.10.2018 року по 08.11.2018 в розмірі 2 681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одна) гривня 63 копійки, заборгованість за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 1 086 (одна тисяча вісімдесят шість) гривень 75 копійок, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, на день подання позову в розмірі 24038 (двадцять чотири тисячі тридцять вісім) гривень 90 копійок, що в загальній сумі складає 27 807 (двадцять сім тисяч вісімсот сім) гривень 28 копійок.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЖЕНЕРНЕ БЮРОФРАНКЕ ІНТЕРНЕШЕНАЛ на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 24 грудня 2019 року.

Суддя