Постанова

від 18.02.2020 по справі 914/1265/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2020 р. Справа №914/1265/19

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Данко Л.С.

Кордюк Г.Т.

секретар судового засідання Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 26.12.2019 (вх. № ЗАГС 01-05/4686/19 від 26.12.2019)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 ( суддя Коссак С.М., повний текст складено 16.12.2019)

у справі №914/1265/19

за позовом: Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Приватбанк" (надалі АТ "КБ "Приватбанк"), м. Київ

до відповідача-1: Приватного підприємства "Мегасвіт" (надалі ПП "Мегасвіт"), м. Львів

до відповідача-2 : фізичної особи ОСОБА_1 (ФО ОСОБА_1 ), м. Львів

про солідарне стягнення 199 625,55 грн. заборгованості

за участю учасників справи :

від позивача: Гнатишак О.В. - адвокат (свідоцтво ЛВ №001602 від 30.07.2019, довіреність №34176-К-Н-О від 01.08.2019)

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2 : Сьома І.Б. - адвокат (свідоцтво ЛВ №000866 від 22.01.2018, договір № 19/13 від 09.10.2019)

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до ПП "Мегасвіт" та ФО ОСОБА_1 про солідарне стягнення 199 625,55 грн заборгованості за кредитним договором № Б/Н від 14.05.2015.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ПП "Мегасвіт" та ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість в розмірі 199 625,55 грн за кредитом. Стягнуто з ПП "Мегасвіт" на користь АТ КБ "Приватбанк" 1 497,19 грн витрат на оплату судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 1 497,19 грн витрат на оплату судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції встановлено, що строк по поверненню кредитних коштів у повному обсязі настав; боржником заборгованість по кредиту в розмірі 199 625,55 грн не оплачена; поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань в тому ж розмірі, що і боржник - ПП "Мегасвіт"; на момент розгляду даної справи договір поруки не є припиненим. За таких обставин суд дійшов висновку, що кредитор на підставі ст. 543 ЦК України правомірно звернувся про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів.

Не погоджуючись з даним рішенням, фізична особа ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані нею докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , прийняти нове рішення в цій частині, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник звертає увагу на те, що договір поруки №Р1513951267077426094 від 22.12.2017 підписувався на той час відповідачем-2 як директором ПП "Мегасвіт". Проте, 28.02.2018 був укладений договір купівлі продажу корпоративних прав ПП "Мегасвіт" між ОСОБА_2 (колишнім власником) і ОСОБА_3 , в результаті чого одноосібним учасником (власником) ПП "Мегасвіт" став ОСОБА_3 . 28.02.2018 згідно з поданою заявою ОСОБА_1 як директор ПП "Мегасвіт була звільнена з роботи та новим директором відповідача-1 став ОСОБА_3 . Оскільки кредитні кошти були фактично отримані ОСОБА_3 , за якого відповідач-2 не поручалася, відбулася зміна зобов`язання без її згоди, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності. За таких обставин, вважає, що договір поруки №Р1513951267077426094 від 22.12.2017 припинив свою дію.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/759/20 від 06.02.2020), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 відзиву на апеляційну скаргу не подав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

14.05.2015 на підставі заяви про відкриття поточного рахунку ПП Мегасвіт (клієнт) приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг" ПАТ КБ "Приватбанк", який в подальшому перейменовано на АТ КБ "Приватбанк" (надалі - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://pb.ua, тарифів банку, які разом складають договір банківського обслуговування б/н від 14.05.2015 (далі - договір) та взяло на себе зобов`язання виконувати відповідні умови договору (а.с. 95 том І).

Приписами пунктів 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8 та 3.2.1.6.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта (а.с. 96-112 том І).

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту в межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

За змістом пунктів 3.2.1.3.2, 3.2.1.3.2.1, 3.2.1.3.2.3, 3.2.1.3.2.4 вбачається, що забезпечення виконання зобов`язань по поверненню клієнтом кредиту є надання поруки поручителем. Порука дійсна з моменту повідомлення банком поручителя про розмір встановленого клієнтові кредитного ліміту. У випадку невиконання клієнтом зобов`язань за кредитним договором, клієнт і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

22.12.2017 між АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки № Р1513951267077426094, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ПП "Мегасвіт" (боржник) обов`язків, які випливають зі зобов`язань за угодами-приєднання до Угоди 1 ("Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг, Угоди 2 ("Кредит за послугою "Гарантовані платежі" Умов та правил надання банківських послуг) (а.с. 119-122 том І).

Відповідно до п.1.2 договору поруки поручитель ( ОСОБА_1 ) відповідає перед кредитором (банк) за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 1.3 договору поруки, поручитель з умовами кредитного договору ("Угоди 1") ознайомлений.

Банк свої зобов`язання щодо виконання умов договору від 14.05.2015 були виконані належним чином, а саме 27.12.2017 банком було встановлено на поточний рахунок № НОМЕР_1 ПП Мегасвіт кредитний ліміт у розмірі 200 000,00 грн (а.с. 113 том І).

Натомість ПП "Мегасвіт" свої зобов`язання, передбачені Умовами, виконав не належним чином, в результаті чого станом на 30.05.2019 у нього виникла заборгованість за кредитом в розмірі 199 625,55 грн, що підтверджується виписками з банку та розрахунком заборгованості по договору від 14.05.2015 (а.с. 114-118 том І).

У п.3.2.1.2.3.4 умов передбачено, що банк моє право при порушені клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити Умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту в повному обсязі.

В зв`язку з неналежним виконанням ПП "Мегасвіт" своїх зобов`язань за договором в частині своєчасного повернення кредиту та, беручи до уваги, що ОСОБА_1 поручилася за виконання підприємством умов кредитного договору, банк просить суд стягнути 199 625,55 грн суму боргу солідарно з обох відповідачів на підставі статей 554 та 610 ЦК України

ПП "Мегасвіт" доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов`язань за договором суду не надав, в матеріалах справи вони відсутні.

Відповідач-2 проти заявлених позовних вимог щодо ОСОБА_1 заперечує та просить суд в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 відмовити повністю. Зокрема, зазначає, що договір поруки № Р1513951267077426094 від 22.12.2017 підписувався відповідачем-2 на вимогу позивача, оскільки відповідач-2 була на той час директором ПП "Мегасвіт". Після укладення договору купівлі продажу корпоративних прав від 28.02.2018 одноосібним учасником (власником) ПП "Мегасвіт" став ОСОБА_3 , з результаті чого ОСОБА_1 була звільнена з посади директора ПП "Мегасвіт", а директором відповідача-1 став ОСОБА_3 (а.с. 223-224 том І). На дату звільнення з роботи відповідача-2 у відповідача-1 була відсутня будь-яка заборгованість перед позивачем. Сума коштів в розмірі 199 625,55 грн була отримана відповідачем-1 вже після зміни його власника та директора і без згоди на це відповідача-2.

На думку ОСОБА_1 , оскільки кошти були фактично одержані ОСОБА_3 , за якого відповідач-2 не поручалася, відбулася зміна зобов`язання без її згоди, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності. За таких обставин вважає, що договір поруки №Р1513951267077426094 від 22.12.2017 припинив свою дію.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Викладене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 по справі №415/2542/15-ц.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як зазначалося вище 14.05.2015 клієнт - ПП "Мегасвіт" на підставі заяви приєднався до Умов та правил надання банківських послу, що розміщені на сайті банку http://pb.ua, чим уклав із банком кредитний договір.

Приписами частин 1 та 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, при цьому зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що обов`язок щодо погашення заборгованості за тілом кредиту відповідачем-1 своєчасно та в повному обсязі не був виконаний, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 199 625,55 грн (а.с. 142-146).

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували належне виконання ПП "Мегасвіт" своїх зобов`язань за договором від 14.05.2015.

Оскільки обов`язок по поверненню кредитних коштів у повному обсязі настав, заборгованість по кредиту в розмірі 199 625,55 грн клієнта перед банком належним чином доведена, документально підтверджена та клієнтом не спростована, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині є доведеними, відтак правомірно задоволені судом першої інстанції.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки Р1513951267077426094від 22.12.2017, що не заперечується і самою ОСОБА_1 (а.с. 69-72 том І)

Пунктом 1.3 договору поруки № Р1513951267077426094 від 22.12.2017 передбачено, що поручитель з умовами Угоди 1 ознайомлений.

Норма ст. 553 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, порука створює права для кредитора та обов`язки для поручителя. Безпосередньо на права та обов`язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов`язань не впливає, оскільки зобов`язання боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються.

Порука за своєю правовою природою походить із зобов`язального права. Тобто, договір поруки розглядається як договірне зобов`язання, сторонами яких є лише боржник, кредитор і поручитель та відповідно зобов`язання (договір) поруки за своєю природою є додатковим (акцесорним) до основного зобов`язання (договору), в якому є свої кредитор та боржник. Причому поручитель (боржник) у зобов`язанні (договорі) поруки забезпечує виконання зобов`язання боржника перед кредитором за основним зобов`язанням. Згідно з ст. 511 ЦК України зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора лише у випадку, якщо це передбачено договором.

Пунктом 1.5 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Згідно з пунктом 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

В даній справі за умовами спірного договору поруки ОСОБА_1 відповідає перед кредитором (позивачем) за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник - ПП "Мегасвіт".

Твердження скаржника, що кошти були фактично одержані директором ПП "Мегасвіт" ОСОБА_3 , за якого відповідач-2 не поручалася, та відбулася зміна зобов`язання без його згоди, та за таких обставин вважає, що договір поруки №Р1513951267077426094 від 22.12.2017 припинив свою дію, суд вважає необґрунтованим та таким, що спростовується наступним.

Статтею 559 ЦК України встановлено підстави припинення договору поруки (в редакції чинної станом на момент виникнення спірних правовідносин). Так порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" цей договір припиняє свою дію.

Як зазначалося вище, строк по поверненню кредитних коштів у повному обсязі настав; боржником заборгованість по кредиту в розмірі 199 625,55 грн не оплачена; поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань в тому ж розмірі, що і боржник - ПП "Мегасвіт"; на момент розгляду даної справи договір поруки не є припиненим.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, ні умови кредитного договору, ні умовами договору поруки не передбачено, що ОСОБА_1 при підписанні договору поруки діяла як посадова особа ПП "Мегасвіт". Відтак, позиція відповідача -2 про припинення договору поруки у зв`язку з припиненням трудових правовідносин відповідача-2 з відповідачем-1 не ґрунтується ні на вимогах законодавства, ні на умовах договору поруки, а тому суд вважає їх необґрунтованими.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Таким чином, станом на момент укладення договору купівлі-продажу корпоративних прав -ПП "Мегасвіт" від 28.02.2018 між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , поручителю - ОСОБА_1 було відомо про укладення договору поруки, взяті зобов`язання за цим правочином та наслідки невиконання кредитного договору.

Частина 1 ст. 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до положень ст. 541 ЦК солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Зважаючи на те, що норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого, у разі укладення між ними кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов`язання між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.

За таких обставин кредитор, керуючись ст. 543 ЦК, має право на свій розсуд пред`явити вимогу до боржника і кожного з поручителів разом чи окремо, в повному обсязі чи частково.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 статті 554 ЦК України).

Як зазначалося вище, згідно з п. 1.2 договору поруки сторони узгодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідач-2 самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем-2 не подано.

Отже, відповідачі-1 та відповідач -2 своїх зобов`язань не виконали, чим порушили вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Проаналізувавши вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ПП "Мегасвіт" та ОСОБА_1 солідарно 199 625,55 грн заборгованості за наданим кредитом, в зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, не знайшло свого підтвердження, в зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки, апеляційна скарга до задоволення не підлягає, то відповідно понесені судові витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись, ст.ст. 269, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2019 у справі № 914/1265/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку та в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Л.С. Данко

Г.Т. Кордюк