Рішення

від 13.02.2020 по справі 905/2265/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.2020 Справа № 905/2265/17

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Поліщук А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області

в інтересах держави в особі: Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь,

до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м.Маріуполь,

про стягнення 913'027,84грн,

в межах справи:

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство "Азовінтекс", м.Маріуполь

до боржника Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 01237193)

про банкрутство

керуючий санацією - арбітражний керуючий Затворницька О.М.,

за участю представників сторін:

прокурор - не з`явився,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

арбітражний керуючий: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", м.Маріуполь, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 4'509'239,54грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач використовував в період з 01.11.2016 по 21.08.2018 земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Маріуполь, вул.Гугеля, 3, без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, не сплачував платежі за її використання, у зв`язку з чим позивачем нараховані до стягнення безпідставно збережені коштів у вигляді орендної плати.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.05.2019 суддею Чорненькою І.К вказану позовну заяву прийнято до розгляду у межах справи №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства Будівельно-монтажна фірма Азовстальбуд (код ЄДРПОУ 01237193).

17.05.2019 до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00грн. Позиція у відзиві мотивована наступним: вважає, що з моменту набрання чинності Указу Президента України №405/214 від 14.04.2014 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" , тобто з 14.04.2014 до моменту набрання чинності Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , тобто до 08.06.2016, боржник був звільнений від плати за користування спірної земельної ділянки; ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2018 суд задовольнив кредиторські вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області у вигляді податкової заборгованості з земельного податку (орендна плата) за період з 08.06.2016 по 30.10.2017; висновки у рішенні Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/14508/18а від 18.04.2019р.; відсутність підстав для застосування такої відповідальності, як відшкодування збитків; відсутність повноважень Маріупольської місцевої прокуратури №2 для представництва інтересів Маріупольської місцевої ради.

04.06.2019 до суду надійшла відповідь Маріупольської міської ради №3680/2019 від 30.05.2019 на відзив, за якою просить суд задовольнити позов прокурора у повному обсязі, вказує на оскарження рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/14508/18а у апеляційному порядку.

11.06.2019 до господарського суду надійшла відповідь на відзив від Маріупольської місцевої прокуратури №2, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.06.2019 зупинено провадження у справі до вирішення справи №200/14508/18-а, що розглядається в адміністративному судочинстві Першим апеляційним адміністративним судом.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.07.2019 поновлено провадження у справі.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-01/366 від 23.07.2019р. у зв`язку з перебуванням судді Чорненької І.К. у відпустці та наявністю підстав, що може мати наслідком порушення строків розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого головуючим суддею по даній справі призначено суддю Макарову Ю.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.07.2019 суддею Макаровою Ю.В. прийнято до провадження справу №905/2265/17.

06.08.2019 до канцелярії суду у виконання ухвали суду від 25.07.2019 від представника Маріупольської міської ради Донецької області надійшов лист №5336 від 02.08.2019 з копією постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 у справі №200/14508/18-а.

10.09.2019 до канцелярії суду від Маріупольської міської ради Донецької області у виконання вимог ухвали суду від 27.08.2019р. надійшли пояснення №6271/2019 від 04.09.2019 по справі з додатками.

16.09.2019 через канцелярію суду від керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області надійшла заява №01-45-3575вих-19 від 13.09.2019 про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 913' 027,84грн та розглядати позов з урахуванням змісту вказаної заяви; повернути судовий збір у розмірі 53'943,17грн.

Як вбачається зі змісту заяви про зменшення розмірі позовних вимог, прокуратурою враховано, що ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2018 вже розглянуті вимоги ГУ ДФС у Донецькій області щодо стягнення часткової заборгованості з орендної плати за землю за період по 30.10.2017р., у зв`язку з чим є нестягнутою шкода за період з 01.11.2017 по 21.08.2018 за наведеним розрахунком.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.09.2019 судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог і вирішено у подальшому розглядати позовні вимоги з її урахуванням.

01.10.2019 через канцелярію суду від Маріупольської міської ради Донецької області надійшла заява №6999/2019 від 27.09.2019 щодо зменшення розміру позовних вимог, у якій рада погоджується з новим розрахунком позовних вимог та їх розміром.

17.12.2019 від арбітражного керуючого Затворницької О.М. у виконання вимог ухвали суду від 03.12.2019 через канцелярію суду надійшов додатковий відзив №01-25-19/99 від 13.12.2019 на уточнену позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та стягнути витрати на правничу допомогу. Арбітражний керуючий свою позицію мотивує тим, що заявлені грошові вимоги позивач безпідставно кваліфікує збитками, оскільки заявлені грошові вимоги з 31.10.2017р. є лише поточною кредиторською заборгованістю, яка задекларована та самостійно визначена у податкових деклараціях із сплати за землю, з моменту зняття арешту з рахунку боржника товариство здійснює сплату поточних грошових зобов`язань. Крім того, арбітражний керуючий висловив позицію щодо представництва інтересів ради прокурором.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2020.

20.01.2020 через канцелярію суду від прокурора надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа відділу у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 17.01.2020 №39/105-20 на підтвердження обґрунтування вартості нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки при розрахунку розміру позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.01.2020 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 13.02.2020.

У судове засідання 13.02.2020 представники учасників справи не з`явились, про місце, дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та інформація з офіційного сайту Укрпошта .

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Статтями 42 та 43 Кодексу передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Приймаючи до уваги що явка представників учасників справи у судове засідання 13.02.2020 не була визнана судом обов`язковою, суд вирішив розглянути справу за наявними у ній матеріалами у визначеному господарським процесуальним кодексом України порядку.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

31.10.2006 Маріупольською міською радою було прийнято рішення №5/6-774 "Про надання земельної ділянки по вул. Гугеля, 3 в Орджонікідзевському районі Закритому акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення і надання із земель запасу житлової і громадської забудови в оренду строком на 10 років земельну ділянку (кадастровий номер 1412300000:01:008:0036) площею 8,3082га для здачі в оренду власного нерухомого майна, функціонування інфраструктури і міського транспорту, роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (будівництво об`єктів соцкультпобуту) по вул. Гугеля, 3 в Орджонікідзевському районі міста закритому акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (код ЄДРПОУ 01237193). Запропоновано Закритому акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" подати в Маріупольське міське управління земельних ресурсів заявку про оформлення проекту договору оренди земельної ділянки по вул. Гугеля, 3, протягом двох місяців з дня прийняття рішення; у випадку недотримання встановленого строку це рішення підлягає скасуванню; договір оренди земельної ділянки укласти нотаріально.

На підставі викладеного, 22.01.2007р. був нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №212 укладений між Маріупольською міською радою (далі - орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (далі - орендар) Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець згідно до рішення Маріупольської міської ради №5/6-774 від 31.10.2006 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вулиця Гугеля, 3.

За умовами п.2.1. Договору, в оренду надається земельна ділянка площею 8,3082га.

Відповідно до п.3.1. Договору договір укладається терміном на 10 років, до 31.10.2016 року.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п.3.2. Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 110,51грн/м 2 .

Відповідно до п.4.2. Договору грошова оцінка земель м. Маріуполя встановлена рішенням Маріупольської міської ради №708 від 28.09.2000 (зі змінами від 26.09.2003 №459) та посвідчується довідкою (витягом) Маріупольського міського управління земельних ресурсів встановленого зразку.

У п. 4.3. Договору (з урахуванням Договору від 23.05.2008 про внесення змін до договору оренди) сторони дійшли згоди, що орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки за рік.

Дія Договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п.11.3.1. Договору).

Договір набуває чинності на підставі ст.18 Закону України Про оренду землі після його підписання сторонами та державної реєстрації у Маріупольському міському відділі ДРФ ДП ЦДЗК (п.13.2. Договору).

Договір зареєстрований 29.01.2007 в Маріупольському міському відділі Донецької регіональної філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру за №04.07.162.00026. Договір зареєстрований 23.01.2007р. у державному реєстрі правочинів.

Земельна ділянка передана відповідачу відповідно до акту приймання-передачі від 29.01.2007р.

Рішенням Маріупольської міської ради від 19.04.2017 №7/17-1385 Публічному акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" було продовжено на 10 років строк оренди спірної земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель іншої громадської забудови (будівництво об`єктів соцкультпобуту), вирішено встановити розмір орендної плати на рівні 3% від грошової оцінки.

Пунктом 3.1. вказаного рішення встановлено Публічному акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" подати до Центру надання адміністративних послуг заяву про оформлення договору оренди земельної ділянки протягом трьох місяців від дня прийняття даного рішення, у випадку невиконання встановленого строку рішення вважати таким, що втратило чинності.

На виконання п.3.1 вказаного Рішення Маріупольської міської ради, 18.07.2017 Публічне акціонерне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" звернулось до Центру надання адміністративних послуг заявою про оформлення проекту договору оренди земельної ділянки, про що свідчить наявний у матеріалах справи опис вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, між Маріупольською міською радою (орендодавець) та ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.07.2017р., відповідно до п.1.1., п.2.1. якого орендодавець згідно з рішенням Маріупольської міської ради №7/17-1385 від 19.04.2017 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 8,3082га, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, Лівобережний район, вулиця Гугеля, 3 (кадастровий номер 1412300000:01:008:0036).

За умовами п. 3.1. договору від 18.07.2017р., його укладено на десять років з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до п.4.1., п.4.2. договору від 18.07.2017р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 107954550,79грн, грошова оцінка земель м. Маріуполя встановлена рішенням Маріупольської міської ради №5/38-6108 від 15.12.2009 та посвідчується довідкою (витягом) встановленого зразку.

Орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки (за рік) (п.4.3. договору від 18.07.2017р).

Договір набуває чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації (п.14.2. договору від 18.07.2017р).

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа виконкому Маріупольської міської ради від 06.07.2018р. №26-13807-07, станом на 27.03.2018р. вказаний договір знаходився на стадії реєстрації.

23 березня 2017 року Управління земельних відносин Маріупольської міської ради на підставі обстеження встановило, що всупереч вимогам статей 125, 126 Земельного кодексу України ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" використовує спірну земельну ділянку загальною площею 8,3082га без належних на те правових підстав, оскільки строк дії договору оренди закінчився 31.10.2016р., за наслідками чого винесено попередження про необхідність усунення порушень вимог земельного законодавства.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно лише 22.08.2018 було здійснено реєстрацію права оренди земельної ділянки, підставою виникнення є договір оренди земельної ділянки від 18.07.2017, укладений між орендодавцем - Маріупольською міською радою та орендарем - Публічним акціонерним товариством "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд".

Прокурор посилається також на ту обставину, що Головним Управлінням ДФС у Донецькій області вже були вжиті заходи щодо стягнення частини заборгованості зі сплати орендної плати за спірну земельну ділянку, а саме ухвалою господарського суду Донецької області від 07.02.2018 за результатами попереднього судового засідання у справі №905/2265/17 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" м.Маріуполь були визнані кредиторські вимоги Головного Управління ДФС у Донецькій області щодо заборгованості з орендної плати за 2016 рік та за період з 01.01.2017 по 30.10.2017.

Враховуючи заяву №01-45-3575вих-19 від 13.09.2019р. про зменшення розміру позовних вимог, керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, посилаючись на те, що Публічне акціонерне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" використовувало в період з 01.11.2017 по 21.08.2018 вказану земельну ділянку без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав, та відповідно не вносило плату за її використання, звернувся до суду з відповідним позовом в інтересах Маріупольської міської ради Донецької області м. Маріуполь, в якому, просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти орендної плати у розмірі 913' 027,84грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заявлені вимоги до відповідача є такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Предметом позову в цій справі є стягнення безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі ( ст.2 Закону України "Про оренду землі" ).

Перехід прав на земельну ділянку регламентується Земельним кодексом України.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Як вже встановлено судом, Маріупольською міською радою 31.10.2006 було прийнято рішення про надання земельної ділянки площею 8,3082га по вул.Гугеля, 3 в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Закритому акціонерному товариству "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд".

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За приписами ст. 17 Закону України "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України). Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, за змістом вказаних приписів законодавства, право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Суд встановив, що відповідач на підставі укладеного 22.01.2007р. договору оренди земельної ділянки належним чином оформив право її користуванням, однак строк знаходження вказаної земельної ділянки в оренді закінчився 31.10.2016р.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Разом з цим, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем під час розгляду справи, що Публічне акціонерне товариство "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" продовжило використовувати вказану земельну ділянку після 31.10.2016р.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа виконавчого комітету Маріупольської міської ради №23.3.-5936-07 від 26.04.2018р., нарахування орендної плати в період з 01.11.2016р. не здійснювалося.

Як вже зазначалося, на підставі Рішення Маріупольської міської ради від 19.04.2017 №7/17-1385 про продовження на 10 років строку оренди спірної земельної ділянки, між позивачем та відповідачем 17.07.2017 був укладений новий договір оренди, відповідно до умов п.14.2 якого останній набуває чинності відповідно до ст.3, 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації.

При цьому, матеріали справи містять докази належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою та державної реєстрації такого права лише 22.08.2018р.

Оскільки матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою після припинення дії договору оренди від 22.01.2007р. до 22.08.2018р., відповідач у період з 01.11.2016р. по 21.08.2018р. користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави та не сплачував орендну плату.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З наявною у справі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.04.2019 на спірній земельній ділянці розташований об`єкт нерухомого майна - незавершене будівництво, житловий комплекс, власником якого є ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд".

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. До такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 20.11.2018 по справі №922/3412/17.

Відтак немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

З урахуванням викладеного суд, встановивши факт використання ПАТ "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" земельної ділянки в спірний період з 01.11.2017 по 21.08.2018 без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, дійшов висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Отже, у даному випадку обов`язок відповідача сплатити суму безпідставно збережених коштів виникає в силу самого користування ним спірною земельною ділянкою без сплати орендної плати, і не залежить від того чи сталося це внаслідок поведінки набувача, потерпілого чи інших осіб, або сталось поза їх волею.

При цьому суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Таким чином, набувач земельної ділянки фактично зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, за відсутності укладеного договору, тим самим збільшуючи вартість власного майна, а власник землі (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати).

Разом з тим, відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності .

За приписами ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Звідси підлягає дослідженню розмір безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою без належних на те правових підстав.

Згідно ст.289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок (ст.13 Закону України "Про оцінку земель").

У відповідності до ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (п.34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України").

Рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318 Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затвердження Положення про неї створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено її склад, в тому числі затверджено Положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Положення).

Пунктом 21 Положення, що є Додатком 2 до вказаного рішення, визначено формулу, за якою розраховується розмір збитків за тимчасове заняття земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою (без укладання договору оренди).

Комісією, яка створена відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318, визначені збитки, завдані територіальній громаді відповідно до фактичного використання спірної земельної ділянки з 01.11.2016 по 21.08.2018 у розмірі 5' 631' 550.26грн., про що складений Акт №12 від 16.10.2018. з запереченнями.

За результатами оскарження рішення виконавчого комітету Маріупольської міської ради №318 від 18 липня 2018 року Про створення комісії з визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам та затвердження положення про неї в частині затвердження додатку №2 Положення про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі №200/14508/18-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство Азовінтекс до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області задоволені частково, визнано протиправним та скасовано пункт 21 розділу 6 Додатку 2 вказаного Положення.

Таким чином, прийняте судове рішення скасувало лише пункт 21 розділу 6 Додатку 2 Положення, в якому містилася формула розрахунку розміру збитків.

Відповідно до частини 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Разом з цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993р. N284 був затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам (далі - Порядок).

Порядком передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню підлягають: інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані (п. 3 Порядку).

У Порядку дано визначення поняттю неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до п.2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Так комісією, яка створена відповідно до рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 18.07.2018 №318, з урахуванням висновків у адміністративній справі №200/14508/18-а, проведено новий розрахунок розміру завданих територіальній громаді збитків відповідно до фактичного використання спірної земельної ділянки за період з 01.11.2016 по 21.08.2018 у розмірі 2' 035' 338,56грн., про що складений Акт №12.

А саме, за складовими підрахунку:

- нормативно-грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки складає: станом на 01.01.2016 - 429,04грн, станом на 01.01.2017 та 01.01.2018 - 454,78грн (підстава лист від 25.09.2018 №1244/105-18 відділу у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області) (п.3.3. Акту);

- застосований 3% розмір орендної плати за землю від грошової оцінки земельної ділянки передбачений рішенням Маріупольської міської ради від 08.09.2015, від 23.12.2016, від 27.12.2017р.

Суд відзначає, що за умовами укладених між позивачем і відповідачем договорів оренди землі розмір орендної плати теж встановлювався у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Матеріали справи також містять: лист №1156/105-19 від 23.04.2019 відділу у м.Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області відповідно до якого нормативно-грошова оцінка земельних ділянок з 06.06.2018 по 01.01.2019 складає 454,78грн/ метр квадратний; лист відділу у м. Маріуполі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 17.01.2020 №39/105-20 містить інформацію про те, що у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1412300000:01:008:0036, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 454,78грн/м 2 .

Враховуючи, що господарським судом Донецької області вже були визнані грошові вимоги Головного Управління ДФС у Донецькій області щодо стягнення частини заборгованості зі сплати орендної плати за користування спірної земельної ділянки по 30.10.2017, розмір збережених відповідачем коштів у період з 01.11.2017 по 21.08.2018 в сумі 913' 027,84грн. було розраховано прокурором як розмір плати за земельну ділянку комунальної власності у формі орендної плати, що нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до викладеного у заяві №01-45-3575вих-19 від 13.09.2019 про зменшення розміру позовних вимог розрахунку:

- за період з 01.11.2017 по 31.12.2017 кошти у розмірі орендної плати становлять 189437,75грн. (454,78грн. х 83082 х 3%) :365 (кількість днів у році) х 61 (кількість днів прострочення);

- за період з 01.01.2018 по 21.08.2018 кошти у розмірі орендної плати становлять 723590,09грн. (454,78грн. х 83082 х 3%) :365 (кількість днів у році) х 233 (кількість днів прострочення).

Зазначений розрахунок є арифметично вірним, а отже вимога про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 913' 027,84грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Незважаючи на посилання арбітражного керуючого у додатковому відзиві на те, що заявлені грошові вимоги задекларовані та самостійно визначені товариством у податкових деклараціях із сплати за землю, доказів на підтвердження здійснення відповідачем оплати за користування земельною ділянкою за заявлений період на час прийняття рішення у справі суду не надано.

Щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в цій справі суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.131 1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про прокуратуру прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Згідно з ч.1, 3, 4 ст.23 Закону України Про прокуратуру , представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Матеріали справи свідчать, що договір оренди від 22.01.2007р. припинив свою дію 31.10.2016р. Разом з цим, відповідач продовжував використовувати спірну земельну ділянку без відповідних правових підстав та не сплачував орендну плату, тобто Маріупольська міська рада усвідомлювала порушення інтересів держави, мала повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не зверталась.

Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза їх порушення.

Матеріали справи містять лист №01-45-1378 вих-19 від 03.04.2019 Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області, яким повідомлено Маріупольську міську раду Донецької області про намір звернутися в порядку господарського судочинства із позовною заявою в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення безпідставно збережених коштів.

Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Разом з цим, матеріали справи не містять документів на підтвердження вчинення позивачем дієвих заходів спрямованих на відновлення порушених інтересів територіальної громади в частині стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів, зокрема, доказів звернення до суду.

Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - місцевої громади) й орендаря.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному спірному випадку позивач неналежно здійснює захист інтересів територіальної громади, з огляду на що, звернення прокурора в інтересах територіальної громади, в особі Маріупольської міської ради Донецької області, до господарського суду в цій справі відповідає функції представництва прокуратурою інтересів територіальної громади та направлено на їх захист.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 по справі №903/129/18 висловила правову позицію про те, сам факт не звернення до суду органу виконавчої влади (місцевого самоврядування) з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави (територіальної громади), свідчить про те, що вказані органи неналежно виконують свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави, та звернення до суду з таким позовом.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що звернення прокурора до суду за захистом порушених інтересів територіальної громади не створює додаткових процесуальних привілеїв позивачу, порівняно з іншими учасниками судового процесу. Відсутні будь-які особливі процесуальні права чи обов`язки і у прокурора, як учасника судового процесу. Зокрема, прокурор не звільнений від сплати судового збору у встановленому законом розмірі за подання до суду позовної заяви.

Інші заперечення відповідача, викладені у додатковому відзиві №01-25-19/99 від 13.12.2019 на позовну заяву, не спростовують позовні вимоги з огляду на викладене вище.

Відповідачем у відзиві б/н від 10.05.2019 на позов також заявлена вимога про стягнення з позивача понесених судових витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00грн. Арбітражний керуючий Затворницька О.М. у додатковому відзиві №01-25-19/99 від 13.12.2019 на уточнену позовну заяву просив суд стягнути витрати на правничу допомогу.

Як встановлено, відповідачем не було викладено попередній (орієнтовний) попередній розрахунок витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, не надано договору про надання правової допомоги, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, тощо.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До вирішення по суті спору у справі будь-які докази щодо обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості до суду не надходили, до закінчення судових дебатів у справі відповідачем не заявлялось про те, що він з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат (витрат на правничу допомогу адвоката).

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи звернення керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області з відповідним клопотанням у заяві про зменшення розміру позовних вимог №01-45-3575вих-19 від 13.09.2019, судовий збір у сумі 53943,17грн підлягає поверненню з Державного бюджету на користь прокуратури.

Відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13'695,42грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 913' 027,84грн - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (87505, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Якова Гугеля, 3; код ЄДРПОУ 01237193) на користь Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70; код ЄДРПОУ 33852448) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 913' 027,84грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Будівельно-монтажна фірма "Азовстальбуд" (87505, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Якова Гугеля, 3; код ЄДРПОУ 01237193) на користь Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області (87541, Донецька область, м.Маріуполь, бул. Меотиди, 1; розрахунковий рахунок №35216066016251, МФО 820172, банк Держказначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ 25707002, отримувач: прокуратура Донецької області) суму судового збору у розмірі 13'695,42грн.

Повернути Маріупольській місцевій прокуратурі №2 Донецької області (87541, Донецька область, м.Маріуполь, бул. Меотиди, 1) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 53'943,17грн, сплачений згідно платіжного доручення №549 від 19.03.2019.

Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

У судовому засіданні 13.02.2020 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.02.2020.

Суддя Ю.В. Макарова