Рішення

від 24.01.2020 по справі 907/623/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

24.01.2020 р. м. Ужгород Справа № 907/623/18

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача Приватного підприємства "Електротех", с. Минай Ужгородського району

про зобов`язання включити кредиторські вимоги в розмірі 67 306 грн. 18 коп. згідно договору б/н від 16.03.2011 року до проміжного ліквідаційного балансу,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача (в режимі відеоконференції) - Жарський І.Р., адвокат,

довіреність № 296-К-О від 24.01.2019 року

Відповідача - Галинський В.М., ліквідатор

СУТЬ СПОРУ: Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ завлено позов до відповідача Приватного підприємства "Електротех", с. Минай Ужгородського району про зобов`язання включити кредиторські вимоги в розмірі 67 306 грн. 18 коп. згідно договору б/н від 16.03.2011 року до проміжного ліквідаційного балансу.

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема, стверджує, що внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором банківського обслуговування б/н від 16.03.2011 року зі встановленням кредитного ліміту на рахунок, в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту, сплати відсотків, комісії та пені, утворилась заборгованість в загальному розмірі 67 306 грн. 18 коп. Вказує на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Приватне підприємство "Електротех" перебуває в стані припинення в результаті ліквідації, у зв`язку з чим 21.08.2018 року ПАТ КБ "Приватбанк" на адресу Приватного підприємства "Електротех" направило заяву з кредиторськими вимогами, що підтверджується копією заяви та описом поштового відправлення. Разом з тим, конверт із зазначеною заявою повернувся на адресу позивача. Копія вимоги, яка була направлена на адресу фізичної особи - ліквідатора ПП "Електротех", отримана останнім 11.09.2018 року, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" та копією конверта. При цьому, представник позивача зазначає, що дії ліквідаційної комісії свідчать про протиправне ухилення ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов`язку щодо визнання існуючої заборгованості перед позивачем та включення вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу.

Відповідач відзивом на позовну заяву проти позову заперечив, просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову. Вказує про помилковість тверджень позивача щодо визнання відповідачем факту підписання Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів від 16.03.2011 року. З цього приводу відповідач наголошує на тому, що його не було ознайомлено з Умовами та правилами надання банківських послуг, а відповідно до ст. 1055 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Зазначає, що відповідач (уповноважена особа) не був ознайомлений та не підписував ні кредитного договору, ні Умов та правил надання банківських послуг (наявність кредитного ліміту, сума кредитного ліміту, строку кредитування, збільшені строки позовної давності, умови нарахування відсотків, пені та інше). Таким чином, як вважає відповідач, Умови та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач у своїй позовній заяві, як на умови кредитування відповідача, по своїй суті є нікчемними, та не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли між сторонами цього провадження.

Відповідач наголошує, що позивач не довів, що саме такий текст Умов та правил надання банківських послуг діяв та/або міг діяти на момент подання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку. Крім того, звертає увагу суду на той факт, що Умови та правила надання банківських послуг не містять підпису Відповідача, а заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів від 16.03.2011 року - домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає.

Покликаючись на ст. ст. 256, 257, 266, 267 Цивільного кодексу України відповідач стверджує про те, що позивач звернувшись з даним позовом до суду, пропустив строк позовної давності як до основних грошових вимог, так і до додаткової вимоги щодо нарахованих відсотків, комісії та пені.

Поданою суду відповіддю на відзив позивач зазначає, що відзив є безпідставним та необґрунтованим. Вказує на те, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2015 року у справі № 907/1092/15, яке набрало законної сили, встановлено факт перебування банку та відповідача у договірних відносинах. Щодо застосування строку позовної давності, позивач наголошує на тому, що до сум, які стягуються за 2013 рік, то до таких позовна давність не застосовується, оскільки вказані суми вже стягнуті за рішенням суду у справі № 907/1092/15, і тому дана обставина не підлягає доказуванню.

Щодо заборгованості за кредитним договором, яка нарахована банком за період, що не охоплений судовим рішенням у справі № 907/1092/15, позивач наголошує на тому, що законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника. За твердженням позивача, враховуючи умови кредитного договору, кредиторські вимоги банку в частині, які не охоплювалися судовим рішенням, а саме, в період з 01.08.2015 року по 17.08.2018 року заявлені в межах строку позовної давності.

Запереченням на відповідь на відзив, відповідач наголошує на тому, що ним копію рішення суду у справі № 907/1092/15 не було отримано. При цьому, на думку відповідача, навіть якщо припустити той факт, що є бодай якісь підстави для того, щоб вважати обставини встановлені в рішенні суду у справі № 907/1092/15 такими, що не потребують доказування, то зазначеним рішенням не встановлено дати редакції Умов та правил надання банківських послуг, кількості змін тексту та інше. При цьому, як стверджує відповідач, позивачем також не зазначено, яка редакція Умов та правил надання банківських послуг долучена в якості додатку до позовної заяви у даній справі. Чи це первинна редакція, яка діяла на момент подання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку, чи це редакція змінених Умов. У випадку, якщо це змінена редакція, то чи відбулася така зміна належним чином. Вказує на те, що зміна істотних умов Договору повинна відбуватися в письмовій формі, частиною якого, за твердженням позивача, і є зазначені Умови. Якщо ж такі зміни мали місце, то позивач не надав докази законності таких змін. Відповідач вважає, що відбувалися неодноразові зміни істотних умов і Договору без належного оформлення таких змін. Відсутність первинних Умов та правил надання банківських послуг (актуальних на 16.03.2011 року) на сайті, який зазначено в Заяві про відкриття поточного рахунку від 16.03.2011 року станом на дату подання Заяви, а також наявність в доступних редакціях пункту про письмову форму змін, за переконанням відповідача, не дає можливість встановити первинні Умови та подальшу правомірність їхніх змін.

Посилаючись на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України відповідач наголошує на тому, що нарахування штрафних санкцій за межами встановлених строків є неправомірним, у зв`язку з чим розрахунки позивача, подані разом з позовною заявою, є помилковими.

Крім того, відповідач вважає, що навіть, якщо припустити дійсність Умов та правил надання банківських послуг описаних в рішенні суду у справі № 907/1092/15, відповідач в будь-якому випадку заявляє про наявність підстав для застосування строків позовної давності, як мінімум до сум, що не зазначені в рішенні суду від 04.11.2015 року.

Письмовими поясненнями відповідач посилається на те, що в заяві від 16.03.2011 року про відкриття рахунку зазначено, що Умови та правила надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua. На сайті позивача в розділі: "Умови та правила", підрозділі: Архів договорів", за адресою https://privatbank.ua/terms міститься Умови та правила надання банківських послуг разом з архівом договорів. Проте, найперша в хронології редакція Умов, яка там є міститься на 9-ій сторінці: Повний договір (актуальний на 01.04.2012 року). Відповідач стверджує про те, що у момент підписання заяви від 16.03.2011 року про відкриття рахунку, навіть якщо б мав бажання, то не мав би фізичної змоги ознайомитися з Умовами та правилами надання банківських послуг на сайті позивача, так як такі там були відсутні.

Разом з тим, на думку відповідача, позивачем не зазначено витяг з якої саме редакції Умов та правил надання банківських послуг долучено в якості додатку до позовної заяви.

Звертає увагу суду на те, що відповідач не підписував таких Умов, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують суму наданого кредиту та факт укладення банком з відповідачем кредитного договору на зазначених позивачем умовах; у заяві від 16.03.2011 року про відкриття рахунку відсутні дані про розмір процентної ставки, строк кредитування та інші істотні умови кредитного договору; банк не надав Умов та правил надання банківських послуг (або їх копій), на яких би були наявні підписи сторін.

Додатковими письмовими поясненнями відповідач зазначив про те, що в ході судового розгляду даної справи ним з`ясовано, що сума 7 776 грн. 13 коп. заборгованості за кредитним договором б/н від 16.03.2011 року, яка є предметом спору у даній справі, вже включена відповідачем до проміжного ліквідаційного балансу, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цій частині. Провадження в цій частині належить закрити.

Позивач запереченнями на додаткові письмові пояснення відповідача щодо включення суми 7 776 грн. 13 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 16.03.2011 року до проміжного ліквідаційного балансу наголошує на тому, що таке не відповідає дійсності. Покликаючись на приписи Цивільного кодексу України вказує на те, що проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Проміжний ліквідаційний баланс містить зведення про склад майна ліквідованої юрособи, перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також результати їх розгляду. Такий баланс відображає права і обов`язки юрособи на момент ухвалення рішення про ліквідацію і узагальнює дані, на підставі яких проводитимуться розрахунки з кредиторами. Проміжний ліквідаційний баланс складається за формою N 1, взірець якого позивач долучив до справи. На думку позивача, як вбачається з додатку до додаткових письмових пояснень, то такий не відповідає насамперед формі N 1. Також цей додаток не відповідає і вимогам ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України, оскільки він не затверджений учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи і в ньому не містить зведення про склад майна ліквідованої юрособи, перелік пред`явлених кредиторами вимог, а також результати їх розгляду.

Крім того, позивач наголошує, що документ, який поданий відповідачем в якості проміжного ліквідаційного балансу, не є проміжним ліквідаційним балансом враховуючи і ту обставину, що баланс сформований на 30.06.2018 року, а запис про ліквідацію підприємства в ЄДР внесено 10.08.2018 року.

Вказаний додаток, на думку позивача, є проміжковою фінансовою звітністю підприємства, яка складається за результатами першого кварталу, першого півріччя. Така звітність передбачена ч. 1 ст. 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і є обов`язковою для підприємства (ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Таким чином, на думку позивача, доданий до додаткових письмових пояснень документ є балансом підприємства на 30.06.2018 року в якому відображена поточна заборгованість, а не проміжний ліквідаційний баланс, як це передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України. За таких обставин, позивач вважає, що твердження відповідача про включення 7 776 грн. 13 коп. заборгованості за кредитним договором в проміжний баланс підприємства є надуманим та нічим не підтвердженим.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення учасників спору,

суд Встановив:

16.03.2011 року Приватним підприємством "Електротех" (відповідачем у даній справі) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки, згідно якої відповідач приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови) та Тарифів Банку Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" (позивача у справі), які разом із заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування б/н від 16.03.2011 року.

За умовами договору банківського обслуговування б/н від 16.03.2011 року банк (Позивач) взяв на себе зобов`язання встановити відповідачеві кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнта (системи клієнт - банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено та врегульовано Умовами.

Згідно з п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшено для оплати судових витрат у порядку, зазначеному "Умовами та правилами надання банківських послуг". Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшено для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожен операційний день. У разі зниження банком ліміту у односторонньому порядку, передбаченому цими "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю та сумою нового ліміту не пізніше дня, зазначеного у повідомлені банку про зміну ліміту, направленого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг". У протилежному випадку грошові зобов`язання вважаються порушеними, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю та новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного у повідомленні.

Пункт 3.2.1.1.8. Умов встановлює, що проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет, клієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - „Угода").

У відповідності до п. 3.2.1.1.6. Умов сторони погодили, що ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт - банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Розділом 3.2.1.4. Умов встановлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь - якого з грошових зобов`язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Як встановлено рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2015 року у справі № 907/1092/15, позивач свої договірні зобов`язання щодо надання позичальнику (Відповідачу) кредиту (встановлення кредитного ліміту) відповідно до умов договору банківського обслуговування б/н від 16.03.2011 року виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку боржника.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2015 року у справі № 907/1092/15 позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Приватного підприємства "Електротех" задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "Електротех" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" суму 23 832 грн. 96 коп., в тому числі 7 776 грн. 13 коп. заборгованості за кредитом, 7 316 грн. 47 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 1 539 грн. 78 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 7 200 грн. 58 коп. пені, а також 1 218 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. На виконання даного рішення судом було видано наказ.

Як вбачається із рішення суду у справі № 907/1092/15 з відповідача на користь позивача було стягнуто частину заборгованості, що виникла станом на 30.07.2015 року. У зв`язку з тим, що рішення суду відповідачем не виконано, банк продовжував нараховувати відповідачу відсотки, комісію та пеню після набранням рішенням законної сили. Зокрема, з наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості відповідача за договором станом на 17.08.2018 року, вбачається, що відповідна заборгованість була розрахована банком з 23.02.2011 року по 17.08.2018 року.

Водночас, судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - Приватне підприємство "Електротех" перебуває в стані припинення шляхом ліквідації з 10.08.2018 року.

При цьому, Умови зобов`язують Відповідача у разі зміни правового статусу, реорганізації, зміни структури, протягом 3-х днів повідомити про це Банк у письмовій формі, проте доказів здійснення відповідачем повідомлення Банку про припинення діяльності підприємства матеріали справи не містять.

У зв`язку із ліквідацією відповідача, позивач стверджує, що 21.08.2018 року направив на адресу відповідача та ліквідатора відповідача заяву з кредиторськими вимогами разом з розрахунком заборгованості, що підтверджується копією заяви та описом поштового відправлення, в якій просив визнати позивача кредитором відповідача на суму заборгованості грошових вимог та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу. Проте, відповідач у встановлені законом строки не розглянув та не задовольнив заяву позивача про визнання вимог кредитора та включення до проміжного ліквідаційного балансу, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Згідно зі ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статею 105 Цивільного кодексу України встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Згідно статті 112 Цивільного кодексу України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

21.08.2018 року ПАТ КБ "Приватбанк" на адресу Приватного підприємства "Електротех" направлено заяву з кредиторськими вимогами разом з розрахунком заборгованості, що підтверджується копією заяви та описом поштового відправлення.

Разом з тим, конверт із зазначеною заявою повернувся на адресу позивача, з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Також, 21.08.2018 року ПАТ КБ "Приватбанк" на адресу ліквідатора Приватного підприємства "Електротех" направлено заяву з кредиторськими вимогами разом з розрахунком заборгованості, що підтверджується копією заяви та описом поштового відправлення, яку отримано ліквідатором відповідача 11.09.2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, представник позивача зазначає, що дії ліквідаційної комісії свідчать про ухилення її від розгляду грошових вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується факт ухилення відповідача від розгляду претензії позивача та задоволення вказаних грошових вимог останнього як кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача та ліквідатора відповідача із вимогою про визнання та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу 21.08.2018 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Згідно наявного в матеріалах справи поштового конверту, зазначена вимога, яка була надіслана на адресу ПП "Електротех" була повернута відправнику, у зв`язку з закінченням встановленого терміну зберігання, а вимога, яка була надіслана на адресу ліквідатора ПП "Електротех" - отримана останнім 11.09.2018 року.

Таким чином суд дійшов висновку, що має місце ухилення відповідача від розгляду кредиторських вимог позивача.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Однією з підстав виникнення зобов`язань, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ст. 1067 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, у відповідності до ч. ч. 1 та 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивач звертався до Господарського суду Закарпатської області з вимогами щодо стягнення з Приватного підприємства "Електротех" заборгованості за Договором б/н від 16.03.2011 року в розмірі 23 832 грн. 96 коп., в тому числі 7 776 грн. 13 коп. заборгованості за кредитом, 7 316 грн. 47 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 1 539 грн. 78 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 7 200 грн. 58 коп. пені станом на 30.07.2015 року в рамках провадження у справі № 907/1092/15. Рішенням суду позовні вимоги було задоволено повністю, однак рішення суду станом на сьогоднішній день не виконано. Позивач після ухвалення рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/1092/15 донарахував відповідачу відсотки, комісію та пеню за Договором б/н від 16.03.2011 року.

Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 14.02.2018 року у справі № 564/2199/15-ц, від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 року у справі № 10/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведену позицію Верховного Суду, суд доходить висновку, що право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, комісії та неустойку припинилося, а кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, а не у вигляді стягнення процентів, комісії та неустойки.

За таких обставин, належною до включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача є саме присуджена до стягнення рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.11.2015 року у справі № 907/1092/15 заборгованість відповідача перед позивачем за вказаними кредитними правовідносинами у сумі 23 832 грн. 96 коп., в тому числі 7 776 грн. 13 коп. заборгованості за кредитом, 7 316 грн. 47 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 1 539 грн. 78 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 7 200 грн. 58 коп. пені.

Аргументи відповідача про включення до проміжного ліквідаційного балансу суми 7 776 грн. 13 коп. заборгованості за кредитом суд до уваги не приймає з огляду на наступне. Доданий відповідачем до матеріалів справи проміжковий баланс, сформований станом на 30.06.2018 року, не може свідчити про включення вказаної суми до проміжного ліквідаційного балансу, позаяк баланс сформований станом на 30.06.2018 року, а запис про ліквідацію підприємства відповідача в ЄДР внесено 10.08.2018 року.

Таким чином, доданий до додаткових письмових пояснень документ є балансом підприємства станом на 30.06.2018 року, в якому відображена поточна заборгованість, а не проміжний ліквідаційний баланс, як це передбачено ст. 111 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у сумі 1 762 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Зобов`язати Приватне підприємство "Електротех", 89422, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Свободи, будинок 5А (код ЄДРПОУ 32784503) в особі голови ліквідаційної комісії включити до проміжного ліквідаційного балансу грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д (код ЄДРПОУ 14360570) за договором б/н від 16.03.2011 року в розмірі 23 832 (Двадцять три тисячі вісімсот тридцять дві гривні) грн. 96 коп., в тому числі 7 776 (Сім тисяч сімсот сімдесят шість гривень) грн. 13 коп. заборгованості за кредитом, 7 316 (Сім тисяч триста шістнадцять гривень) грн. 47 коп. заборгованості по процентах за користування кредитом, 1 539 (Одна тисяча п`ятсот тридцять дев`ять гривень) грн. 78 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом та 7 200 (Сім тисяч двісті гривень) грн. 58 коп. пені.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Електротех", 89422, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Минай, вул. Свободи, будинок 5А (код ЄДРПОУ 32784503) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (код ЄДРПОУ 14360570) суму 1 762 (Одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне судове рішення складено та підписано 27.02.2020 року.

Суддя Пригара Л.І.