Рішення

від 20.02.2020 по справі 910/5695/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020Справа № 910/5695/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Громадської спілки "Український музичний альянс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Костенко Валерія Вікторівна

про стягнення 208 650, 00 грн.

Представники:

від позивача: Гур`єв А.А.;

від відповідача: Сербуль О.Ю.;

від третьої особи: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка "Український музичний альянс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" (далі -позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого" (далі -відповідач) про стягнення компенсації у розмірі 208 650, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним використанням відповідачем музичних творів "Castle" (виконавець Halsey, "Jessica`s Theme" (виконавець Alan Irving), "The James Bond Theme" (виконавець The John Barry Seven&Orchestra), "Bad Romance" (виконавець Lady Gaga) під час публічного сповіщення танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1" в мережі Інтернет на веб-сайті https://megogo.net/.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 (суддя Мандриченко О.В.) позовну заяву Громадської спілки "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого" про стягнення 208 650,00 грн. повернуто без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 апеляційну скаргу ГС "Український музичний альянс" задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 по справі №910/5695/19 скасовано, а справу скеровано до Господарського суду міста Києва для розгляду позовної заяви Громадської спілки "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого" про стягнення 208 650, 00 грн. компенсації за порушення майнових суміжних прав.

05.09.2019 матеріали справи № 910/5695/19 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва від 05.09.2019 № 05-23/2315 у зв`язку з відпусткою судді Мандриченка О.В. проведено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу № 910/5695/19 передано на розгляд судді Щербакова С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 10.10.2019.

16.09.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду надійшов запит Північного апеляційного господарського суду про направлення матеріалів справи № 910/5695/19 до Північного апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку з надходженням касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/5695/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 зупинено провадження у справі № 910/5695/19 до повернення матеріалів справи № 910/5695/19 до Господарського суду міста Києва. Матеріали справи № 910/5695/19 направлено до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.10.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2019 у справі № 910/5695/19.

16.10.2019 матеріали справи № 910/5695/19 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 поновлено провадження у справі № 910/5695/19. Підготовче засідання у справі № 910/5695/19 призначено на 14.11.2019.

05.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач надав клопотання, в якому просить надіслати на адресу Міністерства розвитку, економіки, торгівлі і сільського господарства України запит щодо надання інформації стосовного того, чи є чинним свідоцтво № 4/2003 від 22.08.2003 та чи є чинним свідоцтво № 6/УО від 02.04.2009 стосовно сфери публічне сповіщення фонограм та зафіксованих у них виконань ?; якщо свідоцтво № 6/ОУ від 22.08.2009 та/або свідоцтво № 6/ОУ від 02.04.2009 припинили свою чинність, то з якої дати це відбулося?.

Також, 05.11.2019 відповідач подав клопотання про витребування доказів, в якому просить суд витребувати у позивача для огляду в судовому засіданні та для долучення до матеріалів справи оригіналу та належним чином засвідченої копії ліцензійного договору та договору про розповсюдження на території України між ТОВ "Комп Мюзік" та UMG Recording Services Inc. (Universal Music Group) разом з усіма додатками та додатковими угодами до нього, а також зобов`язати позивача направити на адресу відповідача належним чином засвідчену копію вказаного договору.

11.11.2019 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що власником веб-сайту https://megogo.net/ станом на дату складення акту фіксації правопорушення - 19.01.2018 є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегого" (нерезидент) та на даний час власником веб-сайту є Компанія Top Media Distribution, у зв`язку з чим відповідач вказує, що є неналежним відповідачем у даній справі. Крім того, відповідач зазначає, що в нього були майнові права на використання аудіовізуального твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" на веб-сайті https://megogo.net/ на підставі ліцензійного договору № 81/2 від 23.12.2016 укладеного з Фізичною особою-підприємцем Костенко Валерією Вікторівною.

12.11.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому у зв`язку з зайнятістю в інших судових засіданнях у Господарському суді Харківської області просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 14.11.2019 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 05.12.2019.

20.11.2019 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначає, що відповідач є адміністратором веб-сайту https://megogo.net/, який отримав права (ліцензію) за ліцензійним договором № 81/2 від 23.12.2016 використовувати відповідний контент саме на веб-сайті https://megogo.net/, а тому є належним відповідачем у справі

Також, 20.11.2019 позивач подав клопотання, в якому просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегого" (відповідача) надіслати суду та іншим учасникам справи належним чином завірений переклад на українську мову ліцензійного договору № 81/2 від 23.12.2016, додатків до договору №№ 1, 2, 3, 4, 5 та акту від ІНФОРМАЦІЯ_3.

Крім того, 20.11.2019 позивач подав заяву про залучення третьої особи, в якій просить суд залучити до участі у справі Фізичну особу-підприємця Костенко Валерію Вікторівну у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 05.12.2019, розглянувши клопотання відповідача про витребування доказів, суд зазначає, що ухвалою суду від 10.09.2019 про відкриття провадження у даній справі було зобов`язано позивача надати суду оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні, при цьому у даному судовому засіданні позивачем надано для огляду оригінал ліцензійного договору та договору про розповсюдження на території України укладеного між ТОВ "Комп Мюзік" та UMG Recording Services Inc. (Universal Music Group), а тому в цій частині клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

В той же час, дослідивши копію ліцензійного договору та договору про розповсюдження на території України, укладеного між ТОВ "Комп Мюзік" та UMG Recording Services Inc. (Universal Music Group), доданого позивачем до позовної заяви, суд відзначає, що позивачем надано не повну редакцію вказаного договору, а лише окремі сторінки з 1 до 9 та 34, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зобов`язати позивача надати суду належним чином засвідчену повну редакцію ліцензійного договору та договору про розповсюдження на території України укладеного між ТОВ "Комп Мюзік" та UMG Recording Services Inc. (Universal Music Group) з усіма додатками для долучення до матеріалів справи.

Щодо клопотання відповідача про направлення запиту до Міністерства розвитку, економіки, торгівлі і сільського господарства України щодо надання інформації стосовного чинності свідоцтва позивача, суд відмовив у його задоволенні, оскільки відповідач не обмежений у праві самостійно звернутися до Міністерства з відповідним запитом про надання інформації, при цьому, відповідачем не надано суду доказів вжиття заходів для самостійного отримання зазначеної у клопотанні інформації.

Крім того, розглянувши клопотання позивача про надання перекладу на українську мову ліцензійного договору № 81/2 від 23.12.2016, укладеного між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем Костенко Валерією Вікторівною, суд дійшов висновку про його обгрунтованість, у зв`язку з чим вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати суду нотаріально засвідчений переклад на українську мову ліцензійного договору № 81/2 від 23.12.2016 з усіма додатками, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегого" та Фізичною особою-підприємцем Костенко Валерією Вікторівною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2019 клопотання Громадської спілки "Український музичний альянс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" про залучення третьої особи - задоволено. Залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фізичну особу-підприємця Костенко Валерію Вікторівну. Зокрема, зобов`язано Фізичну особу-підприємця Костенко Валерію Вікторівну у строк до 21.01.2020 надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин, з урахуванням положень ч. 3-7 ст. 165 ГПК. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/5695/19 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 23.01.2020.

21.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав заяву, відповідно до якої на виконання вимог ухвали суду від 05.12.2019 просить приєднати до матеріалів справи копію ліцензійного договору від 27.03.2014, укладеного з UMG Recording Services Inc. (Universal Music Group) та копію договору про продовження терміну дії ліцензійного договору від 19.12.2016.

Також, 21.01.2020 позивач подав заяву, в якій у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, призначеному Північним апеляційним господарським судом, просить суд підготовче засідання у справі, призначене на 23.01.2020, провести за відсутності представників Громадської спілки "Український музичний альянс".

23.01.2019 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду на виконання вимог ухвали суду від 05.12.2019 подав нотаріально засвідчену копію ліцензійного договору № 81/2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/5695/19 призначено на 20.02.2020.

04.02.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав письмові пояснення, в яких зазначає, що наданий відповідачем ліцензійний договір № 81/2 від 23.12.2016 не відповідає приписам ст. 1109 Цивільного кодексу України, а тому не може бути прийнятий судом як належний доказ правомірного використання музичних творів під час публічного сповіщення танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Також, 04.02.2020 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву, в якій зазначає, що належним відповідачем у справі є реєстрант доменного імені megogo.net - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегого" (Росія).

18.02.2020 відповідач подав до суду заперечення на письмові пояснення Громадської спілки "Український музичний альянс".

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що третя особа повідомлялася ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте письмові пояснення на позовну заяву не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення третьої особи про розгляд справи судом та про її право подати пояснення на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 05.12.2019 та від 23.01.2020 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження третьої особи, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 , проте, до суду повернувся конверт з ухвалою суду з відміткою адресат відсутній .

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, повязані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що третя особа мала право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду від 05.12.2019 та від 23.01.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Приймаючи до уваги, що третя особа була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 20.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представник сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.03.2014 між UMG Recordings Services INC та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" укладено ліцензійний договір та договір розповсюдження на території України, згідно з умовами цього договору, правами та/або обов`язками, які Unіversal та/або його афіліати мають на момент дії даного договору, Unіversal за даним договором передає ліцензіату тільки на строк та на територію, зокрема

(а) виключне право розміщати на ринку, розповсюджувати та продавати записи та музичні відео шляхом звичайних оптових та/або роздрібних торговельних каналів;

(b) виключне право розміщати на ринку, розповсюджувати та продавати розповсюджувані товари та вироблені товари шляхом звичайних оптових та/або роздрібних торговельних каналів.

(е) на умовах, затверджених Unіversal виключне право, зокрема надавати ліцензії для публічного виконання та/або сповіщення або дозволяти публічне виконання та/або сповіщення засобами радіо та/або телевізійної трансляції або іншими засобами публічної комунікації фонограм та музичних відео.

Відповідно до п. 2 договору, цей договір починає свою дію з 01.01.2014 (дата початку) та продовжує її на період 3 (трьох) років, якщо його дію не буде припинено раніше повністю або частково з боку Unіversal у відповідності до умов цього договору (строк). Unіversal має право розірвати цей договір у будь-який час протягом строку для зручності відправивши ліцензіату письмове повідомлення за три (3) місяці.

Згідно ст. 1 договору, музична програма означає запис на будь-якому носії (включаючи без обмежень комп`ютерну програму), з якого можуть відтворюватися зображення, що рухаються та що містять у собі фонограми.

Запис означає будь-яке фізичне втілення звуку, що відтворюється з мастера (або самостійно, або, тільки у випадку альбомів-збірок, разом з іншими фонограмами) та використовується для відтворення звуку електричними, механічними, магнетичними, цифровими або іншими засобами, включаючи, але не обмежуючись, носіями у вигляді диску, попередньо записаних в аналоговій конфігурації плівок та компакт дисків;

Фонограми означає записаний матеріал, що належить та контролюється час від часу Unіversal Мusic Group або якимось з його афіліатів, та є доступним для Unіversal для відтворення, продажу та/або іншого використання на території та вироблений з метою відтворення записів та/або музичних відео, та у відношенні до якого права, що передані або придбані Unіversal (або будуть протягом строку), доступні для використання Unіversal на території протягом всього строку або його частини.

Територія означає Україну.

19.12.2016 між UMG Recordings Services INC та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" укладено договір про продовження терміну дії ліцензійного договору та договору розповсюдження на території України, відповідно до якого сторони домовились продовжити строк дії оригінального договору з 01.01.2017 року на наступні три роки до 31.12.2019 року на умовах цього договору.

01.01.2017 між UMG Recordings Services INC та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" укладено додаткову угоду до ліцензійного договору, відповідно до якої сторони підтверджують, що з дати початку договору ліцензіат отримав виключні права на використання наступних фонограм на умовах, передбачених договором, зокрема:

1) Castle (автор: Halsey);

2) Jessica`s Theme (автор: Alan Silvestri );

3) Why Don`t You Do Right (автор: Amy Irving);

4) The James Bond Theme (автори: The John Barry Seven & Orchestra);

5) Bad Romance (автори: Lady Gaga ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1110 Цивільного кодексу України ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об`єкт права інтелектуальної власності.

Отже, на підставі ліцензійного договору від 27.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" набуло виключні майнові авторські права на музичні твори: Castle (автор: Halsey); Jessica`s Theme (автор: Alan Silvestri ); Why Don`t You Do Right (автор: Amy Irving); The James Bond Theme (автори: The John Barry Seven & Orchestra); Bad Romance (автори: Lady Gaga) та їх складові частини.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав внесено відповідні зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Водночас, відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, а в частині функціонування електронної системи реєстрації та обліку у сфері авторських і суміжних прав з 1 липня 2019 року.

Так, Закон України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав набрав чинності з 22.07.2018, однак, враховуючи, що правовідносини між учасниками даного спору виникли раніше, суд застосовує при вирішенні спору норми Закону України Про авторське право і суміжні права у редакції на дату виникнення спірних правовідносин.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 47 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин), суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав можуть доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Організації колективного управління створюються суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав та мають статус юридичної особи згідно із законом.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав визначено, що відповідно до статті 45 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), організації колективного управління повинні виконувати від імені суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень такі функції: збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб`єктам прав відповідно до цього Закону; вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатися до суду за захистом прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб`єктів.

Разом з тим така організація, пред`явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб`єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб`єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб`єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 49 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності , організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб`єктів авторського права суд повинен з`ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб`єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб`єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що Громадська спілка "Український музичний альянс" є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл винагороди (роялті) за використання фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою та зафіксованих у них виконань, шляхом їх: публічного сповіщення, в ефір; публічного сповіщення, по проводах (через кабель), що підтверджується свідоцтвами № 4/2003 від 22.08.2003, №6/УО від 02.04.2009, видані Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України - Об`єднанню підприємств Український музичний альянс , правонаступником якого є позивач, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та має відповідний статус організації колективного управління на даний час (відповідно до витягу з реєстру організацій колективного управління №9 від 28.10.2019.

Судом встановлено, що 20.05.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" (далі - правовласник) та Об`єднанням підприємств Український музичний альянс , правнонастуником якого є Громадська спілка "Український музичний альянс" (далі - альянс) укладено договір № 01-20/05/05, відповідно до якого правовласник надає у користування альянсу не виключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) в повному обсязі, включаючи так звану долю виробника фонограми 50% та долю виконавця 50 %, під час використання третіми особами об`єктів суміжних прав з каталогу правовласника на території України шляхом публічного сповіщення через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникового телебачення та радіомовлення, мережу Інтернет. Правовласник не передає альянсу прав власності, володіння, відчуження або іншого розпорядження каталогом правовласника.

Відповідно до п. 2.1.1. договору, на підставі отриманих від правовласника повноважень та з метою забезпечення його прав альянс укладає з користувачами (платниками) угоди на збір та виплату винагороди (роялті) за використання об`єктів суміжних прав з каталогу правовласника. Строк дії таких договорів не буде перевищувати строку дії цього договору. На підставі звітів, наданих альянсу користувачами, альянс нараховує і сплачує правовласнику зібрану винагороду (роялті).

Згідно п. 2.1.5. договору, правовласник надає альянсу повноваження, необхідні для збору та розподілу винагороди (роялті) за використання третіми особами об`єктів суміжних прав, шляхом публічного сповіщення та ретрансляції (повторного публічного сповіщення) фонограм, опублікованих з комерційною метою та їх примірників через будь-які засоби зв`язку, в тому числі передачі ефірного, кабельного, супутникова телебачення та радіомовлення, мережу інтернет, що належать до каталогу правовласника, як таких, що створені до укладення цього договору, так і в період його дії.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом невизначеного строку до повного виконання зобов`язань сторін (п.7.1. договору).

01.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" (далі - правовласник) та Об`єднанням підприємств Український музичний альянс (далі - альянс) складено та підписано додаток № 8UMA до договору № 01-20/05/05 від 20.05.2005, відповідного до положень договору та каталогу правовласнику належать, в тому числі, наступні фонограми, майнові права на які передано в колективне управління альянсу:

1) Bad Romance (автори: Lady Gaga);

2) Jessica`s Theme (автор: Alan Silvestri );

3) The James Bond Theme (автори: The John Barry Seven & Orchestra);

4) Why Don`t You Do Right (автор: Amy Irving);

5) Castle (автор: Halsey).

21.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" (далі - правовласник) та Громадською спілкою Український музичний альянс (далі - альянс) укладено додаткову угоду до договору № 01-20/05/05 від 20.05.2005, відповідно до якої сторони погодили замінити одну із сторін її правонаступником, а саме передати альянсу усі права та обов`язки Об`єднання підприємств Український музичний альянс .

Як зазначає позивач, 19.01.2018 уповноваженим представником ОП Український музичний альянс Писаренко А.Г. здійснено фіксацію фактів використання опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих у них виконань шляхом публічного сповіщення: танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1", який сповіщується в мережі інтренет на веб-сайті онлайн-кінотеатру megogo.net та встановлено, що сповіщення танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1" надається абонентом онлайн-кінотеатру megogo.net та здійснюється адміністратором онлайн - кінотеатру megogo.net - компанією Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегого" (ідентифікаційний код - 38347009).

Під час публічного сповіщення танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1" використані наступні фонограми та зафіксовані у них виконання, зокрема Castle (автор: Halsey); Jessica`s Theme (автор: Alan Silvestri ); Why Don`t You Do Right (автор: Amy Irving); The James Bond Theme (автори: The John Barry Seven & Orchestra); Bad Romance (автори: Lady Gaga), що підтверджується актом фіксації № 01/01/18 від 19.01.2018 та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач згідно з даними зазначеними в угоді користувача, яка викладена у вільному доступі на веб-сайті https://megogo.net/ - адміністратором цього сайту надає послуги використання онлайн-кінотеатру megogo.net, зокрема контенту, доступ до перегляду якого надається за допомогою онлайн-кінотеатру, а також інших послуг, що надаються за допомогою онлайн-кінотеатру.

Позивач стверджує, що згідно з Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 151/2019-Д-ЦК від 22.04.2019, наданою Департаментом Центр Компетенції Консорціум Український центр підтримки номерів і адрес , власником веб-сайту https://megogo.net/ та його адміністратором, тобто особою, яка надавала доступ до спірних фонограм та музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1" - є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегого" (ідентифікаційний код - 38347009), що є юридичною особою, зареєстрованою і діючою за законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 25.01.2018, в якій позивач просив відповідача сплатити компенсацію за порушення майнових суміжних прав внаслідок використання спірних музичних творів під час публічного сповіщення танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1", що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чку від 25.01.2018.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаних музичних творів у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено суміжні права, передбачені вимогами п. а , статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 1108 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.

Згідно з ч. 1 ст. 432 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч. 2 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 421 Цивільного кодексу України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів.

Згідно з частиною першою статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.

Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 433 Цивільного кодексу України об`єктами авторського права є музичні твори (з текстом або без тексту).

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено що публічне виконання - це подання за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім`ї або близьких знайомих цієї сім`ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях.

Цією ж статтею встановлено що Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Відповідно до п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності зазначено, що враховуючи приписи 74 ГПК України щодо обов`язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Як зазначено судом вище, 19.01.2018 уповноваженим представником ОП Український музичний альянс Писаренко А.Г. здійснено фіксацію фактів використання опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих у них виконань шляхом публічного сповіщення: танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке сповіщується в мережі інтренет на веб-сайті онлайн-кінотеатру megogo.net та встановлено, що сповіщення танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1" надається абонентом онлайн-кінотеатру megogo.net та здійснюється адміністратором онлайн - кінотеатру megogo.net - компанією Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегого" (ідентифікаційний код - 38347009).

Під час публічного сповіщення танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1" використані наступні фонограми та зафіксовані у них виконання, зокрема Castle (автор: Halsey); Jessica`s Theme (автор: Alan Silvestri ); Why Don`t You Do Right (автор: Amy Irving); The James Bond Theme (автори: The John Barry Seven & Orchestra); Bad Romance (автори: Lady Gaga), що підтверджується актом фіксації № 01/01/18 від 19.01.2018 та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру.

Крім того, позивачем на підтвердження вищевикладених обставин надано диск із відеозаписами, з якого вбачається відкриття сайту megogo.net в мережі Інтернет та подальше відтворення танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому використано спірні музичні твори.

При цьому, згідно з даними, зазначеними в угоді користувача, яка викладена у вільному доступі на веб-сайті https://megogo.net/ відповідач є адміністратором цього сайту та надає послуги використання онлайн-кінотеатру megogo.net, зокрема контенту, доступ до перегляду якого надається за допомогою онлайн-кінотеатру, а також інших послуг, що надаються за допомогою онлайн-кінотеатру.

Також, згідно з Довідкою з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 151/2019-Д-ЦК від 22.04.2019, наданою Департаментом Центр Компетенції Консорціум Український центр підтримки номерів і адрес , власником веб-сайту https://megogo.net/ та його адміністратором, тобто особою, яка надавала доступ до спірних фонограм та музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1" - є Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегого" (ідентифікаційного коду - 38347009), що є юридичною особою, зареєстрованою і діючою за законодавством України.

В свою чергу, заперечуючи проти задоволеня позовних вимог, відповідач зазначає, що Громадська спілка "Український музичний альянс" не є уповноваженою організацією на здійснення збирання і розподілу між суб`єктами авторського і (або) суміжних прав коштів від вдрахувань.

Суд зазначає, що 20.12.2018 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" (код ЄДРПОУ 31815383), шляхом реорганізації в нову юридичну особу - Громадська спілка Український музичний альянс (код ЄДРПОУ 31815383).

Відповідно до частини першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Припинення суб`єкта господарювання здійснюється відповідно до закону (стаття 59 Господарського кодексу України).

Згідно з положеннями статті 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи .

Правонаступництво - це перехід суб`єктивного права від однієї особи (праводавця) до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб`єктивних прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого відбувається через набуття суб`єктивного права та/чи суб`єктивного обов`язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв`язок між набутими суб`єктивними правами і обов`язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відповідно до якого Громадська спілка Український музичний альянс є правонаступником Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" (утвореним шляхом реорганізації, а саме перетворення).

Суд зазначає, що питання правонаступництва та утворення ГС Український музичний альянс шляхом перетворення Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" встановлено у постанові Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 58/505.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав , свідоцтва про облік організацій колективного управління, про визначення організацій колективного управління уповноваженими, про уповноваження організацій колективного управління, видані до набрання чинності цим Законом, втрачають чинність через дев`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, а у сферах, щодо яких Закон передбачає здійснення розширеного та обов`язкового колективного управління, - з оголошеної Установою відповідно до частини четвертої статті 15 цього Закону дати закінчення прийому заяв на участь в конкурсі на акредитацію у відповідній сфері.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що до закінчення відповідного конкурсу, збирати та розподіляти відрахування (відсотки) продовжують уповноважені організації , а після проведення конкурсу - акредитовані організації.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву щодо правомірності використання музичних творів під час публічного сповіщення танцювального музичного шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1" посилається на ліцензійний договір № 81/2 укладений 23.12.2016 з Фізичною особою-підприємцем Костенко Валерією Вікторівною.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2016 між Фізичною особою-підприємцем Костенко Валерією Вікторівною (далі - ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегого" (далі - ліцензіат) укладено ліцензійний договір № 81/2, відповідно до якого ліцензіар налає ліцензіату права на контент за обумовлену сторонами винагороду.

Відповідно до п. 3.1. договору, ліцензіар надає ліцензіату виняткову (без збереження за ліцензіаром можливості використання переданих одиниць контенту на умовах, передбачених цим договором, і видання ліцензій третім особам на використання контенту на зазначених умовах) ліцензію на право використання контенту в межах строку та на території, у такі способи, якщо інше не погоджено сторонами:

3.1.1. Доведення контенту до загального відома через Web-сайт (зокрема за допомогою Програмних додатків), зокрема через Потокове передавання. Доведення здійснюється на підставі, зокрема, але не винятково, ТVOD-, SVOD-, FVOD-, AdVOD-прав;

3.1.2. Відтворення контенту, поширення через Web-сайт, зокрема за допомогою Програмних додатків, а також через завантаження;

3.1.3. Доведення Контенту в 3D форматі; при цьому ліцензіар зобов`язується надати ліцензіату матеріали і в 3D форматі, якщо він їх має. За відсутності у ліцензіара матеріалів у 3D форматі, якщо він їх має. За відсутності у ліцензіара матеріалів у 3D форматі, ліцензіат має право знайти їх самостійно.:

Згідно п. 4.1. договору, ліцензіар заявляє і гарантує ліцензіату, що має всі права щодо контенту, що необхідні для укладення договору та виконання його умов. Ліцензіар гарантує, що на момент укладення цього договору не пов`язаний будь-яким договором чи угодою із третіми особами, здатними ти чи іншим способом перешкодити повному або частковому здійсненню сторонами всіх положень цього договору.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що ліцензіар гарантує, що контент не порушує авторські, суміжні, особисті та інші права третіх осіб, а також що ліцензіар уклав усі необхідні авторські договори і договори про передавання суміжних прав з авторами, виконавцями та іншими власниками авторських та/або суміжних прав на музичні та (або) аудіовізуальні твори, які увійшли до складу контенту.

Згідно додатку № 1 до ліцензійного договору № 81/2 від 23.12.2016 ліцензіар надає ліцензіату ліцензію на використання, згідно з умовами договору, нижчезазначених одиниць контенту з такими метаданими:

- захід ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), рік випуску - 2016, тривалість - 1:32:30, країна виробництва - Україна, строк дії прав ліцензіата - із ІНФОРМАЦІЯ_3 до 25.12.2019, територія дії прав ліцензіата - територія країн усього світу;

- додаткове відео (за кулісами) щодо заходу ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), рік випуску - 2016, тривалість - 00:36:25, країна виробництва - Україна, строк дії прав ліцензіата - із ІНФОРМАЦІЯ_3 до 25.12.2019, територія дії прав ліцензіата - територія країн усього світу.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 Фізичною особою-підприємцем Костенко Валерією Вікторівною (ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегого" (ліцензіат) складено та підписано акт приймання-передавання примірників одиниць контенту до ліцензійного договору № 81/2 від 23.12.2016, відповідно до якого ліцензіар передав, а ліцензіат прийняв нижчезазначені одиниці контенту з такими Метаданими:

- захід ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), рік випуску - 2016, тривалість - 1:32:30, країна виробництва - Україна;

- додаткове відео (за кулісами) щодо заходу ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3), рік випуску - 2016, тривалість - 00:36:25, країна виробництва - Україна.

Отже, як стверджує відповідач він набув майнові права на аудіовізуальний твір ІНФОРМАЦІЯ_1 (рос. мовою ІНФОРМАЦІЯ_1 ), посилаючись на підписаний ліцензійний договір № 81/2 від 23.12.2016.

Дослідивши умови ліцензійного договору № 81/2 від 23.12.2016, суд відзначає наступне.

Згідно із термінологією ліцензійного договору, контент за договором охоплює різні об`єкти авторського права та суміжних прав: аудіовізуальні твори, фонограми, відеограми, виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, музичні твори з текстом або без тексту, виконання яких зафіксовано у фонограмах, відеограмах. Перелік і метадані одиниць контенту зазначено у відповідних додатках до цього договору (пункт 1.1. договору); права - сукупність прав на Контент, що передаються Ліцензіату Ліцензіаром за цим договором (пункт 1.7. договору).

Тобто, договір не містить посилання на те, які права передаються, майнові авторські права чи майнові суміжні права, у визначенні права лише вказано про сукупність прав на контент, при цьому суд зазначає, що права які набув відповідач за цим ліцензійним договором стосуються лише використання Контенту (доведення до загального відома через веб-сайт, відтворення, поширення, покращення, будь-які інші зміни Контенту тощо), тобто у договорі відсутня інформація щодо надання відповідачу майнових авторських чи майнових суміжних прав на контент, а також на фонограми, які містяться у цьому Контенті.

Так, відповідно до додатку № 1 від 23.12.2016 до ліцензійного договору № 81/2 надано виняткову ліцензію на використання Контенту із такими Метаданими: Захід ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

Згідно термінології визначено п.1.1. ліцензійного договору, Метадані - це інформація про найменування одиниці Контенту, хронометраж, дату випуску, країну випуску, мову звукової доріжки, студію, режисера, композитора, обмеження, обкладинку, анотацію (синопсис), серію (якщо Контент складається з серій), жанр, піджанр тощо, що надається Ліцензіаром Ліцензіату.

Крім того, найменування Контенту - захід , проте сторонами ліцензійного договору не визначено, чи є даний захід об`єктом авторського права або об`єктом суміжних прав.

При цьому, дата створення Контенту - ІНФОРМАЦІЯ_3, дата підписання ліцензійного договору та Додатку № 1 - 23.12.2016, тобто ліцензіар передав права ліцензіату (відповідачу) до дати створення відповідного контенту.

Відповідно до ч. 5 ст. 1109 Цивільного кодексу України, предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об`єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що він набув за ліцензійним договором права на аудіовізуальний твір, оскільки ліцензійний договір не містить жодної інформації про наявність режисера, композитора та інших осіб, що брали участь у створенні цього Контенту.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про авторське право і суміжні права , авторами аудіовізуального твору є: а) режисер-постановник; б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів; в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього; г) художник-постановник; д) оператор-постановник. Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.

Проте, інформація про авторів заходу ІНФОРМАЦІЯ_1 у ліцензійному договорі № 81/2 та додатках до нього відсутня.

При цьому, дослідивши відеозапис Контенту Захід ІНФОРМАЦІЯ_2 суд зазначає, що він був записаний із глядацької зали, тобто спірні фонограми та зафіксовані у них виконання лунали зі сцени заходу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, враховуючи що наданий відповідачем ліцензійний договір із додатками до нього не містить інформації про наявність режисера-постановника, автора сценарію, автора спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору або інформації стосовно інших можливих авторів, суд вважає безпідставними твердження відповідача про передачу йому прав саме на аудіовізуальний твір.

Крім того, суд зазначає, що зі змісту умов укладеного відповідачем ліцензійного договору вбачається, що ліцензіар (ФОП Костенко В.В.) гарантував наявність укладених договорів з авторами, виконавцями та іншими власниками авторських та/або суміжних прав на музичні та (або) аудіовізуальні твори, проте у матеріалах справи відсутні докази укладення ФОП Костенко В.В. відповідних договорів, відтак відповідачем не надано суду доказів правомірного використання спірних музичних творів в танцювальному музичному шоу "ІНФОРМАЦІЯ_1", яке було публічно сповіщено відповідачем на веб-сайті https://megogo.net/, адміністратором якого він є.

Відповіднодо п. 46 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності , розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є їх відтворенням у розумінні статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", і тому на таке розміщення творів поширюється дія статті 15 цього Закону. Якщо у зв`язку з таким розміщенням порушуються майнові права суб`єкта авторського права, визначені статтею 15 названого Закону, то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").

Окрім зазначеного, запис твору чи об`єкта суміжних прав у пам`ять комп`ютера є використанням, якщо з ініціативи особи, яка здійснює запис, необмежене коло осіб одержує доступ до цього об`єкта авторських чи суміжних прав. Якщо при цьому порушуються вимоги Закону України "Про авторське право і суміжні права", то створені чи одержані в результаті такого використання примірники творів є контрафактними. Особи, які вчинили відповідні дії (зокрема, власники сайту, на якому було розміщено твори чи об`єкти суміжних прав без надання дозволів згідно з названим Законом), визнаються порушниками авторського права та/або суміжних прав.

Сам по собі факт розміщення на сайті відповідача твору чи об`єкта суміжних прав, тотожного об`єктові інтелектуальної власності, майнові права на який належать позивачу, свідчать про факт порушення таких прав відповідачем за умови, що останнім не подано суду доказів на підтвердження правомірності розміщення ним на своєму сайті спірного об`єкта інтелектуальної власності. Відтворення такого об`єкта з іншого сайту без підтвердження правомірності використання об`єкта інтелектуальної власності не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовного того, що він не є належним відповідачем, оскільки, як зазначено судом вище, згідно з даними зазначеними в угоді користувача, яка викладена у вільному доступі на веб-сайті https://megogo.net/ відповідач є адміністратором цього сайту та надає послуги використання онлайн-кінотеатру megogo.net, зокрема контенту, доступ до перегляду якого надається за допомогою онлайн-кінотеатру, а також інших послуг, що надаються за допомогою онлайн-кінотеатру.

Крім того, наданий відповідачем ліцензійний договір № 81/2 від 23.12.2016 свідчить про те, що безпосередньо саме відповідач вживав дії із наповнення онлайн-кінотеатру Мегого за адресою: https://megogo.net/ контентом, у тому числі таким, що містить спірні фонограми та зафіксовані у них виконання, майнові суміжні права на які належать позивачу.

Отже, з матеріалів справи вбачається відсутність у відповідача дозволу правовласника на здійснення використання (публічного сповіщення) спірних музичних творів.

Таким чином, судом за наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності встановлено факт неправомірного використання відповідачем у власній господарській діяльності спірних музичних творів шляхом здійснення публічного сповіщення без дозволу правовласника.

Відповідно до ст. 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Статтею 50 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено, що порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. г ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб`єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого

порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у

встановлених пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Відповідно до п.п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб`єкт такого права доводити не зобов`язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об`єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об`єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні. У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

В абз. 9 ч. 2 ст. 52 України Про авторське право і суміжні права зазначено, що при визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов`язаний у встановлених пп. г п. 2 ст. 52 Закону № 3792-XII межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. України Про авторське право і суміжні права , об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема музичні твори з текстом і без тексту.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що кожен музичний твір є окремим об`єктом авторського права, який належить конкретному суб`єкту (ам). Кожен окремий факт протиправного використання об`єктів авторського права та/або суміжних прав становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у виді стягнення компенсації. Кожний суб`єкт авторського права при порушенні цього права, в тому числі на один твір, має право на компенсацію в розмірі, не менше 10 мінімальних заробітних плат.

Оскільки кожний музичний твір є окремим об`єктом авторського права, який охороняється законом, то захисту підлягають права на один музичний твір, суб`єктом якого заявлений позивач.

Разом з тим, згідно п. 51.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності у визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Судом встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати з січня 2020 року становить 4 723, 00 грн. (відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік").

Водночас, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Так, виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у наведеному приписі Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" у 2020 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2 102, 00 гривні.

Отже, при визначенні розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та застосовувати розрахункову величину у розмірі 2 102,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, Громадською спілкою "Український музичний альянс" заявлено до стягнення з відповідача 208 650, 00 грн. компенсації за використання музичних творів.

Так, оскільки факт порушення відповідачем закону щодо використання об`єкта інтелектуальної власності без дозволу правовласника був виявлений та зафіксований саме Громадською спілкою "Український музичний альянс", оскільки саме вказана організація звернулась з позовом про стягнення компенсації, суд приходить до висновку, що саме на користь такої організації підлягає стягненню компенсація відповідно до Закону України Про авторське право і суміжні права .

Щодо розміру компенсації, суд зазначає, що враховуючи мінімальний розмір компенсації відповідно до ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", положення пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", та наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт використання відповідачем спірних музичних творів без дозволу позивача та сплати відповідної винагороди, тож виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку про доцільність притягнення відповідача до відповідальності у вигляді сплати компенсації у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, відтак позовні вимоги Громадської спілки "Український музичний альянс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого" підлягають задоволенню частково, у сумі 21 020, 00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, вимоги позивача про зобов`язання відповідача сплатити компенсацію за порушення майнових авторських прав підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позов Громадської спілки "Український музичний альянс" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегого" (04080, м.Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 18В, ідентифікаційний код - 38347009) на користь Громадської спілки "Український музичний альянс" (01021, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 10, оф. 28, ідентифікаційний код - 31815383) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік" (01001, м. Київ, вул. Занковецького, буд. 8, кв. 26, ідентифікаційний код - 30858536) 21 020 (двадцять одну тисячу двадцять) грн. 00 коп. - компенсації за порушення майнових авторських прав, 315 (триста п`ятнадцять) грн. 30 коп. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 28.02.2020.

Суддя Щербаков С.О.