Рішення

від 17.02.2020 по справі 5017/2615/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 5017/2615/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липа

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВП-10" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута у справі

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „Директ Фінанс"

до боржника: Закритого акціонерного товариства „ХХІ Століття" (65038, м. Одеса, пров. Вузький, 14, код ЄДРПОУ 01353516)

про банкрутство

представників сторін та учасників:

від заявника ТОВ „ВВП-10": не з`явився;

від ОСОБА_1 : не з`явився;

від ОСОБА_2 : не з`явився;

від арбітражний керуючий: не з`явився;

від ТОВ Одеська Застава: не з`явився;

В С Т А Н О В И В: 29.11.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ВВП-10 звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про витребування в організатора аукціону ТБ Профі-Т у м. Одесі належним чином завіреної копії протоколу №1 про проведення аукціону від 06.07.2016 року із зазначенням особи переможця та його поштової адреси; залучення до розгляду даної заяви в якості третьої особи переможця аукціону від 06.07.2016 року по лоту №1; визнання результатів аукціону, оформлених протоколом про проведення аукціону №1 від 06.07.2016 року, завіреним директором ТБ Профи-Т у м. Одесі Ніколішеним В.В. недійсними; накладення арешту на цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 на забезпечення даної заяви і задля недопущення подальшого розпорядження спірним нерухомим майном на власний розсуд арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.12.2016 року (суддя Найфлейш В.Д.) заяву ТОВ ВВП-10 про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута прийнято до розгляду; залучено до участі у справі Товарну біржу Профі-Т ; витребувано у ТБ Профі-Т належним чином засвідчену копію протоколу №1 про проведення аукціону від 06.07.2016 року із зазначенням особи переможця та його поштової адреси; заборонено арбітражному керуючому Дарієнку В.Д., ТБ Профі-Т та іншим особам вживати заходи щодо відчуження (купівля-продаж, дарування, міна, передача в заставу та інше) та зміни користувача комплексу загальною площею 1961,1 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.05.2017 року залучено до участі у справі переможця аукціону від 06.07.2016 року ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2017 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ ВВП-10 про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута від 29.11.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2017 року затверджено звіт ліквідатора по справі № 5017/2615/2012 про визнання Закритого акціонерного товариства ХХІ Століття банкрутом та ліквідаційний баланс Закритого акціонерного товариства ХХІ Століття ; ухвалено ліквідувати та припинити Закрите акціонерне товариство ХХІ Століття з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій України; припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора Закритого акціонерного товариства ХХІ Століття ; провадження у справі № 5017/2615/2012 припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року Ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.06.2017 року (по розгляду заяви ТОВ ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута від 29.11.2016 року) у справі № 5017/2615/2012 залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 та Уповноваженої особи акціонерів ЗАТ XXI Століття ОСОБА_1 без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2017 року касаційну скаргу ТОВ ВВП-10 та уповноваженої особи акціонерів Закритого акціонерного товариства "ХХІ Століття" задоволено частково; ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.06.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 року у справі №5017/2615/2012 в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ ВВП-10 від 29.11.2016 року про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута ЗАТ ХХІ Століття - скасовано; справу №5017/2615/2012 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

В період з 28.12.2017 року по 02.04.2018 року заява Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута розглядалась суддею Лічманом Л.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2018 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 та уповноваженої особи акціонерів Закритого акціонерного товариства ХХІ Століття ОСОБА_1 (зареєстрована 12.03.2018 р. за № 3-279/18) про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2018 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 та уповноваженої особи акціонерів ЗАТ ХХІ Століття ОСОБА_1 про витребування доказів (зареєстроване 12.03.2018 року за № 3-280/18) задоволено частково; витребувано в Товарної біржі Профі-Т засвідчені копії всіх наявних документів, що стосуються укладення з ліквідатором Закритого акціонерного товариства ХХІ Століття арбітражним керуючим Дарієнком В.Д. договору від 19.02.2016 року №1 про організацію і проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та його подальшого виконання; в задоволенні решти клопотання відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.10.2018 року закрито провадження по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання результатів аукціону, оформлених протоколом проведення аукціону №1 від 06.07.2016 року, недійсними.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 року апеляційну скаргу задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.10.2018 року у справі №5017/2615/2012 скасовано; справу №5017/2615/2012 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.01.2019 року для подальшого розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута по справі №5017/2615/2012 було визначено суддю Грабован Л.І.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 17.04.2019 року касаційну скаргу арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. від 05.02.2019 року вих. № 02-2615/66 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 року у справі № 5017/2615/2012 залишено без задоволення; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 року у справі №5017/2615/2012 залишено без змін.

Суддею Грабован Л.І. по розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута по справі №5017/2615/2012 заявлено самовідвід.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2019 року задоволено заяву судді Грабован Л.І. про самовідвід від розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута по справі №5017/2615/2012.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019 року для подальшого розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута по справі №5017/2615/2012 було визначено суддю Літвінова С.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 року заяву було прийнято до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.09.2019 року залучено до участі у справі ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ОДЕСЬКА ЗАСТАВА .

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.04.2019 року, відповідно до ч. 3 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до ч.3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

З огляду на викладені вище положення Господарського процесуального кодексу України, враховуючи категорію спору, обсяг та характер доказів у справі, господарський суд дійшов висновку щодо необхідності призначення даної заяви до розгляду за правилами загального позовного провадження.

29.11.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю ВВП-10 подано заяву про визнання результатів аукціону недійсними, яку повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ ВВП-10 посилається на те, що повний текст ухвали суду від 31.05.2016 року був виготовлений 06.06.2016 року, строк апеляційного оскарження ще не сплинув, незважаючи на те, що 03.06.2016 р. на офіційному сайті Міністерства юстиції України було розміщено оголошення про аукціон (номер публікації 32189), на який був виставлений належний ТОВ ВВП-10 цілісний майновий комплекс. і одночасно за результатами другого повторного аукціону, оголошеного ТБ Профі-Т , був проданий лот №1 нежитлові будівлі загальною площею 1967,4 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці площею 0,7385 га (без оформлення права користування), власником якої є Одеська міська рада, посеред інших будівель, які належать на праві власності іншій юридичній особі, за адресою: АДРЕСА_1. Належне ТОВ ВВП-10 нерухоме майно за початковою вартістю 3 845 512,86 грн. було продано фізичній особі за 538 371,68 грн. 20.07.2016 р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду за клопотанням арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. як ліквідатора ЗАТ ХХІ Століття було зупинено апеляційне провадження у господарській справі до розгляду взаємопов`язаної цивільної справи № 523/7820/16-ц. У приєднаному до матеріалів справи звіті арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. як ліквідатора ЗАТ ХХІ Століття за вх. № 21296/16 від 01.09.2016 р. не було вказано реалізоване 06.07.2016 р. на повторному аукціоні майно боржника, оскільки був проданий не ЗАТ ХХІ Століття , а ТОВ ВВП-10 цілісний майновий комплекс, розташований у АДРЕСА_1, натомість було зазначено про судовий розгляд спорів відносно права власності на вже реалізоване майно. Тобто станом на 01.09.2016 року арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. підтверджує наявність судових спорів щодо права власності на цілісний майновий комплекс, який ще 06.07.2016 року був безперешкодно проданий від імені ЗАТ ХХІ Століття , хоча у Державному реєстрі прав - право власності ЗАТ ХХІ Століття на спірне майно було зареєстровано 09.08.2016 року. Крім того, заявник посилається на те, що арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. призначено ліквідатором ЗАТ ХХІ Століття ухвалою суду по даній справі від 26.06.2015 року, якою одночасно було продовжено строк ліквідаційної процедури ЗАТ ХХІ Століття на шість місяців до 27.12.2015 року включно, після чого строк ліквідаційної процедури судом не продовжувався, і як наслідок - не продовжувалися повноваження арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. як ліквідатора.

23.12.2016 року арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. надано до суду відзив на вказану заяву, відповідно до якого ліквідатор банкрута просить суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ЗАТ ХХІ Століття у зв`язку з правомірним включенням майна до ліквідаційної маси з подальшим продажем, посилаючись на набрання законної сили ухвалою суду від 31.05.2016 року про визнання права власності за ЗАТ ХХІ Століття на спірне майно з дня її прийняття відповідно до положень ст. 8 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ; на наявність у нього повноважень ліквідатора з огляду на відсутність судового рішення про їх припинення або усунення від виконання обов`язків.

06.06.2017 року арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. надані письмові пояснення обґрунтовані тим, що підготовка та проведення аукціону з продажу майна банкрута були здійснені відповідно до норм чинного законодавства, та без порушень.

06.06.2017 року третьою особою Товарною Біржею ПРОФІ-Т подано відзив на заяву ТОВ ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону від 06.07.2016 року, який обґрунтовано тим, що підготовка та проведення аукціону з продажу майна банкрута були здійснені відповідно до норм чинного законодавства, 06.07.2016 року відбувся другий повторний аукціон з продажу майна ЗАТ XXI Століття , який проводився з можливістю зниження початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір, аукціон було визнано таким, що відбувся. ТОВ ПРОФІ-Т просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону.

06.06.2017 року третьою особою ОСОБА_2 подано відзив на заяву ТОВ ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону від 06.07.2016 року, який обґрунтовано тим, що аукціон відбувся з урахуванням вимог чинного законодавства, а відповідно до висновків Звіту ПП Експертна оцінка майна від 04.02.2016 року про незалежну оцінку майна ЗАТ XXI Століття визначена ринкова вартість майна у розмірі 399 000,00 гривень. ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону.

16.10.2019 року представником арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. Баган К.Ю. подано заперечення на заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, які обґрунтовані тим, що Ухвала Господарського суду Одеської області від 31.05.2016 року на момент проведення аукціону набрала законної сили, адже не була оскаржена в апеляційному порядку на момент закінчення строку на апеляційне оскарження, підготовка та проведення аукціону з продажу майна банкрута були здійснені відповідно до норм чинного законодавства, а свідоцтво про право власності на спірний об`єкт ТОВ ВВП-10 не має під собою правового підґрунтя, ліквідатор на день проведення аукціону мав відповідні повноваження.

06.11.2019 року за вх.№3-892/19 від ТОВ ОДЕСЬКА ЗАСТАВА до суду надійшло клопотання про зупинення провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута по справі №5017/2615/2012 до набрання законної сили судовим рішенням по справі №916/1953/19.

26.11.2019 року представником третьої особи ТОВ Одеська застава подані заперечення на заяву про визнання недійсними результатів аукціону, які обґрунтовані відсутністю у заявника порушених прав проведеним аукціоном у зв`язку із безпідставністю набуття заявником права власності на цілісний майновий комплекс, тим, що голова правління та акціонер банкрута є єдиним власником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 , та придбав корпоративні права у ОСОБА_5 , а судові спори стосовно цілісного майнового комплексу розпочато ОСОБА_5 після відкриття провадження справи про банкрутство, що на думку третьої особи свідчить про намір незаконного виведення цілісного комплексу із ліквідаційної маси банкрута.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року зупинено провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута у справі № 5017/2615/2012 до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Одеської області у справі № 916/1953/19.

03.01.2020 року до суду надійшла заява арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. про поновлення провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута у справі №5017/2615/2012.

Ухвалою суду від 13.01.2020 року провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута у справі № 5017/2615/2012 судом поновлено.

17.02.2020 року від представника ТОВ ОДЕСЬКА ЗАСТАВА надійшли письмові пояснення щодо обставин справи.

17.02.2020 року сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні 17.02.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

12.11.2019 року Господарським судом Одеської області винесено судове рішення у справі 916/1953/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Одеська застава до Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.

Суд в рішенні у справі 916/1953/19 прийшов до висновку про те, що цілісний майновий комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 1961,1 кв.м., був внесений ОСОБА_5 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 за відсутності на це відповідних підстав, враховуючи відмову у задоволенні позовів стосовно цілісного майнового комплексу, зокрема позову ОСОБА_5 до ЗАТ ХХІ Століття про визнання угоди дійсною та визнання права власності (справа №521/14694/14-ц); позову ОСОБА_5 до до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи: Закрите акціонерне товариство ХХІ Століття в особі ліквідатора Дарієнка Віктора Дмитровича, Одеська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю ВВП-10 , про визнання зборів такими, що відбулися, про встановлення факту укладання договору та передачі майна (справа №523/7820/16-ц). Суд також прийшов до висновку, що відсутність доказів користування цілісним майновим комплексом Товариством з обмеженою відповідальністю ВВП-10 та/або ОСОБА_5 додатково свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 виникнення права на нерухоме майно, яке є предметом спору, у звязку із чим позовні вимоги ТОВ Одеська застава задоволено, визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності №37213755 від 07.05.2015 року на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Заяць К.В.

При цьому, Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 року у справі 916/1953/19 встановлені наступні преюдиціальні обставини.

17.11.1993 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області видано наказ про укладення договору купівлі-продажу з організацією орендаторів орендного підприємства - Пересувна механізована колона №6 , відповідно до цього наказу встановлено укласти договір купівлі-продажу з організацією орендарів орендного підприємства - Пересувна механізована колона №6 на державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства Пересувна механізована колона №6 , який розташований за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 4а, на земельних ділянках за адресою: вул. Золотий берег, 4а, та АДРЕСА_2 - загальною площею 1,5 га.

Зазначеним наказом визначений обов`язок Покупця внести 203871000 карбованців за об`єкт, який придбається, протягом 30 діб зі дня переходу до нього права власності на об`єкт приватизації.

17.11.1993 року розпорядженням регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області затверджено Акт оцінки вартості майна орендного підприємства - Пересувна механізована колона №6.

30.11.1993 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Продавець) та організацією орендаторів орендного підприємства - Пересувна механізована колона №6 асоціації Агропромстрой (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу державного майна №32 (т.1 а.с. 66-70), відповідно до якого Продавець продав, а Покупець купив державне майно орендного малого підприємства Пересувна механізована колона №6 асоціації Агропромстрой , яке розташоване за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Золотий берег, 4а, на земельних ділянках за адресою: вул. Золотий берег, 4а, АДРЕСА_2 - загальною площею 1,5 га.

29.03.1994 року сторонами договору підписано акт передання проданого майна за ціною 203871000 карбованців: Одеська Пересувна Механізована Колона №6 асоціації Агропромстрой , яка знаходиться за адресою: м. Одеса вул., у складі цілісного майнового комплексу з усіма будівлями та спорудами, що знаходяться на земельних ділянках за адресами: вул. Золотий берег, 4 а та АДРЕСА_1, загальною площею 1,5 га.

29.03.1994 року організації орендаторів Одеського малого підприємства Пересувна Механізована колона №6 асоціації Агропромстрой видано свідоцтво про право власності №42, відповідно до якого встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.1993 року передається у власність цілісний майновий комплекс.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів №1488 від 1993 року вирішено зареєструвати акціонерне товариство закритого типу Велерікомпані , створене на базі власності організації орендаторів орендного малого підприємства Пересувна механізована колона №6 Асоціації Агропромстрой . Шляхом перетворення орендного малого підприємства Пересувна механізована колона №6 асоціації Агропромстрой було засновано Акціонерне товариство закритого типу Велерікомпані , що підтверджується копією статуту цього Акціонерного товариства від 1993 року, а також зверненням про реєстрацію закритого акціонерного товариства. Статутом передбачено, що Товариство є правонаступником суб`єкта підприємницької діяльності орендного малого підприємства Пересувна механізована колона №6 асоціації Агропромстрой (Розділ 3 Статуту). Закрите акціонерне товариство Велерікомпані надалі було перереєстроване у ЗАТ Пересувна механізована колона №6 , що підтверджується відмітками на статуті ЗАТ ХХІ Століття .

16.12.1997 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості видано реєстраційне посвідчення про те, що цілісний майновий комплекс за адресою зареєстрований за Закритим акціонерним товариством Пересувна механізована колона №6 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого першою Одеською державною нотаріальною конторою 30.11.1993 року. Записано до реєстраційної книги за №4нежстр50р182.

Закрите акціонерне товариство ХХІ Століття перетворено відповідно до рішення загальних зборів акціонерів шляхом перереєстрації ЗАТ Пересувна механізована колона №6 у ЗАТ ХХІ Століття у зв`язку з перейменуванням назви Товариства і прийняття установчих документів у новій редакції, відповідно до Статуту Закритого акціонерного товариства ХХІ Століття 2000 року, який затверджений Протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ ХХІ Століття від 12.09.2000 року. Статутом встановлено, що ЗАТ ХХІ Століття є правонаступником усіх грошових коштів і майна, прав і обов`язків ЗАТ Пересувна механізована колона №6 .

Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №807/01-04 (2006 року) встановлено нумерацію цілісному майновому комплексу (складські приміщення з боксами та виробничі майстерні склади /загальна площа - 2044,6 кв.м.) ЗАТ ХХІ Століття : АДРЕСА_1.

10.09.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ ХХІ Століття .

31.05.2016 господарським судом Одеської області у справі №5017/2615/2012 (за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю Директ Фінанс до боржника: Закритого акціонерного товариства ХХІ Століття про визнання банкрутом), було постановлено ухвалу, якою визнано недійсним свідоцтво № 37213755 від 07.05.2015, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції в Одеській області про право власності ТОВ ВВП-10 на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м., визнано за Закритим акціонерним товариством ХХІ Століття право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 зазначену ухвалу було залишено без змін.

06.07.2016 Товарною Біржею ПРОФІ-Т складено протокол другого повторного аукціону по лоту №1 (нежитлові будівлі загальною площею 1967,4 кв.м., що складаються з: літ. А площею 166,7 кв.м., літ. Б площею 369,4 кв.м., літ. В площею 728,6 кв.м., літ. Г площею 42,5 кв.м., літ. Д площею 158,7 кв.м., літ. Е площею 251,3 кв.м., літ. Ж площею 231,6 кв.м., літ. З площею 18,6 кв.м., огорожі №1,2, та знаходяться на земельній ділянці площею 0,7385 га за адресою: АДРЕСА_1 ). За результатом аукціону переможцем визнано ОСОБА_2 , яка придбала лот за ціною: 538371,68 грн.

06.07.2016 Закритим акціонерним товариством ХХІ СТОЛІТТЯ та ОСОБА_2 укладено Договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні, відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві наступне майно: цілісний майновий комплекс загальною площею 1967,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з наступних об`єктів нерухомості: літ. А площею 166,7 кв.м., літ. Б площею 369,4 кв.м., літ. В площею 728,6 кв.м., літ. Г площею 42,5 кв.м., літ. Д площею 158,7 кв.м., літ. Е площею 251,3 кв.м., літ. Ж площею 231,6 кв.м., літ. З площею 18,6 кв.м., огорожі №1,2.

Зазначено, що право власності на об`єкт аукціону переходить до покупця після сплати його повної вартості на поточний рахунок продавця, вказаний у договорі, та підписання сторонами акту приймання-передачі Об`єкту аукціону (п.1.5. Договору). Водночас вказано про те, що остаточна ціна продажу становить 538371,68 грн., гарантійний внесок у сумі 384551,29 грн. сплачений Покупцем, зараховується до ціни продажу (п.2.1. Договору), за цим Договором оплаті підлягають грошові кошти у сумі 153820,39 грн., Покупцем вказана сума у розмірі 153820,39 грн. в повному обсязі була перерахована на рахунок, який відкритий на ім`я ЗАТ ХХІ Століття (п.п. 2.2., 2.3. Договору).

Договором визначено, що цілісний майновий комплекс належить на праві власності Закритому акціонерному товариству ХХІ Століття на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 31.05.2016 року.

06.07.2016 між Закритим акціонерним товариством ХХІ СТОЛІТТЯ та ОСОБА_2 підписано Акт про передання права власності на куплене нерухоме майно, відповідно до якого Продавець (Закрите акціонерне товариство ХХІ СТОЛІТТЯ ) передав, а Покупець ( ОСОБА_2 ) прийняв у власність нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1967,4 кв.м., що складаються з: літ. А площею 166,7 кв.м., літ. Б площею 369,4 кв.м., літ. В площею 728,6 кв.м., літ. Г площею 42,5 кв.м., літ. Д площею 158,7 кв.м., літ. Е площею 251,3 кв.м., літ. Ж площею 231,6 кв.м., літ. З площею 18,6 кв.м., огорожі №1,2, та знаходяться на земельній ділянці площею 0,7385 га за адресою: АДРЕСА_1 .

03.07.2017 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Тиквенко М.О. відповідно до статті 75 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та на підставі акта про передання права власності на куплене нерухоме майно від 06.07.2016 і протоколу про проведення аукціону, складеного Товарною Біржею ПРОФІ-Т від 06.07.2016, ОСОБА_2 видано свідоцтво, яким посвідчено, що їй належить на праві власності нерухоме майно, що складається з: цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1961,1 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,7385 га, належного на підставі Ухвали Господарського суду Одеської області від 31.05.2016 року, яке придбане гр. ОСОБА_2 за 538371,68 грн., що раніше належало Закритому акціонерному товариству ХХІ СТОЛІТТЯ .

25.02.2015 року заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси у справі №521/14694/14-ц у справі за позовом ОСОБА_5 до ЗАТ ХХІ Століття про визнання угоди дійсною та визнання права власності позов було задоволено, визнано за ОСОБА_5 право власності на цілісний майновий комплекс Одеська Пересувна Механізована Колона №6 асоціації Агропромстрой , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з усіма будівлями та спорудами, який знаходиться на земельній ділянці, площею 1,5 га.

Надалі, ОСОБА_5 на підставі протоколу Загальних Зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 №29/04/15 від 29.04.2019, було здійснено внесок до статутного капіталу шляхом внесення цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 1961,1 кв.м. За домовленістю учасників вклад було оцінено у 100000,00 грн., розподілено частки статутного капіталу між учасниками: ОСОБА_12 та ОСОБА_5

01.05.2015 складено Акт прийому-передачі майна, відповідно до якого ОСОБА_5. - учасник ТОВ ВВП-10 , з одного боку, і ТОВ ВВП-10 домовилися, що учасник передає як свій внесок у статутний капітал вищезазначений цілісний майновий комплекс. Судом встановлено, що Акт прийому-передачі майна підписаний Ковальовою Л.І. від імені ОСОБА_5 та ОСОБА_13 як директором.

Акт прийому-передачі майна від 01.05.2015, всупереч вимогам ч.3 ст.238 ЦК України, укладено від імені учасника та товариства однією й тією ж особою, тобто договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи.

В Акті зазначено, що він є невід`ємною частиною Протоколу №01/05/15 від 01.05.2015 ТОВ ВВП-10 , водночас Протокол, відповідно до якого учасниками прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та здійснення ОСОБА_5 внеску у вигляді цілісного майнового комплексу, містить дату від 29.04.2015 року, і у ньому здійснено посилання на Акт прийому-передач майна як внеску до статутного капіталу.

Таким чином, відомості, зазначені в Акті та Протоколі щодо дати складення таких документів, не співпадають.

30.04.2015 було проведено реєстрацію відповідних змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 .

07.05.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю ВВП-10 отримано свідоцтво про право власності №37213755, відповідно до якого цілісний майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1961,1 кв.м., належить ТОВ ВВП-10 на праві приватної власності.

Однак, 26.11.2015 року рішенням Апеляційного суду Одеської області у справі №521/14694/14-ц за позовом ОСОБА_5 до ЗАТ ХХІ Століття про визнання угоди дійсною та визнання права власності за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради апеляційну скаргу було задоволено, заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/14694/14-ц скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_5 до ЗАТ ХХІ Століття про визнання угоди дійсною та визнання права власності відмовлено.

Підставою для скасування заочного рішення стало те, що у матеріалах справи відсутній оригінал договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 01.04.1994 року (між ОСОБА_5 та Організацією орендарів Одеського малого підприємства пересувна механізована колона №6 асоціації Агропрострой , на наявність якого посилається позивач у цій справі як на підставу набуття права власності), а також на відсутність оригіналу квитанції про сплату ОСОБА_5 вартості цілісного майнового комплексу. Також Апеляційний суд Одеської області у рішенні від 26.11.2015 встановив, що зборами Акціонерів ЗАТ Пересувна механізована колона №6 не вирішувалось питання про відчуження спірного цілісного майнового комплексу. Крім того, у рішенні зазначено, що позивачкою не надано доказів, що вона користувалася зазначеним майновим комплексом.

01.07.2016 року Суворовським районним судом м. Одеси у справі №523/7820/16-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи: Закрите акціонерне товариство ХХІ Століття в особі ліквідатора Дарієнка Віктора Дмитровича, Одеська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю ВВП-10 , про визнання зборів такими, що відбулися, про встановлення факту укладання договору та передачі майна, - винесено рішення, яким позов задоволено у повному обсязі. Визнано збори членів організації орендарів Одеського малого підприємства Пересувна механізована колона №6 асоціації Агропромбуд з питання продажу цілісного майнового комплексу такими, що відбулися 01.04.1994 року, встановлено факт укладання 01.04.1994 року між ОСОБА_5 та організацією Одеського малого підприємства Пересувна механізована колона №6 Асоціації Агропромбуд в особі директора ОСОБА_1 договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 та факт його передачі покупцеві ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 за актом приймання-передачі 04.04.1994 року.

30.03.2017 року Рішенням Апеляційного суду Одеської області рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 01.07.2016 року по справі №523/7820/16-ц скасовано, в позовній заяві відмовлено.

У рішенні апеляційного суду зазначається, що матеріали справи не містять доказів, на які посилається позивачка, крім того, спірні правовідносини виникають з приводу права власності на цілісний майновий комплекс, власниками якого відповідачі не являються.

16.01.2019 року за результатом розгляду касаційних скарг ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_9 на рішення Апеляційного суду Одеської області від 30.03.2017 у справі №523/7820/16-ц Верховним Судом було винесено постанову, якою касаційні скарги залишені без задоволення, рішення Апеляційного суду Одеської області від 30.03.2017 залишено без змін.

Рішеннями судів у справах №523/7820/16-ц, №521/14694/14-ц, які набрали законної сили встановлено, що матеріали справи не містять доказів, на які посилається позивачка; у матеріалах справи відсутній оригінал договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 01.04.1994 року, на наявність якого посилається позивач у цій справі як на підставу набуття права власності), відсутній оригінал квитанції про сплату ОСОБА_5 вартості цілісного майнового комплексу. Також Апеляційний суд Одеської області у рішенні від 26.11.2015 встановив, що зборами Акціонерів ЗАТ Пересувна механізована колона №6 не вирішувалось питання про відчуження спірного цілісного майнового комплексу, а позивачкою не надано доказів, що вона користувалася зазначеним майновим комплексом.

Відповідно до статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на зазначене, судові рішення у справах №523/7820/16-ц, №521/14694/14-ц, №916/1953/19 не можуть бути поставлені під сумнів, а прийняте у даній справі рішення не може їм суперечити, обставини, встановлені у цих рішеннях, не потребують доказуванню.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

31.05.2016 року Господарським судом Одеської області у справі №5017/2615/2012 було постановлено ухвалу, якою визнано недійсним свідоцтво № 37213755 від 07.05.2015, видане Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції в Одеській області про право власності ТОВ ВВП-10 на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м., визнано за Закритим акціонерним товариством ХХІ Століття право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м.

На виконання передбачених ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноважень ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута, за результатами якої сформовано ліквідаційну масу у складі нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1, про що складено інвентаризаційний опис основних засобів. Після визначення ліквідатором Закритого акціонерного товариства ХХІ Століття майна, яке входить до ліквідаційної маси, ліквідатором було проведено оцінку рухомого та нерухомого майна банкрута. Згідно висновку про вартість об`єкта незалежної оцінки (Т. 17 а.с. 103-119), ринкова вартість об`єкта оцінки склала 399000,00 грн. станом на 04.02.2016 року без врахування ПДВ.

08.02.2016 року згідно рішення ліквідатора банкрута про визначення організатора аукціону за результатами конкурсу у справі про банкрутство від 08.02.2016 р. переможцем у конкурсі визначено Товарну Біржу Профі-Т .

11.02.2016 року ліквідатором ЗАТ ХХІ Століття прийнято рішення відносно оцінки майна банкрута та визначення початкової вартості з урахуванням загальної суми кредиторських вимог в розмірі 6 008 613, 91 грн. 19.02.2016р. між ліквідатором банкрута та Товарною біржею Профі-Т укладено договір про організацію та проведення аукціону з продажу майна.

22.02.2016 року Товарною біржею Профі-Т на офіційному сайті ВГСУ та на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, який призначено на 23.03.2016р. об 11:00 год. за ціною 6 008 613, 91 грн. Згідно повідомлення ТБ Профі-Т №10 від 01.03.2016р. у зв`язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні, аукціон з продажу майна ЗАТ ХХІ Століття не відбувся.

01.03.2016 року Товарною біржею Профі-Т на офіційному сайті ВГСУ та на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, який призначено на 06.04.2016р. об 11:00 год. за ціною 4 806 891, 13 грн. Згідно повідомлення ТБ Профі-Т №12 від 10.03.2016р. у зв`язку з відсутністю заявок на участь в аукціоні, аукціон з продажу майна ЗАТ ХХІ Століття не відбувся.

03.06.2016 року Товарною біржею Профі-Т на офіційному сайті ВГСУ та на офіційному сайті Міністерства юстиції України розміщено оголошення про проведення других повторних відкритих торгів з продажу майна банкрута, який призначено на 06.07.2016 р. об 11:00 год. за ціною 3 845 512, 86 грн. з можливістю зниження початкової вартості.

06.07.2016 р. складено протокол другого повторного аукціону по лоту № 1, згідно якого переможцем аукціону з продажу нежитлових будівель загальною площею 1967,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , визначено ОСОБА_2 , у зв`язку з чим між ЗАТ ХХІ Століття та ОСОБА_2 06.07.2016 р. складено акт про передання права власності на куплене нерухоме майно у відповідності до ст. 75 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно повідомлення ТБ Профі-Т №47 від 06.07.2016р. аукціон з продажу майна ЗАТ ХХІ Століття визнано таким, що відбувся, остаточна ціна, заявлена переможцем торгів становить 538 371,68 грн.

06.07.2016 р. ухвалою Одеського апеляційного господарського суду по даній справі була прийнята до провадження апеляційна скарга ТОВ ВВП-10 на ухвалу суду від 31.05.2016 р.

19.04.2017 року Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 зазначену ухвалу було залишено без змін.

15.05.2018 року за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ ВВП-10 постановою Верховного Суду від 15.05.2018 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 та ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 у справі №5017/2615/2012 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Системний аналіз положень Закону № 2343-XII Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону № 2343-XII мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, що узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 13.04.2016 року у справі №908/4804/14 та від 16.11.2016 у справі №908/560/16. Тим самим норми Господарського процесуального законодавства застосовуються судом із урахуванням особливостей Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ст. 85 ГПК (в редакції, що діяла на момент винесення ухвали), рішення (ухвала суду є формою рішення суду) господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Відповідно до ст. 93 ГПК (в редакції, що діяла на момент винесення ухвали), апеляційна скарга подається на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

В даному випадку строк подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області від 31.05.2016 року (повний текст ухвали складено 06.06.2016 року) обчислюється за правилами ч.ч. 1, 3 ст. 50 ГПК України, з наступного дня з дати отримання копії рішення, тобто з 07.06.2016 року, і останнім днем строку її подання, відповідно до ч.3 ст. 51 ГПК України, є 11.06.2016 року, однак враховуючи, що цей день є вихідним, то останнім днем строку подання апеляційної скарги є 13.06.2016 року.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду від 31.05.2016 року було подано в липні 2016 року.

Тому суд приходить до висновку, що відповідно до вимог п. 4 ст. 8 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ухвала суду від 31.05.2016 року набрала законної сили та була чинною на момент проведення аукціону.

Тобто до закінчення строку на апеляційне оскарження, на ухвалу не було подано апеляційної скарги, а отже вона набрала законної сили 06.06.2016 року. Тим самим на момент проведення аукціону ухвала суду від 31.05.2016 року, якою було скасовано право власності ТОВ ВВП-10 на спірний об`єкт та визнано право власності на нього за банкрутом набрала законної сили та була чинною до 15.05.2018 року.

Тому доводи заявника ТОВ ВВП-10 щодо незаконності проведення аукціону 06.07.2016 року з продажу цього майна з причин набрання законної сили зазначеної ухвали пізніше аукціону не відповідають законодавству і судом відхиляються.

Відносно доводів заявника ТОВ ВВП-10 , щодо неправомірності проведення аукціону з продажу майна банкрута у зв`язку з продажем майна за 538371,68 грн., при початковій ціні в 3845512,86 грн., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 2 - 4 ст. 66 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір.

Остаточна ціна продажу об`єкта аукціону, яка була заявлена переможцем торгів становить 538 371,68 грн.

Тому доводи заявника ТОВ ВВП-10 щодо незаконності проведення аукціону 06.07.2016 року з продажу цього майна з причин невідповідності ціни продажу початковій ціні не відповідають законодавству і судом відхиляються.

Щодо доводів заявника ТОВ ВВП-10 про відсутність на момент проведення аукціону 06.07.2016 року підстав для продажу спірного майна у зв`язку з проведенням реєстрації права за банкрутом власності 09.08.2016 року, суд приймає до уваги те, що Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 року у справі 916/1953/19 встановлено преюдиціальні обставини.

29.03.1994 року організації орендаторів Одеського малого підприємства Пересувна Механізована колона №6 асоціації Агропромстрой видано свідоцтво про право власності №42, відповідно до якого встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.1993 року передається у власність цілісний майновий комплекс.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів №1488 від 1993 року вирішено зареєструвати акціонерне товариство закритого типу Велерікомпані , створене на базі власності організації орендаторів орендного малого підприємства Пересувна механізована колона №6 Асоціації Агропромстрой . Шляхом перетворення орендного малого підприємства Пересувна механізована колона №6 асоціації Агропромстрой було засновано Акціонерне товариство закритого типу Велерікомпані , що підтверджується копією статуту цього Акціонерного товариства від 1993 року, а також зверненням про реєстрацію закритого акціонерного товариства. Статутом передбачено, що Товариство є правонаступником суб`єкта підприємницької діяльності орендного малого підприємства Пересувна механізована колона №6 асоціації Агропромстрой (Розділ 3 Статуту). Закрите акціонерне товариство Велерікомпані надалі було перереєстроване у ЗАТ Пересувна механізована колона №6 , що підтверджується відмітками на статуті ЗАТ ХХІ Століття .

16.12.1997 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості видано реєстраційне посвідчення про те, що цілісний майновий комплекс за адресою зареєстрований за Закритим акціонерним товариством Пересувна механізована колона №6 на підставі дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого першою Одеською державною нотаріальною конторою 30.11.1993 року. Записано до реєстраційної книги за №4нежстр50р182.

Закрите акціонерне товариство ХХІ Століття перетворено відповідно до рішення загальних зборів акціонерів шляхом перереєстрації ЗАТ Пересувна механізована колона №6 у ЗАТ ХХІ Століття у зв`язку з перейменуванням назви Товариства і прийняття установчих документів у новій редакції, відповідно до Статуту Закритого акціонерного товариства ХХІ Століття 2000 року, який затверджений Протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ ХХІ Століття від 12.09.2000 року. Статутом встановлено, що ЗАТ ХХІ Століття є правонаступником усіх грошових коштів і майна, прав і обов`язків ЗАТ Пересувна механізована колона №6 .

Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради №807/01-04 (2006 року) встановлено нумерацію цілісному майновому комплексу (складські приміщення з боксами та виробничі майстерні склади /загальна площа - 2044,6 кв.м.) ЗАТ ХХІ Століття : АДРЕСА_1.

Згідно з статтями 97, 98, 128 Цивільного кодексу (в редакції 18.07.1963 року, що діяла на момент набуття права власності банкрутом), профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень). Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям.

Власністю профспілкових та інших громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань. Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Згідно з частини 3, 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Отже суд приходить до висновку, що Цивільним кодексом (в редакції 18.07.1963 року, що діяла на момент набуття права власності банкрутом) виникнення права власності не пов`язувалося із фактом реєстрації права власності, а тому в момент виникнення у ЗАТ ХХІ Століття права власності на цілісний майновий комплекс діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації, а тому право власності ЗАТ ХХІ Століття на нерухоме майно є дійсним без державної реєстрації.

Тим не менш, суд приймає до уваги, що Договір купівлі-продажу, посвідчений першою Одеською державною нотаріальною конторою 30.11.1993 року, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України та Організацією орендарів орендного підприємства Пересувна механізована колона №6 , правонаступником якого є банкрут ЗАТ ХХІ Століття , на підставі якого виникло право власності, було зареєстровано відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення права власності, що підтверджується зокрема Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 року у справі 916/1953/19, яке набрало законної сили, достовірність якого не може ставитися під сумнів, виходячи із принципу правової визначеності.

Доказів скасування реєстрації або визнання договору недійсним заявником не надано.

Тим самим, незалежно від скасування ухвали суду від 31.05.2026 року, на момент відкриття провадження у справі про банкрутство і на момент проведення аукціону право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 належав банкруту ЗАТ ХХІ Століття .

Доводи заявника про наявність на момент проведення аукціону 06.07.2016 року запису № 9588086 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ТОВ ВВП-10 на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, та протиправне включення цілісного майнового комплексу до ліквідаційної маси ЗАТ ХХІ Століття без скасування державної реєстрації прав за ТОВ ВВП-10 , не заслуговують на увагу, оскільки згідно ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. Відповідне рішення державного реєстратора про внесення цього запису про право власності ТОВ ВВП-10 на спірне майно не відповідає законодавству, оскільки суперечить судовому Рішенню Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 року у справі №916/1953/19, яке має вищу юридичну силу за рішення державного реєстратора і є обов`язковим для виконання на усій території України згідно ст.ст. 129-1 Конституції України, ст. 4 - 5 ГПК України. Тому рішення державного реєстратора, індексний номер 21146378 від 07.05.2015 року про державну реєстрацію права власності ТОВ ВВП-10 на цілісний майновий комплекс загальною площею 1961,1 за адресою АДРЕСА_1 , підставою якого в подальшому було скасовано Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 року у справі №916/1953/19, не підлягає застосуванню при розгляді господарським судом заяви про визнання недійсними результатів цього аукціону, оскільки згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ч.3 ст.3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Із урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку, що ТОВ ВВП-10 не набуло майнові права на цілісний майновий комплекс, а тому доводи заявника про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ЗАТ ХХI століття після проведення аукціону з продажу майна банкрута, а також наявність запису про реєстрацію права власності за ТОВ ВВП-10 , не впливають на законність цього аукціону.

Відносно доводів заявника ТОВ ВВП-10 про незаконність дій ліквідатора банкрута з питань підготовки до проведення аукціону, зокрема щодо незаконності укладення договору про організацію та проведення аукціону № 1 від 19.02.2016 року за наявності судового спору про право власності на це майно, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 42 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

В матеріалах справи міститься копія договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_2, розташованого на земельній ділянці площею 1,5 га від 01.04.1994 р., укладеного між ОСОБА_5 . - з одної сторони, та організацією орендарів Одеського малого підприємства пересувна механізована колона № 6 асоціації Агропромстрой - з іншої сторони.

Також в матеріалах справи міститься відповідь КП "БЮРО ТЕХНІЧНОЇ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ" ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ від 06.11.2019 року №6880-11/1217, відповідно до якої ОСОБА_5 реєстрація права власності до відкриття провадження у справі про банкрутство не здійснювалася.

01.09.2016 року до матеріалів справи арбітражним керуючим Дарієнко В.Д. подано звіт в якому арбітражний керуючий зазначає, що завершення ліквідаційної процедури станом на 01.09.2016 року є неможливим, оскільки триває судовий розгляд спорів відносно права власності на реалізоване майно.

Заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 25.02.2015 р. по справі № 521/14694/14-ц встановлено укладення договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до умов якого ОСОБА_5 набула право власності на вказане майно; позов ОСОБА_5 до ЗАТ ХХI про визнання угоди дійсною та визнання права власності задоволено, визнано за ОСОБА_5 право власності на цілісний майновий комплекс Одеська Пересувана Механізована Колона в„–6 асоціації Агропромстрой , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 з усіма будівлями та спорудами, який знаходиться на земельній ділянці, площею 1,5 га.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.11.2015 року заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 25.02.2015 року скасовано. Вказаним рішенням апеляційний суд встановив, що в матеріалах справи відсутній оригінал договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 01.04.1994 року, а також оригінал квитанції про сплату позивачем до каси ЗАТ Пересувна механізована колона №6 250 000 000 карбованців вартості цілісного майнового комплексу, також відсутні докази факту користування зазначеним майном з боку ОСОБА_5 .

Водночас рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.11.2015 року в задоволені позову ОСОБА_5 до ЗАТ ХХI століття про визнання угоди дійсною та визнання права власності відмовлено, а отже з урахуванням здійснених судом висновків під час вирішення цієї справи право власності на цілісний майновий комплекс залишається за банкрутом ЗАТ ХХI століття .

При цьому, згідно частин 3, 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

01.07.2016 року Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01.07.2026 року у справі №523/7820/16-ц було задоволено позов ОСОБА_5 та визнано договір купівлі-продажу укладеним.

Однак 30.03.2017 року Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 30.03.20217 року у справі №523/7820/16-ц було скасовано Рішення Суворовського районного суду м. Одеси, і відмовлено в задоволенні позову про визнання договору укладеним. Рішення суду апеляційної інстанції залишено в силі без змін Постановою Верховного суду від 16.01.2019 року.

Суд відхиляє доводи заявника про неможливість проведення аукціону через наявність судових спорів з урахуванням відмови ОСОБА_17 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на цілісний майновий комплекс рішенням Рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.11.2015 року № 521/14694/14-ц, із урахуванням встановлених обставин Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.11.2019 року у справі 916/1953/19, а також із урахуванням того, що спір у справі №523/7820/16-ц прямо не стосується визнання права власності на цілісний майновий комплекс, і в наступному заочне рішення у цій справі було скасовано. Суд вважає, що наявність зазначених спорів не впливає законність на проведення аукціону. Доказів наявності арештів або інших заборон на проведення аукціону заявником до суду не надано.

Дії ліквідатора щодо формування ліквідаційної маси банкрута ЗАТ ХХI століття , включення до неї зазначеного майна, речові права, на яке у банкрута виникло до 1 січня 2013 року, а також щодо укладення договору про організацію та проведення аукціону №1 від 19.02.2016 року є правомірними.

Згідно ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Позаяк, до суду не надходило заяв про визнання договору про організацію та проведення аукціону №1 від 19.02.2016 р. недійсним, і вказаний договір не являється нікчемним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, також підстави у суду порушувати питання про визнання недійсним вказаного договору за своєю ініціативою з викладених обставин відсутні.

Відносно доводів заявника ТОВ ВВП-10 , щодо неправомірності проведення аукціону з продажу майна банкрута у зв`язку з відсутністю у арбітражного керуючого Дарієнко В.Д. повноважень ліквідатора боржника станом на дату проведення аукціону 06.07.2016 року, оскільки арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. призначено ухвалою суду від 26.06.2015 року, якою одночасно було продовжено строк ліквідаційної процедури ЗАТ ХХІ Століття на шість місяців до 27.12.2015 року включно, після чого строк ліквідаційної процедури судом не продовжувався, і як наслідок - не продовжувалися повноваження арбітражного керуючого Дарієнка В.Д. як ліквідатора, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 46 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута. Приймаючи до уваги, що арбітражний керуючий Дарієнко В.Д., призначений ліквідатором банкрута ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2015 року, не звільнений від виконання своїх обов`язків господарським судом, провадження по справі №5017/2615/2012 на момент проведення аукціону не припинено, ухвала господарського суду Одеської області від 26.06.2015 року не скасована, а також враховуючи, що продовження строку ліквідаційної процедури не передбачено законодавством, зокрема чинною, на день проведення аукціону, редакцією Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , господарський суд дійшов висновку щодо наявності повноважень ліквідатора ЗАТ ХХІ Століття у арбітражного керуючого Дарієнка В.Д., у зв`язку з чим зазначені доводи заявника ТОВ ВВП-10 відхиляються.

Статтею 650 ЦК України встановлено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.

Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами 1 - 3 та 5, 6 статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Таким чином, особа може, реалізуючи своє право свободи договору (право свободи правочину), вчиняти з метою створення, зміни, припинення тощо цивільних прав і обов`язків будь-які правомірні дії. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність дій в акті цивільного законодавства, достатньо, що закон не визначає ці дії як заборонені.

Водночас, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця стаття встановлює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, за якою право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не передбачена законом. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не передбачено законом, слід доказувати, а правомірність набуття права власності передбачає його законність і добросовісність. Зазначене відповідає правовій позиції, що викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 по справі № 522/2110/15-ц.

При цьому суд враховує, що ТОВ ВВП-10 не є ані учасником аукціону з продажу майна банкрута, оскільки не звернулось до організатора аукціону з заявою про участь в аукціоні, ані стороною (кредитор, боржник) по справі про банкрутство, у зв`язку з чим його права та законні інтереси під час проведення аукціону не порушені, із урахуванням встановлених обставин справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Разом з тим, втручання в мирне володіння майном має відповідати вимогам чинного законодавства, не можуть визнаватися недійсними правочини виходячи із суто формальних обставин, за заявами осіб, які не мають право на майно, що є предметом правочину, або набули це майно з підстав, які не відповідають вимогам закону, або скасовані, визнані недійсними у майбутньому, що повністю відповідає правовій позиції, що викладена в Постанові Верховного суду від 13.11.2019 року у справі №645/4220/16-ц.

Також, суд зазначає, що у ТОВ ВВП-10 відсутнє порушене право, оскільки ТОВ ВВП-10 ніколи фактично не був власником вказаного майнового комплексу та не надав до суду жодних доказів правомірного набуття права власності. Оскільки завданням судочинства є ефективний захист саме порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, подання заяви ТОВ ВВП-10 про визнання недійним результатів аукціону не відповідає основним засадам та завданням судочинства. Результати проведеного аукціону жодним чином не зачіпають законні права та інтереси ТОВ ВВП-10 .

За таких обставин, викладені заявником ТОВ ВВП-10 в заяві від 29.11.2016 року про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута обставини не обґрунтовуються матеріалами справи, нормами чинного законодавства, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю ВВП-10 .

Керуючись ст.ст. 73 , 74 , 79 , 86 , 129 , 232 , 233 , 236-238 , 240 , 241 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ВВП-10 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, проведеного 06.07.2016 року по справі №5017/2615/2012 - відмовити.

2.Судові витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ВВП-10 .

Повний текст складено 27 лютого 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов