Рішення

від 27.02.2020 по справі 920/1261/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2020 Справа № 920/1261/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін матеріали справи № 920/1261/19

за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 9, код 03352455)

до відповідача Сумське виробниче підприємство «Стиль» Українського товариства глухих (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 30/3, код 03972761)

про стягнення 13205 грн 67 коп.,

ВСТАНОВИВ :

21.12.2019 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 13205 грн 67 коп. (з яких: 11654 грн 50 коп. заборгованість за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод, 1345 грн 21 коп -пені, 136 грн 67 коп 3% річних, 69 грн 29 коп. інфляційні нарахування) , а також просить стягнути судовий збір в сумі 1921 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

17.02.2020 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

24.02.2020 позивачем надано до суду лист з додатками в підтверждження усунення недоліків позовної заяви.

25.02.2020 ухвалою суду продовжено розгляд справи.

Відповідач вимоги ухвали суду від 23.12.2019 не виконав відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для підготовки до судових засідань в даній справі та для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, між КП Міськводоканал Сумської міської ради (виробник, виконавець) та Сумським виробничим підприємством Стиль УТОГ (споживач) укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 20.03.2019 № 397 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язався надавати споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані йому послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.

КП Міськводоканал Сумської міської ради (виконавець) має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод абонента (споживача).

З метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним при здійсненні контролю за скидом забруднюючих речовин виявлено факт скиду споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням вмісту рівня забруднюючих речовин порівняно з встановленими місцевими Правилами, зокрема:

14 травня 2019 р. на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: м. Суми. вул. Білопільський шлях, 30/3 відібрані проби стічних вод по об`єкту споживача Сумське виробниче підприємство Стиль УТОГ .

За результатами хімічного аналізу проб стічних вод, проведених лабораторією КП Міськводоканал Сумської міської ради, атестованою у даній галузі досліджень, зафіксовано скид споживачем в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин:

Завислих речовин 392,0 мг/л при дозволеній нормі 254.3 мг/л,

фосфатів 9,01 мг/л при дозволеній нормі 4,9 мг/л,

мінералізації загальної (сухий залишок) 1 413.0 мг/л при дозволеній нормі 987,0 мг/л,

жирів 8,0 мг/л при дозволеній нормі 7,8 мг/л,

Позивач зазначає, що даний факт підтверджується актом відбору проб стічних вод від 14.05.2019 р. № 317, протоколом дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 р. № 142.

Позивач у позовній заяві та в обґрунтованому детальному розрахунку заборгованості зазначає, що згідно з п. 8.3. Правил № 4 величину плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями у систему централізованого водовідведення виробника розраховує виробник за формулою:

? = Т х Qpz х Кк,

де Т - тариф, встановлений за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн./м 3 ;

Qpz - об`єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м;

Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Відповідно до поданих позивачем матеріалів, останній зазначає, що тариф, встановлений з 12.09.2018 за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, згідно постанови НКРЕКГ1 від 04.09.2018 р. № 957 та наказу КП Міськводоканал Сумської міської ради від 11.09.2018 № 331 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення та на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення складає - 7,38 грн./м 3

Відповідно до п. 8.12, Правил № 4 плата за скид споживачем стічних вод із перевищенням ДК забруднюючих речовин, що встановлено аналізом контрольної проби та підтверджено актом, стягується за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеної виробником, до дати зафіксованого порушення, але не більше 90 (дев`яноста) днів. Підвищена плата стігується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з певного об`єкта.

Позивач зазначає, що попередній відбір контрольної проби стічних вод відповідача проведено КП «Міськводоканал» Сумської міської ради 28.03.2019 р. із зняттям показів засобів обліку (лічильник № 1309637625 - 08668, лічильник № 255378707 - 00714).

14.05.2019 р. при відборі проб стічних вод по об`єкту споживача - Сумське ВГ1 «Стиль» УТОГ на каналізаційному випуску № 1 на виході з контрольного колодязя, за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, 30/3 зафіксовано порушення відповідачем Правил № 4, що підтверджено актом відбору проб стічних вод від 14.05.2019 р. № 317 та протоколом дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 р. № 142. При цьому, станом на 14.05.2019 р. покази засобів обліку' становили: лічильник № 1309637625 - 08890, лічильник № 255378707 - 00727).

Таким чином, об`єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями за період від попереднього відбору контрольної проби, проведеної виробником 28.03.2019 р., до дати зафіксованого порушення 14.05.2019 р. (за 47 днів), що не перевищує 90 (дев`яноста) днів, склав - 235,00 м 3 , що підтверджено документально.

Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми, на підставі протоколу дослідження якості стічних вод від 17.05.2019 р. № 142 та п. 8.11 Правил № 4, склав 6,72.

Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, об`єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями в період з 28.03.2019 по 14.05.2019 склав - 235,00 м 3 , що підтверджується копіями витягів з електронного Журналу зняття показників лічильників по об`єктам відповідача за березень - травень 2019 р., відповідними актами.

Таким чином, за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах споживачу виставлено до оплати суму в розмір 11 654 гри. 50 коп.

Рахунок на оплату від 18.06.2019 р. № 73 направлено відповідачу рекомендованим листом 21.06.2019.

Доказів оплати відповідачем вищезазначено рахунку до матеріалів справи сторонами надано не було.

Відповідно до п. 5.1.2. Договору та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за неналежне виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідапчу пеню в сумі 1345 грн 21 коп. та відповідно до ст. 625 Цивільногок одексу України 136 грн 67 коп. 3% річних та 69 грн 29 коп. інфляційних нарахувань.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору на надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг, наявність порушення правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод у систему каналізації, правомірність розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, наявність підстав для сплати виставлених рахунків, наявність часткової чи повної їх сплати, допущення прострочення оплати виставлених рахунків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності позивача є забір, очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 18.06.2019 № 322 Про визначення виробників та виконавців послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в місті Суми КП Міськводоканал Сумської міської ради визначено виробником та виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в місті Суми.

Сторони у своїх взаємовідносинах керуються, окрім інших нормативно-правових актів, Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Суми, затвердженими рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 15.01.2019 № 4 (далі - Правила № 4).

Згідно п. 3.1 розд. 3 Правил № 4 до систем централізованого водовідведення приймаються стічні води споживачів, які не призводять до порушення роботи каналізаційних мереж та очисних споруд, безпеки їх експлуатації та можуть бути очищені на КОС виробника відповідно до вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року № 465.

Стічні води Споживача, що приймаються до систем централізованого водовідведення, не повинні містити речовин, зазначених в п. 3.2. розд. 3 Правил № 4. Крім того, забороняється скидати до системи централізованого водовідведення без попереднього знешкодження та знезараження на локальних очисних спорудах з обов`язковою утилізацією або захороненням утворених осадів стічні води, що містять забруднюючі речовини, визначені у переліку забруднюючих речовин, що заборонені до скидання до системи централізованого водовідведення згідно з додатком 2 до Правил № 4.

Згідно п. 2 розд. 2 Правил № 4 Споживачі повинні:

- дотримуватися вимог до скиду стічних вод га установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів, вимагати від субепоживачів виконання вимог цих Правил (піди. 2.2.1);

- здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод. які скидаються ними до систем централізованого водовідведення. згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником, надавати виробнику

інформацію про обсяги та якісний склад стічних вод, які скидають до систем централізованого водовідведення (підп. 2.2.2.);

- надавати працівникам виробника необхідну інформацію щодо своєї системи водовідведення та вільний доступ до неї, а також допомогу під час відбору проб стічних вод споживачів, вивчення режиму їх скиду, обстеження системи водовідведення та локальних очисних споруд (підп. 2.2.7.);

- визначати не менше двох представників, уповноважених представляти споживача під час відбору проб стічних вод, про що у триденний строк повідомляють виробника у письмовій формі та забезпечують присутність уповноваженого представника безпосередньо під час відбору проб стічних вод виробником (підп.2.2.8.).

Відповідно до п. 6.1. розд. 6 Правил № 4 споживачі здійснюють контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробників. Перелік забруднень, на наявність яких робиться аналіз, встановлюються додатками 2, 3 до цих Правил.

Відповідно до п. 4.2.15 Договору споживач зобов`язаний дотримуватися встановлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках. Оплачувати рахунки за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням при порушенні встановлених допустимих концентрацій забруднюючих речовин у концентрації, визначеної місцевими правилами приймання стічних вод.

Згідно підп. 2.1.3. п.2.1. розд. 2 Правил № 4 КП Міськводоканал Сумської міської ради повинен контролювати якість, кількість та режим скидання стічних вод споживачами. При цьому, підп. 2.1.5. гі. 2.1 розд. 2 Правил № 4 встановлено, що виробники повинні здійснювати раптовий (не погоджений зі споживачами заздалегідь) відбір контрольних проб. Механізм контролю, зокрема порядок відбору проб встановлюється розділом 6 цих Правил.

З метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення допустимі концентрації (ДК) забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень, що передбачено п. 6.6 розд. 6 Правил № 4.

Пунктом 4.2. Правил № 4 визначено, що для всіх споживачів, що скидають стічні води до системи централізованого водовідведення м. Суми або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, встановлюються максимально допустимі концентрації забруднюючих речовин (ДК).

Відповідно до гі. 4.3 розд. 4 Правил № 4 передбачено, що у разі визначення ДК забруднюючої речовини в стічних водах, що скидаються до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на очисні споруди м. Суми, за ДК у каналізаційній мережі приймають ДК, визначені додатком 3 до цих Правил. У разі виявлення у стічних водах споживачів речовин, ДК яких не передбачені Правилами № 4, виробник визначає ДК забруднюючих речовин у стічних водах згідно з Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. № 316 (далі - Правила № 316).

Відповідно до п. 4.4.16 Договору Виконавець зобов`язаний здійснювати нагляд за умовами скиду стічних вод Споживача, за виконанням Споживачем місцевих правил приймання стічних вод і вимог Договору. При виявленні перевищення допустимих концентрацій або інших порушень місцевих правил приймання стічних вод. Виконавець зобов`язаний у встановленому порядку пред`явити Споживачу рахунок.

Згідно з п. 8.3 Правил № 4 величину плати за скид стічних вод у систему централізованого водовідведення виробника (Рс) розраховує виробник за формулою:

де -тариф, встановлений за надання послуг централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн/мі; -об`єм скинутих споживачем стічних вод у межах, обумовлених договором, мі; -об`єм скинутих споживачем стічних вод понад обсяги, обумовлені договором, мі; -об`єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, мі; -коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми. В той же час, позивачем з посиланням на п. 8.3. Правил № 4 зазначається формула ? = Т х Qpz х Кк,

де Т - тариф, встановлений за надання послуг з централізованого водовідведення споживачам, віднесеним до відповідної категорії, грн./м 3 ;

Qpz - об`єм скинутих споживачем стічних вод з понаднормативними забрудненнями, м;

Кк - коефіцієнт кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Враховуючи зазначене суд позбавлений можливості перевірити правильність здійснено позивачем нарахування плати за скід стічних вод в систему каналізації м. Сум з понаднормативним забрудненням по Договору № 397 від 20.03.2019, а отже зазначає про необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку стягуваних сум.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення 11 654 грн 50 коп заборгованості за об`єми скинутих понаднормативно забруднених стічних вод.

Враховуючи, що вимоги щодо стягнення з відповідача 1345 грн 21 коп пені, 136 грн 67 коп 3% річних та 69 грн 29 коп. інфляційних нарахувань є похідними від суми заборгованості за об`єми скінутих понаднормативно забруднених речовин, в задоволені яких відмовлено, суд відмовляє і в задоволенні позовних вимог щодо стягнення1345 грн 21 коп пені, 136 грн 67 коп 3% річних та 69 грн 29 коп. інфляційних нарахувань .

Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст.13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України , Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів позивача була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Відповідно ст.123 ГПК України, судові витрати у цій справі, а саме 1921 грн. судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238,240-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне судове рішення складено 28.02.2020.

Суддя С.В. Заєць