Рішення

від 21.02.2020 по справі 923/877/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2020 року м. Херсон Справа № 923/877/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАФІС" (49000, м. Дніпро, вул.Воскресенська (Леніна), буд. 8-10, код ЄДРПОУ 33668302)

до Антонівської селищної ради м.Херсону (73486, м. Херсон, смт. Антонівка, вул.Будьоного, 48-а)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Про" (49000, м.Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 11, код ЄДРПОУ 40773611)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне підприємство "Нові технології" (75100, Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд. 166, ідентифікаційний код 32809627)

про зобов`язання змінити сторону договору оренди земельної ділянки від 27.04.2006.

за участю представників сторін:

від позивача: Забродська Н.С., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №001434 від 28.09.2018, ордер № 140548 від 02.11.2019;

від відповідача: Хмілевська С.Г., довіреність від 02.01.2020;

від 3-ї особи позивача: не прибув;

від 3-ї особи відповідача: Мусулевський А.А., адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №511 від 09.11.2011, ордер № 126707 від 27.11.2019; довіреність № 1 від 30.11.2019.

15.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАФІС" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Антонівської селищної ради м.Херсону (надалі - відповідач), якою просить суд зобов`язати Антонівську селищну раду м. Херсона змінити сторону Договору оренди земельної ділянки від 27.04.2006 на ТОВ "Перспектива Про" (код ЄДРПОУ 40773611, 49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 11).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.11.2019 постановлено відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено розгляд справи на 03.12.2019 та допустити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Перспектива Про".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 03.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "Нові технології". Продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 05.02.2020. Розгляд справи відкладався у підготовчому засіданні до 09.01.2020 та до 23.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.01.2020 постановлено закрити підготовче провадження по справі та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні на 07.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 07.02.2020 розгляд справи по суті відкладено на 19.02.2020, з метою надання можливості учасникам судового процесу скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Розгляд справи розпочатий 19.02.2020 з перервою до 21.02.2020 відповідно до ст. 216 ГПК України.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Суть спору

Товариство з обмеженою відповідальністю ПАФІС (код ЄДРПОУ 33668302) (надалі - Позивач або Товариство) є орендарем земельної ділянки комунальної власності Антонівської селищної ради площею 0,5537га за адресою м.Херсон, смт.Антонівка, шосе В.Чорновола (Кіндійське шосе), 26-А, на якій розміщена Автозаправна станція (АЗС) №46 на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.04.2006, який був зареєстрований у Херсонській регіональній філії ХРФ ДП центру ДЗК від 04.07.2006 за номером 040671300018, а також поновлений угодою від 07.07.2009, яка зареєстрована за №000971300133.

31.03.2017 ТОВ Пафіс як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю Перспектива Про (код ЄДРПОУ: 40773611) актом прийому-передачі передав в якості внеску до статутного капіталу ТОВ Перспектива Про нерухоме майно - автозаправну станцію за адресою м. Херсон, Кіндійське шосе, 26-А. В результаті цього ТОВ Перспектива Про було зареєстровано право власності на нерухоме майно - АЗС №46 за адресою м.Херсон, Кіндійське шосе, 26-А, яке було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Маковецькою Оленою Анатоліївною 01.04.2017.

Таким чином, права власності на нерухоме майно від ТОВ Пафіс до ТОВ Перспектива Про перейшло та зареєстровано 01.04.2017, номер запису про право власності 19767566. ТОВ Перспектива Про є власником нерухомого майна Автозаправної станції №46 за адресою м. Херсон, смт. Антонівка, Кіндійське шосе, 26-А, що підтверджено відповідним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.04.2017. Позивач,вважаючи, що ТОВ Перспектива Про як новий власник нерухомого майна Автозаправної станції №46 за адресою м.Херсон, смт.Антонівка, Кіндійське шосе, 26-А, є правонаступником прав і обов`язків попереднього власника нерухомого майна ТОВ ПАФІС за договором оренди земельної ділянки від 27.04.2006 року, за адресою м.Херсон, смт. Антонівка, Кіндійське шосе, 26-А, загальною площею 0,5537га, який зареєстрований у Херсонському міському відділі ДЗК, запис № КН 4АА001978, від 04.07.2006р. за №040671300018, строком до 10.02.2055, звернувся до суду з позовними вимогами, за якими просить суд зобов`язати Антонівську селищну раду м.Херсона замінити сторону Договору оренди земельної ділянки від 27.04.2006р. на ТОВ Перспектива Про (код ЄДРПОУ: 40773611).

Свої вимоги позивач обґрунтовує нормами ст.ст. 6,7,16,31 Закону України "Про оренду землі", ст.120 ЗК України

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач не визнає позовні вимоги та доводить, що позивач не є орендарем земельної ділянки комунальної власності Антонівської селищної ради площею 0,5537 га за адресою:м.Херсон, смт.Антонівка, шосе В.Чорновола (Кіндійське шосе), 26-А.

Антонівською селищною радою було розглянуто лист ТОВ ПАФІС з проханням припинити договір оренди земельної ділянки від 27.04.2006 року.

04.08.2017 року рішенням Антонівської селищної ради №214 було припинено дію договору оренди земельної ділянки Антонівською селищною радою. Також було переведено земельну ділянку площею 0,5537 га (кадастровий номер 6510165300:04:087:0006) розташовану за адресою: м.Херсон. смт. Антонівка, Кіндійське шосе, 26-а (шосе В.Чорновола) до комунальної власності Антонівської селищної ради, (копію рішення Антонівської селищної ради №214 від 04.08.2017 р. Про розгляд заяви ТОВ ПАФІС було надано Позивачем). На сьогоднішній день рішення Антонівської селищної ради №214 від 04.08.2017 р. Про розгляд заяви ТОВ ПАФІС є чинним і ніким не оскаржено.

Відповідач звертає увагу суду, що при розгляді справи №923/356/19 за позовом ТОВ ПЕРСКТИВА ПРО до Антонівської селищної ради про зобов`язання укладання договору оренди земельної ділянки судом було встановлено, що Позивач ТОВ ПЕРСПЕКТИВА ПРО є власником нерухомого майна Автозаправної станції №46 за адресою м. Херсон, смт. Антонівка, Кіндійське шосе, 26-А, що підтверджено відповідним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.04.2017, що не заперечується відповідачем. Право власності набуте від попереднього власника нерухомого майна третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю ПАФІС .

відповідач вважає, що на сьогоднішній день ТОВ ПАФІС не має жодного відношення до нерухомого майна Автозаправної станції №46 за адресою м. Херсон, смт. Антонівка, Кіндійське шосе, 26-А, так само і не має жодних прав на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно - Автозаправна станція №46.

Пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

ТОВ Перспектива Про в повному обсязі погоджується з доводами та аргументами, викладеними ТОВ ПАФІС в позовній заяві та просить її задовольнити в повному обсязі.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача надані документи, що підтверджують право власності ТОВ Перспектива Про на об`єкт нерухомого майна (Автозаправна станція за адресою: Херсонська обл., м.Херсон, Чорновола В`ячеслава шосе, будинок 26-а)., що розташований на спірній земельній ділянці, а саме копію відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 84045969, дата, час формування 02.04.2017.

Також третя особа зазначає, що зверталась до Антонівської селищної ради з проханням про надання в оренду спірної земельної ділянки, що підтверджується копією листа від 27.07.2017 № 07/18, яке залишено відповідачем без відповіді.

Відповіді щодо прийняття рішення про надання в оренду спірної земельної ділянки від відповідача так і не надійшло.

На підставі вищевикладеного, ТОВ Перспектива Про просить задовольнити позовні вимоги ТОВ ПАФІС в повному обсязі.

Правові висновки суду та мотивувальна частина рішення.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

За приписами ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 129 - 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч 1 та ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони почуті, вмотивоване рішення дає можливість апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 45 ГПК України сторонами у судовому процесі - позивачами та відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ст.4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також вжиття передачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право і захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом слід розуміти дії уповноваженої особи, а також діяльність органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов`язані вжити заходів до поновлення порушеного або оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Пунктом 10 ч.2 ст.16 вказаного кодексу встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконним рішення, дій бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому особа зазнала протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати право повністю або частково.

Таким чином, законодавством передбачено необхідність доведення наявності порушень прав і інтересів позивача при його звернені з позовом до господарського суду

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Відповідно до абз.7 ч.І ст.31 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 31.03.2017 позивач, як учасник товариства, передав в якості внеску до статутного капіталу ТОВ ПЕРСПЕКТИВА ПРО нерухоме майно - автозаправну

станцію за адресою: м.Херсон. смт.Антонівка, Кіндійське шосе, 26-а, що підтверджено витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (т.1 а.с 108).

Зазначена обставина також підтверджується ухвалою від 03.06.2019, прийнятою у справі Господарського суду Херсонської області №923/356/19 за позовом ТОВ ПЕРСКТИВА ПРО до Антонівської селищної ради про зобов`язання укладання договору оренди земельної ділянки. Судом було встановлено, що позивач ТОВ ПЕРСПЕКТИВА ПРО є власником нерухомого майна Автозаправної станції №46 за адресою м. Херсон, смт. Антонівка, Кіндійське шосе, 26-А, що підтверджено відповідним Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.04.2017 що не заперечується відповідачем. Право власності набуте від попереднього власника нерухомого майна третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю ПАФІС (т.1 а.с. 79-81).

Таким чином, на день розгляду справи ТОВ ПАФІС не має будь-яких прав на нерухоме майно Автозаправної станції №46 за адресою м. Херсон, смт. Антонівка, Кіндійське шосе, 26-А, так само і не має жодних прав на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно - Автозаправна станція №46, оскільки в силу ст.120 ЗК України та ст.31 ЗУ " Про оренду землі", рішення Антонівської селищної ради № 214 від 04.08.2017 право землекористувача земельною ділянкою та договір оренди припинив свою дію після передачі нерухомого майна - АЗС іншій юридичній особі. Як витікає із п.2 рішення Антонівської селищної ради № 214 від 04.08.2017 земельна ділянка після припинення дії договору оренди, була переведена до земель комунальної власності, тобто вільна від користування на будь-яких умовах третіх осіб. У зв`язку з викладеними вище обставинами, суд дійшов до висновку. що позивач -ТОВ "Пафіс" звернувся до господарського суду з позовом з порушенням норм ст.4 ГПК України, оскільки він не довів факту порушення своїх прав та законних інтересів, а отже не набув права звернутися до суду за їх захистом.

Щодо обраного позивачем способу захисту, то суд прийшов до наступних висновків.

Правовідносини щодо переходу права користування земельною ділянкою при переході права власності на об`єкти нерухомості (будівлі, споруди), регулюються Законом України Про оренду землі , Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно приписів ст. 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.31 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Відповідно до 4.2 ст.16 ЗУ Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі , зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Таким чином, зміна власника нерухомого майна тягне за собою припинення дії договору оренди з попереднім власником нерухомого майна. При цьому новий власник нерухомого майна набуває права землекористувача земельної ділянки, на якій розміщено нерухоме майно. Новий власник має право звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з відповідною заявою про укладення нового правочину щодо користування земельною ділянкою. Чинне законодавство не передбачає у випадку зміни власника нерухомого майна заміни сторони у договорі оренди земельної ділянки. Тим більше не покладає такого зобов`язання на Орендодавця.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту суперечить чинному законодавству.

За правилами статті 129 ГПК України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України, суд

у х в а л и в :

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 28.02.2020

Суддя Л.М. Немченко