Рішення

від 25.02.2020 по справі 923/8/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року м. Херсон Справа № 923/8/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. за участю секретаря судового засідання Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових портів", м. Київ

до: Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс", м. Херсон

про стягнення заборгованості за договором бербоутного чартеру від 23.03.2016 № 01/03-244 в сумі 58164,51 грн

представники сторін не прибули

До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" до Комунального підприємства "Херсонський комунальний транспортний сервіс" про стягнення заборгованості за договором бербоутного чартеру від 23.03.2016 № 01/03-244 в сумі 58164,51 грн, з яких - 41061,78 грн основного боргу, 14028,35 грн пені, 1249,75 грн 3% річних та 1824,63 грн інфляційних.

Ухвалою від 09.01.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою від 04.02.2020 розгляд справи відкладено на 25.02.2020.

Відповідач в засідання не прибув, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до поданого 27.01.2020 відзиву, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Позивач в засідання не прибув. Ухвалу від 09.01.2020 про відкриття провадження у справі позивач отримав 14.01.2020 відповідно до поштового повідомлення про вручення (а.с 61).

Ухвала від 04.02.2020 також направлена на адресу позивача рекомендованою поштою з повідомлення 06.02.2020, що підтверджується відміткою канцелярії на звороті ухвали та списком розсилки від 06.02.2020 (а.с. 90).

Відповідно до відповіді на відзив, яка надійшла до суду 17.02.2020, позивач просить задовольнити позов.

Суд зауважує, що ухвалою від 04.02.2020 суд не визнавав явку представників сторін обов"язковою. Подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку розгляду справи, оскільки відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі, що в даному випадку становить - до 10.03.2020 включно.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов`язана слідкувати за перебігом розгляду справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач не позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами, винесеними по даній справі, у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи викладене, суд констатує, що позивач був обізнаний про розгляд Господарським судом Херсонської області справи № 923/8/20, в судове засідання 25.02.2020 не прибув.

Зважаючи на те, що неявка позивача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що позивач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між Державним підприємством "Адміністрація річкових портів" (позивач) та Комунальним підприємством "Херсонський комунальний транспортний сервіс" (відповідач) було укладено договір бербоутного чартеру теплоходу Домбай від 23.03.2016 р. № 01/03-244 (надалі - Договір) (а.с. 30-47). Строк договору, відповідно до боксу 20 договору, становить 60 місяців.

Чартерна плата становить 168030 грн (в т.ч. ПДВ) за кожні 12 місяців (бокс 21 договору). Згідно з ст. 28 Додаткових статей до бербоутного чартеру, фрахтувальники оплачують судновласникам чартерну плату за судно в розмірі 168030 грн за кожен календарний рік, починаючи з дати і години здачі судна фрахтувальникам. Виплата чартерної плати здійснюється рівними частинами, щоквартально до 5 числа місяця, який йде за звітним кварталом на підставі виставлених судновласниками рахунків. До 15 січня кожного року дії цього чартеру (крім першого року дії чартеру) чартерна плата на поточний рік підлягає перегляду (у бік збільшення) шляхом підписання доповнення до цього чартеру, зокрема, але не виключно, шляхом коригування розміру чартерної плати за попередній рік на офіційно встановлений індекс інфляції в Україні за попередній рік дії цього чартеру.

23.03.2016 відповідно до ст. 29 Договору, теплохід було передано у чартер та складено акт здачі-приймання судна (а.с. 49).

Відповідачем було додано до відзиву копію підписаної сторонами додаткової угоди від 11.01.2018 (а.с. 64), якою визначено, що з 15.01.2018 викласти бокс 21 договору в редакції 218439 грн, в т.ч. ПДВ, за кожні 12 місяців. Бокс 28 Договору викладено в редакції "фрахтувальники оплачують судновласникам чартерну плату за судно в розмірі 218439 грн за кожен календарний рік, починаючи з дати і години здачі судна фрахтувальникам".

Позивач листом від 14.01.2019 № 01/01-27 (а.с. 65) надіслав відповідачу для підписання додаткову угоду від 11.01.2019 до Договору (а.с 48).

В цій додатковій угоді до Договору від 11.01.2019 зазначено, що з 15.01.2019 викласти бокс 21 договору в редакції 239846,40 грн, в т.ч. ПДВ, за кожні 12 місяців. Бокс 28 Договору викладено в редакції "фрахтувальники оплачують судновласникам чартерну плату за судно в розмірі 239846,40 грн за кожен календарний рік, починаючи з дати і години здачі судна фрахтувальникам".

Відповідач отримав лист позивача від 14.01.2019 № 01/01-27 з додатком - 16.01.2019 за вх. № 64 відповідно до відмітки на листі і журналу реєстрації вхідної кореспонденції ( а.с. 65-66).

Відповідач листом від 21.01.2019 № 46 (а.с. 68) повернув позивачу без підпису додаткову угоду від 11.01.2019, посилаючись на те, що додаткову угоду було отримано з запізненням - 16.01.2019, в той час як згідно з ст. 28 Додаткових статей до бербоутного чартеру, чартерна плата на поточний рік підлягає перегляду до 15 січня кожного року дії цього чартеру.

Позивач посилається в позовній заяві на те, що офіційно встановлений індекс інфляції за 2018 рік був оприлюднений на сайті Державної служби статистики України лише 11.01.2019, тому він не мав можливості надіслати раніше відповідачу додаткову угоду.

Позивач вважає, що розмір чартерної плати становить 239846,40 грн за рік, відповідно до умов додаткової угоди від 11.01.2019 до договору, оскільки відповідач неправомірно відмовився підписати додаткову угоду.

З огляду на викладене, позивач нарахував відповідачу заборгованість з чартерної плати в розмірі 41061,78 грн. Крім того, у зв"язку з несвоєчасною сплатою відповідачем чартерної плати, позивачем нараховано 14028,35 грн пені, 1249,75 грн 3% річних та 1824,63грн інфляційних.

Всього позивач просить стягнути з відповідача 58164,51 грн заборгованості.

У відповідності до абзацу 7 ст. 28 додаткових статей до стандартного бербоутного чартеру Балтійської міжнародної ради (БІМКО) кодова назва: БЕРКОН 89 №01/03-244 від 23.03.2016 (далі по тексту - Договір), до 15-го січня кожного року дії цього чартеру (крім першого року дії чартеру), чартерна плата на поточний рік підлягає перегляду (у бік збільшення) шляхом підписати доповнення до цього чартеру, зокрема, але не виключено, шляхом коригування розміру чартерної плати за попередній рік на офіційно встановлений індекс інфляції в Україні за попередній рік дії цього чартеру.

Згідно з абзацом 3 ст. 35 додаткових статей до Договору зміни і доповнення до цього чартеру вносяться за взаємною згодою сторін у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

У відповідності до ч. 2 ст. 204, ст. 212 КТМ України наявність і зміст договору чартеру (фрахтування) судна на певний час можуть бути доведені виключно письмовими доказами. Фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

Договором бербоутного чартеру від 23.03.2016 № 01/03-244 не передбачено право Судновласника (позивача) в односторонньому порядку вносити зміни і доповнення до Договору, зокрема у частині визначення розміру чартерної плати.

Згоди на внесення змін (доповнень) до Договору між сторонами, як вбачається з матеріалів справи досягнуто не було, тому виник спір щодо зміни істотних умов Договору, в частині визначення чартерної плати.

За положеннями останнього абзацу ст. 34 додаткових статей до Договору спори, що стосуються цього чартеру, вирішуються за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої, у встановленому порядку передаються на розгляд Господарського суду згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 188 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Нормами чинного законодавства прямо не встановлена обов`язковість укладання додаткової угоди до договору бербоут-чартеру в частині визначення розміру плати, а її розмір визначається сторонами, при досягненні згоди, шляхом підписання письмової угоди.

Обов`язку Фрахтувальника укласти додаткову угоду щодо зміни ціни договору у бік збільшення умовами укладеного Договору не передбачено, як не передбачене й одностороннє внесення Судновласником змін до Договору. Разом з тим, вказане питання, за змістом укладеного між сторонами Договору, вимагає досягнення згоди шляхом підписання письмової додаткової угоди у порядку та строки, визначені Договором.

Письмова додаткова угода сторонами не підписана, вказаний спір мав бути переданий на вирішення суду, із вимогами визнати додаткову угоду укладеною в редакції, запропонованій позивачем, що відповідало б способам захисту, визначеним ст. 16 ЦК України.

За положеннями ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зважаючи на ч. 1 ст. 651 ЦК України ст. 188 ГК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом і позивачем не було зазначено положень Договору чи законодавства, які передбачали б обов`язок відповідача щодо укладення додаткової угоди в порядку, передбаченому абз. 7 ст. 28 додаткових статей до Договору, на який послався позивач на обґрунтування позовних вимог, додаткова угода, яка передбачає збільшення розміру чартерної плати до 239846,40 грн укладена не була, у межах даної справи позивачем не заявлено вимоги при визнання додаткової угоди укладеною, за таких обставин, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача основного боргу і нарахованих на суму боргу річних, інфляційних та пені. Інших доказів, що стали підставою виникнення боргу у сумі, заявленій до стягнення позивачем не надано.

Аргументи позивача у позовній заяві з приводу того, що офіційно встановлений індекс інфляції за 2018 рік начебто був оприлюднений на сайті Державної служби статистики України лише 11.01.2019, по-перше, не ґрунтуються на доказах, по-друге, не вказують на обов`язок сторін Договору керуватися іншим терміном, до якого може бути укладена додаткова угода.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 41061,78 грн основного боргу задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене та те, що сума основного боргу за І-ІІІ квартали, безпідставно нарахована позивачем у розмірі 41061,78 грн (виходячи з суми оплати на підставі додаткової угоди), позовні вимоги щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних є похідними, а відтак у задоволенні цієї частини позовних вимог також має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача. На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 28.02.2020.

Суддя В.В.Литвинова