Постанова

від 27.02.2020 по справі 904/528/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 904/528/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №428 при Дніпропетровському учбово-виробничому підприємстві УТОС" (далі - Кооператив) - не з`явився,

відповідача - Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - Товариство, скаржник) - Локотков Б.О., адвокат, свід. від 15.09.2008 №1886,

розглянув касаційну скаргу Товариства,

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 (суддя Соловйова А.Є.) та

постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 (головуючий - суддя Чус О.В., судді: Вечірко І.О., Кузнецов В.О.)

зі справи № 904/528/19

за позовом Кооперативу

до Товариства

про скасування рішення та оперативно-господарської санкції в сумі 54 645,36 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У лютому 2019 року Кооператив звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства про скасування оперативно - господарської санкції, нарахованої за період з 12.08.2017 по 14.02.2018, в розмірі 54 645,36 грн, застосовану рішенням комісії ПАТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" оформленим протоколом від 22.02.2018 № 2-27.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано неправомірно нарахованою відповідачем оперативно - господарської санкції недоврахованої електричної енергії у розмірі 54 645,36 грн, застосованої на підставі рішення, оформленого протоколом від 22.02.2018 № 2-27 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 12.02.2018 № 124204, складеного під час перевірки співробітниками відповідача освітлення сходових клітин і розеток в ЖБК №428 УТОС, за результатами якої встановлено порушення позивачем пунктів 6.40, 6.41 Правил користування електричною енергією.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019: позов задоволено повністю; скасовано оперативно-господарську санкцію, застосовану рішенням комісії Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (змінене найменування - Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі") і оформлену протоколом від 22.02.2018 № 2-27 по розгляду акта про порушення від 12.02.2018 № 124204 про нарахування Кооперативу недоврахованої електричної енергії у розмірі 54 645,36 грн; стягнуто з Товариства на користь Кооперативу судовий збір у розмірі 1 921 грн.

2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані відсутністю підстав для складання акта, передбаченого пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією, та застосування до Кооперативу оперативно-господарської санкції в розмірі 54 645,36 грн, оскільки відповідач не довів належними доказами порушення позивачем Правил користування електричною енергією.

2.3. Крім того, суди попередніх інстанцій виходили з того, що акт про порушення від 12.02.2018 №124204 не відповідає вимогам пунктів 4.6 і 4.7 Методики, а тому не може бути підставою для проведення нарахування вартості недоврахованої електроенергії.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 та Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі № 904/528/19, направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги

4.1. Скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій, аналізуючи у своїх рішеннях дефекти акта про порушення, фактично залишили поза увагою факт правопорушення та безпідставно скасували законне та обґрунтоване рішення комісії про стягнення з позивача вартості недоврахованої електроенергії внаслідок порушення ним Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

4.2. Товариство вважає, що судами попередніх інстанцій допущені такі порушення: ухвалені рішення не відповідають положенням пункту 3 частини четвертої статті 238, пункту в частини другої статті 282 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), щодо мотивованої оцінки судом кожного аргументу, наведеного Товариством; господарськими судами порушено правила оцінки доказів, визначені статтею 86 ГПК України, щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження всіх доказів, які містяться у матеріалах справи; рішення ухвалені з порушенням положень підпункту 27 пункту 10.2. Правил користування електричною енергією; рішення ухвалені з порушенням підпункту 7 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ.

5. Позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. У відзиві на касаційну скаргу Кооператив заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін.

6. Розгляд справи судом касаційної інстанції

6.1. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

6.2. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.11.2019 у зв`язку з перебуванням судді Булгакової І.В. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 904/528/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

6.3. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.11.2019 у зв`язку з запланованою участю у круглому столі судді Львова Б.Ю. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 904/528/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М. і Губенко Н.М.

7. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7.1. Кооператив (споживач) та Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (постачальник), найменування якого змінено на Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" 29.11.2012 уклали договір про постачання електричної енергії № 023392 (далі - Договір).

7.2. Відповідно до пункту 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу у точці (точках) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 6,3 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід`ємними частинами даного договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони домовились, що під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 Договору сторони погодили, що позивач сплачує відповідачу вартість недоврахованої електроенергії, зокрема, у разі таких дій або бездіяльності позивача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу або зняття пломб з засобів обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

7.3. Сторонами підписано такі додатки до Договору: № 2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін ; № 8 Розрахунок втрат електроенергії в мережах Споживача ; № 10 Загальна схема електропостачання , які є невід`ємними частинами даного договору.

7.4. Працівниками Товариства 12.02.2018 складено Акт № 124204 про порушення позивачем пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ щодо самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі ЖБК № 428 УТОС повз розрахункових приладів обліку електричної енергії № 054744 та № 042326 без порушення схем обліку.

Самовільне підключення виконано дротом (Т7) 2 х ПВЗ -4 мм2 та (Т8) ВВГ 2 х 2,5 мм2 від запобіжників фази "В" секції шин квартирних стояків в електрощитовій №1 житлового будинку по вулиці Троїцькій, буд. 40. Самовільне підключення виконано відкрито. При ввімкненні навантаження механізми електричних лічильників № 054744 та № 042326 не обліковують електричну енергію, показники не змінюються, спожита електрична енергія не обліковується. Порушення продемонстровано споживачу.

7.5. 22.02.2018 відбулось засідання комісії Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", на якому розглянуто акт про порушення від 12.02.2018 №124204.

7.6. За результатами розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією комісія постачальника прийняла рішення, оформлене протоколом від 22.02.2018 №2-27, яким вирішено нарахувати вартість недоврахованої електроенергії відповідно до пункту 2.9 (за формулою пункту 2.7) Методики нарахування вартості не облікованої електроенергії в розмірі 54 645,36 грн.

Рішення комісії прийнято за відсутності споживача.

7.7. Дослідивши акт про порушення та схему до акта, суди попередніх інстанцій встановили таке.

Зі змісту акта про порушення вбачається, що самовільне підключення виконане від запобіжників фази "В" секції шин квартирних стояків в електрощитовій №1 житлового будинку по вулиці Троїцькій, буд. 40.

Проте на схемі, доданій до акта про порушення, відсутнє позначення фази "В", а також будь-якої іншої фази, що позбавляє можливості з`ясувати, що таке фаза "В" і де саме вона зображена. На однолінійній схемі до Договору також немає такого позначення, у зв`язку з чим неможливо визначитись чому вона не має приладів обліку (хоча за однолінійною схемою всі фази знаходяться під обліком) і перебуває під напругою.

Також, на схемі відсутня електрощитова № 1, про яку зазначено в акті про порушення, наявна лише секція шин освітлення та секція шин квартирних стояків, без жодного позначення електрощитової. У зв`язку з цим не можливо однозначно зрозуміти, яку саме щитову вказано в акті про порушення, чи допущене порушення в електрощитовій або поза її межами. При цьому електрощитова №1 відсутня на однолінійній схемі до договору (додаток №10 до Договору).

В схемі до акта про порушення на одній з ліній міститься напис "граница", проте незрозуміло, що саме цей напис відображає на схемі: межу балансової належності, межу експлуатаційної відповідальності або має інше значення.

Відповідно до однолінійної схеми (додаток №10 до Договору) та акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 2 до Договору) балансова належність електромереж позивача визначена "до електрощитової житлового будинку № 40 по вул. Червона".

Натомість, в акті про порушення зазначено, що порушення виявлено саме в електрощитовій № 1, яка не входить в межі балансової належності позивача і за технічний стан якої позивач не несе відповідальність.

На схемі до акта про порушення зображено два самовільних підключення (позначені Т7 і Т8), проте в описовій частині акта не зазначено яке саме обладнання підключено від Т7 і Т8. Також на схемі до акту про порушення для підключення Т8 не вказано яке саме обладнання під`єднано і куди виходить це підключення.

З однолінійної схеми електропостачання (додаток № 10 до Договору) вбачається, що всі дроти, які забезпечують електропостачання позивача, мають прилади обліку, а саме: СТ-ЗА05 №044055; СТ-ЗА05 №042326; СТ-ЗА05 №054744; СТ-ЗА05 № 054876. Однак в схемі до акта про порушення зображено лише два прилади обліку на стояках від однієї секції шин (при цьому, обидва ці прилади обліку знаходяться на різних секціях шин), а на другій секції шин не зображено жодного приладу обліку.

Крім того, акт про порушення від 12.02.2018 № 124204 не містить даних про виміри навантаження струмоприймачів по кожній точці самовільного підключення та не містить визначення сили струму, необхідних для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та нарахування відповідачем за пунктом 2.9 (формула 2.7) Методики - за величиною перерізу дротів та відповідно до Глави 1.3 - ПУЕ.

8. Джерела права

8.1. Закон України "Про електроенергетику" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

- споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником;

- споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії;

- споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України (частини перша, друга, четверта статті 26);

- правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність;

- правопорушенням в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку (частини перша, друга статті 27).

8.2. Цивільний кодекс України:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;

- суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частини перша, друга статті 16).

8.3. Господарський кодекс України:

- Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів;

- кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом (частини перша та друга статті 20);

8.4. Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПКЕЕ):

- недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2);

- постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (пункт 1.3);

- договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається (пункт 5.1);

- у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (пункт 6.40);

- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень;

- в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень;

- акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві;

- акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача;

- у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації);

- споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання;

- акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (пункт 6.41);

8.5. Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика; у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин):

- Методика застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2);

- Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (підпункт 7 пункту 2.1);

- у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п. , кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики. Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики (пункт 2.9);

- факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі - енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фотот- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення (пункт 4.1);

- в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; фазування приладу обліку на дату оформлення акта про порушення (пункт 4.6);

- в акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення (пункт 4.7).

8.6. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України, в редакції, чинній станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій):

- юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4);

- здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5);

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини перша-третя статті 13);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

- суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частини перша, четверта статті 74);

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76);

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша статті 77);

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів, стаття 86);

- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим;

- законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права;

- судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом;

- при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду;

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини перша - п`ята статті 236).

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини першої статті 308 у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги);

9. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

9.1. Відповідно до частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

9.2. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

9.3. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

10.1. Вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи № 910/17955/17.

10.2. Факт порушення ПКЕЕ або умов договору, відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ, фіксується в акті про порушення, на підставі якого, згідно з пунктом 6.42 ПКЕЕ та Методикою, визначається обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Врахувавши наведені законодавчі приписи та здійснивши повну та всебічну оцінку доказів у справі, суди попередніх інстанцій, встановивши, що акт та схема до акта про порушення містять дефекти, а саме: на схемі, доданій до акта про порушення, відсутнє позначення фази "В", а також будь-якої іншої фази, на однолінійній схемі до Договору також немає такого позначення; на схемі відсутня електрощитова № 1, про яку зазначено в акті про порушення, наявна лише секція шин освітлення та секція шин квартирних стояків, без жодного позначення електрощитової, при цьому електрощитова №1 відсутня на однолінійній схемі до договору (додаток №10 до Договору); у схемі до акта про порушення на одній з ліній міститься напис "граница", проте незрозуміло, що саме цей напис відображає на схемі: межу балансової належності, межу експлуатаційної відповідальності або має інше значення; відповідно до однолінійної схеми (додаток №10 до Договору) та акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток № 2 до Договору) балансова належність електромереж позивача визначена "до електрощитової житлового будинку № 40 по вул. Червона", проте у акті про порушення зазначено, що порушення виявлено саме в електрощитовій № 1, яка не входить в межі балансової належності позивача і за технічний стан якої позивач не несе відповідальність; на схемі до акта про порушення зображено два самовільних підключення (позначені Т7 і Т8), проте в описовій частині акта не зазначено яке саме обладнання підключено від Т7 і Т8; з однолінійної схеми електропостачання (додаток № 10 до Договору) вбачається, що всі дроти, які забезпечують електропостачання позивача, мають прилади обліку, а саме: СТ-ЗА05 №044055; СТ-ЗА05 №042326; СТ-ЗА05 №054744; СТ-ЗА05 № 054876, однак в схемі до акта про порушення зображено лише два прилади обліку на стояках від однієї секції шин (при цьому, обидва ці прилади обліку знаходяться на різних секціях шин), а на другій секції шин не зображено жодного приладу обліку; акт про порушення від 12.02.2018 № 124204 не містить даних про виміри навантаження струмоприймачів по кожній точці самовільного підключення та не містить визначення сили струму, необхідних для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та нарахування відповідачем за пунктом 2.9 (формула 2.7) Методики - за величиною перерізу дротів, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Кооперативу.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли мотивованого висновку про те, що акт не містить усіх даних, необхідних для здійснення нарахування обсягу електроенергії відповідно до пункту 2.9 Методики за наведеними вище формулами 2.7, 2.8, отже складений без дотримання положень Методики, тому не міг бути підставою для здійснення нарахування обсягу електричної енергії відповідно до Рішення.

Верховний Суд відзначає, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи суть спору, та те, що саме на електропередавальну організацію покладено обов`язок погоджувати установлення розрахункових засобів обліку електричної енергії, здійснювати контроль за правильністю підключення і перевірку роботи встановлених засобів обліку електричної енергії, виконувати комплекс робіт з метою визначення відповідності стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, то саме постачальник електричної енергії (який уповноважений на складання акта про порушення ПКЕЕ, що впливає на права та обов`язки суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача) повинен довести належними та допустимими доказами факт вчинення споживачем порушення ПКЕЕ як підстави для застосування Методики при визначенні обсягу та вартості електроенергії.

Таким чином, надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам в їх сукупності, врахувавши умови Договору, оцінивши акт № 124204 про порушення позивачем пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ щодо самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі ЖБК № 428 УТОС поза розрахункових приладів обліку електричної енергії № 054744 та № 042326 без порушення схем обліку разом зі схемою, складеними працівниками Товариства 12.02.2018 з точки зору належності та допустимості як доказу у справі, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що Товариством не доведено вчинення Кооперативом, як споживачем, порушення ПКЕЕ.

Доводи скаржника зводяться передусім до намагання повторно оцінити докази, проте переоцінка доказів у справі не належить до повноважень суду касаційної інстанції з огляду на статтю 300 ГПК України.

Посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій порушено принципи всебічності та об`єктивності оцінки доказів у справі, всупереч приписам статті 2 ГПК України не прийнято до уваги доводи Товариства, не проаналізовано норми законодавства України, не відповідає змісту оскаржуваних судових рішень та здійсненим судами всебічним, повним та об`єктивним розглядом справи з дослідженням всіх обставин справи, що входять до предмета доказування у межах цього спору.

Аргументи скаржника даного висновку не спростовують та не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки вони спростовуються викладеними обставинами, що встановлені судовими інстанціями на підставі досліджених ними доказів та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин та доказів.

За наведених мотивів та обставин суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійсним та скасування Рішення комісії, прийнятого на підставі зазначеного акта, яким позивачу визначено до сплати 54 645,36 грн за недовраховану електричну енергію.

10.3. Стосовно аргументів скаржника щодо необхідності мотивованої оцінки судами кожного доводу, наведеного Товариством, то Верховний Суд звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Верховним Судом не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття вагомих, доречних та слушних доводів сторін судами попередніх інстанцій, які відносяться до предмету та підстав спору, враховуючи характер спірних правовідносин, обставин цієї справи. Інші доводи Товариства, які наведені в касаційній скарзі, зводяться до власного тлумачення норм законодавства та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові суду чи відхилені ним. Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.

10.4. Аргументи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного судового акта, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно встановлення ними обставин справи, містять посилання на обставини, що були предметом дослідження й оцінки судом першої та апеляційної інстанцій, які їх обґрунтовано спростували.

Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПКУкраїни суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10.5. Помилкова кваліфікація судом апеляційної інстанції нарахування вартості недоврахованої електричної енергії як оперативно - господарської санкції, без урахування того, що одностороннє визначення однією стороною господарського зобов`язання розміру боргу іншої сторони не відповідає суті оперативно -господарської санкції (статті 235 - 237 Господарського кодексу України), а є актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України, не вплинуло на правильність прийнятого судового рішення по суті спору.

10.6. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10.7. За таких обставин доводи Товариства, викладені у касаційній скарзі, відхиляються судом касаційної інстанції з мотивів наведених у розділі 10 цієї постанови.

10.8. Доводи Кооперативу, викладені у відзиві на касаційну скаргу, ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій та приймаються Верховним Судом з мотивів викладених у цій постанові.

10.9. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

11.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

12. Судові витрати

12.1. Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.08.2019 у справі № 904/528/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Н. Губенко