Рішення

від 21.02.2020 по справі 260/1779/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2020 року м. Ужгород№ 260/1779/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судових засідань Олійник В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Управління охорони здоров`я Ужгородської міської ради, третя особа - Комунальне некомерційне підприємство "Ужгородський міський пологовий будинок", про визнання протиправним та скасування рішень суб`єктів владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі 27 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради (далі - відповідач 1, Ужгородська міська рада), Управління охорони здоров`я Ужгородської міської ради (далі - відповідач 2, Управління охорони здоров`я), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Ужгородський міський пологовий будинок" (далі - третя особа, КНП "Ужгородський міський пологовий будинок"), яким просить: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Управління охорони здоров`я № 86 від 04.06.2019 року "Про затвердження складу конкурсної комісії"; 2) визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" № 2 від 20.06.2019 року; 3) визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" б/н від 24.06.2019 року; 4) визнати протиправним та скасувати рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" № 3 від 16.07.2019 року.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що, рішенням Ужгородської міської ради від 18.04.2019 року № 1506 "Про створення Комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради" створено відповідний комунальний заклад, відповідно, затверджено статут, а також, уповноважено управління охорони здоров`я Ужгородської міської ради на оголошення та проведення конкурсу на зайняття вакантної посади керівника. 04.06.2019 року державними реєстраторами були внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію відповідного комунального закладу. Оголошення про формування конкурсної комісії було опубліковано на офіційному сайті Ужгородської міської ради 22.04.2019 року та наказом № 86 Управління охорони здоров`я від 04.06.2019 року було утворено комісію з проведення конкурсу. Також наказом № 87 Управління охорони здоров`я від 04.06.2019 року було прийнято рішення про оголошення відповідного конкурсу. Протоколом конкурсної комісії від 20.06.2019 року вирішено: "Допустити кандидатів ОСОБА_2 Федька, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади директора комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради". 24.06.2019 року відбулося засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок", де за результатами відкритого поіменного голосування членів комісії переможцем конкурсу визнано ОСОБА_5 . 16.07.2019 року конкурсною комісією на підставі Протоколу №3 прийнято рішення про направлення подання про призначення переможця конкурсу ОСОБА_5 на посаду директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" для укладення відповідного трудового контракту строком на 5 (п`ять) років. 29.07.2019 року Розпорядженням Ужгородського міського голови від 29.07.2019 року № 319"«Проподання конкурсної комісії" відхилено подання конкурсної комісії від 16.07.2019 року щодо призначення ОСОБА_5 на посаду директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на керівній посаді та рекомендовано винести на розгляд чергової сесії міської ради питання про проведення повторного конкурсу.

ОСОБА_1 вважає, що конкурсною комісією допущено грубі порушення норм Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я № 1094 при проведенні конкурсу, яке виразилося у процедурі утворення конкурсної комісії (її персональний та кількісний склад), дата видачі наказу про оголошення формування конкурсної комісії, рішення допуску кандидатів до конкурсу, чим порушені основні принципи проведення конкурсу, визначені пунктом 3, п.п. 4, 5, 11, 13 Порядку № 1094.

З урахуванням того, що 15.10.2019 року проведено повторний конкурс на зайняття вакантної посади керівника КНП "Ужгородський міський пологовий будинок", за результатами якого переможцем визнано ОСОБА_1 та внесено відповідне подання щодо призначення останнього на посаду директора - позивач вважає, що рішення, які є предметом даного позову, можуть призвести до виникнення, зміни чи припинення цивільних (трудових) правовідносин між Ужгородською міською радою та ним, як фізичною особою, а останні, в свою чергу, мають майновий характер і пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів позивача та його право на працю.

Представником Ужгородської міської ради та Управління охорони здоров`я за довіреністю Пекар В.І ОСОБА_6 , 14.01.2020 року подано до суду заяву про визнання позову, згідно якої відповідачі визнають позов ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, Управління охорони здоров`я, третя особа - КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" про визнання протиправним та скасування рішень суб`єктів владних повноважень в повному обсязі.

Третя особа правом подання письмових пояснень щодо позову або відзиву, визначеного ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не скористалась.

У відповідності до ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Рішенням Ужгородської міської ради ХХХV сесії VII скликання №1506 від 18.04.2019 року "Про створення Комунального некомерційного підприємства "Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради", у зв`язку з реорганізацією шляхом перетворення комунального закладу "Ужгородський міський пологовий будинок" у комунальне некомерційне підприємство "Ужгородський міський пологовий будинок" Ужгородської міської ради і, за погодженням з постійно діючою комісією з питань освіти, культури, охорони здоров`я, спорту та соціального захисту населення, міжнародних, міжконфесійних відносин та туризму було вирішено, зокрема: створити юридичну особу публічного права - КНП Ужгородський міський пологовий будинок"; затвердити статут КНП "Ужгородський міський пологовий будинок".

Так, п.7 рішення уповноважено управління охорони здоров`я саме на оголошення та проведення конкурсу на зайняття посади керівника КНП "Ужгородський міський пологовий будинок", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 року № 1094 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я".

Відповідно до п. 1.1 Статуту КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної спеціалізованої медичної допомоги населенню в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Згідно з п. 1.2 Статуту підприємство створене на підставі рішення Ужгородської міської ради від 13.12.2018 року № 1325 (XXX сесія VII скликання) відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" шляхом перетворення комунального закладу "Ужгородський міський пологовий будинок" у КНП "Ужгородський міський пологовий будинок", підприємство є власністю територіальної громади м. Ужгород та є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків комунального закладу "Ужгородський міський пологовий будинок".

Відповідно до п. 6.2.5 Статуту КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" засновник (Власник) укладає і розриває контракт з Директором Підприємства.

Відповідно до статуту КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" засноване на комунальній власності територіальної громади міста Ужгород (п.1.3. статуту) та засновником і власником підприємства є територіальна громада м. Ужгород, від імені якої виступає Ужгородська міська рада.

03.06.2019 року державному реєстратору подано документи для проведення реєстраційної дії "Державна реєстрація юридичної особи шляхом перетворення".

04.06.2019 року державним реєстратором були внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про реєстрацію КНП "Ужгородський міський пологовий будинок".

Наказом управління охорони здоров`я № 86 від 04.06.2019 року утворено комісію з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" та затверджено її склад, визначено строк для подачі документів для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади по 19.06.2019 року, засідання комісії по розгляду заяв претендентів призначено на 20.06.2019 року.

20.06.2019 року конкурсна комісія протокольним рішенням, а саме: Протоколом № б/н від 20.06.2019 року, допустила кандидатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок".

24.06.2019 року відбулося засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" (Протокол № б/н від 24.06.2019 року), де за результатами відкритого поіменного голосування членів комісії переможцем конкурсу визнано ОСОБА_5 .

16.07.2019 року конкурсною комісією на підставі Протоколу № 3 від 16.07.2019 року прийнято рішення про направлення подання про призначення переможця конкурсу ОСОБА_5 на посаду директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" для укладення відповідного трудового контракту строком на 5 (п`ять) років. 16.07.2019 року конкурсною комісією направлено подання начальнику управління охорони здоров`я В. Решетарю щодо призначення ОСОБА_5 на посаду директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" не пізніше 26.07.2019 року.

29.07.2019 року Розпорядженням Ужгородського міського голови № 319 "Про подання конкурсної комісії" відхилено подання конкурсноїкомісії від 16.07.2019 року щодо призначення ОСОБА_5 на посаду директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи на керівній посаді та рекомендовано винести на розгляд чергової сесії міської ради питання про проведення повторного конкурсу.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду із даним позовом про визнання протиправними та скасування: наказу Управління охорони здоров`я № 86 від 04.06.2019 року "Про затвердження складу конкурсної комісії"; рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" № 2 від 20.06.2019 року (яким допущено кандидатів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок"); рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" б/н від 24.06.2019 року (яким, переможцем конкурсу визнано ОСОБА_5 ) та рішення конкурсної комісії, оформленого протоколом конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття вакантної посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" № 3 від 16.07.2019 року (яким вирішено оприлюднити на офіційному сайті управління охорони здоров`я результати конкурсу на зайняття посади директора КНП "Ужгородський міський пологовий будинок" не пізніше наступного робочого дня після підписання протоколу - 17.07.2019), вважає, що рішення, які є предметом даного позову, можуть призвести до виникнення, зміни чи припинення цивільних (трудових) правовідносин між Ужгородською міською радою та ним, як фізичною особою, а останні, в свою чергу, мають майновий характер і пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів позивача та його право на працю, оскільки 15.10.2019 року проведено повторний конкурс на зайняття вакантної посади керівника КНП "Ужгородський міський пологовий будинок", за результатами якого, переможцем визнано ОСОБА_1 та внесено відповідне подання щодо призначення останнього на посаду директора.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Тобто, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимими, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Як уже зазначалось судом вище, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто, лише порушене право підлягає захисту, а не ті права та інтереси, які (можливо) у майбутньому будуть порушені.

Суд акцентує увагу на тому, що рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.

У пункті 53 рішення від 08.04.2010 року у справі "Меньшакова проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 року у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), пункт 57, Series A, № 93).

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 щодо "порушеного права", за захистом якого особа може звертатися до суду - це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в тому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що "поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим, а таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21.12.2010 у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів цієї особи.

Оскільки ОСОБА_1 не є учасником (суб`єктом) правовідносин, які виникли із прийняттям оскаржених рішень, то і відповідно не породжує для позивача і права на захист, тобто, права на звернення із цим адміністративним позовом. Отже, враховуючи відсутність підстав для оскарження спірних рішень особою, щодо якої такі рішення не породжують жодних прав та обов`язків, суд відмовляє позивачу у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Згідно ч. 6 ст. 47 КАС України, суд не приймає визнання позову (а відповідачами, Ужгородською міською радою та Управлінням охорони здоров`я, 14.01.2020 року подано до суду заяву про визнання позову) якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї - небудь права, свободи та інтереси. Виходячи з наведеного, суд не приймає визнання позову відповідачами, оскільке таке визнання позову суперечить вимогам закону, зокрема, положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до ст. 139 КАС України та в зв`язку з відсутністю судових витрат відповідачів, судові витрати у справі не стягуються.

Керуючись ст. 5, 19, 78, 241, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3 код ЄДРПОУ 33868924), Управління охорони здоров`я Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, буд. 3 код ЄДРПОУ 26529614), третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Ужгородський міський пологовий будинок" (88017, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 20 "б" код ЄДРПОУ 38802040), про визнання протиправним та скасування рішень суб`єктів владних повноважень - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті