Рішення

від 27.02.2020 по справі 640/9172/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року м. Київ № 640/9172/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Хагель Груп" до про Головного управління ДФС у м. Києві визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хагель Груп" (далі - позивач, ТОВ "Хагель Груп" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС) щодо визнання податкових боргів безнадійними в визначеному порядку та визначені терміни чинним законодавством;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві списати податкові борги в розмірі 182,49 грн, 8333,00 грн, 33333,00 грн, 1020,00 грн як такі, щодо яких минув строк позовної давності, встановлений Податковим кодексом України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправною бездіяльність ГУ ДФС щодо визнання податкових боргів ТОВ "Хагель Груп" безнадійними у зв`язку з наступним: за даними кабінету платника податків перша частина боргу у розмірі 182,49 грн. нарахована в 2014 році; друга частина - 8 333,00 грн. нарахована 29 травня 2015 року; третя частина в розмірі 33 333,00 грн. нарахована 29 травня 2015 року; остання частина в сумі 1 020,00 грн. нарахована 15 січня 2016 року, а тому такі податкові борги відповідно до підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України є безнадійним, тому що сплинув строк давності у 1095 днів. У зв`язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до ГУ ДФС з заявою провести списання вказаних боргів у порядку, передбаченому законодавством, та припинити податкову заставу, проте будь-яких дій вжито не було.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №640/9172/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про безпідставність позовних вимог у зв`язку з наступним: відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДФС станом на 18 червня 2019 року за ТОВ "Хагель Груп" обліковується борг з податку на додану вартість в сумі 42 868,49 грн., який виник 31 грудня 2014 року, і з метою вжиття заходів з погашення податкового боргу підприємству направлено податкову вимогу від 16 березня 2018 року №54162-17 та рішення про опис майна у податкову заставу від 16 березня 2018 року №54162-17. Відповідно до вимог Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року №577, списання податкового боргу здійснюється на підставі рішення керівника органу доходів і зборів, якого прийнято не було. Крім того, відповідач зазначає, що адміністративний суд не має права втручатись у дискреційні повноваження ГУ ДФС.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

За даними інтегрованої картки ТОВ "Хагель Груп" з податку на додану вартість обліковується податковий борг (недоїмка) у розмірі 42 868,49 грн.

Відповідно до рішення про опис майна у податкову заставу №54162-17 від 16 березня 2018 року заступник начальника ГУ ДФС вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності позивача. Згідно з актом опису майна від 29 листопада 2018 року №397/26-15-17-02-17 проведено опис майна ТОВ "Хагель Груп" автомобіля марки INFINITI Q60.

Як зазначає ГУ ДФС у відзиві на позовну заяву, такий податковий борг виник у позивача 31 грудня 2014 року.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пункт 101.2 статті 101 Податкового кодексу України визначає, що під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема:

101.2.3 податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Наведене свідчить, що податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності тривалістю 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, вважається безнадійним у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, та, відповідно, підлягає списанню.

Згідно з пунктом 101.5 статті 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначає Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року №577 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

За правилами пункті 3.1, 3.2 Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Пункт 4.2 Порядку визначає, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

Відповідно до пунктів 4.3-4.5 Порядку в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Такими чином, списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, мало здійснюватися податковим органом самостійно на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів, станом на день виникнення такого безнадійного податкового боргу.

При цьому прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу має здійснюватися за ініціативою контролюючого органу.

Оскільки податковий борг ТОВ "Хагель Груп" з податку на додану вартість у розмірі 42 868,49 грн виник 31 грудня 2014 року, строк давності у 1095 днів закінчився 31 грудня 2017 року.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували, що ним вживались заходи стягнення податкового боргу ТОВ "Хагель Груп" з податку на додану вартість у розмірі 42 868,49 грн. до спливу строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд вважає, що ГУ ДФС було зобов`язане вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу ТОВ "Хагель Груп", однак, не вчинило таких дій, що суперечить приписам пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач звертався до відповідача із заявою від 02 січня 2019 року, у якій просив визнати податкові борги безнадійними та провести їх списання; однак, доказів вжиття відповідних дій відповідачем до суду не надано.

Отже, на думку суду, поведінка ГУ ДФС у межах спірних правовідносин не відповідає вимогам Податкового кодексу України та Порядку та є протиправною бездіяльністю, що є підставою для зобов`язання списати безнадійний податковий борг ТОВ "Хагель Груп" з податку на додану вартість у розмірі 42 868,49 грн.

Доводи відповідача про дискреційність повноважень керівника органу доходів і зборів щодо списання безнадійного податкового боргу і це його виключне право є безпідставними, оскільки у даному випадку ГУ ДФС не наділено повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд.

Так, поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Зважаючи на те, що судом встановлено невиконання ГУ ДФС обов`язку по списанню безнадійного податкового боргу ТОВ "Хагель Груп" з податку на додану вартість у розмірі 42 868,49 грн., суд вважає належним способом захисту та поновлення порушеного права позивача є саме зобов`язання ГУ ДФС вчинити відповідні дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №208/8402/14-а та від 29 березня 2018 року у справі №816/303/16.

Суд також звертає увагу, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш ИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Хагель Груп" (04060, м. Київ, вул. Заболотного, 8, кв. 54, ідентифікаційний код 38569838) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) щодо не списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хагель Груп" (04060, м. Київ, вул. Заболотного, 8, кв. 54, ідентифікаційний код 38569838) з податку на додану вартість в розмірі 42 868,49 грн.

Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хагель Груп" (04060, м. Київ, вул. Заболотного, 8, кв. 54, ідентифікаційний код 38569838) з податку на додану вартість в розмірі 42 868,49 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хагель Груп" (04060, м. Київ, вул. Заболотного, 8, кв. 54, ідентифікаційний код 38569838) 1921,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.П. Катющенко