Постанова

від 17.06.2020 по справі 640/9172/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9172/19 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хагель Груп до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Хагель Груп звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо визнання податкових боргів безнадійними в визначеному порядку та визначені терміни чинним законодавством;

- зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві списати податкові борги в розмірі 182,49 грн., 8333,00 грн., 33333,00 грн., 1020,00 грн., як такі, щодо яких минув строк позовної давності, встановлений Податковим кодексом України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправною бездіяльність ГУ ДФС щодо визнання податкових боргів ТОВ Хагель Груп безнадійними у зв`язку з наступним: за даними кабінету платника податків перша частина боргу у розмірі 182,49 грн. нарахована в 2014 році; друга частина - 8333,00 грн. нарахована 29 травня 2015 року; третя частина в розмірі 33333,00 грн. нарахована 29 травня 2015 року; остання частина в сумі 1020,00 грн. нарахована 15 січня 2016 року, а тому, на переконання позивача, такі податкові борги відповідно до підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, є безнадійним, адже сплинув строк давності у 1095 днів. У зв`язку з наведеними обставинами, позивач звернувся до ГУ ДФС з заявою провести списання вказаних боргів у порядку, передбаченому законодавством, та припинити податкову заставу, проте будь-яких дій вжито не було.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2020 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у м. Києві щодо не списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хагель Груп з податку на додану вартість в розмірі 42868,49 грн.

Зобов`язано Головне управління ДФС у м. Києві вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Хагель Груп з податку на додану вартість в розмірі 42868,49 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за даними інтегрованої картки ТОВ Хагель Груп з податку на додану вартість, за вказаним товариством обліковується податковий борг (недоїмка) у розмірі 42868,49 грн.

Відповідно до рішення про опис майна у податкову заставу № 54162-17 від 16 березня 2018 року, заступник начальника ГУ ДФС вирішив здійснити опис майна, що перебуває у власності позивача. Згідно з актом опису майна від 29 листопада 2018 року № 397/26-15-17-02-17, проведено опис майна ТОВ Хагель Груп автомобіля марки INFINITI Q60.

При цьому, податковий орган зазначає, що вказаний такий податковий борг у товариства виник 31 грудня 2014 року. (а.с. 21)

Позивач вказує на те, що 02 січня 2019 року звернувся із заявою до податкового органу, у якій просив визнати податкові борги безнадійними та провести їх списання, однак, доказів вжиття відповідних дій відповідачем не було надано. (а.с. 11-12)

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав на наступне:

- податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності тривалістю 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, вважається безнадійним у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, та, відповідно, підлягає списанню;

- списання податковим органом безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, мало здійснюватися податковим органом самостійно на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів, станом на день виникнення такого безнадійного податкового боргу. При цьому, прийняття рішення про списання безнадійного податкового боргу має здійснюватися за ініціативою контролюючого органу;

- оскільки податковий борг у позивача виник 31 грудня 2014 року, строк давності у 1095 днів закінчився 31 грудня 2017 року, однак, податковий орган не надав суду першої інстанції будь-яких доказів, які б підтверджували, що ним вживались заходи стягнення податкового боргу ТОВ Хагель Груп з податку на додану вартість у розмірі 42868,49 грн. до спливу строку давності, визначеного статтею 102 Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги:

- рішення керівника органу доходів і зборів про визнання податкового боргу позивача безнадійним, прийняте не було, а отже, вказаний борг не може вважатись безнадійним;

- суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження органу, який здійснює контроль за справлянням податків та зборів, втручаючись у здійснення відповідних заходів такого органу;

- позивач жодним чином не виконував свій обов`язок по сплаті податкового боргу, а, наразі, вживаються заходи по стягненню з позивача вказаної суми податкового боргу.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Відповідно до положень п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Нормами п. 101.1 ст. 101 Податкового кодексу України, передбачено, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

При цьому, п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України, визначає, що під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, (п. п. 101.2.3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Так, строки давності та їх застосування визначені у статті 102 Податкового кодексу України, згідно норм п. 102.4 якої, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п. 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 577.

Підпункт 3 пункту 2.1 Порядку № 577, передбачає, що під терміном безнадійний податковий борг слід розуміти: податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.2 Порядку № 577, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Згідно з п. п. 4.3-4.5 Порядку № 577, в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

З урахуванням наведеного, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності тривалістю 1095 днів з дня виникнення податкового боргу, вважається безнадійним у розумінні підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України, та, відповідно, підлягає списанню, яке здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу .

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 4 вересня 2018 року (справа № 813/4430/16), від 9 липня 2019 року (справа № 0240/2269/18-а) та від 23 грудня 2019 року (справа № 813/3277/18).

Під час розгляду спору в суді першої інстанції було досліджено, що податковий борг ТОВ Хагель Груп з податку на додану вартість у розмірі 42868,49 грн виник 31 грудня 2014 року, строк давності у 1095 днів закінчився 31 грудня 2017 року.

Є виключення, згідно п. п. 101.2 ст. 101 Податкового кодексу України, яке в сукупності із п. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України, вказує на те, що податковий борг платника податків не може вважатись "безнадійним", у разі стягнення за рішенням суду і строки стягнення щодо нього встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним, а тому, відсутні й підстави для списання такого боргу податковим органом. Так, невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, протягом тривалого часу не може бути підставою для звільнення від обов`язку платника податків виконати судове рішення та сплатити суму боргу.

На противагу зазначеному, податковий орган не надав ні до суду першої інстанції, ні під час розгляду апеляційної скарги будь-яких доказів, які б підтверджували, що ним вживались заходи по стягненню податкового боргу з ТОВ Хагель Груп з податку на додану вартість у розмірі 42868,49 грн. саме до спливу строку давності , визначеного статтею 102 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками окружного суду про те, що відповідач мав вчинити дії щодо списання безнадійного податкового боргу ТОВ Хагель Груп , однак, таких дій не вчинив, що не узгоджується з приписам пункту 101.5 статті 101 Податкового кодексу України. Підлягає також врахуванню й те, що сторона позивача зверталась 02.01.2019 до відповідача із заявою про визнання податкового боргу безнадійним та про його списання, на що, не було надано доказів про реагування.

У частині доводів апелянта про дискреційність повноважень податкового органу щодо списання безнадійного податкового боргу, колегія суддів вважає такі безпідставними, адже будь-які дії, навіть компетентного у спірних правовідносинах органу діяти поза межами положень ПК України та визначати на власний розсуд можливість списання/несписання з платника податків безнадійного податкового боргу. Так, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною та закріплена у законодавстві. При цьому, важливою ознакою дискреційності вибору суб`єкта владних повноважень, у даному випадку, є чітка узгодженість його дій/рішення з вимогами ПК України, що, автоматично виключає необхідність узгодження варіанту вибору з будь-якою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

Згідно з приписами частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2020 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко