Ухвала

від 28.02.2020 по справі 520/8772/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

28 лютого 2020 р. м. ХарківСправа № 520/8772/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Перцової Т.С.,

Суддів Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 520/8772/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ДК КОНСАЛТ"

до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ДК КОНСАЛТ" до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головним управлінням ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 апеляційну скаргу Головного управіння ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 520/8772/19 залишено без руху. Встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення вищезазначеної ухвали. Роз`яснено, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду квитанції або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 69156,00 грн.

03.02.2020 від апелянта надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 клопотання про продовження строку на апеляційне оскарження Головного управління ДФС у Харківській області - задоволено.

Повторно направлено ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2020 про залишення без руху апеляційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 520/8772/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ДК КОНСАЛТ" до Головного управління ДФС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Встановлено строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

25.02.2020 через канцелярію Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДФС у Харківській області надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та/або відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання апелянт зазначив про неможливість сплати судового збору з огляду на відсутність на даний час на рахунках Головного управління ДФС у Харківській області коштів для сплати судового збору.

Надаючи оцінку поданому клопотанню, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, у розумінні ст.133 КАС України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану особи, яка, у свою чергу, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі» , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір.

Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Таким чином, надання апелянтом належних та допустимих доказів відсутності матеріальних ресурсів на момент звернення з апеляційною скаргою є визначальним для прийняття судом рішення у відповідності до ст.133 КАС України.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак, жодних доказів, які б свідчили про незадовільний майновий стан апелянта станом на дату подання вказаного клопотання, відповідачем не надано.

Відповідач по справі не віднесений до переліку суб`єктів, які мають право на відстрочення сплати судового збору в силу ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи викладене, відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору за подання відповідачем апеляційної скарги по даній справі.

Щодо вимоги про продовження строку на усунення недоліків, згідно з ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі» , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини « ... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…» .

Тобто, виходячи з принципу «належного урядування» , державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

У відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції було неодноразово забезпечено апелянту можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

При зверненні до суду апеляційної інстанції вдруге з клопотанням про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відповідачем надано копію повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України про здійснення безспірного списання коштів, яке надійшло до Головного управління ДПС у Харківській області 14.02.2020.

Разом з тим, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору або наявності інших об`єктивних перешкод для сплати судового збору станом на дату подачі клопотання (25.02.2020).

Враховуючи дату подання апеляції (26.12.2019), дату ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вперше (17.01.2020) та вдруге (05.02.2020), заявником не надано жодних доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору по даній справі на виконання ухвали суду.

Інших обставин, окрім відсутності коштів, в клопотанні про продовження строку на усунення недоліків не наведено.

Лише відсутність коштів для сплати судового збору без вжиття відповідних заходів у строк, встановлений ухвалами суду від 17.01.2020 та від 05.02.2020, не може вважатися належною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, тому клопотання не підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 24.06.2019 по справі № 826/6636/18.

Згідно зі штампом про отримання Головним управлінням ДПС у Харківській області копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 05.02.2020, відповідачем отримано вказану ухвалу 13.02.2020.

Отже, строк для усунення недоліків закінчився 24.02.2020 (з урахуванням вихідних днів).

Згідно з ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч.6 та ч.7 ст.298 КАС України про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 05.02.2020 року у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу в порядку, передбаченому ч.5 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В

Клопотання Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 року по справі № 520/8772/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ДК КОНСАЛТ" до Головного управління ДФС у Харківській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис)С.П. Жигилій В.Б. Русанова