справа № 947/27/20
провадження № 2/947/451/20
УХВАЛА
про відкладення розгляду справи по суті
та продовження процесуального строку
28.02.2020 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в одноособовому складі:
суддя Літвінова І.А. - головуючий,
розглянув в порядку письмового провадження питання щодо подальшого провадження у цивільній справі № 947/27/20 за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (код ЄДРПОУ: 34880663; місцезнаходження: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа - ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою судді від 20.01.2020 року відкрито провадження у цивільній справі № 947/27/20 за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна. Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи. Учасникам справи встановлено строк вчинення процесуальних. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (при наявності), клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (у разі необхідності). Третій особі встановлено строк для надання пояснень.
Згідно із обліковими даними секретаря судового засідання ухвала суду від 20.01.2020 року передана для відправки адресатам до канцелярії Київського районного суду м. Одеси 21.01.2020 року.
За даними реєстру відправки поштової кореспонденції суду, кореспонденція на ім`я відповідача ОСОБА_1 та на ім`я третьої особи ОСОБА_2 була направлена 23.01.2020.
До цього часу до суду не надходило повідомлень щодо результатів доставки вищевказаної кореспонденції та вручення її відповідачу ОСОБА_1 і тертій особі ОСОБА_2 .
Частиною другою статті 279 ЦПК України встановлено тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі для початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження, якщо судове засідання не проводиться.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).
Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.
Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України , цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.
Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів Цивільний процесуальний кодекс України набув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.
Частиною п`ятою статті 4 цього Кодексу встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Участь сторін у розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.
Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.
Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.
Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі Ruiz-Mateos проти Іспанії , від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.
В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення ст. 6 Конвенції, зазначено таке: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (рішення у справах Лобо Мачадо проти Португалії (Lobo Machado v. Portugal) і Фермьойлєн проти Бєльгії (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., рішення у справі Нідерост-Губер проти Швейцарії (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р.).
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (рішення у справі Шенк проти Швейцарії (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р.).
Отже, у справі за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна належить забезпечить умови для реалізації сторонами права на змагальність, з урахуванням основних засад національного судочинства та практики Європейського суду з прав людини.
Суд констатує порушення строків, встановлених статтею 279 ЦПК України, але визначає пріоритетним встановлення судової процедури у цій справі, яка має на меті сприяти реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.
Відповідно до частини другої статті 12 ЦПК України строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
За правилами частини першої статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1-4, ст. 10, ч. 1, 11, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 120, ч. 1 ст. 123, ч. 5 ст. 124, ч. 1 ст. 126, ст. 127, ч. 4, 174, ст. 185, ч. 1 ст. 187,279 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відкласти розгляд по суті цивільної справи № 947/27/20 за позовом Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України (код ЄДРПОУ: 34880663; місцезнаходження: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), третя особа - ОСОБА_2 , про зняття арешту з нерухомого майна.
Продовжити строк вчинення процесуальних дій учасниками цивільної справи № 947/27/20.
Роз`яснити учасникам справи право суду за заявою учасника справи поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, у випадку визнання причини пропуску строку поважними, крім випадків, коли Цивільним процесуальним кодексом України встановлена неможливість такого поновлення.
Роз`яснити учасникам справи право суду продовжити процесуальний строк, встановлений судом, за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.
Повторно попередити учасників справи про їх обов`язок виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили негайно.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.
З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua .
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ki.od.court.gov.ua .
Суддя Літвінова І. А.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2020 |
Оприлюднено | 02.03.2020 |
Номер документу | 87898200 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Літвінова І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні