Рішення
від 18.02.2020 по справі 804/5163/16
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 року Справа № 804/5163/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,

представника позивача: Романенко Є.С.,

представника відповідача: Бузунової К.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМБУД КОЛІЯ до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12.08.2016р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМБУД КОЛІЯ (далі - ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ , позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0004901407 від 05.08.2016р., яким збільшено ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 8049206,25грн., в тому числі, за основним платежем на суму 6439365,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1609841,25грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача дійшов помилкового висновку про порушення останнім приписів п.п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та про заниження ним внаслідок цього податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ Діналекс , ТОВ Укрінжиніринг Він , ТОВ Монолітид , ТОВ Камекс-Пром та ТОВ Профі Хаус в ході здійснення реальних господарських операцій з надання послуг та постачання товарів за відповідними укладеними з цими контрагентами договорами. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які містять всі необхідні реквізити, та були надані до перевірки, натомість, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами цих правочинів. Посилання відповідача в акті перевірки на податкову інформацію про відсутність у вказаних контрагентів позивача необхідних для здійснення господарської діяльності умов, управлінського та технічного персоналу, чи на незначну їх чисельність, відсутність оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (послуг) тощо, не спростовують факту реальності господарських операцій позивача з ТОВ Діналекс , ТОВ Укрінжиніринг Він , ТОВ Монолітид , ТОВ Камекс-Пром та ТОВ Профі Хаус , оскільки такі доводи контролюючого органу ґрунтуються виключно на підстав аналізу баз даних ДФС без наявності відповідних актів перевірок цих суб`єктів господарювання і узгодження грошових зобов`язань, нарахованих за результатами таких перевірок, тому ці доводи мають характер виключно припущень, у зв`язку із чим не можуть бути враховані. Крім того, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкової дисципліни, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог, в силу персонального характеру такої відповідальності. Щодо посилань контролюючого органу на ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних на підтвердження факту транспортування товарів від вищевказаних контрагентів, або надання таких товарно-транспортних накладних складених, на думку відповідача, з деякими недоліками, то зазначений факт, на думку позивача, не може свідчить про нереальність операцій або про порушення податкового законодавства, оскільки правилами ведення бухгалтерського податкового обліку не передбачено обов`язкове складання товарно-транспортних накладних для підтвердження права на формування податкового кредиту. Отже, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є безпідставним, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0004901407 від 05.08.2016р. є протиправним та такими, що підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. адміністративний позов ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення рішення №0004901407 від 05.08.2016р. про збільшення ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 6439365 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1609841,25 грн. і стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області на користь ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ сплачений судовий збір у розмірі 120738,09 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017р. апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року - без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного адміністративного суду від 29.08.2019р. касаційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровській області задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017р. скасовано, а справу №804/5163/16 передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2019р. адміністративну справу №804/5163/16 за позовною заявою ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення прийнято до провадження та призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 03 грудня 2019 року об 11:30год.

02.12.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ встановлено порушення останнім вимог п.п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2 ст.198 ПК України, які призвели до заниження податку на додану вартість внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ Діналекс , ТОВ Укрінжиніринг Він , ТОВ Монолітид , ТОВ Камекс-Пром та ТОВ Профі Хаус , оскільки правочини, укладені з цими фіктивними суб`єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, проведеною перевіркою встановлено, що у всіх вищевказаних контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідноїпідприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, або їх незначної чисельності; через відсутність оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (послуг), тому неможливо підтвердити реальність здійснення таких господарських операцій, з урахуванням трудових ресурсів та часу, що необхідні для їх здійснення. Також відповідачем зауважено, що у вказаних контрагентів позивача відсутні сертифікати походження матеріалів та документи, що дозволяють роботи на об`єктах ГМК, а розрахунки між позивачем та цими суб`єктами господарювання проводились у вексельній формі, що додатково свідчить про відсутність наміру отримання доходу постачальниками при здійснені господарських операцій. Надані до перевірки на підтвердження факту транспортування товару товарно-транспортні накладні складені з порушеннями та містять невідповідності, що унеможливлюють встановлення реального пункту навантаження товару, оскільки у видаткових накладних вказане одне місце її складання, а у товарно-транспортних накладних - зовсім інше місце навантаження. До того ж, згідно з видатковими накладними товар отриманий директором ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ - ОСОБА_1 , в той час, як відповідно до товарно-транспортних накладних цей же товар одержували безпосередньо водії, які здійснювали його транспортування. Отже, через вказані недоліки надані до перевірки товарно-транспортні накладні не можуть вважатися належним підтвердженням факту транспортування поставленого товару. При цьому, за результатами аналізу ЄРПН не встановлено ланцюгу походження та постачання наданих на адресу позивача товарів і послуг, а, навпаки простежується пересортування товарів, які спочатку придбавалися його контрагентами, а згодом постачалися іншим суб`єктам господарювання, в тому числі і ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ . Крім того, відповідач зазначав, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2018р. у кримінальній справі №199/1478/1 (провадження №1-кп/199/224/1), винесеною за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №420117040000001394 від 02.11.2017р., ОСОБА_2 , яка є засновником та керівником ТОВ Діналекс , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.205 КК України, та, зокрема, встановлено, що умисні дії обвинуваченої ОСОБА_2 , кваліфіковані за ч.1 ст. 205 КК України, як такі що виразились у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності та протягом 2015 року підприємство ТОВ Діналекс використовувалось для ведення незаконної діяльності, пов`язаної із наданням юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобов`язань, з метою ухилення від сплати податків, зокрема, за жовтень 2015 року незаконно сформовано податковий кредит ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ з податку на додану вартість на суму 1172117,18грн. Крім цього, відносно посадової особи іншого контрагента позивача, а саме: ТОВ Укрінжиніринг Він наявний вирок Печерського районного суду міста Києва у кримінальній справі №757/9289/16-к, яким визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України, та, зокрема, встановлено, що дії обвинувачуваного ОСОБА_3 виразились у пособництві у фіктивному підприємництві, а саме: у придбанні та оформленні права власності на підприємство ТОВ Укрінжиніринг Він без мети здійснення господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, які, використовуючи ТОВ Укрінжиніринг Він для прикриття незаконної діяльності, з метою надання протиправній діяльності вигляду законної та уникнення контролю за своєю діяльність зі сторони контролюючих органів, отримали можливість складати упродовж 2015-2016 р.р. господарські угоди та первинні документи, фактично не здійснюючи купівлю-продаж товарів (робіт, послуг), надавати послуги з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, наступним підприємствам реального сектору економіки, зокрема, ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ . Таким чином, за результатом проведеної перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його вищевказаними контрагентами. З огляду на викладене, відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У підготовчому судовому засіданні 03.12.2019р. оголошено перерву до 24.12.2019р. на 11.30год. для підготовки представником позивача відповіді на відзив.

16.12.2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім зазначалося, що взаємовідносини ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ з контрагентами ТОВ Діналекс , ТОВ Укрінжиніринг Він , ТОВ Монолітид , ТОВ Камекс-Пром та ТОВ Профі Хаус детально досліджувались слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в рамках розслідування кримінального провадження №32016040230000007, відомості щодо якого внесені до ЄРДР 22.02.2016р. З метою повного, об`єктивного, всебічного дослідження кримінального правопорушення та встановлення об`єктивної сторони у ньому, слідчим призначалась судово-економічна експертиза щодо підтвердження або спростування висновків акта перевірки від 20.07.2016р. №371/04-36-14-01/39338278, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Так, 12.09.2016р. судовий експерт на підставі первинних документів та зібраних в ході розслідування матеріалів кримінального провадження провів судово-економічну експертизу, за наслідками якої складено висновок №13-16, відповідно до якого висновки акта планової виїзної перевірки від 20.07.2016р. №371/04-36-14-01/39338278 щодо завищення податкового кредиту ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (код ЄДРПОУ 39338278) з податку на додану вартість у сумі 6096664грн. документально не підтверджуються. Крім того, згідно з висновком судово-економічної експертизи не встановлено не дотримання ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського та податкового обліку, які призвели до несплати податків та обов`язкових платежів внаслідок заниження об`єктів оподаткування, а також зазначено, що ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ має право на включення сум податку на додану вартість за податковими накладними, складеними постачальниками ТОВ Автомир Одеса , ТОВ АБК СABIT АР , ТОВ УКРІНЖИНІРІНГ ВІН , ТОВ ПРОФІ ХАУС , ТОВ ДІНАЛЕКС , ТОВ МОНОЛІТИД , ТОВ КАМЕКС-ПРОМ до складу податкового кредиту. Придбані у вищевказаних контрагентів товари позивач переміщував на склади своїх структурних підрозділів, що розташовувались на підприємствах гірничо-металургійного комплексу, а саме: ПАТ Північний ГЗК (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023), ПАТ ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190905), ПАТ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977), ПАТ ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000), ТОВ ШЛЯХБУД КР (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 39348841), де вони використовувались для виконання підрядних робіт. Складеними первинними документами за результатами фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ з ПАТ Північний ГЗК (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023), ПАТ ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190905), ПАТ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977), ПАТ ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000), ТОВ ШЛЯХБУД КР (м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 39348841) належним чином підтверджено, що роботи на вказаних підприємствах виконані в повному обсязі і розрахунки за них проведені. Тобто придбані позивачем у ТОВ Діналекс , ТОВ Укрінжиніринг Він , ТОВ Монолітид , ТОВ Камекс-Пром та ТОВ Профі Хаус товарно-матеріальні цінності (далі - ТМЦ) використані у власній господарській діяльності), що також підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів. Позивач також зауважував, що ухвала Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №199/1478/18 від 04.04.2018р. стосовно посадової особи ТОВ Діналекс та вирок Печерського районного суду м. Києва у справі №157/9289/16-к від 18.04.2016р. щодо посадової особи ТОВ Укрінжинірінг Він не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки ці рішення судів були додані до матеріалів справи відповідачем лише під час касаційного перегляду справи, в той час як, в силу приписів ч.2 ст.77 КАС України, суб`єкт владних важень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, тобто, відповідач повинен доказувати правомірність свого рішення саме на час його прийняття.

Представник позивача в підготовче судове засідання 24.12.2019р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 24.12.2019р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте 24.12.2019 року до суду було подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження для надання заперечень на відповідь на відзив.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2019р. продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №804/5163/16/19 до 22 січня 2020 року.

Наступне підготовче судове засідання призначено на 22 січня 2020 року о 13:00год.

Представник позивача в підготовче судове засідання 22.01.2020р. не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте, 22.01.2020 р. на електронну адресу суду від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із його відрядженням до м. Києва. Однак, до вказаного клопотання жодних доказів на підтвердження поважності причин неприбуття у підготовче судове засідання (доказів відрядження) надано не було.

Представник відповідача в підготовче судове засідання 22.01.2020р. також не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, але 22.01.2020р. останнім до канцелярії суду була подана заява, в якій представник відповідача просив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2020р. закрито підготовче провадження та призначено справу №804/5163/16 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 12 лютого 2020 року о 13:15год.

У судовому засіданні 12 лютого 2020 року оголошено перерву до 18 лютого 2020 року до 15.00год. у зв`язку із витребуванням у представника відповідача детального розрахунку грошових зобов`язань, визначених спірним податковим повідомленням-рішенням, в розрізі контрагентів та інформації щодо стану кримінального провадження, на яке є посилання в акті перевірки.

На виконання усної ухвали суду, постановленої у судовому засіданні 12 лютого 2020 року, представником відповідача 18.02.2020р. до канцелярії суду надано клопотання про долучення до матеріалів справи розрахунку податкового повідомлення-рішення від 05.08.2016 року №0004901407.

18.02.2020 року від представника позивача до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення щодо руху товарно-матеріальних цінностей та послуг, отриманих від контрагентів ТОВ Діналекс , ТОВ Укрінжиніринг Він , ТОВ Монолітид , ТОВ Камекс-Пром та ТОВ Профі Хаус , а також щодо підстав та порядку здійснення господарських операцій ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ з цими суб`єктами господарювання.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та заяві про надання додаткових пояснень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю РЕМБУД КОЛІЯ (код ЄДРПОУ 39338278) зареєстровано виконавчим комітетом Криворізької міської ради 06.08.2014р., станом на час проведення перевірки перебувало на податковому обліку в Криворізькій північній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області та відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200186752 з 01.10.2014р. є платником ПДВ.

На підставі направлення від 09.06.2016р. №2939, виданого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області начальнику відділу перевірок з окремих питань управління аудиту Криворізької північної об`єднаної ГУ ДФС у Дніпропетровській області Чижиченко Т.О., направлення від 09.06.2016р. №2936, виданого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області головному державному ревізору відділу перевірок основних галузей економіки управління аудиту Криворізької північної об`єднаної ГУ ДФС у Дніпропетровській області Каліті К.Ю., направлення від 09.06.2016р. №2938, виданого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області заступнику відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Криворізької північної об`єднаної ГУ ДФС у Дніпропетровській області Гриценко С.М., направлення від 09.06.2016р. №2938, виданого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Полуніну Ю.О., направлення від 09.06.2016р. №2937, виданого Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області головному державному ревізору-інспектору відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Колтун І.А., згідно з п.75.1 ст.75, ст. ст. 77, 81, 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2 квартал 2016 року, наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 31.05.2016р. №592 вищевказаними фахівцями контролюючого органу проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (код ЄДРПОУ 39338278) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.08.2014р. по 31.03.2016р., валютного та іншого законодавства за період з 06.08.2014р. по 31.03.2016р.

За результатами вказаної перевірки складено акт №371/04-36-14-01/39338278 від 20.07.2016р., яким зафіксовано встановлені проведеною перевіркою порушення ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ приписів п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем зменшено від`ємне значення суми ПДВ - 342801грн., в тому числі за березень 2015 року, занижено податок на додану вартість на суму 6096664 грн., в тому числі: квітень 2015 року 1525988 грн., травень 2015 року 528752 грн., червень 2015 року 245675 грн., липень 2015 року 735439 грн., серпень 2015 року 717282 грн., вересень 2015 року 819692 грн., жовтень 2015 року 1377582 грн., листопад 2015 року 146254 грн.

Вказані висновки акта перевірки від 20.07.2016р. №371/04-36-14-01/39338278 обґрунтовані тим, що документальною плановою виїзною перевіркою позивача встановлено порушення позивачем за періоди, що перевірялись, вимог чинного податкового законодавства, які призвели до заниження податку на додану вартість на суму 6096664,00 грн., в т.ч. за квітень 2015 - 1525988,00грн; квітень 2015 - 1525988,00грн; травень 2015 - 528752,00грн; червень 2015 - 245675,00грн; липень 2015 - 735439,00грн; серпень 2015 - 717282,00грн; вересень 2015 - 819692,00грн; жовтень 2015 - 1377582,00грн; листопад 2015 - 146254,00грн, а також зменшення від`ємного значення на суму податку на додану вартість 342801,00 грн., в т.ч. за березень 2015, внаслідок віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ Діналекс , ТОВ Укрінжиніринг Він , ТОВ Монолітид , ТОВ Камекс-Пром та ТОВ Профі Хаус , оскільки правочини, укладені з цими фіктивними суб`єктами господарювання, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Так, проведеною перевіркою встановлено, що у всіх вищевказаних контрагентів позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідноїпідприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, або їх незначної чисельності; через відсутність оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (послуг), тому неможливо підтвердити реальність здійснення таких господарських операцій, з урахуванням трудових ресурсів та часу, що необхідні для їх здійснення. Також у вказаних контрагентів позивача відсутні сертифікати походження матеріалів та документи, що дозволяють роботи на об`єктах ГМК, а розрахунки між позивачем та цими суб`єктами господарювання проводились у вексельній формі, що додатково свідчить про відсутність наміру отримання доходу постачальниками при здійснені господарських операцій. Договором про надання послуг з ТОВ Діналекс не передбачено таких основних умов, як номенклатура поставлених послуг, в них не вказані механізми та спеціальна техніка, якими будуть виконуватись роботи (послуги), не передбачено яким чином техніка постачальника послуг буде доставлена до м. Кривого Рогу на об`єкти (гірничо-металургійного комплексу), що свідчить про формальний підхід складання таких договорів. У договорах поставки ТМЦ відсутні банківські реквізити контрагентів (банківські рахунки) для оплати за поставлений товар та відсутня інформація яким чином здійснюється доставка ТМЦ на об`єкти (гірничо-металургійного комплексу) у м. Кривому Розі, що свідчить про формальний підхід складання таких договорів. Надані до перевірки на підтвердження факту транспортування товару товарно-транспортні накладні складені з порушеннями та містять невідповідності, що унеможливлюють встановлення реального пункту навантаження товару, оскільки у видаткових накладних вказане одне місце її складання, а у товарно-транспортних накладних - зовсім інше місце навантаження. До того ж, згідно з видатковими накладними товар отриманий директором ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ - ОСОБА_1 , в той час, як відповідно до товарно-транспортних накладних цей же товар одержували безпосередньо водії, які здійснювали його транспортування. Отже, через вказані недоліки надані до перевірки товарно-транспортні накладні не можуть вважатися належним підтвердженням факту транспортування поставленого товару. При цьому, за результатами аналізу ЄРПН не встановлено ланцюгу походження та постачання наданих на адресу позивача товарів і послуг, а, навпаки простежується пересортування товарів, які спочатку придбавалися його контрагентами, а згодом постачалися іншим суб`єктам господарювання, в тому числі і ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ . Таким чином, за результатами проведеної перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його вищевказаними контрагентами.

На підставі висновків акта перевірки від 20.07.2016р. №371/04-36-14-01/39338278 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0004901407 від 05.08.2016р., яким збільшено ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 8049206,25грн., в тому числі, за основним платежем на суму 6439365,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1609841,25грн.

Незгода позивача з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами справи, суд зважає на таке.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного витікає, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти приймання-передачі, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак, не єдиною. За своєю правовою суттю господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Як свідчать матеріали справи, протягом періоду, що перевірявся, ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ укладено ряд договорів з ТОВ Монолитід (код ЄДРПОУ 39030713), ТОВ Камекс-пром (код ЄДРПОУ 39344826), ТОВ Профі Хаус (код ЄДРПОУ 394285586), ТОВ Укрінжинірінг Він (код ЄДРПОУ 39474831), ТОВ Діналекс (код ЄДРПОУ 39665369).

Так, 26.05.2015р. між ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (покупець) та ТОВ Монолитід (постачальник) укладено договір поставки №2615, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання (товар), а покупець зобов`язується відповідно до умов цього Договору прийняти цей товар і сплатити його.

До договору складено специфікацію №1 від 08 червня 2015 року на товар (шпала дерев`яна просочена 1А) на суму 245760,00 грн. (з ПДВ), в якій визначено кількісні та ціновий показник товару, зазначено умови та термін його постачання.

Взаємовідносини з ТОВ Монолитід підтверджено видатковою накладною №209 від 08.06.2015р., рахунком на оплату №209 від 08.06.2015р. та товарно-транспортними накладними №209/1 та №209/2 від 08.06.2015 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Всі первинні документи підписані директором ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ - С.В. Тимчуком та директором ТОВ Монолитід - ОСОБА_4 .

Відповідно до товарно-транспортних накладних №209/1 та №209/2 від 08.06.2015р. для перевезення товару залучався автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_5 ; транспортування відбулось за маршрутом: м. Кривий Ріг (пункт навантаження) - смт. Радушие (пункт розвантаження); прийом-передача товару від перевізника до позивача відбулось за довіреністю ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ №0108 від 08.06.2015р. начальником дільниці Єлістратовим Ю.О.

В подальшому, з огляду на відсутність у ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ власних та орендованих складських приміщень, останнім передано на підставі Договору №0115-1 від 01.01.2015р. цей товар на відповідальне зберігання підприємству ТОВ ШЛЯХБУД КР (зберігач) у складські приміщення за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Радушие, вул. Нікопольське шосе, 5, відповідно до акта приймання - передачі майна на відповідальне зберігання з 01 по 22 .06.2015р.

Задля використання товару у своїй господарській діяльності ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ та при виникненні виробничої необхідності в ході виконання підрядних робіт, позивач, в особі директора підприємства Тимчука С.В ОСОБА_6 забирав товар з відповідального зберігання у ТОВ ШЛЯХБУД КР на підставі акта здачі-приймання майна з відповідального зберігання з 01 по 30 .06.2015р. Після чого, позивач переміщував товар на об`єкт ПАТ ПівнГЗК , де виконувались роботи з капітального ремонту з/д шляху та стрілочних переведень УЗДТ на підставі договору підряду №20 від 16.01.2015р., що підтверджується відтиском штампу відділу охорони ТОВ СОКОЛ-КР , що міститься на зворотних сторонах товарно-транспортних накладних, і підтверджує факт перетину товару контрольно-пропускного пункту ПАТ ПівнГЗК .

Після використання позивачем товару, як матеріальної складової при виконанні підрядних робіт, відбувалося списання цього товару на підставі актів про витрату матеріалів №00000000155 від 14.07.2015р., №00000000156 від 14.07.2015р., №00000000159 від 17.07.2015р., №00000000207 від 27.08.2015р., №00000000216 від 27.08.2015р., №00000000270 від 21.09.2015р., №00000000271 від 21.09.2015р.

Акти прийому виконаних підрядних робіт №39 від 26.08.2015р., №40 від 20.08.2015р., №45 від 26.08.2015р., №50 від 21.08.201 р., №53 від 27.10.2015р. та №56 від 23.09..2015р, складені та завізовані позивачем і представниками ПАТ ПівнГЗК , підтверджують факт приймання Замовником ПАТ ПівнГЗК виконаних позивачем підрядних робіт та факт використання ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ товару, придбаного у ТОВ Монолитід , у власній господарській діяльності, як матеріальної складової при виконанні підрядних робіт. Також наведене підтверджується відомостями ресурсів до вказаних актів.

Судом також встановлено, що 26.02.2015р. між ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (покупець) та ТОВ Камекс-Пром (постачальник) укладено ряд аналогічних договорів поставки №0715, №1315, №1215, №1115, №1015, №0815, №0915, згідно з умовами яких постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання (товар), а покупець зобов`язується відповідно до умов цих Договорів прийняти цей товар і сплатити його.

До вищевказаних договорів складено специфікації на поставлений товар, зокрема, до договору поставки №0715 складено: специфікацію №1 від 25.03.2015р. на товар (болт шляховий М27х160, гайка клемна М22, гайка шляхова М27, костиль шляховий 16х16х165, шуруп) на суму 269078,83 грн. (з ПДВ), специфікацію №5 від 25.03.2015р. на товар (болт закладний М22, гайка клемна М22, костиль шляховий 16х16х165, протиугін П-65) на суму 86793,88 грн. (з ПДВ), специфікацію №12 від 31.03.2015 р. на товар (костиль шляховий 16х16х165, протиугін П-65, болт клемний 22х75, болт закладний М22, шайба 2-х виткова М25, гайка клемна М22, болт шляховий М27х160, шайба плоска ЦП-138) на суму 186398,06 грн. (з ПДВ); до договору поставки №1315 складено специфікацію №17 від 31.03.2015 р. на товар (лист г/к) на суму 731,58 грн. (з ПДВ); до договору поставки №1215 складено специфікацію №15 від 31.03.2015р. на товар (контррейка, рубка рейкова тип Р65) на суму 64747,52грн. (з ПДВ) та специфікацію №16 від 31.03.2015р. на товар (контррейка, комплектація до хрестовин) на суму 64747,52грн. (з ПДВ); до договору поставки №1115 складено: специфікацію №8 від 25.03.2015р. на товар (ізолятор Оск 20-10/80-2, швелер 6,5) на суму 50536,40 грн. (з ПДВ); до договору №1015 складено специфікацію №10 від 26.03.2015р. на товар (шпала дерев`яна просочена 1А) на суму 84864,00 грн. (з ПДВ), специфікацію №11 від 31.03.2015р. на товар (шпала дерев`яна просочена 1А, брус дерев`яний просочений тип 1, бруси стрілочних переводів) на суму 471870,02 грн. (з ПДВ); до договору поставки №0815 складено специфікацію № 2 від 25.03.2015р. на товар (прокладка ПНД, ЦП 7704, підкладка для залізниць широкої колії роздільного скріплення КБ65) на суму 29667,65 грн. (з ПДВ), специфікацію №4 від 25.03.2015р. на товар (підкладка Д65) на суму 325871,34 грн. (з ПДВ), специфікацію № 7 від 25.03.2015р. на товар (підкладка Д65, прокладка ПНД ЦП 7704, підкладка для залізниць широкої колії роздільного скріплення КБ65, підкладка роздільного скріплення СД 65, накладка 2Р65, клеми проміжні та стикові) на суму 277752,85 грн. (з ПДВ), специфікацію № 13 від 31.03.2015 р. на товар (прокладка ПНБ ЦП328, прокладка ПРБ ОП356, втулка ізолююча текстолітована, накладка 2Р65) на суму 69624,44 грн. (з ПДВ), специфікацію № 14 від 31.03.2015 р. на товар (комплект підкладок стрілочних) на суму 17500,01 грн. (з ПДВ).

Всі специфікації на товар складені із визначенням кількісного та цінового показника, зазначенням умов та терміну постачання товару.

Взаємовідносини з ТОВ Камекс-Пром підтверджено видатковими накладними №1614 від 25.03.2015 р., №1615 від 25.03.2015 р., №1616 від 25.03.2015 р., №1617 від 25.03.2015 р., №1618 від 25.03.2015 р., №1619 від 25.03.2015 р., №1619 від 25.03.2015 р., №1620 від 25.03.2015 р., №1621 від 25.03.2015 р., №1707 від 26.03.2015 р., №1708 від 26.03.2015 р., №2006 від 31.03.2015 р., №2007 від 31.03.2015 р., №2008 від 31.03.2015 р., №2009 від 31.03.2015 р., №2010 від 31.03.2015 р., №2011 від 31.03.2015 р., №2012 від 31.03.2015 р., рахунками на оплату №1614, № 1615, №1616, №1617, №1618, №1619 від 25.03.2015р., №1707, №1708 від 26.03.2015 р., №2006, №2007, №2008, №2009, №2010, №2011,№2012 від 31.03.2015 р., та товарно-транспортними накладними від 25.03.2015 р. № ПТ49, № ПТ50, №ПТ53, №ПТ54, №ПТ52, №ПТ45, №ПТ63, від 26.03.2015 р. №ПТ47, №ПТ48, від 31.03.2015 р. №ПТ55/1, №ПТ55/3, №ПТ55/4, № ПТ58, № ПТ59, № ПТ61, № ПТ62, № НОМЕР_1 , копії яких наявні в матеріалах справи.

Первинні документи підписані директором ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ - С.В. Тимчуком та директором ТОВ Камекс-Пром - ОСОБА_7 .

Відповідно до товарно-транспортних накладних № ПТ 52 від 25.03.2015р. та №ПТ 58 від 31.03.2015р. для перевезення товару залучався автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_8 ; транспортування відбулось за маршрутом: м. Дніпропетровськ (пункт навантаження) - смт. Радушие (пункт розвантаження); прийом-передача товару від перевізника до позивача відбулось за довіреностями ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ №0030 від 25.03.2015р. та №0037 від 31.03.2015р. начальником дільниці Єлістратовим Ю.О.

В подальшому, з огляду на відсутність у ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ власних та орендованих складських приміщень, останнім передано на підставі Договору №0115-1 від 01.01.2015р. товар, придбаний у ТОВ Камекс-Пром , на відповідальне зберігання підприємству ТОВ ШЛЯХБУД КР (зберігач) у складські приміщення за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Радушие, вул. Нікопольське шосе, 5, відповідно до акта приймання - передачі майна на відповідальне зберігання з 03 по 31 .03.2015р.

Задля використання товару у власній господарській діяльності ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ та при виникненні виробничої необхідності в ході виконання підрядних робіт, позивач, в особі директора підприємства Тимчука С.В ОСОБА_6 забирав товар з відповідального зберігання у ТОВ ШЛЯХБУД КР на підставі акта здачі-приймання майна з відповідального зберігання з 03 по 31 .03.2015р., з 01 по 30 .06.2015р., після чого, позивач переміщував товар на об`єкт ПАТ ІнГЗК , де ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ виконувались роботи з капітального будівництва об`єктів: Подовження тупиків гір. Кар`єру та Відвалу№2 , Реконструкція перегонів 1АП та 2АП на ярусі +50,0м. Відвалу №2 в 2015 р. на підставі договору підряду №376-02 від 19.02.2015р., укладеного між позивачем, як підрядником, та ПАТ ІнГЗК , як замовником.

Перевезення товару здійснювалось ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ між власними структурними підрозділами самостійно, а факт переміщення товару підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №00000000025 від 27.03.2015р., №00000000131 від 04.06.2015р. з доданими до них товарно-транспортними накладними №П25 від 27.03.2015р., №П131 від 04.06.2015р.та відтиском штампу відділу охорони ТОВ СОКОЛ-КР , що міститься на зворотних сторонах товарно-транспортних накладних, та додатково підтверджує факт перетину товаром саме контрольно-пропускних пунктів ПАТ ІнГЗК , де позивачем виконувалися підрядні роботи.

Відповідно до накладних-вимог на відпуск та доданих до них товарно-транспортних накладних директор позивача Тимчук С. ОСОБА_9 передав товар зі складу ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (Дніпропетровська обл., смт. Радушие, вул. Нікопольське шосе 5), а комірник ОСОБА_10 прийняв його на складі ПАТ ІнГЗК .

Після використання позивачем товару, як матеріальної складової при виконанні підрядних робіт, відбувалося його списання на підставі актів про витрату матеріалів №00000000091 від 25.05.2015р., №00000000134 від 25.06.2015р., №00000000182 від 27.07.2015р. та №00000000185 від 28.07.2015р.

Акти прийому виконаних підрядних робіт №06-31/22264 від 24.06.2015р., №07-31/21267 від 17.07.2015р., №07-43/ від 28.07.2015р., №07-47/21267 від 28.07.2015р., які складено та завізовано позивачем і представниками ПАТ ІнГЗК , підтверджують факт приймання замовником виконаних підрядних робіт та факт використання ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ придбаного у ТОВ Камекс-Пром товару, як матеріальної складової при виконанні підрядних робіт, у межах власної господарської діяльності.

Крім того, як свідчать матеріали справи, 26.03.2015р. між ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (покупець) та ТОВ Профі Хаус (постачальник) укладено ряд аналогічних договорів поставки №1415, №1515, №1615, №1715, №1815, №1915, №2015, згідно з умовами яких постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання (товар), а покупець зобов`язується відповідно до умов цього Договору прийняти цей товар і сплатити його.

До вищевказаних договорів складено специфікації на поставлений товар, зокрема, до договору поставки №1615 складено: специфікацію №1 від 15.04.2015 р. на товар (шпала металева) на суму 829315,20 грн. (з ПДВ), специфікацію №2 від 20.04.2015 р. на товар (шпала металева) на суму 453667,20 грн. (з ПДВ), специфікацію №3 від 20.04.2015 р. на товар (шпала металева) на суму 459446,40 грн. (з ПДВ), специфікацію №4 від 20.04.2015 р. на товар (шпала металева) на суму 300518,40 грн. (з ПДВ), специфікацію №5 від 05.05.2015 р. на товар (шпала металева) на суму 999801,60 грн. (з ПДВ), специфікацію №6 від 05.05.2015 р. на товар (шпала залізобетонна Ш-1-1) на суму 45788,40 грн. (з ПДВ); до договору поставки №1715 складено: специфікацію №1 від 03.04.2015 р. на товар (шпала дерев`яна просочена 1А) на суму 193920,00 грн. (з ПДВ), специфікацію №2 від 17.04.2015 р. на товар (шпала дерев`яна просочена 1А, бруси для стрілочних переводів) на суму 420810,00 грн. (з ПДВ), специфікацію №3 від 20.04.2015 р. на товар (шпала дерев`яна просочена 1А) на суму 283500,00 грн. (з ПДВ), специфікацію №4 від 21.04.2015р. на товар (шпала дерев`яна просочена 1А, бруси для стрілочних переводів) на суму 232342,50грн. (з ПДВ), специфікацію №5 від 24.04.2015 р. на товар (шпала дерев`яна просочена 1А) на суму 174720,00 грн. (з ПДВ), специфікацію №6 від 07.05.2015 р. на товар (шпала дерев`яна просочена 1А, бруси для стрілочних переводів) на суму 325777,50 грн. (з ПДВ), специфікацію №7 від 18.05.2015 р. на товар (шпала дерев`яна просочена 1А) на суму 122880,00 грн. (з ПДВ); до договору № 1815 складено специфікацію №1 від 08.04.2015 р. на товар (тримач з вушком КС-025, затискач фіксуючий КС-049, затискач клиновий КС-035, затискач стиковий КС-059, штанга зчленована пестик-нарізка Кс-181) на суму 8421,60грн. (з ПДВ), специфікацію №2 від 20.04.2015 р. на товар (болт М12х50, гайка М12, швелер 6,5, труба 1, ізолятор НСК-120-27, канат сталевий 10Г-ІЖС, скоба СК-12-1А, гайка М16, ізолятор Оск 20-10/20-2, болт М12х30, фундамент ФМ-1У) на суму 157553,44 грн. (з ПДВ), специфікацію №3 від 15.03.2015 р. на товар (тримач з вушком КС-025, затискач фіксуючий КС-049, затискач клиновий КС-035, затискач стиковий КС-059, штанга зчленована пестик-нарізка Кс-181) на суму 13642,80 грн. (з ПДВ). До договору № 1915 складено специфікацію №1 від 01.04.2015 р. на товар (рамна рейка з кривим гостряком ліво) на суму 180000,00грн. (з ПДВ), специфікацію №2 від 17.04.2015 р. на товар (рамна рейка з кривим гостряком право, хрестовий тип Р65, контррейка, комплектація до хрестовин, комплект підкладок стрілочних) на суму 299986,10 грн. (з ПДВ), специфікацію №3 від 22.04.2015 р. на товар (комплектація до хрестовин, комплект підкладок стрілочних, рамна рейка з кривим гостряком право, рамна рейка з кривим гостряком ліво ) на суму 227060,35 грн. (з ПДВ); до договору № 2015 складено специфікацію №1 від 20.04.2015 р. на товар (з`єднувач тип 2, електроди Мр3 д4) на суму 69042,00 грн. (з ПДВ).

На підтвердження взаємовідносини з ТОВ Профі Хаус позивачем надано видаткові накладні №78 від 03.04.2015 р., №83 від 13.04.2015 р., №84 від 13.04.2015 р., №85 від 13.04.2015 р., №87 від 14.04.2015 р., №89 від 16.04.2015 р., №90 від 17.04.2015 р., №93 від 20.04.2015 р., №105 від 22.04.2015 р., №108 від 23.04.2015 р., №88 від 05.05.2015 р., №77 від 01.04.2015 р., №80 від 06.04.2015 р., №82 від 10.04.2015 р., №86 від 13.04.2015 р., №94 від 20.04.2015 р., №95 від 20.04.2015 р., №103 від 22.04.2015 р., №106 від 23.04.2015 р., №109 від 24.04.2015 р., №89 від 05.05.2015 р., №91 від 05.05.2015 р., №92 від 05.05.2015 р., №88 від 15.04.2015 р., №97 від 20.04.2015 р., №98 від 20.04.2015 р., №99 від 20.04.2015 р., №90 від 05.05.2015 р., №87 від 05.05.2015 р., №79 від 03.04.2015 р., №91 від 17.04.2015 р., №96 від 20.04.2015 р., №102 від 21.04.2015 р., №110 від 24.04.2015 р., №93 від 07.05.2015 р., №174 від 18.05.2015 р., №81 від 08.04.2015 р., №100 від 20.04.2015 р., №173 від 15.05.2015 р., №76 від 01.04.2015 р., №92 від 17.04.2015 р., №104 від 22.04.2015 р., №107 від 23.04.2015 р., №101 від 20.04.2015 р. та рахунками на оплату товару №78 від 03.04.2015 р., №83 від 13.04.2015 р., №84 від 13.04.2015 р., №85 від 13.04.2015 р., №87 від 14.04.2015 р., №89 від 16.04.2015 р., №90 від 17.04.2015 р., №93 від 20.04.2015 р., №105 від 22.04.2015 р., №108 від 23.04.2015 р., №88 від 05.05.2015 р., №77 від 01.04.2015 р., №80 від 06.04.2015 р., №82 від 10.04.2015 р., №86 від 13.04.2015 р., №94 від 20.04.2015 р., №95 від 20.04.2015 р., №103 від 22.04.2015 р., №106 від 23.04.2015 р., №109 від 24.04.2015 р., №89 від 05.05.2015 р., №91 від 05.05.2015 р., №92 від 05.05.2015 р., №88 від 15.04.2015 р., №97 від 20.04.2015 р., №98 від 20.04.2015 р., №99 від 20.04.2015 р., №90 від 05.05.2015 р., №87 від 05.05.2015 р., №79 від 03.04.2015 р., №91 від 17.04.2015 р., №96 від 20.04.2015 р., №102 від 21.04.2015 р., №110 від 24.04.2015 р., №93 від 07.05.2015 р., №174 від 18.05.2015 р., №81 від 08.04.2015 р., №100 від 20.04.2015 р., №173 від 15.05.2015 р., №76 від 01.04.2015 р., №92 від 17.04.2015 р., №104 від 22.04.2015 р., №107 від 23.04.2015 р., №101 від 20.04.2015 р.

Первинні документи підписані директором ТОВ Рембуд Колія - С.В. Тимчуком та директором ТОВ Профі Хаус - Ю.І. Морозовим.

Прийом-передача товару від перевізника до позивача відбулася за довіреностями ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ №0059 від 17.04.2015 р., №0071 від 21.04.2015 р., №0086 від 07.05.2015 р. начальником дільниці Єлістратовим Ю.О.

В подальшому, з огляду на відсутність у ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ власних та орендованих складських приміщень, останнім було передано на підставі Договору №0115-1 від 01.01.2015 р. товар, придбаний у ТОВ Профі Хаус , на відповідальне зберігання підприємству ТОВ ШЛЯХБУД КР (зберігач) у складські приміщення за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Радушие, вул. Нікопольське шосе 5, відповідно до акта приймання - передачі майна на відповідальне зберігання з 01 по 24 .04.2015 р., з 05 по 18 .05.2015р.

Задля використання товару у своїй господарській діяльності ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ та при виникненні виробничої необхідності в ході виконання підрядних робіт, позивач, в особі директора підприємства Тимчука С.В. забирав товар з відповідального зберігання у ТОВ ШЛЯХБУД КР на підставі акта здачі-приймання майна з відповідального зберігання з 01 по 30 .04.2015 р., з 05 по 29 .05.2015 р., після чого, позивач переміщав товар на об`єкт ПАТ ПівнГЗК , де ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ , як підрядником, виконувались роботи з капітального ремонту з/д шляху та стрілочних переведень УЗДТ на підставі договору підряду №20 від 16.01.2015р., а також на об`єкт ПАТ ПівдГЗК , де ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ , як підрядником, виконувались роботи з середнього ремонту шляхового господарства УЗДТ на підставі договору підряду №2015/у/ТО/226 від 29.01.2015р.

Перевезення товару здійснювалось ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ між власними структурними підрозділами самостійно, а факт переміщення товару підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів №00000000049 від 20.04.2015р., №00000000054 від 22.04.2015р., №00000000081 від 28.04.2015р., №00000000095 від 12.05.2015р., №00000000099 від 13.05.2015р., №00000000100 від 14.05.201 р., а також відтисками штампу відділу охорони ТОВ СОКОЛ-КР , що міститься на зворотних сторонах накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, та проставлені при перетині контрольно-пропускних пунктів ПАТ ПівнГЗК та ПАТ ПівдГЗК .

Відповідно до накладних-вимог на відпуск директор ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ ОСОБА_1 передав товар зі складу ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (Дніпропетровська обл., смт. Радушие, вул. Нікопольське шосе 5), а прийняли його: на складі ПАТ ПівнГЗК - начальник дільниці Єлістратов Ю.О.; на складі ПАТ ПівдГЗК - майстер шляховий ОСОБА_11 І.А.

Після використання позивачем товару, як матеріальної складової при виконанні підрядних робіт, відбувалося його списання як незавершене виробництво на підставі актів про витрату матеріалів №00000000043 від 28.04.2015 р, №00000000083 від 28.04.2015 р, №00000000084 від 28.04.2015 р, №00000000034 від 30.04.2015 р., №00000000067 від 20.05.2015 р., №00000000069 від 20.05.2015 р., №00000000095 від 29.05.2015 р., №00000000096 від 29.05.2015 р., №00000000099 від 29.05.2015 р., №00000000102 від 29.05.2015 р., №00000000109 від 17.06.2015 р„ №00000000122 від 18.06.2015 р., №00000000123 від 18.06.2015 р., №00000000124 від 18.06.2015 р., №00000000130 від 24.06.2015 р, №00000000145 від 30.06.2015 р., №00000000147 від 30.06.2015 р.

Акти прийому виконаних підрядних робіт №30 від 23.06.2015 р., №31 від 25.06.2015 р., №31 від 23.06.2015 р., №32 від 17.08.2015 р., №33 від 25.06.2015 р., №37 від 25.06.2015 р., які складено та завізовано позивачем і представниками ПАТ ПівнГЗК та ПАТ ПівдГЗК , підтверджують факт приймання Замовниками виконаних підрядних робіт та використання товару, придбаного ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ у ТОВ Профі Хаус , як матеріальної складової при виконанні підрядних робіт, у власній господарській діяльності.

За наведених обставин, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ Монолитід , ТОВ Камекс-пром та ТОВ Профі Хаус підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Щодо посилань відповідача на те, що позивач неправомірно занизив податок на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Монолитід , ТОВ Камекс-пром та ТОВ Профі Хаус , оскільки правочини, укладені з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є неможливість встановлення ланцюгу постачання придбаного позивачем товару, а також наявність податкової інформації про те, що у вищевказаних контрагентів позивача відсутні необхідні для здійснення господарської діяльності трудові ресурси, або наявні у незначній чисельності; відсутні виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби при значних обсягах реалізації товарів (послуг), тому неможливо підтвердити реальність здійснення таких господарських операцій, суд зазначає наступне.

По-перше, не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.

Навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

По-друге, жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 31.07.2018р. у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: ...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії , у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи неукладеними правочинів позивача з з ТОВ Монолитід , ТОВ Камекс-пром та ТОВ Профі Хаус . Також відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагентів позивача з ТОВ Монолитід , ТОВ Камекс-пром та ТОВ Профі Хаус , безтоварності господарських операцій, відсутності зв`язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладених позивачем з ТОВ Монолитід , ТОВ Камекс-пром та ТОВ Профі Хаус договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагентів та згідно них і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, як на час укладення угод між позивачем та його означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, а також на час розгляду справи судом вказані суб`єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Виписані цими суб`єктами господарювання податкові накладні на підставі укладених з позивачем договорів оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.

Відповідні податкові зобов`язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаними контрагентами (з ТОВ Монолитід , ТОВ Камекс-пром та ТОВ Профі Хаус ) були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Твердження фіскального органу у відзиві на позовну заяву та у акті перевірки про наявність кримінального провадження, в якому ТОВ Профі Хаус є фігурантом, не можуть братись судом до уваги, оскільки в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. З огляду на викладене, суд вважає, що окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності (нереальності) операції з ТОВ Профі Хаус .

Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок, визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПК України. Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих, клопотання прокурорів, тощо не віднесені до такого переліку. Відповідно до положень КАС України підстави для висновків суду є відомості отримані судом під час судового засідання, і суд не в праві обґрунтовувати свої рішення окремими твердженнями органів досудового слідства.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170), сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14, а також в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).

Суд зазначає, що саме по собі порушення кримінального провадження,в якому ТОВ Профі Хаус є фігурантом, без доведеності фіскальним органом, на підставі належних та допустимих доказів здійснення цим контрагентом протиправної, злочинної діяльності, що спрямована на формування необґрунтованої податкової вигоди, та без доведення обізнаності платника податків про незаконний характер діяльності контрагентів, не може бути належним доказом протиправного формування платником податків даних податкового обліку на підставі взаємовідносин з ТОВ Профі Хаус .

Щодо доводів контролюючого органу про наявність недоліків у складанні наданих до перевірки товарно-транспортних накладних по взаємовідносинам з ТОВ Монолитід , ТОВ Камекс-пром та ТОВ Профі Хаус та наявність у них деяких розбіжностей, суд зазначає наступне.

Так, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від « 14» жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов`язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ Монолитід , ТОВ Камекс-пром та ТОВ Профі Хаус в ході виконання реальних господарських операцій з поставки товару.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.08.2016р. №0004901407 в частині нарахування ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ грошових зобов`язань з податку на додану вартість за основним платежем на суму 2438501,00грн. та за штрафними санкціями на суму 609625,25грн. є протиправним, а, отже, підлягає скасуванню в цій частині, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення іншої частини позовних вимог, з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, 26.03.2015р. між ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (замовник) та ТОВ Діналекс (виконавець) укладено договір про надання послуг №5615, згідно з умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника своїми силами, на підставі заявки, погодженої сторонами (в якій вказується обсяг, характер, день, час і місце надання послуг, а також найменування необхідного автотранспорту та механізмів, їх кількість, т.п.) надати послуги механізмами та спеціальною технікою, а замовник, по виконанні виконавцем узятих на себе зобов`язань за договором, зобов`язується прийняти за актом прийому-передачі наданих послуг і оплатити фактично наданий обсяг послуг.

Додатком № 1 до цього договору є договірна ціна та Додатком № 2 - перелік видів порушень та матеріальної відповідальності виконавця.

На підтвердження взаємовідносини за вищевказаним договором надано рахунки на оплату та акти прийому-передачі наданих послуг.

Первинні документи підписані директором ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ - С.В. Тимчуком та директором ТОВ Діналекс - О.Ю. Кодак.

Втім, зазначені документи не містять необхідних для цілей оподаткування відомостей про зміст та обсяг розглядуваних операцій, порядок їх виконання та конкретних виконавців цих послуг.

В наданих позивачем актах прийому-передачі наданих послуг не зазначено змісту та обсягів господарських операцій, а також розшифровки статті витрат. Так, у кожному з вказаних актах лише зазначено в назву послуги (однакову у всіх актах): ремонт залізничного шляху без зазначення та конкретизації того, в чому саме полягала така послуга та що конкретно було виконано (який ремонт проведено та в чому він полягав), вартість кожної такої конкретної дії, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо первинного документа бухгалтерського обліку.

З наданих до суду актів прийому-передачі наданих послуг та інших документів на підтвердження реальності вищевказаних господарських операцій неможливо встановити кількість залучених до робіт працівників (робітників) та дослідити характер наданих послуг (їх суть).

При цьому позивачем не надано передбачені умовами договору з ТОВ Діналекс заявки, які мали погоджуватися сторонами цього договору, та в яких мало б вказуватися обсяг, характер, день, час і місце надання послуг, а також найменування необхідного автотранспорту та механізмів, їх кількість, т.п.).

Водночас, відповідно до умов договору про надання послуг №5615 від 26 березня 2015 року, укладеного між позивачем та ТОВ Діналекс не можливо встановити чи надавались механізми та спеціальна техніка з відповідними водіями, спеціалістами, оператарами або іншими особами, або хто саме ними керував, чи такі особи працювали у позивача, чи залучались на будь-яких інших умовах. Також представником позивача не надано будь-яких підтверджень у спірні періоди фактів надання ТОВ Діналекс погоджених заявок про обсяг, характер, день, час і місце надання послуг, а також найменування необхідного автотранспорту та механізмів, їх кількість, т.п., передбачених п. 1.1. договору, відповідних актів-допуску або нарядів допуску, передбачених п. 4.4 договору, або проходження відповідних інструктажів.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що послуги надавалися на території інших контрагентів позивача, а саме: ПАТ Північний ГЗК , ПАТ Інгулецький ГЗК та ПАТ Південний ГЗК , на яких сам позивач, як підрядник, виконував роботи для цих об`єктів.

Водночас, позивачем, на відміну від наявності доказів перетину території ПАТ Північний ГЗК , ПАТ Інгулецький ГЗК та ПАТ Південний ГЗК товарно-матеріальними цінностями, придбаними у ТОВ Монолитід , ТОВ Камекс-пром та ТОВ Профі Хаус , не надано суду доказів перетину працівниками контрагента ТОВ Діналекс території ПАТ Північний ГЗК , ПАТ Інгулецький ГЗК та ПАТ Південний ГЗК , на яких встановлено контрольно-пропускний режим, для виконання робіт на підставі договору від 26.03.2015р. №5615.

Також позивачем не надано доказів погодження із замовниками ПАТ Північний ГЗК , ПАТ Інгулецький ГЗК та ПАТ Південний ГЗК допуску на їх територію і участі у виконанні робіт за укладеними з ними підрядними договорами працівниками іншого суб`єкта господарювання, а саме ТОВ Діналекс , доказів оформлення на таких працівників відповідних перепусток тощо.

Таким чином, господарські операції ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ з ТОВ Діналекс не є документально підтвердженими.

Додатково суд бере до уваги, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2018 року у кримінальній справі №199/1478/18 (провадження № 1-кп/199/224/18), постановлено за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №420117040000001394 від 02.11.2017р., ОСОБА_2 , яка є засновником та керівником ТОВ Діналекс , визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.205 КК України, та, зокрема, встановлено, що умисні дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 205 КК України, як такі що виразились у фіктивному підприємництві, тобто придбанні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності та протягом 2015 року підприємство ТОВ Діналекс використовувалось для ведення незаконної діяльності, пов`язаної із наданням юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобов`язань, з метою ухилення від сплати податків, зокрема, за жовтень 2015 року незаконно сформовано податковий кредит ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ з податку на додану вартість на суму 1172117,18грн. (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/73162893).

Як слідує з вказаної ухвали, обвинувачена ОСОБА_2 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2018 року у справі №199/1478/18 (провадження №1-кп/199/224/18) кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, закрито відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності саме на цій підставі.

Отже, у даному випадку кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, закрито саме у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, тобто не з реабілітуючих підстав. При цьому, як зазначалося вище, під час розгляду справи у суді ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнала у повному обсязі, тому звільнення особи від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності з одночасним закриттям кримінального провадження, відповідно ст.ст. 49, 74 КК України, не є підтвердженням того, що особа не вчиняла інкримінованого їй злочину (доведено її невинуватість), а тільки підтверджує факт спливу процесуального строку.

При цьому, як зазначалося вище, згідно з документами, копії яких надані ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ на підтвердження взаємовідносин з ТОВ Діналекс , а саме: договір про надання послуг від 26.02.2015р. №5615, рахунки на оплату, акти прийому-передачі наданих послуг та інші документи на підставі цього договору підписано саме директором ТОВ Діналекс ОСОБА_2 , яка визнана винною у фіктивному підприємництві.

Водночас, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку, оскільки подані суб`єктом господарювання первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими податковим органом фактами щодо фіктивної діяльності контрагента свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Наведена в ухвалі Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у справі №199/1478/1 (провадження №1-кп/199/224/1) інформація дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та внесення інформації до регістрів бухгалтерського обліку, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена рішенням суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та до складу витрат є безпідставними.

Таким чином, первинні документи, які складені ТОВ Діналекс по взаємовідносинам з позивачем є неправомірно складеними, носять формальний характер та не можуть підтверджувати факт здійснення будь - яких господарських операцій між вказаними підприємствами.

Судом також встановлено, що протягом періоду, який перевірявся, позивач (покупець) мав взаємовідносини з ТОВ Укрінжиніринг Він (постачальник) за договорами поставки №2115, № 2215, №2315, №2415, №2515, №3015, №3215, №3115, №3415 від 25.05.2015 р., відповідно до умов яких постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення та/або товари народного споживання (товар), а покупець зобов`язується відповідно до умов цих Договорів прийняти цей товар і сплатити його.

На підтвердження реальності господарських операцій за цим договором позивачем надано видаткові накладні № 71 від 15.06.2015 р., №72 від 16.06.2015 р., №73 від 16.06.2015 р., №74 від 17.06.2015 р., №75 від 17.06.2015 р., №76 від 19.06.2015 р., №77 від 19.06.2015 р., №78 від 22.06.2015 р., №79 від 22.06.2015 р., №80 від 22.06.2015 р., №68 від 21.07.2015 р., №73 від 22.07.2015 р., №62 від 17.07.2015 р., №63 від 20.07.2015 р., №64 від 20.07.2015 р., №65 від 20.07.2015 р., №66 від 20.07.2015 р., №67 від 21.07.2015 р., №69 від 21.07.2015 р., №70 від 21.07.2015 р., №71 від 22.07.2015 р., №72 від 22.07.2015 р., №74 від 22.07.2015 р., №75 від 23.07.2015 р., №76 від 23.07.2015 р., №77 від 23.07.2015 р., №78 від 23.07.2015 р., №79 від 24.07.2015 р., №91 від 04.08.2015 р., №92 від 17.08.2015 р., №93 від 18.08.2015 р., №94 від 18.08.2015 р., №95 від 19.08.2015 р., №96 від 19.08.2015 р., №97 від 19.08.2015 р., №98 від 20.08.2015 р., №99 від 21.08.2015 р., №100 від 21.08.2015 р., №101 від 25.08.2015 р., №102 від 26.08.2015 р., №61 від 04.09.2015 р., №62 від 07.09.2015 р., №63 від 07.09.2015 р., №64 від 07.09.2015 р., №65 від 07.09.2015 р., №66 від 07.09.2015 р., №67 від 07.09.2015 р., №68 від 16.09.2015 р., №69 від 16.09.2015 р., №70 від 16.09.2015 р., №71 від 07.09.2015 р., №72 від 17.09.2015 р., №73 від 17.09.2015 р., №74 від 17.09.2015 р., №7 від 06.10.2015 р., №8 від 09.10.2015 р., №9 від 09.10.2015 р., №79 від 26.10.2015 р., №80 від 28.10.2015 р., №7 від 03.11.2015 р., №8 від 03.11.2015 р., №9 від 03.11.2015 р., рахунки на оплату № 71 від 19.06.2015 р., №72 від 19.06.2015 р., №73 від 19.06.2015 р., №74 від 19.06.2015 р., №75 від 19.06.2015 р., №76 від 19.06.2015 р., №77 від 19.06.2015 р., №78 від 22.06.2015 р., №79 від 22.06.2015 р., №80 від 22.06.2015 р., №68 від 21.07.2015 р., №73 від 22.07.2015 р., №62 від 17.07.2015 р., №63 від 20.07.2015 р., №64 від 20.07.2015 р., №65 від 20.07.2015 р., №66 від 20.07.2015 р., №67 від 21.07.2015 р., №69 від 21.07.2015 р., №70 від 21.07.2015 р., №71 від 22.07.2015 р., №72 від 22.07.2015 р., №74 від 22.07.2015 р., №75 від 23.07.2015 р., №76 від 23.07.2015 р., №77 від 23.07.2015 р., №78 від 23.07.2015 р., №79 від 24.07.2015 р., №91 від 04.08.2015 р., №92 від 17.08.2015 р., №93 від 18.08.2015 р., №94 від 18.08.2015 р., №95 від 19.08.2015 р., №96 від 19.08.2015 р., №97 від 19.08.2015 р., №98 від 20.08.2015 р., №99 від 21.08.2015 р., №100 від 21.08.2015 р., №101 від 25.08.2015 р., №102 від 26.08.2015 р., №61 від 04.09.2015 р., №62 від 07.09.2015 р., №63 від 07.09.2015 р., №64 від 07.09.2015 р., №65 від 07.09.2015 р., №66 від 07.09.2015 р., №67 від 07.09.2015 р., №68 від 16.09.2015 р., №69 від 16.09.2015 р., №70 від 16.09.2015 р., №71 від 07.09.2015 р., №72 від 17.09.2015 р., №73 від 17.09.2015 р., №74 від 17.09.2015 р., №7 від 06.10.2015 р., №8 від 09.10.2015 р., №9 від 09.10.2015 р., №79 від 26.10.2015 р., №80 від 28.10.2015 р., №7 від 03.11.2015 р., №8 від 03.11.2015 р., №9 від 03.11.2015 р. та товарно-транспортні накладні від 15.06.2015 р. № 264, від 16.06.2019 р. № 265, № 266, від 17.06.2019 р. № 267, № 268, № ПТ-276, від 19.06.2019 р. №269, 261, від 22.06.2019 р. №260, №270, №271, № ПТ-288, № ПТ-284, № ПТ-286, № ПТ-290, від 21.06.2019 р. №ПТ-283, № ПТ-282, № ПТ-280, № ПТ-281/1, № ПТ-281/2, від 20.06.2015 р. № ПТ-277, № ПТ-278, № ПТ-279, № ПТ-289, від 23.07.2015 р. № ПТ-291, № ПТ-285, № ПТ-287, № ПТ-292, від 24.07.2015 р. № № ПТ-293, від 04.08.2015 р. № 384, від 17.08.2015 № 373, від 18.08.2015 № 375, № 379/1, №379/2, №379/3, від 19.08.2015 № 374, № 380, № ПТ-381, від 20.08.2015 № 373, від 21.08.2015 № ПТ-377, № 382, від 25.08.2015 № 378, від 26.08.2015 № 383, від 04.09.2015 № ПТ-442, від 07.09.2015 №458/1, №458/2, №458/3, №458/4, № ПТ-443/1, №ПТ443/2, №ПТ443/3, №ПТ443/4, № ПТ-445, № ПТ-446, № ПТ-447, № ПТ-448, № ПТ-449, від 16.09.2015 № ПТ-461, № ПТ-462, № ПТ-457/1, № ПТ-457/2, № ПТ-457/3, № ПТ-457/4, від 17.09.2015 № ПТ-459, № ПТ -460, № ПТ -463, від 06.10.2015 № ПТ-229/1, № ПТ-229/2, № ПТ-229/3, від 09.10.2015 № ПТ-235, № ПТ-236, від 26.10.2015 № ПТ-287/1, № ПТ-287/2, № ПТ-287/3, від 28.10.2015 № ПТ-348, від 03.11.2015 № ПТ-367, № ПТ-376, № ПТ-372/1, № ПТ-372/2, № ПТ-373/3, № ПТ-373/4, № ПТ-373/5, № ПТ-373/6, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як слідує з вищевказаних первинних документів, вони підписані директором ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ - С.В. Тимчуком та директором ТОВ Укрінжиніринг Він - С.В. Семком.

Водночас, судом встановлено, що згідно із вироком Печерського районного суду міста Києва від 18.04.2016р. у кримінальній справі №757/9289/16-к ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.205 КК України та встановлено, що останній як пособник взяв участь у придбанні ТОВ Укрінжинірінг Він не з метою здійснення господарської діяльності, як передбачено статутом підприємства, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб. При цьому він не мав наміру здійснювати діяльність, зафіксовану у статутних документах ТОВ Укрінжинірінг Він , а діяв у порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності усупереч вимогам законодавчих актів України, що регулюють діяльність суб`єктів підприємництва. Для цього ОСОБА_3 вчинив ряд активних дій для реєстрації та відкриття банківських рахунків підприємства, після чого, використовуючи ТОВ Укрінжинірінг Він для прикриття незаконної діяльності, невстановлені особи з метою надання протиправній діяльності вигляду законної та уникнення контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів отримали можливість складати упродовж 2015-2016 років господарські угоди та первинні документи, фактично не здійснюючи купівлю-продаж товарів (робіт, послуг), надавати послуги з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету підприємствам реального сектору економіки, зокрема ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ (код ЄДРПОУ 39338278). Також у цьому вироку зазначено, що ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57245967).

Отже, відповідно до вироку Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2016р. у кримінальній справі №757/9289/16-к зазначені діяння ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст.205 КК України як фіктивне підприємництво, тобто створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

При цьому, як зазначалося вище, згідно з документами, копії яких були надані позивачем, договори поставки №2115, №2215, № 2315, № 2415, № 2515, № 3015, №3215, №3115, №3415 від 25.05.2015р., рахунки на оплату, видаткові накладні та інші документи на підставі цього договору підписано саме директором ТОВ Укрінжинірінг Він Семком Сергієм Вікторовичем.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.08.2019р., повертаючи цю справу на новий розгляд, такі обставини не можуть бути залишені поза увагою суду.

Так, надання платником податків податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, окрім як якщо податковий орган не довів, що відомості, які містяться в документах, є недостовірними. Обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким фізичну особу визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

Первинні документи, які виписані фіктивним підприємством, не можуть вважатися належно оформленими документами, що підтверджують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним. Тому, при розгляді конкретної справи такі доводи органу влади суди мають перевіряти.

Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом України у справах №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічну правову позицію у подібних справах, наприклад, у постановах Верховного Суду від 23 червня 2018 року у справі №2а-4715/11/1470, від 24.05.2016р. у справі № 21-5332а15, від 14.06.2016р. у справі № 21-1318а16, від 22.11.2016р. у справі № 21-2430а16.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі, що розглядається, директор ТОВ Діналекс ОСОБА_2 та директор ТОВ Укрінжинірінг Він ОСОБА_3 визнали себе винуватими у створенні фіктивних підприємств, а також визнали те, що у їх господарській діяльності участі не брали, отже, фактично і не приймали участі у підписанні будь-яких первинних документів, що, в свою чергу, виключає можливість вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами первинні документи по взаємовідносинам між ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ та ТОВ Діналекс і ТОВ Укрінжинірінг Він .

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Суд виходить із того, що об`єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб`єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

При вирішенні цієї категорії спорів належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88.

Відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення № 88, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

При цьому, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. При цьому, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Господарська операція пов`язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами ПК України.

Відображення у податковому обліку оподатковуваних операцій має бути підтверджено первинними, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), валові витрати може вважатися не підтвердженими.

Первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Вищенаведеним вимогам досліджені операції платника податків з ТОВ Діналекс та ТОВ Укрінжиніринг Він не відповідають.

Наведене у сукупності свідчить про відсутність належного підтвердження реальності господарських операцій між ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ та ТОВ Діналекс і ТОВ Укрінжинірінг Він .

За наведених обставин, контролюючим органом обґрунтовано та правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування ТОВ РЕМБУД КОЛІЯ грошових зобов`язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Діналекс і ТОВ Укрінжинірінг Він , тому у скасуванні спірного податкового повідомлення-рішення в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.139 КАС України, на користь позивача має бути стягнуто судовий збір з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань пропорційно задоволеним вимогам, а саме у сумі 45880,47грн.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМБУД КОЛІЯ (код ЄДРПОУ 39338278, місцезнаходження: вул. Леоніда Бородича, буд.8, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50086) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 05.08.2016р. №0004901407 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю РЕМБУД КОЛІЯ грошових зобов`язань з податку на додану вартість за основним платежем на суму 2438501,00грн. (два мільйони чотириста тридцять вісім тисяч п`ятсот одна гривня 00 копійок) та за штрафними санкціями на суму 609625,25грн. (шістсот дев`ять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень 25 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РЕМБУД КОЛІЯ (код ЄДРПОУ 39338278, місцезнаходження: вул. Леоніда Бородича, буд.8, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50086) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у сумі 45880,47грн. (сорок п`ять тисяч вісімсот вісімдесят гривень 47 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 28.02.2020р.

Суддя О.М. Турова


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	18.02.2020
Оприлюднено	02.03.2020
Номер документу	87902944
Судочинство	Адміністративне

Круговий О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.02.2020 по справі 804/5163/16ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —804/5163/16

Рішення
від 18.02.2020 по справі 804/5163/16
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД