Рішення

від 12.02.2020 по справі 907/18/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

12.02.2020 р. м. Ужгород Справа № 907/18/19

За позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ

до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-ТБ", м. Ужгород

до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Бровари Київської області

про стягнення солідарно суми 412 500 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 14.06.2017 року,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.

представники :

Позивача (в режимі відеоконференції) - Гнатишак О.В., адвокат, довіреність

№ 3476-К-Н-О від 01.08.2019 року

Відповідачів - не з`явилися

СУТЬ СПОРУ: Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", м. Київ заявлено позов до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-ТБ", м. Ужгород та до відповідача 2 ОСОБА_1 , м. Бровари Київської області про стягнення солідарно суми 412 500 грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 14.06.2017 року.

Позивач просить суд задоволити позов повністю, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем 1 - ТОВ " Норд-ТБ" умов Кредитного договору б/н від 14.06.2017 року в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів, а також невиконанням відповідачем 2 - ОСОБА_1 обов`язків поручителя за Договором поруки № POR1497428163167 від 14.06.2017 року, укладеним на забезпечення виконання відповідачем 1 його зобов`язань перед позивачем за Кредитним договором б/н від 14.06.2017 року.

Відповідачі не скористалися наданим їм правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явилися, хоча підготовче провадження судом неодноразово відкладалося. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідачі були повідомлені своєчасно та належним чином (ухвали суду було надіслано на їхні офіційні юридичні адреси), суд дійшов висновку, що відповідач 1 та 2 мали час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно приписів ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем .

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача,

суд Встановив:

14.06.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Норд-ТБ" (відповідачем 1 у даній справі) було підписано анкету-заяву, згідно якої відповідач приєднався до „Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови) Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „ПриватБанк" (позивача у справі), які разом із анкетою-заявою про приєднання складають кредитний договір від 14.06.2017 року (далі - Договір).

Відповідно до п. 3.2.8.1. Умов, банк за наявності вільних грошових коштів обов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" (далі -

Заява), а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги. Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.

Позивач свої договірні зобов`язання щодо надання позичальнику (Відповідачу 1) кредиту відповідно до умов кредитного договору б/н від 14.06.2017 року виконав в повному обсязі, що підтверджується випискою по рахунку боржника (відповідача 1).

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно з кредитним договором б/н від 14.06.2017 року зобов`язань, у останнього виникла заборгованість, яка станом на 18.09.2018 року складає 412 500 грн. заборгованості за кредитом, 132 400 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 92 921 грн. 24 коп. заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії, 128 005 грн. 01 коп. пені.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Однією з підстав виникнення зобов`язань, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, є договором приєднання, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

У відповідності до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Нормами ст. 184 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Документи, розміщені на сайті банку, - це публічна оферта, що містить умови та правила надання послуг банком і його партнерами, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву у відділенні банку. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 1 був укладений кредитний договір б/н від 14.06.2017 року, який за своєю правовою природою є договором приєднання та складається із вищевказаної Анкети-заяви та Умов.

Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ" підписано із використанням електронного цифрового підпису Відповідача 1, відповідно до якої він приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк" http://privatbank.ua.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За умовами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

На підставі ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України).

За нормою ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи приписи статей 15 та 16 Цивільного кодексу України позивачем самостійно обрано спосіб судового захисту та визначено розмір своїх позовних вимог.

В силу вимог ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

Частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України).

Розмір позовних вимог до відповідачів, які позивач просить задовольнити, складає 412 500 грн. заборгованості за кредитом.

З долучених до матеріалів справи виписок по рахунку боржника вбачається, що відповідач 1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 18.09.2018 року за відповідачем 1 рахується заборгованість в розмірі 412 500 грн. за кредитним договором б/н від 14.06.2017 року, та станом на день розгляду справи є непогашеною.

Розділом 3.2.8.8. Умов визначено порядок забезпечення зобов`язань клієнта, а саме встановлено, що в якості забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором Клієнт за вимогою Банку зобов`язується передавати в заставу майно або майнові права по додаткових угодах. Забезпеченням виконання зобов`язань Клієнтом - юридичною особою за цим Договором є укладення Договору поруки.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.06.2017 року між АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 (відповідачем 2) було укладено договір поруки № РOR1497428163167 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем 2 за виконання відповідачем 1 зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (п. 1.1.1. Договору поруки).

Згідно із п. 1.2. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Враховуючи те, що відповідач 1 належним чином не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту у відповідності до умов договору, позивач звернувся до суду із матеріально-правовою вимогою про солідарне стягнення заборгованості, що відповідає способу судового захисту, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Щодо солідарного обов`язку відповідача 2 суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька особі.

Правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені ст. 554 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Пунктом 4.1. договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладання цього договору.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 статті 543 Цивільного кодексу України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, Позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який уклав правочин в забезпечення виконання зобов`язання відповідача 1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 ГПК України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що відповідач 1 порушив свої зобов`язання за Договором, не здійснив повернення суми кредитних коштів, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 412 500 грн., факт існування якої позивачем належним чином доведений та відповідачем 1 у встановлений законом спосіб не спростований, у зв`язку з чим у відповідача 2 виник солідарний обов`язок щодо повернення вказаного боргу.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі шляхом солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 412 500 грн.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи задоволення позовних вимог щодо солідарного стягнення суми основного зобов`язання з відповідачів повністю, судові витрати за розгляд даної справи підлягають розподілу між відповідачами порівну від суми 6 187 грн. 50 коп. судового збору, сплаченого позивачем при поданні позовної заяви у даній справі, тобто, по 3 093 грн. 75 коп. з кожного з відповідачів.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-ТБ", 88009, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця, будинок 21 (код ЄДРПОУ 37854480) та ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д (код ЄДРПОУ 14360570) суму 412 500 (Чотириста дванадцять тисяч п`ятсот гривень) грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 14.06.2017 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-ТБ", 88009, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця, будинок 21 (код ЄДРПОУ 37854480) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д (код ЄДРПОУ 14360570) суму 3 093 (Три тисячі дев`яносто три гривні) 75 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д (код ЄДРПОУ 14360570) суму 3 093 (Три тисячі дев`яносто три гривні) 75 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку з тимчасовою втратою працездатності судді Пригари Л.І. з 17.02.2020 року по 21.02.2020 року включно повне судове рішення складено та підписано 27.02.2020 року.

Суддя Пригара Л.І.