Ухвала

від 26.02.2020 по справі 328/3417/18

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/3417/18

26.02.2020

2/328/30/20

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2020 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., представників відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім.Котовського , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання незаконними та протиправними дії ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім.Котовського , зазначивши в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Токмацьку районну державну адміністрацію Запорізької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання незаконними та протиправними дії. В процесі розгляду справи, позов в порядку ст.ст.49, 51 ЦПК України неодноразово уточнювався. В своєму позові позивач просить суд:

1.Визнати незаконними та протиправними дії державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області Губія Владислава Дмитровича щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3.9001 га, кадастровий №2325280800:09:001:0020 за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського (ЄДРПОУ: 03749514)

2.Визнати незаконними та протиправними дії державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області Губія Владислава Дмитровича щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3.9606 га, кадастровий №2325280800:09:002:0081 за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського (ЄДРПОУ: 03749514).

3.Визнати незаконними дії Управління Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області щодо невнесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 3.9001 га, кадастровий № 2325280800:09:001:0020 та про земельну ділянку площею 3.9606 га, кадастровий № 2325280800:09:001:0081 щодо права оренди земельної ділянки - ОСОБА_3 .

Судове засідання призначено на 26.02.2020.

Представник позивача ОСОБА_6 О. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , як представник відповідача, заявила клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

В судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Бакум Д.О. клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України виходячи з наступного.

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ТОВ Агрофірма ім.Котовського , зазначивши в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Токмацьку районну державну адміністрацію Запорізької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання незаконними та протиправними дії. В процесі розгляду справи позов в порядку ст.ст.49, 51 ЦПК України неодноразово уточнювався. В своєму позові позивач просив суд:

1.Визнати незаконними та протиправними дії державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області Губія Владислава Дмитровича щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3.9001 га, кадастровий №2325280800:09:001:0020 за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського (ЄДРПОУ: 03749514)

2.Визнати незаконними та протиправними дії державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області Губія Владислава Дмитровича щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3.9606 га, кадастровий №2325280800:09:002:0081 за Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма імені Котовського (ЄДРПОУ: 03749514).

3.Визнати незаконними дії Управління Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області щодо невнесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 3.9001 га, кадастровий № 2325280800:09:001:0020 та про земельну ділянку площею 3.9606 га, кадастровий № 2325280800:09:001:0081 щодо права оренди земельної ділянки - ОСОБА_3 .

Як на підставу подання позову, позивач посилається, що незважаючи на те, що 28.07.2006 укладено договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , та 28.03.2006 договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в 2016 році укладено договори оренди на ці ж земельні ділянки з ТОВ Агрофірма імені Котовського . Державний реєстратор ОСОБА_7 , не маючи оригіналу правовстановлюючого документу на ці земельні ділянки, вніс відомості щодо права власності на ці земельні ділянки та зареєстрував право оренди за ТОВ Агрофірма імені Котовського . Оскільки державний реєстратор ОСОБА_7 видав Витяги без вказівки, що земельні ділянки перебувають в оренді, а Управління Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області не перевірив вже зареєстроване право оренди на дані земельні ділянки, то таким чином здійснив повторну реєстрацію. Позивач вважає, що його права як орендаря порушені, тому він звернувся до суду з позовом.

Представник відповідача ОСОБА_1 заявила клопотання про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, посилаючись на те, що рішенням суду від 29 січня 2019 року по справі №328/929/17 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.07.2006, кадастровий №2325280800:09:002:0081, що укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.03.2006, кадастровий №2325280800:09:001:0020, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та скасова но його державну реєстрацію. Після ухвалення судом рішення та набрання ним законної сили тривала відповідна робота з державними реєстраторами, внаслідок чого 18.02.2020 внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме:

- згідно з Витягом № 200661389 скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий №232580800:09:002:0081 площею 3,9606 га, належної ОСОБА_4 ;

- згідно з Витягом № 200668536 скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право оренди ОСОБА_3 земельної ділянки кадастровий №232580800:09:001:0020 площею 3,9001 га, належної ОСОБА_5 .

В судовому засіданні встановлено, що рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 29 січня 2019 року по справі №328/929/17 визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.07.2006, кадастровий №2325280800:09:002:0081, що укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 та скасовано його державну реєстрацію; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 28.03.2006, кадастровий №2325280800:09:001:0020, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 та скасова но його державну реєстрацію.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 10.07.2019 рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 29 січня 2019 року залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, з урахуванням приписів ч.1 ст.216 ЦК України у ОСОБА_3 відсутні речові права на спірні ділянки. Скасування речових прав ОСОБА_3 на вказані ділянки та внесення відповідних записів до ДРРП підтверджують визнання державою відсутності у ОСОБА_3 таких прав.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, як про це зазначено в абз.3 п.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012)

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною Декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Наведене означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, а головне - дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.

В Постанові від 03.05.2018 по справі № 404/251/17 Верховний Суд вказав наступне: згідно з п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Проте поняття юридичний спір має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття спір про право (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття спір про право має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самі сторони врегулювали спірні питання.

Верховний суд в постанові від 05.02.2020 по справі № 465/7493/13 конкретизував можливість закриття провадження з підстав відсутності спору, вказавши наступне: відповідно до статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між: тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановив обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, до суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд закриває провадження у справі з наведених підстав у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51-04.

Враховуючи вищенаведене, оскільки припинено існування предмету спору - визнано недійсними договір оренди земельної ділянки від 28.07.2006, укладений між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , та договір оренди земельної ділянки від 28.03.2006, кадастровий №2325280800:09:001:0020, що укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , виключені записи про його речове право з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, провадження у справі слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.255, ст.ст.259, 260, 353-354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до державного реєстратора Токмацької районної державної адміністрації Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім.Котовського , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Токмацька районна державна адміністрація Запорізької області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання незаконними та протиправними дії.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного тексту ухвали 27.02.2020.

Суддя