Постанова

від 26.02.2020 по справі 340/2372/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 340/2372/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року в адміністративній справі №340/2372/19 (головуючий суддя у 1 інстанції Сагун А.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького

про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду до Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького, в якому просила:

- визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького щодо повернення пакету документів для видачі ОСОБА_1 будівельного паспорту забудови земельної ділянки площею 979 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1, з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації згідно листа від 28.03.2019 № 19-872;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки загальною площею 979 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у видачі будівельного паспорту з підстав невідповідності намірів забудови земельної ділянки Плану зонування території м. Кіровограда, що є порушенням вимог ст. 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність і необґрунтованість спірного рішення, неправильність та неповноту дослідження доказів і встановлення обставин, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції посилався на п.2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, в той час як до спірних правовідносин слід було застосовувати акти вищої юридичної сили, а саме: ч.1 ст.41 Конституції України, ч.3 ст.18, ч.2 ст.24, ч.5 ст.25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Так, підставою для відмови у надані будівельного паспорту забудови земельної ділянки стало те, що відповідно до плану зонування території м. Кіровограда земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2), в якій не передбачено будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків та господарських будівель. Разом з тим, земельна ділянка, на яку позивач просив надати будівельний паспорт передана в користування Кіровоградською міською радою з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд. При цьому, рішенням Кіровоградської міської ради від 16.09.2008 року №836, зокрема, земельну ділянку між АДРЕСА_1 віднесено для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до договору суборенди землі № 108/13 від 19.03.2019 року та акту приймання-передачі земельної ділянки, згідно зазначеного договору "ОРЕНДАР" - приватне підприємство "АГРОПРОМСЕРВІС", в особі директора Мішуровського Миколи Івановича, відповідно до умов договору суборенди землі № 108/13 від 19 березня 2019 року, який укладено на підставі п. 4.110 рішення Кіровоградської міської ради від 28 грудня 2007 року №405 та договору оренди землі від 27.12.2012 року №108 зареєстрованого за №351010004001379 від; 29,12.2012 року в Державному реєстрі земель ПЕРЕДАВ, а "СУБОРЕНДАР" - ОСОБА_1 ПРИЙНЯВ (-ЛА) в суборенду частину земельної ділянки площею 979 кв.м., із земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:46:355:0059, загальною площею 5 873 кв.м., яка перебуває в оренді у "ОРЕНДАРЯ" згідно договору оренди землі від 27.12.2012 року №108, зареєстрованого за №351010004001379 від 29.12.2012 року в Державному реєстрі земель, яка знаходиться: між АДРЕСА_1 в місті Кіровограді, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, терміном до 29 грудня 2027 року.

Так, позивач звернувся з заявою до Управління містобудування та архітектури з заявою щодо отримання будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, що знаходиться між АДРЕСА_1 в м. Кропивницькому, проте було отримано лист від 28.03.2019 року вих. №19-872 в якому зазначено, що будівельний паспорт забудови земельної ділянки, розташованої АДРЕСА_1 підготувати неможливо у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, передбачених ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Також, відповідно до Плану зонування території м. Кіровограда вказана земельна ділянка розташована в рекреаційній зоні активного відпочинку (Р-2), в якій не передбачено будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків та господарських будівель.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень п.п.1,2 ч.1 ст. 27 Закону № 3038-VI, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт - це комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Порядок надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки визначено ч.4 статтею 27 Закону № 3038-VI та Порядком № 103.

Згідно з п. 2.1 розділу II Порядку №103, видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

- проект будівництва (за наявності);

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Відповідно п. 2.3 розділу II Порядку №103 уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно п. 2.4 розділу II Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику, зокрема у разі невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

З урахуванням на вищевказані приписи, будівельний паспорт видається на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні будівельного паспорту є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання будівельного паспорту або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю. Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Щодо посилань позивача про те, що при розгляді даної справи повинно бути застосовані норми вищої юридичної сили, а саме ч.1 ст.41 Конституції України та ч.3 ст.18, ч.2 ст.24, ч.5 ст.25 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а не приписи Порядку надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки, колегія суддів зазначає, що саме вказаним порядком врегульовано спірні правовідносини та останній є чинним та не суперечить Конституції України та Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а тому вказані посилання позивача є безпідставними.

Як вбачається з Плану зонування м. Кіровограда, земельна ділянка, що знаходиться між АДРЕСА_1 в м. Кропивницькому розміщена в рекреаційній зоні активного відпочинку Р-2, що підтверджується викопіюванням з Генерального плану та плану зонування міста Кіровограда.

Відповідно до Плану зонування міста Кіровограда зона Р-2 - це рекреаційна зона активного відпочинку.

Рекреаційна зона активного відпочинку Р-2 призначена для активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об`єктами для активного відпочинку населення та громадські центри.

План зонування передбачає декілька видів використання території - використання та забудова території, що поєднуються за подібністю відповідних ознак. Розрізняються дозволений (переважний, супутній) та допустимий вид використання.

Переважні види використання земельних ділянок в зоні Р-2 є стадіони та фізкультурні майданчики; човнові станції, яхтові клуби; готелі; спеціалізовані спортзали; басейни (криті та відкриті); озеленені території; водно-оздоровчі комплекси; будівлі та споруди адміністративного та господарського призначення.

Супутні переважним видам забудови в рекреаційній зоні активного відпочину Р-2 є споруди комунальної та інженерно-технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони; окремі адміністративно-господарські будівлі; відкриті автостоянки для легкових автомобілів; громадські вбиральні; тимчасові павільйони і кіоски для будь-яких видів роздрібної торгівлі і обслуговування; кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; пункти прокату спортивного інвентарю, відповідно обладнанні експозиційні зони, що встановлюються адміністрацією.

Основні види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природнозаповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що наміри забудови земельної ділянки позивача (будівництво житлового будинку) не входять до переліку переважних та супутніх переважним видам будівництва зони Р-2, а тому є правові підстави для відмови у видачі будівельного паспорта через невідповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Питання цільового призначення земельної ділянки врегульоване Земельним кодексом України, зокрема в ч. 1 ст. 20 зазначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Цільове призначення земельної ділянки можна розглядати як, вольовий акт держави, спрямованим на якомога повнішу реалізацію земельно-ресурсного потенціалу належної їй території.

Натомість питання відповідності намірів забудови та визначення спеціальних функціональних зон врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Державними будівельними нормами ДБН - 360-92 "Містобудування. Планування і забудова населених пунктів", так відповідно до п. 9) ч. 1 ст. 1 Закону № 3038 план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Основною задачею зонінгу є визначення меж зон і підзон однорідних видів та умов використання на території населеного пункту і встановлення, диференційовано по зонах та підзонах, містобудівних регламентів.

Згідно пункту 6 статті 2 Закону № 3038 планування і забудова територій -діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка, зокрема, передбачає: встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності.

Відповідно до Розділу 3 плану зонування території міста Кіровограда, види використання земельних ділянок або нерухомості, які відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені, у тому числі і за процедурою спеціального погодження.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного суду від 28.10.2019 у справі № 820/4909/17 (адміністративне провадження № К/9901/58871/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Управлінням містобудування та архітектури міської ради міста Кропивницького правомірно, в межах наданих повноважень, з підстави, передбаченої пунктом 2.4. розділу II Порядку №103 відмовлено позивачу у наданні будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року в адміністративній справі №340/2372/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Міської ради міста Кропивницького про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року в адміністративній справі №340/2372/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко

суддя В.А. Шальєва