Рішення

від 19.02.2020 по справі 383/43/19

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/43/19

Номер провадження 2/383/13/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Замши О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Оверченко Л.В.,

представника позивача - адвоката Балюри С.В.,

представника відповідача Бобринецької міської ради - Остапчука О.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_1 - адвоката Гури К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Бобринецького районного суду цивільну справу за позовом Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування до Бобринецької міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 - про визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради,

зустрічним позовом Бобринецької міської ради до Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування, ОСОБА_1 - про встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою,

та позовом третьої особи, що заявила самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 до Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування, Бобринецької міської ради Кіровоградської області про припинення права постійного користування,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року Бобринецьке об`єднання підприємств громадського харчування звернулося до суду з позовом до Бобринецької міської ради Кіровоградської області, в якому просило визнати незаконним та скасувати рішення Бобринецької міської ради № 1532 від 22.05.2018 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 ".

На обґрунтування позову вказано, що позивачу згідно рішення Бобринецької міської ради № 117 від 24.04.1997 року надана у постійне користування земельна ділянка для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд. На підставі вказаного рішення позивачу було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КР №000152 від 24.07.1997 року, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 88. Позивач володіє та користується земельною ділянкою площею 0,4679 га, яка згідно Витягу з Поземельної книги про земельну ділянку має кадастровий номер 3520810100:50:073:0034 та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

17 вересня 2018 року відповідно до рішення № РВ-3500485172018 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, позивачу стало відомо, що його земельна ділянка перетинається із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520810100:50:073:0038, яка належить ОСОБА_1 на праві власності та має співпадання з площею позивача на 1,7222%. Позивачу стало відомо, що рішенням Бобринецької міської ради №1532 від 22.05.2018 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 " ОСОБА_1 було надано у власність земельну ділянку площею 0,0136 га під житловою забудовою одно- та двоповерхового для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Вказаним рішенням також затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 загальною площею 0,0136 га, з них - 0,0136 га під житловою забудовою.

Зазначене рішення міської ради позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню з тих підстав, що в порушення ст.141 Земельного Кодексу України, якою визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, міською радою не приймалося рішення про вилучення чи припинення права постійного користування земельною ділянкою Бобринецькому об`єднанню підприємств громадського харчування та Бобринецька міська рада не отримувала згоду на таке вилучення спірної земельної ділянки. Крім того, в порушення ст.55 Закону України "Про землеустрій", ст.ст.122, 123 Земельного Кодексу України міською радою не отримана письмова (нотаріальна) згода від позивача та не надано ОСОБА_1 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, що унеможливлювало затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 17 січня 2019 року у справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовки справи до судового розгляду сторонами подані заяви по суті позову.

Відповідач - Бобринецька міська рада заперечила позовні вимоги, надала відзив на позовну заяву, заперечення обґрунтоване тим, що 24 липня 1997 року Бобринецькою міською радою було видано саме Бобринецькому комбінату громадського харчування Державний акт на право постійного користування землею І-КР № 000152 для розміщення та обслуговування комплексу будівель, що знаходився на цій земельній ділянці. В подальшому Бобринецький комбінат громадського харчування, маючи документи, що підтверджують законність користування землею, мав виготовити правовстановлюючі документи на комплекс будівель, що знаходяться по АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації якого і надавалася земельна ділянка. Натомість 06 вересня 2005 року право власності на комплекс будівель по АДРЕСА_1 перейшло до іншої юридичної особи - Бобринецького районного споживчого товариства, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 06.09.2005 року № 645, а в період з 1997 року по теперішній час власниками частини будівель, що розташовані на земельній ділянці Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування стали інші фізичні та юридичні особи на підставі відповідних правочинів, зокрема, і громадянка ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2018 року набула право власності на житлову будівлю по АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,0136 га, кадастровий номер 3520810100:50:073:0038.

Відповідач вказав, що до ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт нерухомості, а право користування цією частиною земельної ділянки позивача припинилося відповідно до п "е" ч.1 ст.141 Земельного Кодексу України. Таким чином, в силу положень ст. 120, 141 Земельного кодексу України, та ст. 377 Цивільного кодексу України Бобринецький комбінат громадського харчування, або його правонаступник, більше не може бути належним землекористувачем земельної ділянки, оскільки втратив право власності на будівлі та споруди, що розташовані на цій земельній ділянці.

Відповідач вважає, що право постійного користування земельною ділянкою у Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування, що є правонаступником прав та обов`язків Бобринецького комбінату громадського харчування, припинило свою чинність в цілому, коли право власності та цілий комплекс будівель, що розташовані на цій земельній ділянці перейшло у власність іншої особи (Бобринецького РСТ), оскільки під час видачі Державного акту на право постійного користування землею І НОМЕР_1 № 000152, виданого 24 липня 1997 року було доведено та встановлено, що ділянка саме того розміру, що вказана в цьому державному акті, є необхідною для обслуговування зазначених будівель.

Наголосив, що при виникненні в іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без "оформлення" припинення права будь-якими актами та документами, а тому у міської ради були всі повноваження приймати відповідне рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .

Заперечуючи позовні вимоги, Бобринецька міська рада подала 08.02.2019 року зустрічний позов до Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування та ОСОБА_1 , в якому просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт припинення права постійного користування Бобринецького комбінату громадського харчування, правонаступником якого являється Бобринецьке об`єднання підприємств громадського харчування, земельною ділянкою площею 5680 кв.м, розташованої в АДРЕСА_1 , наданої для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою НОМЕР_2 , виданого 24 липня 1997 року в частині, що належить ОСОБА_1 як власнику житлової будівлі по АДРЕСА_2 , та в цілому у зв`язку зі зміною власника комплексу будівель по АДРЕСА_1 , на підставі чого визнати припиненим дане право у відповідному обсязі в силу приписів ст.377 ЦК України та ст.120, п."е" ч.1 ст.141 Земельного Кодексу України.

Такий позов обґрунтований тим, що право постійного користування земельною ділянкою у Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування, що є правонаступником прав та обов`язків Бобринецького комбінату громадського харчування, припинило свою чинність в цілому, коли право власності на цілий комплекс будівель, що розташовані на цій земельній ділянці перейшло у власність іншої особи (Бобринецького РСТ), оскільки під час видачі Державного акту на право остійного користування землею І-КР №000152 виданого 24 липня 1997 року було доведено та встановлено, що ділянка саме того розміру, що вказана в цьому державному акті є необхідною для обслуговування зазначених будівель, а фізична особа - ОСОБА_1 набула права власності на будівлю, що розташована на земельній ділянці площею 0,0136 га по АДРЕСА_2 , тобто право попереднього користувача припинилося в силу п "е" ч.1 ст.141 Земельного кодексу України. Враховуючи невизнання Бобринецьким об`єднанням підприємств громадського харчування припинення свого права користування землею під будівлями інших осіб, не віднесення даної особи до державної або комунальної форми власності, та неможливості в інший спосіб вирішити даний спір, вважає єдиним можливим способом відновлення законності та інтересів громади, це встановлення судом юридичного факту припинення у Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування права постійного користування землею, з одночасним визнанням такого права припиненим як в частині земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 так і цілому.

Третя особа - ОСОБА_1 заперечила позов та надала письмові пояснення, в яких зазначила, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2018 року вона набула у власність будівлю (об`єкт житлової нерухомості) по АДРЕСА_2 , загальною площею 90,1 кв.м, з них житлової площі 83,8 кв.м. Згідно п.1.2 Договору належний об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 0,0136 га, кадастровий номер 3520810100:50:073:0038, яка згідно витягу з ДЗК була зареєстрована 22 лютого 2018 року за попереднім власником будівлі. Оскільки на цю земельну ділянку було сформоване право на попереднього власника, в тому числі сформовано кадастровий номер, вона завершила процедуру приватизації, звернувшись до міської ради про надання земельної ділянки у власність. Площа земельної ділянки відповідає площі будівлі, на якій вона розташована, що не суперечить закону, а скасування рішення органу місцевого самоврядування порушить її право власності на майно. Крім того зазначила, що позивач помилково вважає, що належна ОСОБА_1 земельна ділянка має співпадання з площею позивача на 1,7222%. До такого висновку державний кадастровий реєстратор у своєму рішення від 17.09.2018 року дійшов, аналізуючи електронний документ виготовлений за результатами складеної технічної документації із землеустрою. Однак, враховуючи, що дана технічна документація не затверджена Бобринецькою міською радою, виготовлені на її підставі документи не породжують жодних правових наслідків як для позивача так і для третіх осіб.

Маючи намір захистити порушене позивачем право, 28.01.2019 року ОСОБА_1 як третьою особою заявлені самостійні вимоги у позові про припинення права постійного користування згідно Державного акту на право користування землею від 24.07.1997 року серії І- НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 . Бобринець в частині, що стосується прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , на якій розташовані належні ОСОБА_1 об`єкти нерухомості та яка необхідна для її обслуговування, який обґрунтувала тим, що позивач, оспорюючи рішення міської ради про надання їй у власність земельної ділянки, порушує її право власності. Оскільки вона набула права власності на будинок на законних підставах, земельна ділянка, на якій розташований будинок на час купівлі-продажу була сформована та їй було присвоєно кадастровий номер, вважає, що право користувача земельної ділянки згідно Державного акту на право користування землею від 24.07.1997 року серії І- НОМЕР_3 по АДРЕСА_3 Миколаївській (колишня Леніна АДРЕСА_4 . Бобринець в частині, що стосується набутого нею права власності на земельну ділянку, припинилося в силу п "е" ч.1 ст.141 ЗК України. Порушене право має бути захищене шляхом припинення права користування іншого користувача земельною ділянкою в частині, що необхідна для обслуговування її нерухомості по АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 24 травня 2019 року закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 18 вересня 2019 року за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинене до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 912/2006/19 за позовом Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування до Бобринецької міської ради про визнання права постійного користування землею.

Ухвалою суду від 25 жовтня 2019 року провадження у справі поновлене.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги первісного позову підтримала, заперечила проти заявленого зустрічного позову та позову третьої особи.

Представник міської ради не визнав заявлений первісний позов, підтримав позовні вимоги по зустрічному позову та не заперечив проти задоволення позову третьої особи.

Представник третьої особи заперечив проти заявленого первісного позову, підтримав позов третьої особи та не заперечив проти задоволення зустрічного позову міської ради.

Судом встановлені наступні обставини.

24 липня 1997 року на підставі рішення виконкому Бобринецької міської ради від 24.04.1997 року № 117 Бобринецькому комбінату громадського харчування для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд видано Державний акт І-КР № 000152 на право постійного користування землею площею 5680 кв.м землі в межах згідно з планом землекористування, про що в Книзі записів державних актів про право постійного користування зроблено запис про реєстрацію за № 88. Згідно плану зовнішніх меж землекористування визначені окремі земельні ділянки: ділянка № НОМЕР_4 площею 536 кв.м, ділянка № НОМЕР_5 площею 323 кв.м, ділянка № 3 площею142 кв.м. та ділянка № НОМЕР_6 площею 4679 кв.м. (а.с.6-7).

Відділом Держкомзему у Бобринецькому районі Головного управління Держкомзему у Кіровоградській області 17.01.2012 року видано довідку про те, що Комбінатом громадського харчування використовується на праві постійного користування земельна ділянка загальним розміром 0,4679, яка розташована на території АДРЕСА_1 . Даній земельній ділянці визначено кадастровий номер 3520810100:50:073:0034 (а.с.9).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0034 площею 0,4465 гектарів є Бобринецьке об`єднання підприємств громадського харчування на підставі рішення Бобринецької міської ради від 24.04.1997 року № 117 та документу, що посвідчує право - Державного акту І- НОМЕР_1 № НОМЕР_7 (а.с.10).

Рішенням Державного кадастрового реєстратора відділу у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянуто заяву Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 17.09.2018 року та прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей з тих підстав, що встановлена невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме перетини ділянок з ділянкою 3520810100:50:073:0038 - площа співпадає на 1,7222%; з ділянкою 3520810100:50:073:0008 - площа співпадає на 7,7601%; з ділянкою 3520810100:50:073:0150 - площа співпадає на 1,0113%; з ділянкою 3520810100:50:073:0029 - площа співпадає на 0,8811%; з ділянкою 3520810100:50:073:0035 - площа співпадає на 0,8811%; з ділянкою 3520810100:50:073:0100 - площа співпадає на 21,7483%; з ділянкою 3520810100:50:073:0001 - площа співпадає на 1,6121%; з ділянкою 3520810100:50:073:0037 - площа співпадає на 15,7905% (а.с.34).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 зареєстровано будівлю, об`єкт нерухомості - загальною площею 90,1 кв.м за адресою АДРЕСА_2 (а.с.59). Право власності на будівлю, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3520810100:50:073:0038 належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2018 року (а.с.56).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 3520810100:50:073:0038 зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі рішення Бобринецької міської ради від 22.05.2018 року № 1532. Державна реєстрація здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянки в натурі (на місцевості) 17.08.2018, складеною Кіровоградською регіональною філією ДП "Центр ДЗК" (а.с.60).

Рішенням Бобринецької міської ради від 22 травня 2018 року № 1532 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 загальною площею - 0,0136 га з них 0,0136 га - під житловою забудовою одно- та двоповерховою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Цим же рішенням надано у власність (шляхом безоплатної передачі) ОСОБА_1 земельну ділянку за кадастровим номером 3520810100:50:073:0038 площею - 0,0136 га з них 0,0136 га - під житловою забудовою одно- та двоповерховою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (а.с.5).

Оскаржуючи вказане рішення міської ради, позивач вказує на порушення та недотримання процедури припинення права користування земельною ділянкою та затвердження технічної документації із землеустрою без отримання попередньо дозволу на розроблення технічної документації разом з письмовою нотаріально засвідченою згодою землекористувача.

Так, стаття 123 ЗК України передбачає порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, зокрема визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Таким чином, процедура отримання дозволу на розробку проекту землеустрою визначена вказаною статтею для земельних ділянок, що передаються у користування.

Статтею 55 ЗУ "Про землеустрій" передбачений порядок та підстави визначення меж земельних ділянок та процедури виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Зокрема, ч. 7 та 8 статті визначають, у разі якщо на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачається здійснити передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність чи користування, така технічна документація розробляється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України (у випадках, передбачених законом).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється без надання дозволу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, у разі передачі: а) у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, на якій розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано. Така технічна документація розробляється на замовлення власника житлового будинку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 земельна ділянка надавалася не у користування, а у власність, відтак, положення ст. 123 ЗК України (щодо письмової нотаріально посвідченої згоди землекористувача та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою) органом місцевого самоврядування застосуванню не підлягала.

На земельній ділянці, що передавалася у власність ОСОБА_1 , площею 0,0136 га розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, що в силу положень ч.8 ст.55 ЗК "Про землеустрій" та ст.122 ЗК України надає право не отримувати дозвіл щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від органу місцевого самоврядування та розробити технічну документацію на замовлення власника будинку.

Підставою звернення позивача до суду стала неможливість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з тих підстав, що встановлено перетинання земельних ділянок з ділянкою, що належить ОСОБА_1 та співпадання ділянок на 1,7222%.

При цьому суду не надано доказів того, що таке співпадання виникло та має місце внаслідок неправильного визначення меж земельних ділянок ОСОБА_1 , неправильного складення технічної документації з недотриманням меж суміжних ділянок тощо.

Слід відмітити, що державним реєстратором при відмові у внесенні відомостей лише констатовано факт співпадань декількох земельних ділянок, в тому числі і земельної ділянки ОСОБА_1 , проте причини таких співпадань та, як наслідок, підтвердження порушеного права користування, не встановлено.

Крім того, згідно Державного акту на право користування земельною ділянкою від 24.07.1997 року серії НОМЕР_2 , на який посилається позивач як на підставу набуття права користування земельною ділянкою, площа її складає 5680 кв.м., в тому числі ділянка № НОМЕР_6 площею 4679 кв.м, згідно витягу з Поземельної книги площа земельної ділянки з кадастровим номером 3520810100:50:073:0034 по АДРЕСА_1 складає 4679 кв.м., однак у Витягу з Державного земельного кадастру площа зазначеної земельної ділянки становить 0,4465 гектарів, та технічна документація із землеустрою виготовлена на земельну ділянку площею 0,4465 га, загальний відсоток співпадань інших земельних ділянок з земельною ділянкою 3520810100:50:073:0034 складає 51,4067%. Зазначені обставини вказують на те, що межі земельної ділянки, якою користується позивач втрачені та не відновлені у належний спосіб, а тому ствердження, що співпадання земельної ділянки ОСОБА_1 є перешкодою у користуванні землею є передчасним. Щодо співпадань інших земельних ділянок, представником позивача зазначено, що вони не оспорюються та не будуть перешкодою у реєстрації відомостей про межі земельної ділянки.

Окрім того, статтею 141 ЗК України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема згідно п "е" ч.1 такою підставою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Відтак, право користування частиною земельної ділянки, яка могла бути у користуванні позивача, припинилося внаслідок набуття права власності на будівлю ОСОБА_1 та не потребувало прийняття окремого рішення про вилучення земельної ділянки з користування.

За таких обставин, судом не встановлено порушень Бобринецької міської ради при прийнятті рішення від 22 травня 2018 року № 1532, що стали б підставою для визнання його незаконним та скасування, відтак у задоволенні позову належить відмовити.

Зустрічні позовні вимоги Бобринецької міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту припинення права постійного користування Бобринецького комбінату громадського харчування, правонаступником якого являється Бобринецьке об`єднання підприємств громадського харчування, земельною ділянкою площею 5680 кв.м, розташованої в АДРЕСА_1 , наданої для розміщення і експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель і споруд на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою НОМЕР_8 № НОМЕР_7 , виданого 24 липня 1997 року, обґрунтовуються тим, що таке право користування припинилося в силу ст.377 ЦК України та ст.120, п "е" ч.1 ст.141 ЗК України, з тих підстав, що на вказаній земельній ділянці розміщене майно іншої юридичної особи - Бобринецького районного споживчого товариства, тобто комплекс будівель не належить користувачу земельної ділянки, а частина земельної ділянки передана у власність ОСОБА_1 як власнику будівлі, що на ній розташована, що є підставою припинення права постійного користування в силу ст.141 ЗК України.

Відповідачем у зустрічному позові вказується на необхідність встановлення цієї обставини як юридичного факту як єдиного способу відновлення законності та інтересів громади.

Зважаючи на заявлені позовні вимоги та встановлені в судовому засіданні обставини, суд звертає увагу на наступне.

За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов`язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. Тобто від фактів, які можуть бути встановлені у порядку окремого провадження (чи позовного у разі наявного спору), має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав саме фізичних осіб. Такий юридичний факт має бути нерозривно пов`язаний із фізичною особою та здійснювати визначений у законі вплив на її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків.

Суб`єктом таких прав, як відзначає законодавець, має бути лише фізична особа. Попри те, що відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, спеціальною нормою встановлено обмеження за суб`єктним складом. Право звернення до суду з заявою в окремому провадженні, чи при наявності спору в позовному провадженні відповідно до диспозиції ч.2 ст.315 та ст.316 ЦПК України має фізична особа.

Встановлення фактів, пов`язаних з особистими чи майновими правами юридичних осіб цивільним процесуальним кодексом не передбачено.

Крім того, суд відзначає, що заявлена позовна вимога міською радою про встановлення факту, що має юридичне значення не є юридичним фактом в розумінні ст. 315 УПК України, оскільки від його встановлення не залежать виникнення, зміна або припинення інших, відмінних від предмету позову особистих чи майнових прав. Встановлення такого факту не матиме наслідком скасування державної реєстрації права чи правовстановлюючих документів на підтвердження права.

В даному випадку, при наявності спору щодо права користування земельною ділянкою у разі обґрунтованої неможливості прийняття рішення про припинення права користування, міська рада може оспорити таке право в судовому порядку шляхом подання позову про припинення права користування земельною ділянкою, а не встановлення юридичного факту.

За викладених обставин, у задоволенні позовних вимог Бобринецькій міській раді про встановлення юридичного факту слід відмовити.

Щодо заявлених позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 про припинення права користування згідно Державного акту на право користування землею від 24.07.1997 року серії І- НОМЕР_3 по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2 . Бобринець в частині, що стосується прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , на якій розташовані належні ОСОБА_1 об`єкти нерухомості та яка необхідна для її обслуговування суд відзначає наступне.

Як було встановлено судом ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2018 року належить будівля, розташована в АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,0136 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3520810100:50:073:0038 (а.с.56). Право власності зареєстроване шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності (а.с.59), право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.60).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Третя особа вказує, що зверненням позивача до суду з позовом про скасування рішення міської ради, оспорено її право власності на земельну ділянку, що є підставою звернення до суду з вимогами про припинення права користування земельною ділянкою в силу п "е" ч.1 ст.141 ЗК України.

Позивач просить припинити право користування згідно Державного акту на право користування землею від 24.07.1997 року серії І-КР №000152 по АДРЕСА_3 Миколаївській ( АДРЕСА_2 . Бобринець в частині, що стосується прав на земельну ділянку по АДРЕСА_2 , на якій розташовані належні ОСОБА_1 об`єкти нерухомості та яка необхідна для її обслуговування.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Заявляючи позовні вимоги у викладеній редакції, позивач не конкретизує та не наводить доказів, щодо якої саме частини земельної ділянки виник спір та право користування якою частиною має бути припинене, які саме дії позивача порушують її право власності на майно.

Крім того, третьою особою не зазначено, яке належне їй право не визнане, оспорене чи порушене, з огляду на те, що вона є власником майна, право на яке належним чином зареєстроване та підтверджене доказами.

Через недоведеність позовних вимог та їх необґрунтованість суд відмовляє у їх задоволенні.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 142 ЦПК України судові витрати понесені сторонами під час під час розгляду справи покласти на сторін.

Керуючись ст.ст. ст.ст.13, 76, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Бобринецького об`єднання підприємств громадського харчування про визнання незаконним та скасування рішення Бобринецької міської ради № 1532 від 22.05.2018 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель в споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 " відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову Бобринецької міської ради Кіровоградської області про встановлення факту припинення права постійного користування Бобринецького комбінату громадського харчування, правонаступником якого являється Бобринецьке об`єднання підприємств громадського харчування, земельною ділянкою площею 5680 кв.м. відмовити повністю.

У задоволенні позову третьої особи ОСОБА_1 про припинення права постійного користування згідно Державного акту на право користування землею від 24.07.1997 року серії І- НОМЕР_3 по АДРЕСА_3 Миколаївській (колишня Леніна) АДРЕСА_5 м. Бобринець в частині, що стосується прав на земельну ділянку ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Судові витрати, понесені сторонами під час розгляду справи покласти на сторін .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Найменування сторін:

- позивач: Бобринецьке об`єднання підприємств громадського харчування, місце знаходження за адресою Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 39, ідентифікаційний код юридичної особи 01755657;

- відповідач: Бобринецька міська рада Кіровоградської області, місце знаходження за адресою Кіровоградська область, Бобринецький район, м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, ідентифікаційний код юридичної особи 4055239;

- третя особа: ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Повне судове рішення складено 28.02.2020 року.

Суддя Замша О.В.