Постанова

від 19.02.2020 по справі 504/82/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4333/20

Номер справи місцевого суду: 504/82/19

Головуючий у першій інстанції Жовтан П. В.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 листопада 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Кооператив Рів`єра сіті , третьої особи - ТОВ Сіті міськ буд про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ТОВ Кооператив Рів`єра сіті , третьої особи - ТОВ Сіті міськ буд про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення грошових коштів.

У лютому 2019 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 622 269, 20 грн. (сума сплати майнових прав та гарантійного платежу), що підлягають стягнення та знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 ТОВ Кооператив Рів`єра сіті (ЄДРПОУ 39719954, ІПН 397199502283, в ПАТ УкрСиббанк , МФО 351005).

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 листопада 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ Кооператив Рів`єра сіті , третьої особи - ТОВ Сіті міськ буд про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення грошових коштів - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 листопада 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

До суду апеляційної інстанції з`явилися представники ТОВ Кооператив Рів`єра сіті - адвокат Канікаєв Ю.О. та адвокат Ластовецький А.Л.

Інші учасники справи до суду не з`явилися, хоча були повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Окрім того, 04.02.2020 року до канцелярії суду надійшла заява від ОСОБА_1 , у якій вона просить суд розглянути справу без її участі, свої вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Постановляючи ухвалу про відмову у забезпеченні позову, районний суд виходив з того, що в заяві про забезпечення позову представник позивача не навів доказів чому незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також не надав доказів того, що існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду. Окрім того, суду не надано жодних доказів того, що грошові кошти в розмірі 622 269, 20 грн. (сума сплати майнових прав таа гарантійного платежу), дійсно знаходяться саме на поточному рахунку № НОМЕР_1 ТОВ Кооператив Рів`єра сіті (ЄДРПОУ 39719954, ІПН 397199502283, в ПАТ УкрСиббанк , МФО 351005), що взагалі такий рахунок існує.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та обставинам справи, з огляду на наступне.

Так, згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначається у постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від обставин справи у конкретному випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Як вбачається з заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, вона просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 622 269, 20 грн. (сума сплати майнових прав та гарантійного платежу), що підлягають стягнення та знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 ТОВ Кооператив Рів`єра сіті (ЄДРПОУ 39719954, ІПН 397199502283, в ПАТ УкрСиббанк , МФО 351005).

При цьому, в обґрунтування своєї заяви, позивач посилалась на те, що з боку ТОВ Кооператив Рів`єра сіті суттєво порушено строки будівництва та введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва за договором купівлі-продажу майнових прав №8.31-4-13102017. Також 10.09.2018р. вона особисто під підпис вручила до ТОВ Кооператив Рів`єра сіті повідомлення про намір розірвати Договір та прохала повернути сплачений нею платіж у розмірі 622 269,20 грн., але відповіді по сьогоднішній день так і не отримала, що на її думку свідчить про відмову у поверненні сплачених коштів.

Апеляційний суд погоджується із висновком районного суду, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову вважається заява, яка підтверджена даними про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини, зокрема, може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Однак матеріали справи таких відомостей не містять.

У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає про те, що перед зверненням до суду вона намагалася вирішити питання у досудовому порядку, звернувшись до відповідача декілька разів в усній, а надалі двічі в письмовій формі із проханням повернути внесені нею кошти на його поточний рахунок, однак жодної відповіді вона так і не отримала, що на її думку свідчить про небажання відповідача повертати їй кошти та про реальну загрозу можливого невиконання рішення суду.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, у своїх запереченнях на заяву про забезпечення позову, ТОВ Кооператив Рів`єра сіті не заперечувало проти отримання Листа від 10.09.2018 року від ОСОБА_1 про намір розірвати Договір повернення сплачених нею коштів у розмірі 622 269,20 грн., та зазначало, що 26.12.2018 року на адресу ОСОБА_1 , ним було надіслано повідомлення за вих. №305 про розірвання договору купівлі - продажу майнових прав №8.31-4-13102017, яке вона отримала 29.12.2018 року (а.с. 80,81) тобто до подачі позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Окрім того, 30.01.2019 року на адресу ОСОБА_1 також було надіслано Лист №14, в якому зазначалось, що у зв`язку із розірванням договору, Покупцю ( ОСОБА_1 ) необхідно надати реквізити номеру Банку, на якій необхідно зробити повернення коштів. Зазначений лист ОСОБА_1 отримала 02.02.2019 року (а.с. 82,83), тобто до подачі позовної заяви та заяви про забезпечення позову. При цьому, вказані доводи ОСОБА_1 не спростовує, а навпаки у доводах апеляційної скарги робить посилання на вказаний Лист від 30.01.2019 року.

Однак, в своїй заяві про забезпечення позову, заявниця посилається на те, що ТОВ Кооператив Рів`єра сіті не бажає спілкуватися із нею щодо заявлених позовних вимог, що не виключає подальше ухилення від виконання рішення суду, натомість Листи відповідача № 305 від 26.12.2018 року та №14 від 30.01.2019 року спростовують вказані твердження заявниці.

Окрім того, апеляційний суд враховує, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що у запереченнях на заяву про забезпечення позову, відповідач зазначав, що 02.07.2018 року ТОВ Кооператив Рів`єра сіті по Акту приймання-передачі прийняло будинок в управління та обслуговування. Будинок АДРЕСА_1 отримує електроенергію, водопостачання та водовідведення через ТОВ КООПЕРАТИВ РІВ`ЄРА СІТІ , на підставі Договору, укладеного між ТОВ КООПЕРАТИВ РІВ`ЄРА СІТІ та ТОВ "УК "Рів`єра Сіті". ТОВ "УК "Рів`єра сіті" та мешканці будинку не мають індивідуальних договорів з постачальником електроенергії та води.

В разі задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладенні арешту на грошові кошти у розмірі 622269,20 гривень, що знаходяться на поточному рахунку № НОМЕР_1 відповідача в ПАТ "УкрСиббанк", може виникнути реальна загроза того, що ТОВ КООПЕРАТИВ РІВ`ЄРА СІТІ не зможе вчасно оплатити виставлені постачальниками рахунки та весь будинок, сім`ї, які там мешкають (багато з яких з маленькими дітьми), будівельний майданчик по II черзі будівництва залишаться без електроенергії, тепла, водопостачання та водовідведення. Такими діями будуть порушені права мешканців зданого будинку (а це 184 квартири) та права інших покупців, які чекають на завершення будівництва.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції по суті постановлена правильна ухвала про відмову у забезпеченні позову, оскільки будь-яких доказів про наміри відповідача, спрямовані на відчуження майна, що у майбутньому може утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову, позивачем не представлено, а тому ухвалу слід залишити без змін.

Крім того, ухвала суду від 13.11.2019 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 08.02.2019 року не перешкоджає позивачу ініціювати перед судом вжиття заходів забезпечення позову шляхом подачі обґрунтованої заяви з дотриманням вимог, передбачених ст.ст.12, 149, 151 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення суду ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 листопада 2019 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Кооператив Рів`єра сіті , третьої особи - ТОВ Сіті міськ буд про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення грошових коштів - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 28.02.2020 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда