Рішення

від 30.08.2019 по справі 757/32440/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32440/16-ц

Категорія 38

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Підпалого В.В.,

при секретарях - Кравченко А.В., Топал А.І., Дідик М.В., Маленівській К.М., Дахно С.С.,

за участю представника позивача, - ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чорноморської районної ради Автономної Республіки Крим про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулася до суду з позовом Чорноморської районної ради Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якого увійшли квартира та грошові кошти, розміщені на рахунках ПАТ "Діамантбанк". Позивач є спадкоємцем другої черги. Як зазначила позивач, оскільки, брат позивача проживав в селищі Чорноморське на території АРК, позивач звернулася до нотаріальної контори в селищі Чорноморське. Проте діяльність нотаріусів була припинена на підставі Міністерства юстиції України від 07.07.2014 року № 1087/3. В подальшому позивач звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Канавця С.В., який посвідчив заяву позивача про прийняття спадщини 02.07.2014 року. На підставі даної заяви, нотаріусом Чорноморського районного нотаріального округу Степановою Н.О. було заведено спадкову справу. 29.09.2015 року ОСОБА_2 отримала Свідоцтво про право на спадкування за законом 82 АА 0337089, зареєстроване в реєстрі за № 3-1839, в якому зазначалося, що спадкоємицею майна ОСОБА_3 з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося є сестра ОСОБА_2 . Крім того нотаріусом було видане свідоцтво про право на спадкування за законом 82 АА 0337087, в якому зазначено, що спадком, на яке видане зазначене свідоцтво є квартира, яка належала на праві власності брату позивача.

Як зазначила позивач, її братом був укладений договір строкового банківського вкладу № 13-1219-001197 з ПАТ "Діамантбанк", предметом якого був банківський (депозитний) вклад в сумі 5000 доларів США. Зважаючи на те, що відділення ПАТ "Діамантбанк" в м. Сімферополь не існує, з зазначеним Свідоцтвом про право на спадкування за законом 82 АА 0337089, позивач звернулася до головного офісу ПАТ "Діамантбанк", який знаходиться в м. Києві з приводу реалізації своїх прав на майно спадкодавця.

19.11.2015 року позивачу надійшла відповідь за вих. № 16081/25.1-01 за підписом голови правління банку, відповідно до якої їй було роз`яснено, що надане нею свідоцтво про право на спадкування не може бути прийняте банком як належний документ, який підтверджує успадкування нею майно спадкодавця, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом видане нотаріусом, що здійснює свою діяльність на території Криму, є недійсним та не створює правових наслідків відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" від 15.04.2014 року.

За таких обставин, позивач звернулася до суду із позовними вимогами про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 01.09.2016 року у справі відкрито провадження у справі /а. с. 26/.

Представник позивача Бартосевич Б.В. В засіданні позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності сторони, позов підтримав і просив задовольнити.

Представник відповідача - Чорноморської районної ради - не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Позивач звернулася до суду та просить встановити додатковий строк на прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її рідного брата ОСОБА_3 , до складу якої увійшли квартира та грошові кошти, розміщені на рахунках ПАТ "Діамантбанк". Позивач є спадкоємцем другої черги.

Як зазначив позивач, оскільки, брат позивача проживав в селищі Чорноморське на території АРК, вона звернулася до нотаріальної контори в селищі Черноморське. Проте діяльність нотаріусів була припинена на підставі Міністерства юстиції України від 07.07.2014 року № 1087/3. В подальшому позивач звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Канавця С.В., який посвідчив заяву позивача про прийняття спадщини 02.07.2014 року. На підставі даної заяви, нотаріусом Чорноморського районного нотаріального округу Степановою Н.О. було заведено спадкову справу. 29.09.2015 року ОСОБА_2 отримала Свідоцтво про право на спадкування за законом 82 АА 0337089, зареєстроване в реєстрі за № 3-1839, в якому зазначалося, що спадкоємицею майна ОСОБА_3 . З чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося є сестра ОСОБА_2 . Крім того нотаріусом було видане свідоцтво про право на спадкування за законом 82 АА 0337087, в якому зазначено, що спадком, на яке видане зазначене свідоцтво є квартира, яка належала на праві власності брату позивача.

Разом з тим, ОСОБА_3 , братом позивача, за життя був укладений договір строкового банківського вкладу № 13-1219-001197 з ПАТ "Діамантбанк", предметом якого був банківський (депозитний) вклад в сумі 5000 доларів США. Зважаючи на те, що відділення ПАТ "Діамантбанк" в м. Сімферополт не існує, з зазначеним Свідоцтвом про право на спадкування за законом 82 АА 0337089, позивач звернулася до головного офісу ПАТ "Діамантбанк", який знаходиться в м. Києві з приводу реалізації своїх прав на майно спадкодавця.

19.11.2015 року позивачу надійшла відповідь за вих. № 16081/25.1-01 за підписом голови правління банку, відповідно до якої їй було розяснено, що надане нею свідоцтво про право на спадкування не може бути прийняте банком як належний документ, який підтверджує успадкування нею майно спадкодавця, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом видане нотаріусом, що здійснює свою діяльність на території Криму, є недійсним та не створює правових наслідків відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території" від 15.04.2014 року.

15.06.2016 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малахової Г.І відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропущеним строком для прийняття спадщини, який сплив 22.07.2014 року.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску встановленого законом строку на звернення із заявою про прийняття спадщини, стороною позивача вказано, що зі свого боку вона зробила все можливе, проте, у зв`язку із ситуацією, яка склалася в країні, не змогла реалізувати своє право на спадщину, тому вважає себе спадкоємцем, який пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини та строк, що пропущений нею з поважних причин.

Так, ст. 1268 Цивільного кодексу України передбачено право спадкоємця за законом чи заповітом прийняти спадщину або відмовитись від її прийняття. Відповідно до ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, яка відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою і для прийняття якої встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1269 ЦПК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст.1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 11-1 Закону, у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є тимчасово окупована територія, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів. Спадкова справа підлягає реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Дана позиція підтверджується листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування.

Так, належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Листом першого заступника керівника апарату Верховної Ради України Бондара П . Від 10.06.2019 року за № 08/28-178, було надано відповідь суду, згідно якої було повідомлено, що згідно даних офіційного обліку адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів України станом на 01.01.1960 року у Кримській області обліковувався Чорноморський район з районним центром у селищі міського типу Чорноморське у складі Чорноморської селищної ради та Кіровської, Красносільської, Міжводневої, Ново-Іванівської, Новосільської та Оленівської сільрад.

Крім того, зазначено, що відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року, Автономна Республіка Крим та м. Севастополь є тимчасово окупованими територіями.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 2 ЦПК України, передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За таких обставин, суд вважає за належне відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не зазначено яким чином відповідач порушив її права та не надано належних доказів їх порушення. Крім того, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини. Питання долучення у справу інших відповідачів та розширення позовних вимог позивачем не ставилось.

На підставі встановлених судом обставин, що ст.ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 129, 129-1 Конституції України, Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України, ст.ст. 1220, 1261, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Чорноморської районної ради Автономної Республіки Крим про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Московським МВХМУУМВС України в Харківській області, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Чорноморська районна рада Автономної Республіки Крим (код ЄДРПОУ 25130005), адреса: 96400, Автономна Республіка Крим, смт. Чорноморське, вул. Кірова, 16.

Суддя В.В. Підпалий