Ухвала

від 13.02.2020 по справі 758/9852/15-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9852/15-ц

Категорія 26

У Х В А Л А

про визнання відводу необґрунтованим

13 лютого 2020 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Гальчинської А.О.,

за участю: представника позивача - адвоката Таболіна О.С.,

представника відповідача - адвоката Лабатюка Я.М.,

представника третьої особи-1 - Гузієнка Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві заяву представника відповідача про відвід головуючому у справі та матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 , треті особи: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , Товариство з обмеженої відповідальності Лунгомаре , Товариство з обмеженої відповідальності Монте Наполеоне , Товариство з обмеженої відповідальності Торнабуоні , Товариство з обмеженої відповідальності Кавицький , Товариство з обмеженої відповідальності Хелен Марлен , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженої відповідальності Амелія Крафт , Товариство з обмеженої відповідальності Лечче , Товариство з обмеженої відповідальності Форентино про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

В серпні 2015 р. позивач ПАТ Дельта Банк звернувся до районного суду з позовом, в якому просить: стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором 380 від 27.07.2005 року в розмірі 21 652 475,83 грн., що складається : сума заборгованості за кредитом - 17 626 587,7 грн., сума заборгованості за відсотками - 2 569 618,45 грн., пеня - 1 387 573,24 грн., 3% інфляційні - 68 696, 45 грн.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 11.09.2015 року провадження у праві відкрито (суддя Богінкевич С.М.).

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 р. (суддя Богінкевич С.М.) провадження у справі було призупинено до розгляду Апеляційним судом міста Києва апеляційної скарги на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27.03.2017 року по справі за позовом №757/61632/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Дельта банк , Товариства з обмеженою відповідальністю Кавицький про визнання недійсним кредитних договорів, а також Іпотечних договорів, які були укладені в їх забезпечення

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ від 05.12.2017 р. матеріали вказаної справи передані на розгляд судді Ларіоновій Н.М.

Відповідно п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.) застосуванню при розгляді даної справи підлягають норми чинного з 15.12.2017 р. ЦПК України (2017 р.). В зв`язку з чим розгляд справи проводиться в порядку загального позовного провадження.

02.07.2018 р. через канцелярію суду надійшла заява ОСОБА_2 про вступ у справу як третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет позову, оскільки є поручителем позивача за договором поруки. Вказана заява не підлягала розгляду під час зупинення провадження.

11.02.2019 р. представником позивача подано клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.02.2019 р. поновлено провадження у вказаній цивільній справі.

Під час підготовчого засідання 11.04.2019 р. до участі в справі як третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет позову була залучена ОСОБА_2 (із занесенням до протоколу судового засідання).

Під час підготовчого засідання 22.07.2019 р. за клопотанням представника відповідача до участі в справі як треті особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет позову залучені Товариство з обмеженої відповідальності Лунгомаре , Товариство з обмеженої відповідальності Монте Наполеоне , Товариство з обмеженої відповідальності Торнабуоні , Товариство з обмеженої відповідальності Кавицький , Товариство з обмеженої відповідальності Хелен Марлен , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариство з обмеженої відповідальності Амелія Крафт , Товариство з обмеженої відповідальності Лечче , Товариство з обмеженої відповідальності Форентино (із занесенням до протоколу судового засідання).

В судовому засіданні представником відповідача заявлено відвід головуючому у справі - судді Ларіоновій Н.М. з наданням письмової заяви про відвід судді від розгляду даної справи, посилаючись на те, що суддею Ларіоновою Н.М. було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження, а також продовжено судове засідання, попри наявності клопотання про відкладення судового засідання. Крім того, неодноразово головуючим суддею відмовлено в задоволенні ряду клопотань сторони відповідача.

Представник позивача та представник третьої особи 2 в судовому засіданні заперечували у задоволенні відводу головуючому судді через його безпідставність, при цьому, представник третьої особи 2 наголосив на зловживанні стороною відповідача процесуальними правами.

Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Статтею 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу судді, зокрема, і якщо суддя прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи (п.3 ч.1); якщо є обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді (п.5 ч.1).

Відповідно до ст.39 ч.3 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як вбачається з поданої заяви, відповідач пов`язує заявлений відвід з процесуальними діями головуючого, які виразились у постановленні відмов у клопотання сторони відповідача, зокрема, клопотанні про зупинення провадження по справі, яка була постановлена в цьому судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ст.36 ч.4 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Обставини, на які вказує сторона відповідача, є його суб`єктивною особистою думкою, і ці обставини не відносяться до підстав для відводу судді, що передбачені ст.36 ЦПК України.

При цьому, в судовому засіданні представником відповідача була долучена письмова заява про відвід з зазначенням ходу судового засідання 13.02.2020 р., що свідчить про завчасне підготовлення сторони відповідача до заявленого відводу та особисте суб`єктивне обґрунтування обставин, які не могли відбутися у дійсності.

А відтак, зміст заяви представника відповідача про відвід головуючого судді не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, а лише зводиться до незгоди заявника з прийнятим процесуальним рішенням.

У зв`язку з наведеним, необхідно зазначити, що згідно із вимогами частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ч.ч.1, 2, п.10 ч.3 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Ч. 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, положеннями ч.1 та ч. 2 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому, суд зазначає, що ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч.3 ст.35 Європейської Конвенції з прав людини, де вказано, що суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі "Миролюбов та інші проти Латвії" (Рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до суду, порушує встановлений порядок роботи суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі "Філіс проти Греції" (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов`язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.

Підсумовуючи все вищезазначене, враховуючи, викладені підстави відводу, завчасне підготування заяви з ходом судового засідання, суд дійшов висновку, що заявлений відвід, заявлений завідомо безпідставно, що спрямовано на безпідставне затягування розгляду справи.

Відповідно до ст.40 ч.3 ЦПК України (в редакції Закону № 460-IX від 15.01.2020, яка діє з 08.02.2020 р., тобто на час розгляду заявленого відводу) в разі, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

А відтак, вищевказана заява представника відповідача про відвід як така, що заявлена в судовому засіданні (а не завчасно у встановлений законом строк) не підлягає передачі для розгляду іншим суддею, в зв`язку з чим необхідно продовжити судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 40, 258-260, 261, 353 ЦПК України, п.9 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України (2017 р.) -

У Х В А Л И В :

Визнати необґрунтованим відвід головуючому по справі - судді Ларіоновій Н.М., заявлений представником відповідача - адвокатом Лабатюком Я.М. при розгляді цивільної справи № 758/9852/15-ц.

Продовжити судовий розгляд справи № 758/9852/15-ц.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.М. Ларіонова