Рішення

від 28.01.2020 по справі 160/11749/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року Справа № 160/11749/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ СТОЛІТТЯ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ :

22.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ СТОЛІТТЯ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" від 23.10.2019 року № 962-п.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що, незважаючи на невідповідність запиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.09.2018 року №59185/10/04-36-12-26 нормативним вимогам, ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" надані пояснення та документальні підтвердження щодо даних податкових декларацій з орендної плати за землю за 2017-2018 роки, а саме: надані пояснення та документи, що підтверджують нормативну грошову оцінку земельної ділянки - витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, тому підстави для призначення перевірки були відсутні і відповідний наказ про її призначення підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.11.2019 року відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

23.12.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому Головне управління ДФС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнало та просило суд відмовити у їх задоволенні, з огляду на те, що у отриманій відповіді позивача на запит контролюючого органу не спростовано інформацію та не підтверджено хибність доводів відповідача про іншу нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що в свою чергу вимагало проведення позапланової перевірки платника податків.

28.12.2019 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, загальний зміст якої відповідає тому, що було зазначено у позовній заяві, а також надані докази на підтвердження розміру судових витрат.

Відповідач своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" використовує земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Стартова буд. 22, площею 1,6830 га (кадастровий номер 1210100000:03:003:0007).

Товариством в податкових деклараціях з орендної плати за землю державної та комунальної власності на 2017 - 2018 роки нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,6830 га зазначена у розмірі 39 850 907,75 грн.

В той же час, згідно з Витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, сформованого відділом у м. Дніпро головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на замовлення Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,6830 га станом на 01.01.2017 складає 49 813 634,70 грн.

Працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено Позивачу запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження (лист від 21.09.2018 №59185/04-36-12-26).

Листом від 06.11.2018 року №18 ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" надало відповідь на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області, який отримано контролюючим органом 12.11.2018 року, що підтверджується штемпелем ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про отримання вхідної кореспонденції, якою поінформувало контролюючий орган про те, що товариство не знижувало податкові зобов`язання, які зазначені в податкових деклараціях орендної плати за землю на 2017-2018 роки, надало пояснення по суті питання та додало підтверджуючі документи.

11.02.2019 року за податковою адресою підприємства головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Пєшков Г.Р. вручив директору ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" копію наказу від 08.02.2019 №773-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ".

Також, 11.02.2019 року за податковою адресою підприємства головний державний ревізор-інспектор вручив директору TOB "ХХІ СТОЛІТТЯ" направлення на перевірку від 08.02.2019 року №880.

Ознайомившись з копією наказу від 08.02.2019 року №773-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "XXI СТОЛІТТЯ" та направленням на перевірку від 08.02.2019 року №880, директор TOB "XXI СТОЛІТТЯ" відмовила посадовій особі на підставі п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України у допуску до позапланової виїзної перевірки у зв`язку з відсутністю підстав до її проведення, а саме: згідно з п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо платник податку не надасть відповіді на запит, проте TOB "XXI СТОЛІТТЯ" надано відповідь на запит 12.11.2018 року, про що є відбитка штемпеля ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за вих.№18 від 06.11.2018 року, про що зроблено запис на наказі та направленні.

11.02.2019 року головний державний ревізор-інспектор відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Пєшков Г.Р. склав акт №5750/04-36-14-04/32193166 "Про відмову у допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "XXI СТОЛІТТЯ".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2019 року у справі №160/1426/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ СТОЛІТТЯ" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, яке набрало законної сили 01.07.2019 року визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.02.2019 №773-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "XXI СТОЛІТТЯ".

Згодом, 23.10.2019 року, після скасування наказу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 08.02.2019 №773-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB "XXI СТОЛІТТЯ", який був прийнятий на підставі вищезазначених запиту про надання пояснень та їх документальне підтвердження (лист від 21.09.2018 №59185/04-36-12-26) та відповідно відповіді на запит (лист від 06.11.2018 року №18), ГУ ДПС у Дніпропетровській області був прийнятий наказ № 962-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "XXI СТОЛІТТЯ", на підставі тих самих запиту та відповіді на запит, у зв`язку з документальним не підтвердженням виявлених недостовірних даних у податковій звітності.

22.11.2019 року представником позивача отримано засобами поштового зв`язку зазначений наказ "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "XXI СТОЛІТТЯ" від 23.10.2019 року №962-п, що і стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано Податковим кодексом України та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з підпунктом 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів проводити документальні перевірки в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених Кодексом.

Згідно з абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено, зокрема пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 названої норми документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Крім того, положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначають такою підставою недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надають пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом п`ятнадцяти календарних днів на письмовий запит податкового органу.

Водночас у разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних щодо відповідної декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки платника податків є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Так, відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Суд зазначає, що вимоги, які висуваються до змісту запиту є нормативно визначеними і поширювальному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для надіслання запиту контролюючого органу стали результати аналізу показників, що містяться у податковій декларації з орендної плати за землю державної та комунальної власності на 2017 та 2018 роки.

При цьому правовою підставою для направлення зазначеного запиту, відповідач вказав положення підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Зокрема, у постанові Касаційного адміністративного суду ВС від 31.05.2019 р. у справі № 813/1041/18 зазначено, що пп. 78.1.1 та 78.1.4 ПКУ передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок.

Тобто, у разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, перевірка може бути призначена на підставі п.п. 78.1.1 ПКУ. А у випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних декларації, та невжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі п.п. 78.1.4 ПКУ.

Крім того, суд вказав податківцям на необхідність чітко окреслювати в запиті обставини та наводити конкретні факти, які свідчать про наявність виявлених правопорушень. При цьому зі змісту наказу має бути можливим ідентифікувати передбачену законодавством фактичну, а не лише юридичну підставу для призначення відповідної перевірки, тобто конкретні обставини податкового правопорушення.

Суд також зазначив, що, призначаючи перевірку податковий орган зобов`язаний наводити конкретний підпункт статті 78 ПКУ, а не підміняти один підпункт іншим.

Аналогічні висновки викладені також у постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 11.06.2019 р. у справі № 826/5811/17 та від 31.05.2019 по справі №813/1041/18.

Судом встановлено, що в оскаржуваному наказі вказується як підстава для його видання наступне: "На підставі п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п. 78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, у зв`язку з документальним не підтвердженням виявлених недостовірних даних у податковій звітності за 2017-2018 роки TOB "XXI СТОЛІТІЯ" (код ЄДРПОУ 32193166) на запит від 21.09.2018 року №59185/10/04-36-12-26 щодо повноти нарахування плати за землю за земельну ділянку що перебуває в користуванні TOB "XXI СТОЛІТТЯ" (код ЄДРПОУ 32193166)".

За викладених обставин та висновків Верховного Суду, відповідачем не доведено суду наявність обставин, які слугували підставою прийняття наказу.

Системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами, встановленими судом в процесі розгляду даної справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, дозволяє суду прийти до висновку про обґрунтування позивачем належними доказами в розумінні ст. 73 КАС України протиправності дій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо винесення наказу від 23.10.2019 року № 962-п "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" та, як наслідок, визнання протиправним та скасування такого наказу.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року по адміністративній справі №160/1426/19, яке набрало законної сили 01.07.2019 року встановлено, що листом від 06.11.2018 р. №18 ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" було направлено на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області відповідь на запит, який отримано контролюючим органом вчасно, а саме: 12.11.2018 року, що підтверджується відбитком штемпеля Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про отримання вхідної кореспонденції, з поясненнями з усіх питань, що запитувалися контролюючим органом та доказами на їх підтвердження.

Також, зазначеним рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року по адміністративній справі №160/1426/19 встановлено, що на підтвердження суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка складає 39 850 907,76 грн, ТОВ "XXI СТОЛІТТЯ" на виконання вимог п.286.2 ст. 286 ПК України, у зв`язку з затвердженням нової нормативної грошової оцінки землі для визначення розміру орендної плати за землю на 2017 рік, надано до канцелярії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі у м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровської області копію Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2017 №133/310117/03-07, 16.02.2017 р. разом із супровідним листом від 16.02.2017 року №48, в день подання податкової декларації з орендної плати за землю державної та комунальної власності на 2017 рік (реєстраційний номер 9021706106 від 16.02.2017), про що свідчить відповідна відмітка штемпеля.

Представником ГУ ДФС у Дніпропетровській області у відзиві на адміністративний позов зазначено, що підставою для прийняття оспорюваного наказу стало те, що у відповіді на запит, наданій Позивачем, не спростовано інформацію та не підтверджено хибність доводів Відповідача, оскільки Позивачем надано відповідь контролюючому органу з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2017 №133/310117/03-07 з зазначеною нормативною грошовою оцінкою у розмірі 39 850 907,76 грн, але вказаний факт ніяким чином не спростовує інформацію наявну у податкового органу, а саме: витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 23.07.2018 №3/170718/03-07 з нормативною грошовою оцінкою 49 813 634,70 грн, отже виникає безпосереднє право на проведення документальної позапланової перевірки.

Безперечно, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Але з урахуванням конкретних фактичних обставин справи, суд критично відноситься до мотивів та правової обґрунтованості наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" від 23.10.2019 року № 962-п, з огляду на наступне.

На запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 21.09.2018 №59185/04-36-12-26 щодо даних, вказаних у податкових деклараціях з орендної плати за землю за 2017-2018 роки та нормативної грошової оцінки землі ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" листом від 06.11.2018 року №18 надало відповідь на запит, якою надані пояснення по суті питання та надано підтверджуючий документ, який підтверджує нормативну грошову оцінку землі, яка в свою чергу зазначалася в податковій декларації, а саме: витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.02.2017 року №133/310117/03-07 з зазначеною нормативною грошовою оцінкою у розмірі 39 850 907,76 грн, наданий Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та зареєстрований Центром надання адміністративних послуг Дніпровської міської ради від 03.02.2017 р. за №301003-04815-215-03-2017.

Тобто, ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" надало до контролюючого органу письмові пояснення щодо показника нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 39850907,76 грн, який використовувався при заповненні декларацій з орендної плати за землю за 2017-2018 роки та надано документальне підтвердження зазначеного показника згідно з інформацією Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Відтак, ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" правомірно використало інформацію, отриману від органу Держгеокадастру.

Як зазначає сам Відповідач у своєму відзиві на позов, податковий орган не наділений повноваженнями не визнавати (піддавати сумніву) інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надходить від органів Держгеокадастру.

Крім цього, один з основних принципів податкового законодавства України, визначений пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зазначений принцип кореспондується з приписами п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, де зазначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Так, Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. (справа "Щокін проти України") забезпечує гарантування одного з найважливіших принципів податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку.

Зокрема, п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини, від 14.10.2010 р. (Справа "Щокін проти України") роз`яснено: "у разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків, національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань…".

За викладених фактичних обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваний наказ про проведення перевірки Товариства, який прийнятий на підставі п.п. 191.1.1 п. 191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п. 78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України є безпідставним, протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам до рішень суб`єкта владних повноважень, установленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України і відповідно підлягає скасуванню.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, відповідно до статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частинами 6, 7 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.11.2019 р. № 173.

На підтвердження понесених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду копію договору від 12.02.2019 №1 про надання правової допомоги адвоката Міськевич А.В. , ордер від 23.12.2019 серії ДП №2629/027, копію рахунку від 23.12.2019 року №1 на оплату послуг адвоката в адміністративній справі №160/11749/19 у розмірі 4500,00 грн, копію акту наданих послуг від 27.12.2019 №1 в адміністративній справі №160/11749/19, копію платіжного доручення від 23.12.2019 №220 з призначенням платежу: "за адвокатські послуги з надання правової допомоги по адміністративній справі № 160/11749/19 за договором №1 від 12.02.2019" на суму 4500,00 грн.

Клопотання від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судові витрати позивача в сумі 6421,00 грн (4500 + 1921) підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до вимог ст. 258 КАС України, справа повинна була бути розглянута до 24.01.2020 року.

При цьому, суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юхно І.В. перебувала у щорічній відпустці з 27.12.2019 по 27.01.2020 року.

Згідно ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, справу було розглянуто 28.01.2020 року.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ СТОЛІТТЯ" (місцезнаходження: 49041, м. Дніпро, вул. Стартова, буд. 22, код ЄДРПОУ 32193166) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ХХІ СТОЛІТТЯ" від 23.10.2019 року № 962-п.

Стягнути із Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХІ СТОЛІТТЯ" судові витрати з оплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6421,00 гривень (шість тисяч чотириста двадцять одна гривня, 00 коп).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно