Рішення

від 18.02.2020 по справі 520/10080/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2020 р. Справа № 520/10080/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Куриленко Н.В.,

за участі представників:

позивача - Малахової Ю.А., відповідача - Зекової С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОСАТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОСАТ ПЛЮС", з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 00000451405, № 00000461405 від 28.05.2019 року, які прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області рішення податкові повідомлення - рішення № 00000451405, № 00000461405 від 28.05.2019 року є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року відкрито провадження по справі. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 19.12.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання від 19.12.2019 року, замінено неналежного відповідача - ГУ ДФС у Харківській області на належного - ГУ ДПС у Харківській області.

До канцелярії суду представником відповідача надано відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що у підприємства відсутнє право на формування податкового кредиту по операціям з контрагентами ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 за грудень 2015 року, ДП СДІ-Україна за вересень, жовтень 2016 року, ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ за лютий 2017 року, оскільки в ході проведеної перевірки встановлено порушення з боку позивача вимог ст. ст. 198, 201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за перевіряємий період. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, а порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав доводи та вимоги позовну, просив суд їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги позову підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОСАТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 24337508, адреса: вул. Конторська, буд. 9В, м. Харків, 61052), 18.06.1996 року зареєстрований в якості юридичної особи Департаментом реєстрації Харківської міської ради № 14801200000008809.

Позивача взято на податковий облік в контролюючому органі 17.01.2013 року. Наразі підприємство перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області Центральне управління Холодногірська ДПІ (Новобаварський район).

З 14.02.2013 року позивач є платником ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 24337508), з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ОПТЕХІМ-2015 (код за ЄДРПОУ 39828782) за грудень 2015 року, ДП СДІ-УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 40633488) за вересень, жовтень 2016 року, ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870) за лютий 2017 року, ТОВ, СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ (код за ЄДРПОУ 40527671) за травень 2017 року та встановлення подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

За результатами проведеної перевірки складено акт №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року, встановлено порушення:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету з ПДВ у розмірі 65 394,00 грн., у тому числі: по декларації за грудень 2015 року - 1 936,00 грн.; по декларації за вересень 2016 року - 5 173,00 грн.; по декларації за жовтень 2016 року - 16 461,00 грн., по декларації за лютий 2017 року - 41 824,00 грн.;

- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України надано не всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

На підставі акту перевірки №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року, ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

1) податкове повідомлення - рішення № 00000451405 від 28.05.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 98 091,00 грн., з яких: 65 394,00 грн. - сума основного платежу, 32 697,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

2) податкове повідомлення - рішення № 00000461405 від 28.05.2019 року, яким застосовано штрафні санкції (штрафи) в сумі 510,00 грн.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку, які рішенням ДФС України від 23.08.2019 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно пп. 4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З дослідженого акту перевірки №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року вбачається, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень № 00000451405, № 00000461405 від 28.05.2019 року слугував висновок відповідача про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами: 1) ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 за грудень 2015 року, 2) ДП СДІ-Україна за вересень, жовтень 2016 року та 3) ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ за лютий 2017 року, в результаті чого з боку платника податків відбулося заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету з ПДВ у розмірі 65 394,00 грн. На думку податкового органу, фактично підприємством ТОВ "ГЕОСАТ ПЛЮС" здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання товарів.

Крім того, в акті перевірки також міститься інформація, що Головним управлінням ДПС у Харківській області в ході проведеної перевірки складено акт №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року, в якому зазначено, що до початку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки - 29.03.2019 року, підприємство не забезпечило надання усіх необхідних документів, що свідчать про взаємовідносини, зокрема, з ДП СДІ-УКРАЇНА , ТОВ ОПТЕХІМ-2015 , з ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ . Копія акту є в матеріалах справи.

1. З приводу господарських взаємовідносин ТОВ "ГЕОСАТ ПЛЮС" з контрагентом ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код ЄДРПОУ 39918870) за лютий 2017 року, суд зазначає наступне.

01.02.2017 року між ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС (Покупець) та ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (Продавець) укладений договір № ПК10102, відповідно до п. 1.1. якого - Продавець зобов`язується зробити поставку, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, надалі - Товар, згідно замовлення Покупця у відповідності до рахунків або за фактом прийняття товару за видатковими накладними.

На виконання умов договору, ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ в адресу ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС виписало податкові накладні: № 209008 від 09.02.2017 року на загальну суму 91 535,58 грн. у т.ч. ПДВ - 15 255, 93 грн.; № 203005 від 03.02.2017 року на загальну суму 72 924, 24 грн. у т.ч. ПДВ - 12 154, 04 грн.; № 206011 від 06.02.2017 року на загальну суму 86 486, 69 грн. у т.ч. ПДВ - 14 414, 45 грн.

Також, ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ в адресу ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС виписані рахунки - фактури № 209/9 від 09.02.2017 року, № 203/3 від 03.02.2017 року, № 206/6 від 06.02.2017 року, в яких чітко вказаний асортимент, кількість та ціна товару.

В підтвердження факту отримання товару між ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС та ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ складені та підписані видаткові накладні № 209008/9 від 09.02.2017 року, № 203005/3 від 03.02.2017 року, № 206011/6 від 06.02.2017 року.

Згідно до п. 4.1 договору № ПК10102 від 01.02.2017 року визначено, що поставка товару узгоджується з Продавцем, з урахуванням конкретних позицій рахунку або накладної та здійснюється Продавцем за власний рахунок.

Пунктом 4.2 договору також визначені умови поставки: кур`єрська пошта, авто перевізник, поштова посилка.

Товар, який був поставлений на користь ТОВ Геосат Плюс був отриманий інженером з постачання та збуту ТОВ Геосат Плюс ОСОБА_1 на підставі відповідних довіреностей.

Факт переміщення товару від Продавця до Покупця підтверджується складеними товарно - транспортними накладними № 209008/9 від 09.02.2017 року, № 203005/3 від 03.02.2017 року, № 206011/6 від 06.02.2017 року.

Згідно до ТТН пунктом розвантаження товару є АДРЕСА_1 (згідно договору оренди № 5052 від 10.04.2013 року ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 205,1 м. по вулиці Червоножовтнева, 9, літ В-2 (нова назва - вулиця Конторська, 9В).

Складське оприбуткування придбаного товару підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за лютий 2017 року.

Оплата за придбаний товар підтверджена платіжними дорученнями № 103 від 06.04.2017 року, № 93 від 04.04.2017 року, № 95 від 05.04.2017 року.

Судом встановлено, що в подальшому придбаний ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС у ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ товар був реалізований на користь наступних підприємств-контрагентів: КП НВК Іскра , ТОВ МАРШАЛ АТ , ТОВ Укрпостач , ДНАП Об`єднання Комунар , ТОВ Спецоборонокомплект , ДП Запорізький державний авіаційний ремонтний завод МіГремонт , ДП Харківське агрегатне Конструкторське бюро , ДП Жулянський машинобудівний завод Візар , ДП Луцький ремонтний завод Мотор , ПАТ Вовчанський агрегатний завод , ДП Івченко-Прогрес , ПП ЛЕГЕНДА ПЛЮС , ДП Завод ім. Малишева , ДП НОВАТОР , ДП ЦКБ Протон , ПАТ Дніпропетровський агрегатний завод .

2. З приводу господарських взаємовідносин ТОВ "ГЕОСАТ ПЛЮС" з контрагентом ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 (код ЄДРПОУ 39828782) за грудень 2015 року , суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, 18.11.2015 року між ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС (Покупець) та ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 (Продавець) укладений договір № ПК11811, відповідно до п. 1.1. якого - Продавець зобов`язується зробити поставку, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, надалі - Товар, згідно замовлення Покупця у відповідності до рахунків або за фактом прийняття товару за видатковими накладними.

На виконання умов договору, ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 в адресу ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС виписало податкову накладну № 53 від 25.12.2015 року на загальну суму 11 617, 16 грн. у т.ч. ПДВ - 1 936, 19 грн.

Також, ТОВ ОПТМЕТХІМ в адресу ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС виписаний рахунок-фактура № 2512/5 від 25.12.2015 року, в якому чітко вказаний асортимент, кількість та ціна товару.

В підтвердження факту отримання товару між ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС та ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 складена та підписана видаткова накладна № 2512-53 від 25.12.2015 року.

Згідно до п. 4. Т договору № ПК11811 від 18.11.2015 року визначено, що поставка товару узгоджується з Продавцем, з урахуванням конкретних позицій рахунку або накладної та здійснюється Продавцем за власний рахунок.

Пунктом 4.2 договору також визначені умови поставки: кур`єрська пошта, авто перевізник, поштова посилка.

Вказаний товар суміш гумова ІРП-1287 НТА у кількості 10,3 кг. був отриманий бухгалтером ТОВ Геосат Плюс ОСОБА_2 за довіреністю № 163 від 25.12.2015 року шляхом отримання товару у відділенні Нової Пошти у м. Харків.

Складське оприбуткування придбаного товару підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за грудень 2015 року.

Оплата за придбаний товар підтверджена платіжними дорученнями № 16 від 18.01.2016 року, № 27 від 22.01.2016 року.

В подальшому, придбаний ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС у ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 товар був реалізований на користь ДП Луцький ремонтний завод Мотор на виконання умов договору купівлі-продажу № 649 від 27.11.2015 року (факт відвантаження підтверджується видатковою накладною № ГП-0001438 від 30.12.2015 року, факт переміщення підтверджується експрес - накладною Нової Пошти № 59998026548214 ).

Суд зазначає, що надані підприємством копії первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 та ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, спричиняли втрату зазначеними документами юридичного статусу первинних документів, судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Додатком № 3 до акту перевірки від 11.04.2019 року № 1177/20-14-05-07/24337508 контролюючий орган самостійно підтвердив той факт, що платником податків для проведення перевірки були надані наступні документи: договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, поштові відправлення Нова Пошта , оборотно-сальдові відомості по рахунках 281, 361, 631.

Норми п. 201.1., п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти, зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та надати покупцю (за його вимогою), яка є для покупця підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, всі перелічені суми ПДВ, віднесені позивачем до податкових зобов`язань у відповідних звітних періодах, підтверджені податковими накладними, які складені на підставі видаткових накладних, платіжних документів, відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На час складання і видачі податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку, знаходилися на обліку в контролюючому органі, мали статус платників ПДВ, свідоцтва платників ПДВ не були анульовані на момент укладання і вчинення правочинів, докази, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано. Відповідачем також не надано належних доказів щодо визнання недійсними у встановленому законом порядку договорів, укладених між позивачем та його контрагентами.

Суд також при винесенні рішення керується практикою Верховного Суду України. Зокрема, Верховний Суд у своїй постанові від 20.03.2018 року по справі № 805/10886/13-а (провадження № К/9901/1424/18) зазначає, що за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання.

Проте, контролюючим органом не надано доказів нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 та ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ . В свою чергу, доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності (в даному випадку, збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за перевіряємий період), оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

З приводу посилань контролюючого органу в акті перевірки на отриману ним податкову інформацію, яка підтверджує нереальність господарських операцій позивача з ТОВ "НЬЮ БІЛД ПРАЙМ" та свідчить про формальність первинної документації (лист Центральної ОДПІ м. Харкова листом №6540/8/20-30-21-20 від 05.12.2017 року), суд зазначає наступне.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст. ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом/контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом/контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента/контрагентів.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо буде не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Відтак, наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагента позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок/надання послуг, як у дослідженому судом випадку, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 26.03.2019 року по справі №804/13206/13, від 02.04.2019 року по справі №804/1444/14, від 09.04.2019 року по справі №822/1602/13-а, яка відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні даної справи.

Таким чином, посилання контролюючого органу на податкову інформацію як підставу для висновку про документальну недоведеність господарських взаємовідносин з ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ , є безпідставними та необґрунтованими.

У акті перевірки №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року податковим органом зазначено, що на підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ та ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 позивачем не надано табелю обліку робочого часу підприємства за грудень 2015 року, за лютий 2017 року щодо підтвердження знаходження співробітників підприємства у відрядженнях, документів на супроводження товарів (шляховий лист, первинні документи по відрядженню, копію довіреності, авансовий звіт, витрати на паливо та ін.); копії супровідних листів щодо оформлених ТМЦ від ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 (сертифікатів якості та сертифікатів відповідності).

Суд зауважує, що згідно наявних в матеріалах справи ТТН , замовниками автомобільного перевізника були постачальники та саме за допомогою автомобільного перевізника - ТОВ ТАЛДЕН товари були доставлені у пункт розвантаження - м. Харків, вул. Червоножовтнева 9-В, тобто за місцезнаходженням складського приміщення ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС . Отже, уповноважені особи ТОВ Геосат Плюс і не повинні були відправлятися у відрядження з метою отримання товару, а отримували товар безпосередньо у місці його розвантаження, що свідчить про відсутність необхідності заповнення табелю обліку робочого часу підприємства за грудень 2015 року, за лютий 2017 року щодо підтвердження знаходження співробітників підприємства у відрядженнях.

В акті перевірки контролюючий орган вказав, що відповідно до інтернет ресурсів не знайдено страхового полісу транспортного засобу автомобільного перевізника ТОВ ТАЛДЕН , проте не зазначив, що саме в даному випадку порушило ТОВ Геосат Плюс , та контролюючий орган жодними належними доказами не довів той факт, що фактично ТОВ ТАЛДЕН не міг здійснював перевезення товару, який був придбаний ТОВ Геосат Плюс , а відсутність страхового полісу в даному випадку - це індивідуальна відповідальність перевізника та не свідчить про відсутність факту транспортування товару.

Щодо тверджень контролюючого органу про відсутність у підприємства сертифікатів якості ТМЦ, суд зазначає, що не є законною підставою для виключення сум, сплачених за товари з податкового кредиту відсутність сертифікатів якості на ТМЦ (паспорта та/або будь - якого іншого документу, що підтверджує якість продукції, який має містити загальні відомості про продукцію, технічні характеристики, дату виготовлення, порядок експлуатації, гарантійний строк тощо).

Суд також зауважує, що вказані документи не є первинними документами для цілей ведення податкового обліку в розумінні ст. 9 Закону № Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Придбаний товар був в подальшому реалізований позивачем у власній господарській діяльності, тому й сертифікати якості на нього були передані разом з товаром його покупцям.

В акті перевірки також зазначено, що ГУ ДФС в Харківській області отримало вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20.02.2017 р. у кримінальному провадженні № 1-кп/335/152/2017 по справі №335/13457/16-к по обвинуваченню у вчиненні злочинів передбачених ч.2ст.205, ч.3 ст.27, ч.2 ст. 205 КК України відносно ОСОБА_3 , за яким гр. ОСОБА_3 незаконно отримав печатку та реєстраційні документи підприємства ТОВ Оптметхім-2015 (код за ЄДРПОУ 39828782) та упродовж грудня 2015 року-лютого 2016 року здійснював складання бухгалтерських документів безтоварних операцій, які надавали право суб`єктам підприємницької діяльності набувати право на незаконний податковий кредит. З отриманої інформації податковим органом встановлено, що гр. ОСОБА_3 підписав від імені ОСОБА_5 у невстановленому під час досудового розслідування місці протоколі загальних зборів учасників про створення ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 , наказ про призначення ОСОБА_5 директором підприємства, реєстраційні картки (форма 4) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців та Статут вказаного підприємства, відкривав поточні рахунки, на які , у продовж грудня 2015 року - лютого 2016 року надходили кошти від інших підконтрольних ОСОБА_3 суб`єктів господарювання та реально діючих суб`єктів господарської діяльності від безтоварних операцій в якості оплати товарів та послуг.

Така інформація, на думку податкового органу свідчить про формальність первинної документації, складеної підприємством з ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 та нереальність господарських операцій.

Суд не погоджується з такими твердженнями контролюючого органу, оскільки основне питання, яке має значення для вирішення цього адміністративного спору, пов`язане із оцінкою вироків у кримінальному провадженні, якими встановлена фіктивність контрагентів, за результатами взаємовідносин з якими позивачем сформовано відповідні показники.

Сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судом в силу дії принципу офіційного з`ясування обставин справи.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 31.07.2018 року по справі №808/1507/16 та від 20.12.2018 року по справі №826/20081/16.

Так, Верховний Суд в постанові від 22 червня 2018 року по справі №814/1698/16 (адміністративне провадження №К/9901/41710/18) оцінюючи спірні операції та доведеність здійснення позивачем із його контрагентами господарських договорів в межах вказаної справи вже висловлювався стосовно гр. ОСОБА_6 та зауважив, що вирок Орджонікідзевсього районного суду м. Запоріжжя від 20 лютого 2017 року у справі №35/13457/16-к, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, не є належним доказом нереальності господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Оптметхім-2015 .

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.06.2018 року у справі №805/649/15-а, відсутність у вироку конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи спростовує доводи заявника, що цей вирок є належним доказом нереальності господарських операцій Товариства з його контрагентами та беззаперечно свідчить про наявність податкового правопорушення платником податків при формуванні податкового кредиту.

Судом досліджено всі наявні в матеріалах справи первині документи та встановлено, що гр. ОСОБА_6 жодного з них не підписував.

Таким чином, вищевказаний вирок від 20 лютого 2017 року у справі №35/13457/16-к не може впливати на правомірність господарських відносин між позивачем та його контрагентом. Також, на момент укладення договору, його виконання та відображення наслідків в документах бухгалтерського та податкового обліку, контрагент позивача (ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 ) повною мірою мав всі повноваження для реалізації загальної та спеціальної право дієздатності в межах податкових правовідносин.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування ГУ ДФС в Харківській області податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ та ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 та застосування штрафних санкцій, оскільки позивачем підтверджено реальність проведених операцій з вказаними підприємствами за перевіряємий період.

Так, оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням № 00000451405 від 28.05.2019 року збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 98 091,00 грн., з яких: 65 394,00 грн. - сума основного платежу, 32 697,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В додаткових поясненнях представник податкового органу зазначив, що 1 936,19 грн. (основний платіж) та 968,10 грн. (штраф) нараховано по взаємовідносинам з ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 , 21 633,88 грн. (основний платіж) та 10 816,94 грн. (штраф) нараховано по взаємовідносинам з ДП "СДІ-УКРАЇНА", 41 824,42 грн. (основний платіж) та 20 912,21 грн. (штраф) по взаємовідносинам з ТОВ "НЬЮ БІЛД ПРАЙМ".

У висновках акту перевірки вказано про заниження позивачем позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету з ПДВ у розмірі 65 394,00 грн., у тому числі: по декларації за грудень 2015 року - 1 936,00 грн.; по декларації за вересень 2016 року - 5 173,00 грн.; по декларації за жовтень 2016 року - 16 461,00 грн., по декларації за лютий 2017 року - 41 824,00 грн.

Враховуючи необґрунтованість та безпідставність донарахування ГУ ДФС в Харківській області податкових зобов`язань з ПДВ по господарських операціях підприємства з ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ за лютий 2017 року та ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 за грудень 2015 року, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно донараховано позивачу суму ПДВ по взаємовідносинам з вказаними контрагентами за перевіряємий період.

Отже, оскаржуване податкове повідомлення - рішення №00000451405 від 28.05.2019 року є протиправним та підлягає скасуванню в частині донарахування податкового зобов`язання на загальну суму 65 640,00 коп., з яких: 43 760,00 грн. - основний платіж, 21 880,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Решта донарахованого ГУ ДФС в Харківській області оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням №00000451405 від 28.05.2019 року податкового зобов`язання з ПДВ по взаємовідносинам з ДП "СДІ-УКРАЇНА" та застосування штрафу у загальному розмірі 32 451,00 грн., є правомірною, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.09.2016 року між ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС (Покупець) та ДП СДІ-Україна (Продавець) укладений договір № ПК12109, відповідно до п. 1.1. якого - Продавець зобов`язується зробити поставку, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, надалі - Товар, згідно замовлення Покупця у відповідності до рахунків або за фактом прийняття товару за видатковими накладними.

ДП СДІ-Україна в адресу ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС виписало податкові накладні: № 188 від 26.09.2016 року на загальну суму 31 038,37 грн. у т.ч. ПДВ - 5 173, 06 грн.; № 272 від 07.10.2016 року на загальну суму 98 764, 92 грн. у т.ч. ПДВ - 14 460, 82 грн.

Також, ДП СДІ-Україна на адресу ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС виписані рахунки-фактури № 26094 від 26.09.2016 року, № 07101 від 07.10.2016 року, в яких вказаний асортимент, кількість та ціна товару.

В підтвердження отримання товару між ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС та ДП СДІ-Україна складені та підписані видаткові накладні № 269-9 від 26.09.2016 року, № 7105 від 07.10.2016 року.

Згідно до п. 4.1 договору № ПК12109 від 21.09.2016 року визначено, що поставка товару узгоджується з Продавцем, з урахуванням конкретних позицій рахунку або накладної та здійснюється Продавцем за власний рахунок. Пунктом 4.2 договору також визначені умови поставки: кур`єрська пошта, авто перевізник, поштова посилка.

Товар був отриманий інженером з постачання та збуту ТОВ Геосат Плюс ОСОБА_1 на підставі відповідних довіреностей.

На підтвердження переміщення товару від Продавця до Покупця позивачем надано ТТН № 269-9 від 26.09.2016 року, № 7105 від 07.10.2016 року. Згідно до ТТН пунктом розвантаження товару є АДРЕСА_1 (згідно договору оренди № 5052 від 10.04.2013 року ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 205,1 м по АДРЕСА_1 нова назва АДРЕСА_2 ).

Складське оприбуткування придбаного товару підтверджено оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за вересень-жовтень 2016 року.

Оплата за придбаний товар підтверджена платіжними дорученнями № 380 від 07.10.2016 року, № 394 від 19.10.2016 року, № 391 від 18.10.2016 року

Позивач відмітив, що придбаний ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС у ДП СДІ-Україна товар був реалізований на користь інших контрагентів позивача.

В акті перевірки також зазначено, що ГУ ДФС у Харківській області отримано податкову інформацію Головного слідчого управління Національної поліції України відносно ДП СДІ-Україна (код за ЄДРПОУ 40633488), а саме: протокол допиту свідка від 31.03.2017 року.

Крім того, відповідно до інформації, отриманої з Єдиного реєстру судових рішень, на момент укладання договору № ПК12109 від 12.09.2016 особа - директор ОСОБА_7 перебував у місцях позбавлення волі про що свідчать ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2016 справа №755/13415/16-к, від 28.11.2016 справа №755/13415/16-к, від 18.07.2017 справа №755/18607/16-к.

З матеріалів справи встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб - фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також, акту перевірки з посиланням на податкову інформацію АІС "Податковий блок" з 06.07.2016 року та на час перевіряємого періоду, засновником, керівником, особою, що має право підпису у ДП "СДІ-Україна" був ОСОБА_7 .

Згідно пояснень ОСОБА_7 , наданих від 31.03.2017, старшому слідчому з ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України капітану поліції ОСОБА_8 , під час проведення досудового слідства у кримінальному провадженні №12015000000000461, директор ДП "СДІ-Україна" ОСОБА_7 за обіцянку грошової винагороди підписав документи, проте не пам`ятає які саме. Також він повідомив, що фінансово-господарську діяльність від імені ДП "СДІ-Україна" він ніколи не здійснював, документи від імені підприємства не підписував, операції по придбанню товарів (робіт, послуг) не здійснював.

Крім того, відносно ОСОБА_7 директора ДП СДІ-Україна , порушено кримінальне провадження № 12016100040012351 за ч. 2 ст. 121 КК України та відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 04.09.2016 справа №755/13415/16-к, відносно ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28.11.2016 справа №755/13415/16-к, ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою; ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 18.07.2017 справа №755/18607/16-к, закрито кримінальне провадження у зв`язку зі смертю ОСОБА_7 .

Зазначені ухвали свідчать, що ОСОБА_7 - директор ДП СДІ-Україна , перебував у місцях позбавлення волі на момент взаємовідносин з ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС та не міг підписувати первинні документи від імені ДП СДІ-Україна .

Отже, первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом позивача від імені особи - ОСОБА_7 , який фізично не мав можливості їх складати та підписувати перебуваючи в місцях позбавлення волі, заперечує свою участь у діяльності ДП СДІ-Україна , зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів.

Суд зауважує, що документи, надані позивачем до суду в межах господарської операції ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС з ДП СДІ-Україна з боку ДП СДІ-Україна були підписані ОСОБА_7 , а саме: договір № ПК12109 від 21.09.2016 року, рахунки - фактури, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН (відпуск товару дозволено ОСОБА_7 ).

Наявність пояснень ОСОБА_7 , як особи, що представляє контрагента позивача у цих господарських відносинах, щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності, встановлення факту обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що свідчить про його відсутність та неможливість бути присутнім при формуванні та підписанні первинних документів на момент взаємовідносин з ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС , є достатньою підставою для неврахування всіх первинних документів в даних податкового обліку по взаємовідносинам позивача з ДП СДІ-Україна за перевіряємий період.

За таких підстав, суд дійшов висновку про нереальність господарської операції ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС з ДП СДІ-УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 40633488) за вересень, жовтень 2016 року.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку щодо правомірності прийняття Головним управлінням ДФС у Харківській області податкового повідомлення - рішення №00000451405 від 28.05.2019 року в частині збільшення грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 32 451,00 грн.

Щодо скасування податкового повідомлення - рішення № 00000461405 від 28.05.2019 року, яким застосовано штрафні санкції (штрафи) в сумі 510,00 грн., суд зазначає наступне.

У висновках акту перевірки Головного управління ДФС у Харківській області №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року також вказано про порушення позивачем п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, оскільки надано не всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, що слугувало підставою для винесення оскаржуваного рішення та застосування штрафу у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (пункт 121.1 статті 121 ПК України).

В ході проведення перевірки податковим органом також складено акт №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року, в якому зазначено, що до початку проведення документальної невиїзної позапланової перевірки - 29.03.2019 року, підприємство не забезпечило надання усіх необхідних документів, що свідчать про взаємовідносини, зокрема, з ДП СДІ-УКРАЇНА , ТОВ ОПТЕХІМ-2015 , з ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ . Копія акту міститься в матеріалах справи.

Проте, в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити, яких саме витребуваних первинних документів по взаємовідносинам з ДП СДІ-УКРАЇНА , ТОВ ОПТЕХІМ-2015 , з ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ позивач не надав.

Суд зауважує, що в акті перевірки №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року зазначено, що підприємством надано до перевірки копії всіх бухгалтерських документів листом № 34 від 29.03.2019 року (Т.1 а.с. 50).

Згідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що податковим органом належними доказами не доведено, що підприємством надано не всі первинні документи, що пов`язані з предметом перевірки, зо що застосовано штраф, отже податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000461405 від 28.05.2019 року на суму штрафу 510,00 грн. також є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

За таких підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОСАТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 24337508, адреса: вул. Конторська, буд. 9В, м. Харків, 61052) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000451405 від 28.05.2019 року на суму 65640 (шістдесят п`ять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп., з яких: 43760 (сорок три тисячі сімсот шістдесят) грн. 00 коп. - основний платіж, 21880 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000461405 від 28.05.2019 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОСАТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 24337508) судові витрати в розмірі 1285 (одна тисяча двісті вісімдесят п`ять) грн. 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2020 року.

Суддя О.В.Шевченко