ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2020 р.Справа № 520/10080/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Сіренко О.І. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
представника позивача Малахової Ю.А.; представника відповідача Лютянського М.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 28.02.20 року по справі № 520/10080/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат Плюс"
до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОСАТ ПЛЮС", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 00000451405, № 00000461405 від 28.05.2019 року, які прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області рішення податкові повідомлення - рішення № 00000451405, № 00000461405 від 28.05.2019 року є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕОСАТ ПЛЮС" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено частково.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000451405 від 28.05.2019 року на суму 65640 (шістдесят п`ять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп., з яких: 43760 (сорок три тисячі сімсот шістдесят) грн. 00 коп. - основний платіж, 21880 (двадцять одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00000461405 від 28.05.2019 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Відповідач в обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що згідно наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних базах/ контролюючого органу щодо взаємовідносин скаржника із вищезазначеними контрагентами встановлено наступне:
ТОВ ОПТЕХІМ-2015 : свідоцтво платника ПДВ анульовано у зв`язку з поданням звітності до податкового органу; інформація щодо найманих працівників; основних засобів, земельних ділянок відсутня у зв`язку з недоданням відповідної податкової та фінансової звітності. Зазначене вище свідчить про відсутність фізичних ті технологічних можливостей для здійснення господарських операцій.
Відповідач звертає увагу, що контролюючим органом отримано вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2017 року по справі № 335/13457/16-к за обвинуваченням у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 20 Кримінального кодексу України відносно громадянина ОСОБА_1 . Відповідно до вироку, ОСОБА_1 незаконно отримав печатку та реєстраційні документи підприємства ТОВ Оптметхім-2015 та упродовж грудня 2015 року-лютого 2016 року здійснював складання бухгалтерських документів безтоварних операцій, які надавали право суб`єктам підприємницької діяльності набувать право на незаконний податковий кредит.
ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ : останню декларацію з ПДВ подано за лютий 2017 року; свідоцтво платника ПДВ анульовано у зв`язку з неподанням податкової звітності до контролюючого органу більше року; згідно з звітом суб`єкта малого підприємництва, податкової декларації з податку на прибуток підприємства основи- засоби на підприємстві відсутні. Зазначене вище свідчить про відсутність фізичних ті технологічних можливостей для здійснення господарських операцій.
Відповідач зазначає, що згідно пояснення свідка громадянина ОСОБА_2 (директора та головного бухгалтера ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ ) останній повідомив, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду та ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності не має.
На думку відповідача, на підставі зазначеного, контролюючим органом встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС та зазначеними вище контрагентами за період перевірки.
Відповідач вважає, що не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення грунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача.
Позивачем надано до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому, останній зазначає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом/контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентом/контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Позивач наголошує, що контролюючим органом не надано доказів нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ ОПТМЕТХЕМ-2015 , ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ , а доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.
Також, позивач звертає увагу, що ТОВ Геосат Плюс під час здійснення господарської діяльності на власний розсуд має право обирати коло контрагентів- постачальників та покупців, з якими й укладає в подальшому відповідні правочини, саме з метою досягнення економічних результатів діяльності, і як наслідок одержання прибутку, при цьому ГУ ДПС у Харківській області без наявності належних та допустимих доказів, зазначило на вчинення позивачем порушень Податкового Кодексу України.
Наявна у контролюючого органу податкова інформація про контрагента позивача не є належним доказом безтоварності спірних господарських операцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.
Позивач погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно того, що сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.
Позивач вважає, що суд першої інстанції законно та обґрунтовано прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування ГУ ДФС в Харківській області податкових зобов`язань з ПДВ по операціях з ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ та TЦB ОПТМЕТХІМ-2015 та застосування штрафних санкцій, оскільки позивачем підтверджено реальність проведених операцій з вказаними підприємствами за перевіряємий період.
На думку позивача, ТОВ Геосат Плюс , здійснюючи господарську діяльність шляхом вчинення правочинів з контрагентами - ТОВ ОПТМЕТХІМ-2015 та ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ , у своїх діях не допустило жодного порушення закону, діяло сумлінно та добросовісно, розумно очікуючи аналогічну поведінку і з боку своїх контрагентів, а отже не може нести відповідальність за порушення закону своїми контрагентами.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕОСАТ ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 24337508, адреса: вул. Конторська, буд. 9В, м. Харків, 61052), 18.06.1996 року зареєстрований в якості юридичної особи Департаментом реєстрації Харківської міської ради № 14801200000008809.
Позивача взято на податковий облік в контролюючому органі 17.01.2013 року. Наразі підприємство перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області Центральне управління Холодногірська ДПІ (Новобаварський район).
З 14.02.2013 року позивач є платником ПДВ.
Як свідчать матеріали справи, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 24337508), з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ОПТЕХІМ-2015 (код за ЄДРПОУ 39828782) за грудень 2015 року, ДП СДІ-УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 40633488) за вересень, жовтень 2016 року, ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870) за лютий 2017 року, ТОВ, СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ (код за ЄДРПОУ 40527671) за травень 2017 року та встановлення подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).
За результатами проведеної перевірки складено акт №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року, встановлено порушення:
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9-рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету з ПДВ у розмірі 65 394,00 грн., у тому числі: по декларації за грудень 2015 року - 1 936,00 грн.; по декларації за вересень 2016 року - 5 173,00 грн.; по декларації за жовтень 2016 року - 16 461,00 грн., по декларації за лютий 2017 року - 41 824,00 грн.;
- п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України надано не всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
На підставі акту перевірки №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 року, ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
1) податкове повідомлення - рішення № 00000451405 від 28.05.2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 98 091,00 грн., з яких: 65 394,00 грн. - сума основного платежу, 32 697,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
2) податкове повідомлення - рішення № 00000461405 від 28.05.2019 року, яким застосовано штрафні санкції (штрафи) в сумі 510,00 грн.
Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення - рішення в адміністративному порядку, які рішенням ДФС України від 23.08.2019 року залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб`єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог з наступних підстав.
Згідно пп. 4.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).
Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З огляду на наведені приписи податкового законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що суми податку на додану вартість для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.
Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до вимог п.2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З матеріалів справи вбачається, що фахівцем Головного управління ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ ГЕОСАТ ПЛЮС (код за ЄДРПОУ 24337508), з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи щодо господарських взаємовідносин з ТОВ ОПТЕХІМ-2015 (код за ЄДРПОУ 39828782) за грудень 2015 року, ДП СДІ-УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ 40633488) за вересень, жовтень 2016 року, ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870) за лютий 2017 року, ТОВ СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ (код за ЄДРПОУ 40527671) за травень 2017 року та встановлення подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).
В ході проведення перевірки складений акт №2040/20-40-14-05 від 29.03.2019 про ненадання ТОВ Геосат Плюс (код за ЄДРПОУ 24337508) в повному обсязі бухгалтерських документів щодо взаємовідносин з ДП СДІ-УКРАЇНА (код за ЄДРПОУ . 40633488) за вересень, жовтень 2016 року, ТОВ СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ (код за ЄДРПОУ 40527671) за травень 2017 року; ТОВ ОПТГХІМ-2015 (код за ЄДРПОУ 39828782) за грудень 2015 року, ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870) за лютий 2017 року, та відображення подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) .
Щодо взаємовідносин з ТОВ Оптметхім-2015
Підприємством ТОВ Геосат плюс (код за ЄДРПОУ 24337508) у грудні 2015 року оформлено придбання суміші гумової ІРП-1287 у ТОВ Оптметхім-2015 (код за ЄДРПОУ 39828782) на суму 11617,16 грн., у т. ч. ПДВ 1936,19грн.
Договір підписаний від імені продавця ТОВ Оптметхім-2015 ОСОБА_3 .
До перевірки не надано табель обліку робочого часу підприємства за грудень 2015 року, згідно з яким у бухгалтера ОСОБА_4 за 25.12.2015р. повинна бути позначка з відповідним кодом ВД 07, що підтверджує факт знаходження у відрядженні в м.Вишгороді для отримання товару в ТОВ Оптметхім-2015 .
Також, до перевірки не надано документи на супроводження товарів (шляховий лист, первинні документи по відрядженню, копію довіреності, авансовий звіт, витрати на паливо та інше).
Відповідно до наданої копії оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 Товари товар від ТОВ Оптметхім-2015 відображено по Дт рахунка 281 Товари у грудні 2015 року та на кінець 2015 року не відображено суміші гумової 1РН 1287 на залишку рахунку 281 Товари .
До перевірки не надано копії супровідних документів щодо оформлених ТМЦ від ТОВ Оптметхім-2015 про походження товару, а саме сертифікатів якості та сертифікатів відповідності, які передбачені договором № ПК 11811/2 від 18.11.2015. Також, до перевірки не надано підтверджуючих документів, які відображають спосіб транспортування товару від ТОВ Оптметхім-2015 до підприємства ТОВ Геосат Плюс .
По данним офіційних інтернет ресурсів (https://mapamista.org.ua/karta/) за адресою підприємства ТОВ Оптметхім-2015 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна буд.12/1, знаходиться 9-ти поверховий житловий будинок, який не передбачає наявність складських приміщень для зберігання та можливості відвантаження з даної адреси товарів покупцям.
З матеріалів справи вбачається, що ТУ ДФС у Харківській області отримано податкову інформацію - вирок Орджонікідзенського районного суду м. Запоріжжя від 27.02.2017 року по справі №335/13457/16-к І-кп/335/152/2017 по обвинуваченню у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.27, ч.2 ст.205 КК України відносно гр. ОСОБА_1 . Відповідно вищезазначеного вироку, ОСОБА_1 незаконно отримав печатку та реєстраційні документи підприємства ТОВ Оптметхім-2015 (код за ЄДРПОУ 39828782) та упродовж грудня 2015 року-лютого 2016 року здійснював складання бухгалтерських документів безтоварних операцій, які надавали право, суб`єктам підприємницької діяльності набувати право на незаконний податковий кредит.
ОСОБА_1 , з метою створення підконтрольного підприємства, яке б діяло у складі підконтрольних фіктивних підприємств та було зареєстровано на особу, яка не усвідомлювала власної ролі у злочинній схемі та не обізнану в господарській діяльності, - підшукав у м. Харкові копії документів з персональними даними ОСОБА_5 , які використав для первинної реєстрації на його ім`я, як засновника та директора ТОВ Оптметхім-2015 (код за ЄДРПОУ 39828782). Так, ОСОБА_1 підписав від імені ОСОБА_3 у невстановленому під час досудового розслідування місці протокол загальних зборів учасників про створення ТОВ Оптметхім-2015 , наказ про призначення, ОСОБА_3 директором підприємства, реєстраційні картки (форма 4) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, -які містяться в Єдиному державному реєстрі, - юридичних та фізичних осіб - підприємців та Статут вказаного підприємства. Після внесення відомостей в Єдиний державний реєстр юридичних та фізичних осіб на нового власника та директора ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , отримавши печатку та реєстраційні документи створеного підприємства ТОВ Оптметхім-2015 та виконуючі злочинні наміри відкрив поточні рахунки; на які у продовж грудня 2015 року - лютого 2016 року надходили кошти від інших підконтрольних ОСОБА_1 суб`єктів господарювання та реально діючих суб`єктів господарської діяльності від безтоварних операцій в якості оплати товарів, робіт, послуг, які перераховувались на рахунки фіктивних підприємств підконтрольних ОСОБА_1 , а також знімались ОСОБА_1 за допомогою банківських пластикових карток.
Після внесення відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державних реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців про реєстрацію ТОВ Оптметхім-2015 на нового власника та директора ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , заволодівши печаткою та реєстраційними документами створеного підприємства та виконуючі злочинні наміри, здійснював складання первинних бухгалтерських документів щодо безтоварних операцій, які надавали право службовим особам підприємств- контрагентів на відображення незаконного податкового кредиту з податку на додану вартість за період и 01.12.2015 року по 01.04.2016 року підприємствам, у тому числі ТОВ Геосат Плюс у сумі 1936,19грн.
Згідно рішення суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2ст.205, ч.З ст.27, ч.2 ст.205 КК України.
Щодо взаємовідносин з ТОВ СДІ-Україна
ТОВ Геосат плюс (код за ЄДРПОУ 24337508) подало декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року №1600019292 від 20.10.2016 та додаток 5 до декларації за №1600019293 від 20.10.2016 року, та уточнюючий розрахунок податковий зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2016 року за №9104172456 від 29.05.2018р. де відображені взаємовідносини з контрагентом ТОВ СДІ -Україна (код за ЄДРПОУ 40633488) на суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 5173,06 грн.
До перевірки надано договір № ПК12109 від 12.09.2016 з ДП СДІ-Україна (код за ЄДРПОУ 40633488) в особі директора Ясинського Володимира Мечиславовича, згідно: умов якого Продавець ДП СДІ-Україна (код за ЄДРПОУ 40633488) зобов`язується провести поставку товару, а Покупець ТОВ Геоеат Плюс приймає та оплачує товарі в асортименті відповідно до замовлення.
До перевірки не надано табель обліку робочого часу підприємства за вересень та жовтень 2016 року, згідно з яким у інженера з постачання та збуту ОСОБА_6 за 26.09.2016р. та за 07.10.2016 повинна бути позначка з відповідним кодом ВД 07, що підтверджує факт знаходження у відрядженні в с. Козаровичі Вишгородського р-ну для отримання товару в ДП СДІ- Україна .
Також, до перевірки не надано документи на супроводження товарів - первинні документи по відрядженню, копію довіреності, авансовий звіт, витрати на паливо та інше.
Сертифікат якості на відвантажені товари вантажовідправником ДП СДІ-України не видавався, до перевірки підприємством ТОВ Геосат Плюс не надано.
ГУ ДФС у Харківській області отримано податкову інформацію Головного слідчого управління Національної поліції України відносно ДП СДІ-Україна (код за ЄДРПОУ 40633488), а саме: протокол допиту свідка від 31.03.2017 року. Відповідно до протоколу, директор (головний бухгалтер) ДП СДІ-Україна (код за ЄДРПОУ 40633488) ОСОБА_7 дав свідчення про свою непричетність щодо діяльності ДП СДІ-Україна (код за ЄДРПОУ 40633488), про що зазначено старшим слідчим в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України, під час проведення досудового слідства у кримінальному провадженні №12015000000000461 в протоколі допиту свідка від 31.03.2017 року ОСОБА_7 повідомив, що за грошову винагороду незнайомий запропонував йому підписати чисті папери. Про те, що ОСОБА_7 є засновник та директор ДП СДІ-Україна , йому було невідомо і відповідно ніякої господарської діяльності він не проводив від імені підприємства. ОСОБА_7 невідомо де знаходяться печатки, чекові книжки. ОСОБА_7 повідомив, що не проводив жодних фінансово-господарських операцій з контрагентами, тому вони є безтоварними та недійсними.
Щодо взаємовідносин з TОB НЬГО БІЛД ПРАЙМ
TOB Геосат плюс ( код за ЄДРПОУ 24337508) у лютому 2017 року оформило придбання у ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870) хімічних товарів на суму 444889,88грн., у т.ч. ПДВ 74148,31 грн. В декларації за лютий 2017 року ТОВ Геосат Плюс відобразило суму податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ у розмірі 41824,42 грн.
До перевірки надано договір № ПК10102 від 01.02.2017 з ТОВ Нью Білд прайм (код за ЄДРПОУ 39918870) підписаний від імені особи директора ОСОБА_2 , згідно з умовами якого Продавець ТОВ Нью Білд прайм (код за ЄДРПОУ 39918870) зобов`язується провести поставку товару, а Покупець ТОВ Геосат Плюс приймає та оплачує товар, в асортименті відповідно до замовлення.
До перевірки не надано табель обліку робочого часу підприємства за лютий 2017 року, згідно з яким у інженера з постачання та збуту ОСОБА_6 за 03,06,09 лютого 2017 року повинна бути позначка з відповідним кодом ВД 07, що підтверджує факт знаходження у відрядженні в м. Києві , вул. максима Берлінського,20 для отримання товару в ТОВ Нью Білд прайм .
Навантаження вантажу згідно товарно - транспортних накладних №203005/3 від 03.02.2017, №206011/6 від 06.02.2017,№209008/9 від 09.02.2017, здійснювалась за адресою вантажовідправника ТОВ Нью Білд прайм : м.Київ, вул. Максима Берлінського, буд.20.
По даними офіційних інтернет ресурсів https://mapamista.org.ua/karta// за адресою підприємства ТОВ Нью Білд прайм м.Київ, вул. Максима Берлінського, буд.20 знаходиться Дитяча поліклініка № 3, яка не передбачає наявність складських приміщень для зберігання та можливості відвантаження з даної адреси товарів покупцям.
Сертифікат якості на відвантажені товари вантажовідправником ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870) не видавався, до перевірки підприємством ТОВ Геосат Плюс не надано.
Від ОУ Центральної ОДПІ м. Харкова листом №6540/8/20-30-21-20 від 05.12.2017 року (вх.ГУ ДФС у Харківській області від 05.12.2017 №24381/7) направлено пояснення особи - директора (головного бухгалтера та засновника) ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870) ОСОБА_2 в рамках кримінальної справи; №32017220000000062 від 18.05.2017 за ознаками кримінального правопорушеннях передбаченого ч.1 ст. 205 ККУ. Згідно пояснень від 14.03.2017, наданих старшому уповноваженому ВПНПРСГД ОУ ДПІ у Печерському p-ні у м. Києві, встановлено, що ОСОБА_2 отримав інформацію зі слів податкової міліції, що він є засновником, директором та головним бухгалтером в ряді підприємств, в тому числі ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870). ОСОБА_2 у своєму поясненні повідомив, що знайомий запропонував за грошову винагороду підписати документи, зміст яких йому був невідомий. Також, невідомі документи ОСОБА_2 підписував і в нотаріуса, і в банку. При цьому ОСОБА_2 дає свідчення, що ніякої фінансового-господарської діяльності підприємства ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ він не здійснював і нікому доручення від свого імені щодо діяльності ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870) не видавав. Знаходження печатки та бухгалтерських документів ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870) особі ОСОБА_2 невідомо. Вид діяльності підприємства та де фактично воно знаходиться ОСОБА_2 , невідомо. Договорів та додатків до них на проведення фінансово-господарсьої діяльності з іншими підприємствами, пов`язаними з придбанням або реалізацією товарно-матеріальних цінностей, ОСОБА_2 не укладав та не підписував та не доручав третім особам вчиняти такі дії. Реєстрацію податкових накладних від імені ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ ОСОБА_8 не здійснював, також не здійснював фактичної поставки товарів, Тому, у своєму поясненні ОСОБА_2 просить визнати операції з суб`єктами господарювання нікчемними та безтоварними . Крім того, ОСОБА_2 повідомив, що у разі надходження будь-яких документів від ТОВ НЬЮ БІЛД ПРАЙМ , просить вважати їх недійсними та складеними незаконно, так як він не має ніякого відношення до цього факту.
Відповідно до номенклатури ЄДРПН підприємством ТОВ "НЬЮ БІЛД ПРАЙМ" за період 01.02.2017 по 28.02.2017 року придбано товари: - продукти харчування, в той же час, на адресу ТОВ "Геосат Плюс" здійснено реєстрацію податкових накладних, від 03.02.2017 року, від 06.02.2017 року та від 09.02.2017 з реалізації наступних товарів: суміш гумова, смола, шпаклівка, затверджувач, емаль; смола, герметик, каталізатор, грунт. За результатами проведеного аналізу ЄРПН відповідачем встановлено, що в ланцюгах постачання - реалізації TОB НЬЮ БІЛД ПРАЙМ (код за ЄДРПОУ 39918870), відсутнє придбання товарів, які в подальшому було реалізовано підприємству ТОВ Геосат Плюс , тобто, вбачається надходження товарів з джерела невідомого походження.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Окрім того, колегія суддів щодо наявних кримінальних проваджень щодо можливих ознак фіктивності контрагента позивача, зазначає, що такі акти не є вироком суду в розумінні статті 369 Кримінального процесуального кодексу України, яким встановлюються визнані судом доведеними фактичні обставин із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
До винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.
Сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в межах кримінального провадження, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.
Наразі, сам факт наявності кримінальних проваджень, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.
За певних обставин подані позивачем документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання. У податкових спорах суди встановлюють чи підтверджують документи і розкривають, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. Щоб так кваліфікувати природу господарських операцій, необхідно послатися на допустимі та належні докази, якими засвідчується стан (якість) таких операцій. Без цього неможливо перевірити правильність обчислення і сплати сум податкового грошового зобов`язання на підставі таких операцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 72, ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів, які підтверджують фактичне проведення відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Наразі, колегія суддів вважає, що надані позивачем докази не містять необхідних для підтвердження задекларованих показників по операціям з контрагентами, та в своїй сукупності не дають підстав стверджувати про реальність вчинення господарських операцій позивача з контрагентами.
Окрім того, колегія суддів зазначає, що у разі виникнення сумнівів у виконанні робіт/надання послуг/постачання товарів та спроможності контрагентів здійснювати господарську діяльність, платник податку з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат повинен надати суду й інші докази або пояснення, які б у своїй сукупності розкривали зміст господарської операції та підтверджували її фактичне здійснення.
Позивачем не надано документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які б підтверджували наявність змін його майнового стану та руху активів у зв`язку зі здійсненням спірних господарських операцій, а з наданих суду не можливо достовірно встановити наявність таких змін.
Колегія суддів зауважує, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування.
Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь - яких дій на предмет перевірки податкової доброчесності контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайтіконтролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписувати медоговір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової надійності такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.
Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 816/1422/17 від 26.06.2018 р.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, щовідомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
-відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійсненняоперацій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
- відсутність первинних документів обліку.
Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.
У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.
У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.
Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.
Суд виходить із того, що об`єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб`єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.
Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.
Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.
Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.
Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірних операцій, відображених в податковому обліку.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого, в постанові від 01.12.2015р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пеппермінт до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, статус фіктивного (нелегального) підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, а відтак господарські операції такого підприємства не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Верховний Суд України неодноразово висловлювався щодо такого правозастосування у подібних правовідносинах, зокрема у постановах від 22.11.2016 у справі №826/11397/14, від 24.05.2016 у справі №21-5332а15, від 14.06.2016 у справі №21-1318а16, від 22.11.2016 у справі №21-2430а16.
В свою чергу, відсутність документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за спірними господарськими операціями між позивачем та його контрагентами, використання отриманих товарів та послуг в господарській діяльності позивача, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та формування витрат є безпідставним.
Крім того, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Колегія суддів вважає за необхідне врахувати, що первинні документи Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат Плюс", складені для оформлення господарських взаємовідносин з ТОВ "Оптметхім-2015", ТОВ "СДІ-Україна", ТОВ "НЬЮ БІЛД ПРАЙМ" є неналежними, оскільки підписані посадовими особами суб`єктів господарювання, які створено без мети ведення фінансово-господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності у вигляді створення умов для ухилення від сплати податків підприємствам реального сектору економіки.
Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 01.12.2015 р. по справі № 826/15034/14, від 16.01.2018 р. по справі № 2а-7075/12/2670.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат Плюс" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, зробив передчасні висновки.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року по справі № 520/10080/19, в частині задоволених позовних вимог прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року по справі № 520/10080/19 скасувати в частині задоволених позовних вимог.
Прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Геосат Плюс" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді (підпис) (підпис) О.І. Сіренко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 05.11.2020 року
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2020 |
Оприлюднено | 06.11.2020 |
Номер документу | 92656249 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Кононенко З.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні