Рішення

від 17.02.2020 по справі 372/512/19

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/512/19

Провадження № 2-97/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

18 лютого 2020 року Обухівський районний суд

Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Буртовій О.Є.,

справа № 372/512/19

за участю представників Філоненка А.П., ОСОБА_1 ,

розглянувши уприміщенні Обухівськогорайонного судуКиївської областіу відкритомусудовому засіданніцивільну справуза позовом ОСОБА_2 доКозинської селищноїради Обухівськогорайону Київськоїобласті,третя особа:громадська організація«Товариство індивідуальнихзабудовників «Північна»,Товариство зобмеженою відповідальністю«Альфа-Плюс»,про визнанняправа власностіна земельнуділянку,

В С Т А Н О В И В :

У лютому2019року ОСОБА_2 звернувсядо судуіз позовомдоКозинської селищноїради Обухівськогорайону Київськоїобласті провизнання прававласності наземельну ділянку. Позовні вимоги мотивує тим, що база відпочинку «Озерце» Київського авторемонтного заводу Міністерства Оборони України (в/ч НОМЕР_1 , до 1994 року в/ч НОМЕР_2 ) існує на території смт. Козин з 1972 року. Працівники підприємства та їх сім`ї почали самі будувати будинки на земельних ділянках біля бази відпочинку. Адміністрація підприємства зазначеним сім`ям індивідуальних забудовників, по можливості, допомагала автотранспортом, матеріалами, забезпечувала в період будівництва та по сьогоднішній день електроенергією, водою, за що протягом цього періоду сім`ї працівників сплачували гроші в касу заводу. Для вирішення питання узаконення використання земельних ділянок та забудов на цій території в 2002 році забудовники створили громадську організацію - товариство індивідуальних забудовників «Північна». Починаючи з 1986 року позивачем, та іншими членами кооперативу «Северный», а з 2002 року громадськаорганізація «Товариство індивідуальних дачних забудовників «Північне» (надалі - ГО «ТІЗ «Північне») сплачували в касу ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» за використану електроенергію, оскільки були підключені до трансформатора, що належав ДП «Київський автомобільний ремонтний завод». 05 грудня 2002 року між МП «Кадастр» та ГО «ТІЗ «Північне» було укладено договір на виконання проектно-вишукувальних робіт. 20.10.2017 року позивачем було отримано технічний паспорт на житловий (індивідуальний) будинок, що розташований у АДРЕСА_1 , знаходиться на спірній земельній ділянці площею 0,1103 га, що розташована у смт. Козин, Обухівського району, Київської області. 08.12.2017 року позивачем було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Посилаючись на те, що іншим чином захистити своє право позивач не може, просив визнати за ним в порядку набувальної давності право власності на земельну ділянку площею 0,1103 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташовану по АДРЕСА_1 .

01.03.2019 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судувід 03.05.2019року залученодо участіу справів якостітретьої особиТовариство зобмеженою відповідальністю«Альфа-Плюс».

Ухвалою судувід 11.07.2019року закритопідготовче провадженняу справіта призначенодо судовогорозгляду увідкритому судовомузасіданні.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, з підстав зазначених в ньому.

Представник третьої особи, Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа-Плюс», ОСОБА_1 в судовому засіданні та наданих письмових поясненннях щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність належних та допустимих доказів, та на те, що ТОВ «Альфа-Плюс» є орендарем в тому числі і спірної земельної ділянки на яку позивач просить визнати право власності. Окрім того зазначив, що спірна земельна ділянка не сформована та право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговане суду, а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представник третьої особи, громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Північна», в судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки, заяв, клопотань не подавав. Причини неявки суду не відомі.

Представник відповідача, Козинської селищної ради, в судове засідання не з`явився про місце, час та дату розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки, заяв, клопотань чи відзиву не подавав.Причини неявки суду не відомі.

За змістом п. 4 ч. 1ст. 280 ЦПК Українизі згоди представника позивача та представника третьої особи суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням цієї статті.

Відповідно до ч. 5,6ст. 263 ЦПК Україниобґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вислухавши представника позивача, представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є членом Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Північна». Ділянці ОСОБА_2 присвоєно адресу: Київська область, Обухівський район, рік побудови - 1984, що підтверджується довідкою № 9 від 25.01.2019 року.

Починаючи з 1986 року працівники авторемонтного заводу, що забудувались біля бази відпочинку «Озерце», сплачували в касу ДП «Київський автомобільний ремонтний завод» за використану електроенергію, оскільки будинки були підключені до трансформатора, що належав ДП «Київський автомобільний ремонтний завод», що підтверджується копіями квитанцій.

Згідно акту про добросовісне відкрите і безперервне використання земельної ділянки складеного комісією в складі членів ГО «ТІЗ «Північна» ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , сім`я ОСОБА_8 добросовісно, відкрито і безперервно користується земельною ділянкою площею 0,1103 га з 1984 року.

20.10.2017 року ОСОБА_2 було отримано технічний паспорт на житловий (індивідуальний) будинок, що розташований у АДРЕСА_2 будинок знаходиться на спірній земельній ділянці площею 0,1103 га.

Встановлено, що 20.02.2018 року рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області № 28/15 відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,1103 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с.14).

Відповідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, 29.11.2017 року за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно даних витягу, підставою виникнення права власності є довідка про присвоєння адреси, серія та номер 17-10-25/2, виданий 25.10.2017, видавник: ГО ТІЗ «Північна», технічний паспорт, серія та номер:394/10/17, виданий 20.10.2017, видавникТОВ юридична компанія «Золоті ворота» (а.с.35).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-плюс» є орендарем земельної ділянки із кадастровим номером 3223155400:03:008:0002, загальною площею 2,0252 га, яка знаходиться в смт Козин Обухівського району Київської області, на підставі договору оренди землі серія та номер: 2107 від 15.07.2003 року на строк до 18.07.2052 року, вказане підтверджується копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права про реєстрацію права оренди.

Відповідно до кадастрового плану земельної ділянки загальною площею 2,0252 га з кадастровим номером 3223155400:03:008:0002, яка знаходиться в смт Козин Обухівського району Київської області та перебуває в оренді ТОВ «Альфа-плюс» та схеми розміщення вказаної земельної ділянки та земельної ділянки ОСОБА_2 , що складено інженером-землевпорядником ОСОБА_9 , встановлено що земельна ділянка позивача повністю накладається на земельну ділянку, яка перебуває в оренді ТОВ «Альфа-Плюс».

Відповідно до положень ч. 1ст. 19 ЗК Україниземлі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Положенням частини першоїст. 344 ЦК Українивстановлено, що особа, яка добровільно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Згідно з частиною першоюст. 119 Земельного кодексу Українигромадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.

У пункті 18постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» № 7 від 16.04.2004 рокуроз`яснено, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що згідно з положеннямистатті 119 ЗК Українипередача громадянину у власність або в користування земельної ділянки, якщо він добровільно, відкрито і безперервно користується протягом 15 років за відсутності документів про право на цю земельну ділянку, здійснюється у порядку, встановленомуЗК. Зворотної дії в часі ця норма не має (п.п.6).

Відповідно до ч. 3ст. 116 ЗК Українибезоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Частиною 6ст. 118 ЗК Українивстановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з частиною 7ст. 118 ЗК Українивідповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому згідно з частиною 4ст. 116 ЗК Українипередача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди (ч. 5ст. 120 ЗК України).

Крім того, згідно з п. «б»ст. 80 ЗК Українисуб`єктами права власності на землю є, серед іншого, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Положеннями ч. 1ст. 116 ЗК Українипередбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно дост. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з положеннями, наведеними у п. 14 ч. 1ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»та п. 45 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правовстановлюючим документом для державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності є рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з п.п. 8 п. «б» ч. 1ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначає компетенцію сільських, селищних міських рад, зокрема, щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Вказане питання мають вирішуватися виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права та встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування та не може бути делеговане суду.

Відповідна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 96/2866/16-ц.

При вирішенні спору у даній справі, суд також бере до уваги зміст долученого до справи листа за № 198 від 26.02.2019 року Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, відповідно до якого органом місцевої влади не приймалося рішення про введення в експлуатацію належного ОСОБА_2 житлового будинку та присвоєння домоволодінню поштової адреси; не погоджувалася селищною радою будь-яка документація щодо будівництва позивачем на території смт. Козин нерухомого майна, а членами земельної комісії та посадовими особами селищної ради не підписувалися акти встановлення меж земельних ділянок, які б відводилися у власність ГО «Товариство індивідуальних забудовників «Північна» та ОСОБА_2 (а.с.120).

Отже, спірна земельна ділянка в установленому законом порядку не сформована.

Рішенням Козинської селищної ради від 20.02.2018 року №28/15, відповідно до якого ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею 0,1103 га, а причиною відмови стало те, що заявникомзазначено неіснуючу адресу земельної ділянки : АДРЕСА_2 та те, що на графічному матеріалі (кадастровий план земельної ділянки), що доданий до заяви, зображена земельна ділянка, яка вже знаходиться у користуванні іншої особи, як встановлено судом, земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «Альфа-Плюс».

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зареєстровано користуванняТОВ «Альфа-Плюс» земельною ділянкою площею 2,0252 га, кадастровий номер 3223155400:03:008:0002, яка знаходиться в смт. Козин Обухівського району Київської області за довгостроковим договором оренди, зі строком дії до 18 липня 2052 року з правом пролонгації (а.с.111).

Отже, відповідно до схеми розташування наданої в оренду ТОВ «Альфа Плюс» земельної ділянки, площею 2,0252 га та земельної ділянки, площею 0,1103 га, складеної сертифікованим інженером - землевпорядником, земельна ділянка, площею 0,1103 га, повністю накладається на земельну ділянку, яка перебуває у користуванніТОВ «Альфа Плюс» (а.с.112,113).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам наведених вище норм матеріального права щодо права здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, яке належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, та враховує що спірна земельна ділянка вже перебуває у користуванніТОВ «Альфа Плюс».

Встановивши, що позивачем не доведено відповідність умов набуття права власності за набувальною давністю на земельну ділянку, суд відмовляє йому у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст.14, 274, 263-265,273,280, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, третя особа: громадська організація «Товариство індивідуальних забудовників «Північна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-Плюс», про визнання права власності на земельну ділянку, відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.02.2020 року.

Суддя Л.В.Потабенко