Рішення

від 28.02.2020 по справі 369/5386/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/5386/17

Провадження № 2/369/426/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.02.2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючої судді Ковальчук Л.М., за участю секретаря Заїки О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Петрушківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Садове товариство Петрушків Яр , про виділення в натурі належної на праві спільної часткової власності частини земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Петрушківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Садове товариство Петрушків Яр про виділення в натурі належної на праві спільної часткової власності частини земельної ділянки, в якому просила суд з урахуванням уточнень: виділити їй в натурі належну їй 2/3 частини земельної ділянки площею 0,0569 га з кадастровим номером 3222486000:03:003:0666, що розташована на території Петрушківської сільської ради, садового товариства Петрушків Яр Києво-Святошинського району Київської області, згідно з варіантом № 1 висновку судового експерта № 1-06/04 ОСОБА_3 від 06.04.2018, а саме сторону лівої межі А-2 до Г-1 земельної ділянки, площею 372,3 кв.м; припинити право спільної часткової власності на 2/3 частини земельної ділянки площею 0,0569 га, призначеної для ведення садівництва, яка розташована на території Петрушківської сільської ради, садового товариства Петрушків Яр Києво-Святошинського району Київської області, з кадастровим номером 3222486000:03:003:0666.

Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належну йому на праві власності земельну ділянку розміром 0,569 га, яка розташована на території Перушківської сільської ради, садового товариства Петрушків Яр Києво-Святошинського району Київської області.

Позивач вказувала, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є його дружина, відповідач, як син, та інший син ОСОБА_5 .

Зі слів позивача, у встановлені законом строки всі спадкоємці звернулись до нотаріуса із заявами: сторони у даній справі - із заявою про прийняття спадщини, а син ОСОБА_5 - із заявою про відмову від спадщини на користь матері.

Як стверджує позивач, 27.12.2014 сторони отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначену земельну ділянку в частках: позивач - 2/3 частки, відповідач - 1/3 частки.

Позивач є власником 2/3 частини земельної ділянки площею 0,0569 га з кадастровим номером 3222486000:03:003:0666, що розташована на території Петрушківської сільської ради, садового товариства Петрушків Яр Києво-Святошинського району Київської області.

Позивач постійно користується спірною земельною ділянкою і на даний час виникла необхідність у виділенні належної їй частини в натурі, так як сторони не можуть дійти згоди для спільного користування ділянкою.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 23.05.2017 було відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.10.2017 було призначено у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено запитання, які технічно можливі варіанти виділу 2/3 частин земельної ділянки, яка розташована на території Петрушківської сільської ради СТ Петрушків Яр Києво-Святошинського району Київської області за кадастровим номером 3222486000:03:003:0666, площею 0,0569 га, в натурі, проведення експертизи було доручено експерту ТОВ Судова незалежна експертиза України , попереджено його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, оплату за проведення експертизи покладено на позивача, провадження по справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчка А.Я. від 23.05.2017 було відновлено провадження у зв`язку з тим, що із експертної установи було повернуто матеріали справи з огляду на неможливість проведення експертизи, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.04.2018 було забезпечено докази у справі шляхом витребування з Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори копії спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 01.10.2018 було прийнято дану справу до свого провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.03.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Суд, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що зі свідоцтва про смерть вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина на належну йому на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю IV-КВ № 063735 від 17.10.1998 земельну ділянку розміром 0,569 га, надану для ведення садівництва, яка розташована на території Перушківської сільської ради, садового товариства Петрушків Яр Києво-Святошинського району Київської області.

З огляду на наданий суду технічний паспорт від 12.11.2012 на вказаній земельній ділянці розташований несамочинний садовий (дачний) будинок загальною площею 69,4 кв.м з господарськими будівлями і спорудами, 1991 року побудови.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.04.2014 державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 на вказаний садовий будинок у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

З матеріалів спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що 27.12.2014 державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим № 6-1555 на 2/3 частини земельної ділянки площею 0:0569 га, наданої для ведення садівництва, кадастровий номер 3222486000:03:003:0666, що знаходиться на території Петрушківської сільської ради, садового товариства Петрушків Яр , Києво-Святошинський район Київської області. Спадкоємцем іншої 1/3 частини вказаної земельної ділянки є відповідач, син померлого, свідоцтво про право на спадщину на цю 1/3 частину земельної ділянки ще не видано.

Відповідно до повідомлення судового експерта Клівак О.В. ТОВ Судова незалежна експертиза України № СЕ-1201-1-933.17 від 10.01.2018 провести у даній справі судову земельно-технічну експертизу за ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.10.2017, виходячи з обсягу наданих на дослідження матеріалів, приймаючи до уваги відсутність письмового роз`яснення та дозволу на залучення до проведення експертизи фахівця для здійснення комплексу топографо-геодезичних робіт, а також у зв`язку з несплатою, не надається можливості.

Відповідно до висновку експерта № 1-06/04 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, складеного 06.04.2018 судовим експертом ТОВ Український центр судових експертиз Лісніченком С.В., варіанти виділу в натурі 2/3 частин земельної ділянки з кадастровим номером 3222486000:03:003:0666, площею 0,569 га, яка розташована на території Петрушківської сільської ради, садового товариства Петрушків Яр Києво-Святошинського району Київської області, без врахування надвірних будівель та споруд, які розташовані на цій земельній ділянці, оскільки правовстановлюючі документи на них відсутні, викладено у дослідницькій частині і зображено в додатку № 2 до висновку (варіанти 1 та 2).

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми.

У відповідності до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.91 року у справі Пайн Велів Девелопментс ЛТД проти Ірландії зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Відповідно до ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

У ст. 355 ЦК України визначено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

У відповідності з ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зважаючи на ч.ч. 1, 3 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

З урахуванням ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

З огляду на п. г ч. 1 ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

Згідно з ч. 3 ст. 88 ЗК України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

За приписами ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 1 ст. 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Разом з тим, за приписами частин першої, третьої статті 12, статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог статей 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто, в результаті аналізу вказаних правових норм, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини суд приходить до наступних висновків.

Процитовані вище вимоги законодавства нерозривно пов`язують право власності на земельну ділянку з правом власності на об`єкти нерухомого майна, що на ній розміщені.

Так як окрім позивача є й інший спадкоємець, який прийняв спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , відповідач, і на спірній земельній ділянці розміщений садовий (дачний) будинок, що був побудований 1991 року за життя спадкодавця і може бути зареєстрований на праві власності в силу вимог ч. 1 ст. 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , без врахування права власності на нього не можливо вирішити питання виділу частки позивача зі спірної земельної ділянки. В іншому випадку це безумовно призведе до порушення права відповідача на розміщений на земельній ділянці спадковий садовий (дачний) будинок.

У ході розгляду справи не було надано висновку судового експерта про варіанти виділу в натурі частки позивача із земельної ділянки з урахуванням прав власності на розміщений на ній садовий (дачний) будинок, суд вирішити таке питання, для якого необхідні спеціальні знання, без висновку експерта не має можливості, тому немає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

А отже, до вирішення питання про право власності на згаданий садовий (дачний) будинок, що розміщений на земельний ділянці площею 0,569 га з кадастровим номером 3222486000:03:003:0666, наданій для ведення садівництва, що розташована на території Перушківської сільської ради, садового товариства Петрушків Яр Києво-Святошинського району Київської області, вимоги позивача про виділ у натурі належної їй на праві власності частини земельної ділянки є передчасними.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішення Європейського суду від 29.11.91 року у справі Пайн Велів Девелопментс ЛТД проти Ірландії , ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 321, 355, 356, 364, 377, 1268 ЦК України, ст.ст. 86-88, 120, 125. 126 ЗК України, ст. 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 77-82, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Петрушківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Садове товариство Петрушків Яр , про виділення в натурі належної на праві спільної часткової власності частини земельної ділянки відмовити.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невідомий, адреса: АДРЕСА_1 .

Інформація про третю особу: Петрушківська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, код ЄДРПОУ 22209456, адреса: 08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки, вул. Лесі Українки, 39.

Інформація про третю особу: Садове товариство Петрушків Яр , код ЄДРПОУ невідомий, адреса: 08113, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрушки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Суддя Л.М.Ковальчук