Постанова

від 25.02.2020 по справі 813/1200/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 813/1200/18 пров. № 857/12329/19

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання: Герман О.В.

за участі представника відповідача: Квасниця Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року (рішення ухвалене о 14:21 год. у м. Львові судом у складі головуючого судді Брильовського Р.М., повний текст рішення складено 26.11.2018) у справі за позовом Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2017 № 0022411414, № 0022421414, № 0022401414, № 0022471414

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що договірні відносини з ПП Технопром , ТОВ Фірма Промпостачсервіс , ПВКП Прогрес , ТОВ Соурс Україна , ТОВ Трастфактор , ТОВ Булет лайн мали реальний товарний характер, що підтверджено необхідними первинними документами та не спростовано відповідачем в установленому чинним законодавством порядку, а відтак ним правомірно було сформовано податкові зобов`язання за податком на додану вартість з врахуванням господарських операцій з вказаними вище контрагентами. Просив позов задоволити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2018 року вказаний вище позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 15.12.2017 № 0022411414, № 0022421414, № 0022401414, № 0022471414.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДФС у Львівській області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкових зобов`язань за податком на додану вартість з врахуванням господарських відносин з ТОВ Фірма Промпостачсервіс , ПВКП Прогрес , ТОВ Соурс Україна , ТОВ Трастфактор , ТОВ Булет лайн .

Проте судова колегія апеляційного суду не погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області у період з 06.11.2017 по 17.11.2017 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП Львівський бронетанковий завод з питань проведення взаємовідносин із ПП Технопром за квітень 2014 року, червень 2014 року, із ТОВ Фірма Промпостачсервіс за жовтень 2015 року, із ПВКП Прогрес за листопад 2015 року, лютий 2016 року, із ТОВ Соурс Україна за квітень 2017 року, із ТОВ Трастфактор за квітень 2017 року, червень 2017 року, ТзОВ Булет лайн за червень 2017 року, за результатами якої складено акт від 27.11.2017 № 2097/13-01-14-14/079885602.

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення ДП Львівський бронетанковий завод :

- п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134; п. 135.1, ст. 135; п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 102013,20 грн. та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування по податку на прибуток на суму 11 412 340,25 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 48071,05 грн. та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за вересень 2017 року на 2298755,0 грн.

Вказані в акті порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про не підтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ Фірма Промпостачсервіс , ПВКП Прогрес , ТОВ Соурс Україна , ТОВ Трастфактор , ТОВ Булет лайн .

За результатами перевірки на підставі складеного акта, відповідачем 15 грудня 2017 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0022421414 про збільшення суми грошового зобов`язання ДП Львівський бронетанковий завод за податком на прибуток на загальну суму 153019, 80 грн, з яких 102013, 20 грн за податковими зобов`язаннями та 51006, 60 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0022411414, яким завищена сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 2298755, 00 грн;

- № 0022401414 про збільшення суми грошового зобов`язання ДП Львівський бронетанковий завод за податком на додану вартість на загальну суму 72160, 85 грн, з яких 48071, 05 грн за податковими зобов`язаннями та 24035, 53 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0022471414, яким завищена сума від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 178236, 70грн та у розмірі 11234103, 55 грн.

Згідно до наявної інформації в АІС „Податковий блок» перевіркою встановлено наступну інформацію по ТОВ „Саваж-Торг» , згідно з якою, свідоцтво платника ПДВ анульовано 21.03.2017 у зв`язку з неподанням декларацій протягом року, дохід за 2015 рік - декларація по податку на прибуток за 2015 рік не подана, основні засоби станом на 01.01.2015 не встановлено, оскільки фінансовий звіт за 2015 рік не подавався, остання податкова декларація з ПДВ до органів ДФС подана за період лютий 2016 року, якій присвоєно статус „історія подання» .

При дослідженні ланцюга постачання, згідно з базами даних архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних у жовтні 2015 року ТОВ „Саваж-Торг» встановлено підміну товару на першому ланцюгу постачання контрагентами - покупцями, що ставить під сумнів реальність господарських операцій ТОВ „Фірма Промпостачсервіс» .

Західною ОДПІ м. Харкова ТУ ДФС у Харківської області складена податкова інформація від 10.12.2015 № 2072/7/20-33-22-04-07 щодо ТОВ „Саваж-торг» за звітній період декларування ПДВ з 01.08.2015 по 31.10.2015 з питань проведення фінансово - господарських операцій з платниками податків.

Дані податкових накладних, виданих та отриманих ТОВ „Саваж-Торг» в серпні, вересні, жовтні 2015 року вказують на невідповідність номенклатури придбаних у вказаних періодах товарів (робіт, послуг) номенклатурі поставлених товарів (робіт, послуг). Також у ТОВ „Саваж-Торг» відсутні технічні можливості для здійснення діяльності.

В ході проведеного аналізу інформації, наявної в ТУ ДФС у Харківської області по підприємству ТОВ „Саваж-Торг» не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за жовтень 2015 року.

Проведеним аналізом представлених до перевірки первинних документів ДП „Львівський бронетанковий завод» , встановлено ряд не відповідностей, що свідчать про їх дефектність та нереальність здійсненої господарської операції щодо придбання у ТОВ „Фірма Промпостачсервіс» тканини 23м, а саме: видаткова накладна від постачальника завірена підписами не ідентифікованої особи, відповідно до сертифікату якості виробником тканини прорезиненої 23м ТУ 38.305-05-357-2012 є підприємство: Ярославль-Резинотехника (Росія), дата виробництва 09-2015р., однак у ТОВ „Фірма Промпостачсервіс» та його постачальника ТОВ „Саваж-Торг» відсутній імпорт даного товару, а також придбання його на території України в вересні-жовтні 2015 року.

Як свідчать матеріали справи, ДП „Львівський бронетанковий завод» мало фінансово - господарські взаємовідносини з ПВКП „Прогрес» на підставі договору поставки запчастин від 13.07.2015 № 1. На виконання умов даного договору складено видаткові та податкові накладні, однак в акті перевірки зазначено, що у видаткових накладних від постачальника не вказано номер та дата доручень, відповідно до яких отримано товар.

Згідно сертифікату якості лавинний фотодіод 3.368.003ТУ виробником даного товару є підприємство: ОАО Спецдеталь (Російська федерація) дата виробництва 10.01.2015, однак у ПВКП „Прогрес» та його постачальника ТОВ „Контингент-79» відсутній імпорт даного товару, а також придбання його на території України в січні 2015-лютому 2016 року.

Згідно з даними архіву електронної звітності відсутнє придбання ТОВ „Соурс Україна» на території України ТМЦ, а також відсутній імпорт ТМЦ в квітні 2017 року, що в подальшому були реалізовані ДП „Львівський бронетанковий завод» .

Проведеним аналізом представлених до перевірки первинних документів ДП „Львівський бронетанковий завод" встановлено ряд невідповідностей, що свідчать про їх дефектність та нереальність здійсненої господарської операції щодо придбання у ТОВ „Трастфактор» товарно-матеріальних цінностей, а саме: відповідно до представлених паспортів на установку живлення ПБ2.950.008. гіроблок БК2.369.113-01 (2кат), коробку розподільчу К2 (2к) розділ свідоцтво про приймання в графі начальник цеху завірений та представник ВТК завірений підписом не ідентифікованої особи та завірений печаткою ТОВ „Транстфактор» .

Разом з тим, ДП „Львівський бронетанковий завод» до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують якість та ідентифікацію товару, технічні характеристики, виробника товару, країну походження товару, а саме: сертифікати відповідності товарів, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва, щодо підтвердження якості, всі необхідні висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ДСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника) за квітень 2017 року.

Згідно з даними архіву електронної звітності відсутнє придбання ТОВ „Транстфактор» на території України ТМЦ, а також відсутній імпорт ТМЦ в 2016-2017 роках, що в подальшому були реалізовані ДП „Львівський бронетанковий завод» в квітні 2017 року, червні 2017 року.

Крім цього, в ухвалі Печерського районного суду м.Києва від 20.09.2017 по справі № 757/55095/17-к зазначено, що в Єдиному реєстрі судових рішень зареєстроване кримінальне провадження № 42017000000001846 від 08.06.2017 по ряду підприємств, з правовою кваліфікацією за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 191 ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, відповідно до якого встановлено, що за попередньою змовою невстановленою групою осіб протягом 2015-2016 років вчинено фіктивне підприємництво шляхом реєстрації/перереєстрації суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі: ТОВ „Кенсо трейд» , ТОВ „Спемсор» , ТОВ „Анот Торг» , ТОВ „Флагман Еволюшен» та інші. У подальшому, вищезазначені невстановлені слідством особи використали реквізити вказаних підприємств для прикриття незаконної діяльності, направленої на мінімізацію податкових зобов`язань та розкрадання бюджетних коштів за рахунок відображення в бухгалтерському обліку платників податків реального сектору економіки господарських операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності.

За результатами відпрацювання вказаних суб`єктів підприємницької діяльності, що мають ознаки фіктивності, встановлено, що підприємства зареєстровані на осіб за грошову винагороду, без мети зайняття підприємницькою діяльністю, а лише з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, крім того, підприємства не встановлені за юридичними та фактичними адресами, основні фонди відсутні.

Такі встановлені обставини на думку апеляційного суду не можуть залишитися поза увагою, оскільки ознаки фіктивного підприємства несумісні з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Наведене у сукупності вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/ податкових документів для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку та, в сукупності, відповідно свідчить про відсутність підстав для формування спірних сум.

Згідно з даними архіву електронної звітності відсутнє придбання на території України ТМЦ, а також відсутній імпорт ТМЦ в 2015 році, що в подальшому були реалізовані ПВКП „Прогрес» в листопаді 2015 року.

При дослідженні ланцюга постачання, згідно з базами даних Архів електронної звітності (ЄРПН) та зареєстрованих податкових накладних у листопаді 2015 року підприємствами ТОВ „Моноліт Констракшн» та ТОВ „Східенергосервіс» встановлено підміну товару на першому ланцюгу постачання контрагентами -покупцями, що ставить під сумнів реальність господарських операцій ПВКП „Прогрес» .

Згідно з даними архіву електронної звітності відсутнє придбання на території України ТМЦ, а також відсутній імпорт ТМЦ в 2015 році, що в подальшому були реалізовані ПВКП „Прогрес» в лютому 2015 року.

Разом з тим, в ухвалі Старобільського районного суду від 07.07.2017 № ЄУН 431/2994/17 зазначено, що в Єдиному реєстрі судових рішень зареєстровано кримінальне провадження від 30.05.2016 за № 32016130000000019, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. З ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. З ст. 212, КК України, відповідно до якого встановлено: що у період 2015-2016 років невстановлені особі зареєстрували або перереєстрували на підставних осіб ряд підприємств, в тому числі: ТОВ „Східенергосервіс» , ТОВ „Контингент - 79» , ТОВ „Моноліт Констракшн» , з метою прикрита незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків ; злочинних схемах з оформлення безтоварних операцій та ухилення від сплати податків підприємствами реального сектору економіки.

Дані підприємства не мають на балансі виробничих потужностей, матеріальна активів та достатніх трудових ресурсів для здійснення фактичної фінансово-господарської діяльності, направленої на отримання економічного ефекту, а тому, використовуються невстановленими особами задля надання послуг юридичним особами з мінімізації податкова зобов`язань та ухилення від сплати податків до Державного бюджету. Вказані підприємств мають тих самих постачальників та покупців, обслуговуються в одних банківських установах Наявні ознаки відсутності факту реального здійснення цими суб`єктами підприємництва господарської діяльності.

ДП „Львівський бронетанковий завод» мало фінансово - господарські взаємовідносин з ТОВ „Булет лайн» на підставі договорів поставки автозапчастин від 27.06.2017 № 27/06 П та від 13.03.2017 № 13/03/17. На виконання умов даних договорів складено видаткові та податкові накладні.

В свою чергу реалізовані ТМЦ були придбані ТОВ „Булет лайн» у наступне контрагентів, а саме: ТОВ „Фланер» , ТОВ „Етернан» .

Згідно з даними архіву електронної звітності відсутнє придбання на території України ТМЦ, а також відсутній імпорт ТМЦ в 2017 році підприємствами ТОВ „Фланер", ТОВ „Етернан» , ТОВ „РОНДАС» ТОВ „Булет лайн» , ТОВ „Екстон» , що в подальшому по ланцюгах постачання були реалізовані ДП „Львівський бронетанковий завод» в червня 2017 року.

Крім цього, в ухвалі Святошинського районного суду м. Києва від 25.09.2017 по справі № 759/14107/17 зазначено, що в Єдиному реєстрі судових рішень зареєстровано кримінальне провадження від 27.07.2017 № 32017100080000052, порушене за ч. 2 ст. 205 КК України, відповідно до якого, досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи без мети зайнятості легальною господарської діяльності зареєстрували ряд підприємств з ознаками „фіктивності» , серед яких, ТОВ „Етернан» . я ТОВ „Фланер» , для надання можливості формування валових витрат та податкового кредиту і ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

ДП „Львівський бронетанковий завод» мало фінансово - господарські взаємовідносин з ТОВ „Соурс Україна» на підставі видаткових та податкових накладних. Однак, до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують якість та ідентифікацію товару, технічні характеристики, виробника товару, країну походження товару, а саме: сертифікати відповідності товарів, паспорти заводів виробників, дозволи та свідоцтва щодо підтвердженні якості, всі необхідні висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання та податкових вигод, що, у свою чергу підтверджує законність та обґрунтованість висновків відповідача та оскарженого рішення.

До перевірки позивачем не надано документи щодо транспортування товару з м. Києва до ДП Львівський БТЗ за квітень 2017, червень 2017 року.

Крім цього, ДП Львівський БТЗ до перевірки не надано жодних документів, що підтверджують якість та ідентифікацію товару, технічні характеристики, виробника товару, країну походження товару а саме: сертифікати відповідності товарів, паспорта заводів виробників, дозволи та свідоцтва, щодо підтвердження якості, всі необхідні висновки про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, а також реєстрації обов`язкових підтверджуючих документів (реквізити товару ДСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника) за квітень 2017 року.

В ході проведення перевірки позивачу надано вимогу „Про надання документів» від 08.11.2017, яка отримана 09.11.2017 та від 15.11.2017, яка отримана 16.11.2017 року. Зазначеними вимогами запропоновано посадовим особам ДП Львівський бронетанковий завод надати пояснення щодо транспортування, розвантаження, складування та використання в господарській діяльності товарів, що згідно представлених накладних, придбані у контрагентів та їх документальне підтвердження.

Разом з тим, відповідно до видаткових накладних місце отримання товару м.Київ, до перевірки не надано документи, що підтверджують транспортування товару зі складу Продавця на склад підприємства, а також документів щодо відрядження працівників підприємства в м. Київ для отримання товару за квітень 2017 року.

Відтак, ДП Львівський бронетанковий завод не підтверджено факту транспортування ТМЦ придбаного в ТзОВ Трастфактор , а саме: не надано до перевірки товарно-транспортні накладні на ТМЦ з відмітками про місце навантаження та розвантаження ТМЦ, передачу та отримання ТМЦ та інші документи, що свідчать про транспортування ТМЦ, актів виконаних робіт перевізників або документів щодо використання власного транспорту при доставці товарів.

Як вбачається з клопотання від 27.06.2018 № 5430/18, яким долучено до матеріалів справи додаткові докази, а саме: експрес-накладні ТОВ Нова пошта .

Відповідно до наданих експрес-накладних, товар відвантажено на адресу позивача 03.04.2017 та отримано 10.04.2017 оголошеною вартістю 6000 грн. Однак, згідно з переліком видаткових накладних, наданих до перевірки не виявлено жодної з датою виписки 03.04.2017 року.

Відповідно до даних Журналу вхідного контролю на ДП Львівський бронетанковий завод , копію якого долучено позивачем до матеріалів справи, не встановлено оприбуткування 10.06.2017 товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ ''Трастфактор» .

Представлені експрес-накладні ТОВ Нова Пошта не відповідають даним видаткових накладних, виданих ТОВ Трастфактор стосовно дати відвантаження та отримання, вартості товару, номенклатури (перелік таких видаткових накладних наведено в таблиці на стор.31 акта перевірки від 27.11.2017 №2097/13-01-14-14/07985602, копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Позивачем не надано жодної інформації щодо повернення 2 двигунів до бронетанкової техніки та умов їх транспортування до ТОВ Трастфактор .

Згідно даних архіву електронної звітності відсутнє придбання ТОВ Трастфактор на території України ТМЦ, а також відсутній імпорт ТМЦ в 2016-2017 роках, що в подальшому були реалізовані ДП Львівський бронетанковий завод в квітні 2017, червні 2017 року (перелік таких товарів наведено в таблиці на стор.36 акта перевірки від 27.11.2017 №2097/13- 01-14-14/07985602).

Відповідно до наданої позивачем до матеріалів справи експрес - накладної від 14.06.2017 №59998048108717 вантажовідправником товару є ДП УНДКП ДІНТЕМ м. Дніпро. Взаємовідносини з даним підприємством не були питанням перевірки.

Крім цього, позивачем до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні, документи, що підтверджують транспортування товарів, навантаження, вивантаження товарів; посвідчення про якість товарів, походження, сертифікати відповідності; інформацію щодо місця зберігання, відвантаження зазначених товарів (адреса складів, їх потужності, документи щодо оренди основних засобів).

Відповідно пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363 (зі змінами та доповненнями), товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу.

Основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля (пункт 11.1 Правил №363).

Пунктом 11.7 цих Правил передбачено, що перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Верховний Суд в постанові від 06.06.2018 (адміністративне провадження №К/9901/7235/17) зазначив, що за змістом цієї норми товарно-транспортні накладні повинні у всякому разі бути в наявності як у покупця так і у продавця, безвідносно до умов договору поставки про зобов`язану сторону щодо доставки товару. При цьому, однак, такі товарно- транспортні накладні повинні містити всю інформацію, яка б давала можливість здійснити облік транспорту, який здійснював перевезення, водія, який керував транспортом, товару, який перевозився, його якісних та кількісних характеристик (маса, кількість, найменування тощо).

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, вписаних віл імені постачальника, або інших документів, складених з посиланням на поставку товарів (послуг) не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Згідно з п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи була відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відтак, враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що у разі якщо платник ш надає контролюючому органу документи, то вважається, що такі документи були відсутні піл час проведення перевірки.

Оскільки, позивачем під час проведення перевірки не були представлені зазначені документи, останні також не були надані контролюючому органу після завершення перевірки і до винесення податкових повідомлень-рішень, тому в силу вищевказаних приписів закону правові підстави вважати ці документи належними і достатніми для підтвердження факту транспортування товару є відсутніми.

У постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №К/9901/476/18 вказано, що аналіз положень п.44.6, п.44.7 ст.44 Податкового кодексу України свідчить про те, що обов`язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов`язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Ненадання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 Податкового кодексу України прирівнюється до їх відсутності.

Пунктом 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України зазначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Пунктом 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України врегульовано, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Податкового Кодексу України , протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У постанові Верховного Суду України від 27.06.2017 №21-3418а16 висловлена правова позиція, згідно із якою первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентами, які не мали можливості фактично здійснювати господарські операції, у зв`язку з відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з кулівлі-продажу або надання послуг, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

За таких обставин, суд першої інстанції за результатами розгляду справи ухвалив рішення, врахувавши лише доводи позивача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування обставин справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи.

Згідно приписів ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - задоволити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 813/1200/18 - скасувати та прийняти нову постанову якою у задоволені позовних вимог Державного підприємства "Львівський бронетанковий завод" - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Р. М. Шавель Повне судове рішення складено 02.03.2020р.