Постанова

від 02.03.2020 по справі 904/4489/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 року Справа № 904/4489/19

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,

суддів : Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі №904/4489/19 (суддя Петренко І.В., повне рішення складено 03.12.2019)

за позовом: Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Кончуковського Олександра Володимировича, м. Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 102 486,69 грн

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Нікопольська міська рада (надалі позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця Кончуковського Олександра Володимировича (надалі відповідач) та просила стягнути безпідставно набуті грошові кошти - 102 486,69 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці за адресою м. Нікополь, вул. Княжа,80/2 (раніше вул. Жуковського), втім договір щодо права користування земельною ділянкою сторонами не укладено, орендна плата відповідачем не сплачується, що є порушенням статей 125, 126 Земельного Кодексу України та підставою для стягнення таких коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Відповідач участі в розгляді справи в суді першої інстанції не приймав, відзив на позов не надавав, вимог не заперечував.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі №904/4489/19 (суддя Петренко І.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кончуковського Олександра Володимировича на користь Нікопольської міської ради безпідставно збережені грошові кошти у сумі 424,38 грн, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, - 7,88 грн.

Рішення суду обгрунтовано тим, що земельна ділянка як об`єкт цивільних прав сформована лише 05.10.2018, тому безпідставно збережені грошові кошти у вигляді орендної плати за землю можуть бути стягнені тільки за період з 05.10.2018 по 30.11.2018, що з врахуванням часткової оплати складає 424,38 грн. Щодо періоду з 01.12.2018 по 30.03.2019 суд зазначив, що він цей розрахунок не досліджує, оскільки його було здійснено без дотримання процедури, визначеної Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що затверджений Постановою КМУ від 19.04.1993 за №284.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Позивач, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд прийшов до безпідставного висновку, що позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки, оскільки вимоги позивача обгрунтовані положеннями глави 83 ЦК України, то застосування Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам є безпідставним. Суд також не врахував, що земельна ділянка була сформована ще в 2008 році, про що між сторонами було укладено договір оренди землі строком дії з 22.02.2008 по 21.04.2011. В подальшому орендар не уклав новий договір оренди земельної ділянки, тому відомості про цю земельну ділянку з 2017 року знаходяться в архівному шарі. А в 2018 році розроблено проект землеустрою на цю ж саму ділянку, втім з іншим кадастровим номером, щодо надання відповідачу цієї земельної ділянки в оренду. Суд не надав оцінки тому, що відповідач визнав свої зобов`язання з оплати орендної плати, про що надав Нікопольській міській раді графік погашення боргу, але з причин несвоєчасних платежів за цим графіком позивач був змушений звернутися до суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2020 в складі колегії суддів головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач, суддів Подобєда І.М., Орєшкіної Е.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Нікопольської міської ради, справу визначено розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач надіслав до суду відзив на апеляційну скаргу, проти її доводів заперечує, вважає рішення суду обгрунтованим та законним. Вказує, що не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. Погоджується з судом першої інстанції, що спірна земельна ділянка стала об`єктом цивільних прав з 05.10.2018, тому тільки з цього часу позивач має право вимагати за неї плату, яка вірно визначена та стягнена судом.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги і відзиву, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі Рішення Нікопольської міської ради від 28 вересня 2007 року №44-19/У, від 07 грудня 2007 року №66-21 між Нікопольською міською радою, як орендодавцем, та Приватним підприємцем Кончуковським Олександром Володимировичем, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки від 18.10.2007 року.

Відповідно до цього договору відповідачу було надано в оренду земельну ділянку за адресою м. Нікополь, вул. Жуковського (район прядильно-ниткового комбінату), загальною площею 0,4957 га, кадастровий номер 1211600000:03:087:0017, орендна плата - 3% від нормативної грошової оцінки, строком на три роки з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація договору була проведена 22.02.2008, тобто строк дії договору скінчився 22.02.2011 року та в подальшому строк дії договору не було продовжено.

13.05.2009 року за відповідачем було зареєстровано право власності на нежитлову недобудовану будівлю, готовністю будівництва 11%, за адресою м. Нікополь, вул. Жуковського,80/2 (нині вул. Княжа,80/2), що підтверджується Інформацією від 11.12.2018 №149015599 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності па нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна.

Підставою виникнення права власності зазначено договір оренди земельної ділянки від 22.02.2008, Рішення Нікопольської міської ради від 28 вересня 2007 року №44-19/У, від 07 грудня 2007 року №66-21.

Вказане нерухоме майно до цього часу знаходиться на цій земельній ділянці, що не заперечується відповідачем.

У 2018 році відповідачем було розроблено проект землеустрою, який затверджений Рішенням Нікопольської міської ради від 25.03.2019 за №35-46/УІІ, щодо земельної ділянки вул. Княжа,80/2, м. Нікополь за фактичним розміщенням нежитлових приміщень, кадастровий номер 1211600000:03:088:0004.

24.04.2019 року за відповідачем зареєстровано право оренди земельної ділянки загальною площею 0,4957, кадастровий номер 1211600000:03:088:0004, підстава виникнення речового права - договір оренди земельної ділянки від 22.04.2019 строком дії до 21.04.2022.

Позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти орендної плати за землю за період з 01.05.2016 по 30.03.2019, посилаючись на те, що в цей період відповідач не мав правовстановлюючих документів щодо прав користування земельною ділянкою, орендну плату не сплачував.

На підтвердження своїх доводів надав Інформацію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (листи від 26.12.2018, 21.05.2018) про те, що Фізична особа-підприємець Кончуковський Олександр Володимирович земельний податок чи орендну плату у період з 2015- 2018 років не сплачував, проти чого не заперечує відповідач.

Згідно Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.10.2018 нормативно грошова оцінка 1 кв.м. земельної ділянки по вул. Княжа,80/2 у м. Нікополь складає 107,1 грн із застосуванням коефіцієнта 2,315.

Рішеннями Нікопольської міської ради №13-63/ХІ від 26.06.2015, №36-9/УІІ від 14.07.2016, №1-24/УІІ від 14.07.2017, №94-37/УІІ від 22.06.2018 було визначено ставки земельного податку та розмір орендної плати, зокрема, щодо земельних ділянок з цільовим призначенням 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг орендна плата встановлена в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Комісія з визначення розміру збитків, завданих Нікопольській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 01.03.2019 підготувала та затвердила розрахунок збитків у вигляді неодержаних доходів за земельну ділянку на вул.Княжа,80/2 у м. Нікополь, які за період з 01.05.2016 по 30.11.2018 склали 95 315,96 грн. Розрахунок здійснений із площі земельної ділянки - 4957 кв.м.

Відповідачу було направлено повідомлення про засідання комісії від 15.02.2019 та копія рішення виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 10.04.2019 за №295 з актом комісії від 01.03.2019 (лист від 16.04.2019 №2049/19).

В матеріалах справи наявний також лист відповідача на адресу позивача від 01.08.2019, в якому він обгрунтовує неможливість одночасної сплати всієї суми, визначеної Нікопольською міською радою, та просить її розстрочити. До листа додано графік сплати збитків за липень 2019 року - 5315,46 грн, з серпня 2019 по липень 2022 року по 2500 грн щомісячно. Також квитанцією від 30.07.2019 підтверджена оплата 5315,46 грн.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 143 Конституції України, ст. 12 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваженнями щодо встановлення місцевих податків та зборів, зокрема і плати за землю, наділені органи місцевого самоврядування в межах ставок, визначених Податковим кодексом України.

Відтак, рішення Нікопольської міської ради щодо встановлення плати за землю прийнято в межах її повноважень.

Як встановлено судом вище, відповідач 13.05.2009 року набув право власності на нежитлову недобудовану будівлю, готовністю будівництва 11%, за адресою м. Нікополь, вул. Жуковського , 80/2 (нині вул. Княжа, 80 /2), та йому в оренду була надана земельна ділянка загальною площею 0,4957 га, кадастровий номер 1211600000:03:087:0017, орендна плата - 3% від нормативної грошової оцінки, строком на три роки з моменту державної реєстрації, тобто до 22.02.2011.

В подальшому договір оренди цієї ж земельної ділянки між позивачем та відповідачем було укладено тільки 22.04.2019 строком дії до 21.04.2022. Змінено кадастровий номер на 1211600000:03:088:0004 в зв`язку з тим, що земельна ділянка з попереднім кадастровим номером була перенесена до архівного шару, оскільки тривалий час сторонами не було укладено договору оренди землі.

Плата за землю вноситься не залежно від вини особи щодо оформлення правовстановлюючих документів, а за сам факт користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) зробила правовий висновок, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Тобто, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що він фактично використовує земельну ділянку, на якій розміщено нерухоме майно, що належить йому на праві власності, за спірний період орендну плату не сплачував. Ділянка є об`єктом цивільних прав, їй було присвоєно кадастровий номер - 1211600000:03:087:0017 (в подальшому - 1211600000:03:088:0004), визначено межі та площу - 0,4957 га, визначена її нормативно грошова оцінка - 107,1 грн із застосуванням коефіцієнта 2,315.

Суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо неможливості стягнення плати за землю у вигляді орендної плати як безпідставно набутої за період до формування земельної ділянки при укладанні нового договору оренди цієї земельної ділянки, та не взяв до уваги, що ця земельна ділянка вже була сформована, межі та площа її не змінилися, та наявні всі складові, необхідні для визначення розміру безпідставно набутих коштів.

Суд також не вірно послався на неохідність дотримання позивачем процедури, визначеної Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, що затверджений Постановою КМУ від 19.04.1993 за №284, та відмовив у позові за період з 01.12.2018 по 30.03.2019. Предметом позову є стягнення безпідставно набутих коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, про що чітко зазначено в позовній заяві. На підставі зазначеного судом Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюється розрахунок збитків, які завдані землевласнику внаслідок самовільного землекористування. В даному випадку вітсутній факт самовільного використання земельної ділянки, оскільки саме на підставі Рішення Нікопольської міської ради від 28 вересня 2007 року №44-19/У та від 07 грудня 2007 року №66-21 відповідач розмістив на цій земельній ділянці своє нерухоме майно.

Як встановлено апеляційнийм судом, для визначення розміру безпідставно набутих коштів наявні всі складові та позивач правомірно визначив їх розмір за період з 01.05.2016 по 31.12.2016 - 23 517,04 грн, за 2017, 2018 рік по 37 460,05 грн кожного року, з 01.01.2019 до 30.03.2019 - 9 365,01 грн. Всього 107 805,15 грн. З врахуванням частково сплаченого відповідачем боргу 5315,46 грн, сума безпідставно набутих коштів, що підлягає стягненню з відповідача, складає 102 486,69 грн.

Відповідачем не було заявлено про застосування позовної давності за період з 01.05.2016 по 03.10.2016, тому відповідно до ч.3 ст. 267 ЦК України суд не має підстав для її застосування, оскільки позовна давність застосовується лише за заявою сторони, що зроблена до прийняття рішення у справі.

З огляду на вставновлені апеляційним судом обставини справи доводи апелянта є обгрунтованими, а апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Рішення місцевого господарського суду, як прийняте при невідповідності висновків суду обставинам справи, помилковому застосуванню норм матеріального права, підлягає скасуванню в частині відмови в позові з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі №904/4489/19 задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2019 у справі №904/4489/19 в частині відмови в позові - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кончуковського Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Нікопольської міської ради (м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів,3 код ЄДРПОУ 37338501) безпідставно набуті грошові кошти - 102 062,31 грн (сто дві тисячі шістдесят дві грн 31 коп), витрати по сплаті судового за розгляд позовної заяви - 1913,12 грн (одна тисяча дев`ятсот тринадцять грн 12 коп), про що видати наказ.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кончуковського Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Нікопольської міської ради (м. Нікополь Дніпропетровської області, вул. Електрометалургів,3 код ЄДРПОУ 37338501) витрати по сплаті судового за розгляд апеляційної скарги - 2869,68 грн (дві тисячі вісімсот шістдесят дев`ять грн 68 коп), про що видати наказ.

Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Е.В. Орєшкіна