Постанова

від 26.02.2020 по справі 916/3321/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/3321/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Голоовея В.М.,

Разюк Г.П.,

секретар судового засідання - Щербатюк О.В.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Григоренко О.В., за ордером; ОСОБА_1, керівник;

від відповідача: Добров Р.М., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

на рішення Господарського суду Одеської області

від 20 грудня 2019 року (повний текст складено 26.12.2019р.)

по справі № 916/3321/19

за позовом Громадської організації "Правозахисна спілка ветеранів військової служби, учасників бойових дій та інвалідів війни "Військова справа"

до відповідача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення 6000,00 грн., -

суддя суду першої інстанції: Бездоля Д.О.

час та місце винесення рішення: 20.12.2019р., м. Одеса, просп. Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 26.02.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У листопаде 2019р. Громадська організація "Правозахисна спілка ветеранів військової служби, учасників бойових дій та інвалідів війни "Військова справа" (позивач, ГО Військова справа ) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (відповідач, Департамент), в якій просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки в сумі 6000,00 грн.

Позов обґрунтований твердженням про те, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було повідомлено позивача про необхідність проведення оцінки майна, що належить територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12б, та яке позивач мав намір орендувати, проте отримав відмову щодо отримання цього приміщення в оренду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.12.2019р. по справі №916/3321/19 (суддя Бездоля Д.О.) позов Громадської організації "Правозахисна спілка ветеранів військової служби, учасників бойових дій та інвалідів війни "Військова справа" задоволено повністю.

Приймаючи рішення суд першої інстанції встановив, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради, збираючи у позаконкурсній процедурі від позивача документи для підготовки проекту розпорядження міського голови про передачу позивачу в оренду комунального майна, яке в подальшому не було винесено, діяв у порядку та спосіб, що не передбачені Законом, чим завдав позивачеві майнову шкоду у спірній сумі, пов`язану зі сплатою останнім вартості виготовлення звітів про оцінку майна.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2019р. по справі №916/3321/19 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено із порушенням норм матеріального права та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Так, обгрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради лише погоджує передачу в оренду майна, орендодавцями якого виступають виконавчі органи Одеської міської ради, а також комунальні та інші підприємства, організації, установи, яким майно комунальної форми власності передано у повне господарське відання або оперативне управління, а також здійснює організацію й проводить конкурси з передачі такого комунального майна в оренду, та майна, що знаходиться в управлінні Департаменту, виконавчих органів Одеської міської ради та комунальних підприємств.

Відповідач вказує, що без згоди комунального підприємства, в управлінні якого знаходяться відповідні приміщення, проведення організації передачі в орендне користування не є можливим.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звертає увагу, що про необхідність надати відповідачу звіт про незалежну оцінку майна з рецензією та супровідним листом, виготовлений незалежним оцінювачем, було зазначено позивачу саме для підготовки розпорядження міського голови про передачу в оренду об`єкта за вказаною ГО "Військова справа" адресою.

Але, разом з цім зауважує, що договір оцінки майна від 21.12.2015р. №25, укладений між ГО Військова справа та ТОВ Інститут експертизи та управління власністю є власною ініціативою замовника.

Апелянт наполягає на тому, що судом першої інстанції не було надано оцінку положенню про Департамент комунальної власності Одеської міської ради з якого вбачається обсяг прав та обов`язків Департаменту, як виконавчого органу Одеської міської ради.

Також, відповідач зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою недоведеність ГО Військова справа наявності у діях саме Департаменту комунальної власності Одеської міської ради протиправної поведінки, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою та вини саме Департаменту, що призвело до понесення позивачем збитків у зв`язку із замовленням проведення незалежної оцінку майна.

Більш детально доводи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2020р. апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2019р. по справі №916/3321/19 залишено без руху, встановлено апелянту строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги.

30.01.2020р. від апелянта до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої апелянтом додано докази оплати судового збору.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.02.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2019р. по справі №916/3321/19; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження; розгляд справи призначено на 26 лютого 2020 року.

20.02.2020р. від ГО Військова справа до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким позивач не поггоджується з її доводами, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 26.02.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ГО Військова справа звернулась до КП ЖКС Фонтанський з проханням щодо отримання в оренду приміщень за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-Б.

У матеріалах справи наявний лист КП ЖКС Фонтанський від 22.09.2019р. за №2087 до ГО "Військова справа", в якому зазначено, що КП ЖКС Фонтанський розглянув заяву позивача щодо надання дозволу на довгострокову оренду відповідних приміщень та повідомлено, що КП ЖКС Фонтанський не заперечує проти передачі ГО "Військова справа" в оренду нежитлових складських приміщень, загальною площею 60 кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-А (а.с. 26).

Більш того, 26.09.2016р. листом №2108 КП ЖКС Фонтанський звернувся до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якому зазначив, що у зв`язку з тим, що власником вищевказаного приміщення є Територіальна громада міста Одеси в особі одеської міської ради, КП ЖКС Фонтанський просить останню здійснити всі необхідні дії для оформлення договору оренди на зазначений об`єкт нерухомості (а.с. 27).

13.10.2016р. відповідач повідомив позивача, що Департаментом проводиться робота з підготовки вказаного об`єкта до передачі в оренду згідно з діючим законодавством , що вбачається з листа №01-10/00314, наявного у матеріалах справи (а.с. 88).

Як свідчать матеріали справи, відповідач своїм листом від 17.11.2016 № 01-13/5267 повідомив позивача, що Департаментом розглянуто звернення ГО "Військова справа" щодо передачі в оренду нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-Б, та вказано, що для підготовки розпорядження міського голови про передачу в оренду об`єкта по вказаній адресі позивачу необхідно, зокрема, надати до Департаменту додаткові документи, серед яких - звіт про незалежну оцінку майна з рецензією та супровідним листом, виготовлений незалежним оцінювачем(а.с. 29).

На виконання вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, позивач отримав звіти та рецензії на звіти про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень першого поверху №№102, 103, 104, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-Б, загальною площею - 13,3 кв.м., 32,0 кв.м., 19,0 кв.м., які були направлені ГО "Військова справа" супровідним листом від 26.12.2016р. №115 за підписом директора ТОВ "Інститут експертизи та управління власністю" (а.с. 30-40).

Згідно з квитанціями до прибуткового касового ордеру від 30.12.2016 №№25, 26, 27 позивач сплатив на користь ТОВ "Інститут експертизи та управління власністю" 6000,00 грн. за проведення вищевказаної оцінки майна (а.с. 14).

Проте, після отримання затребуваних звітів, розпорядження міського голови про передачу об`єкта, про яке йшла мова у відповідному листі Департаменту від 17.11.2016р. №01-13/5267, так і не було винесено.

Замість цього, листом від 16.03.2017р. №01-10/0054 відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з відмовою КП "ЖКС "Фонтанський", як балансоутримувача відповідного приміщення, в передачі приміщення в оренду, Департаментом призупинено роботу щодо передачі цього приміщення в оренду позивачу (а.с. 15).

У матеріалах справи наявний лист Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 21.06.2017р. №01-69/748, що адресований директору Департаменту комунальної власності Одеської міської ради. У даному листі вказано, що частина нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-Б, тривалий час використовується КП "ЖКС "Фонтанський" для зберігання будівельних матеріалів, іншого приміщення, яке можливо використовувати за таким призначенням у підприємства відсутнє. Також у цьому листі зазначено таке: …стосовно відсутності заперечень КП "ЖКС "Фонтанський" у відповідь на перше звернення ГО "Військова справа", то це обумовлено намаганням керівництва підприємства знайти альтернативне приміщення для його використання в якості складу. У зв`язку з тим, що іншого приміщення, яке можливо використовувати у якості складу, підприємством не було знайдено, керівництво підприємства було вимушено заявити заперечення щодо надання приміщення складу в оренду. Частина приміщень, які не перебувають у користуванні КП "ЖКС "Фонтанський", зачинені та відсутня інформація про їх власників (орендарів, користувачів) (а.с. 49).

В подальшому, листом від 20.10.2017р. №01-10/00326 відповідач повідомив позивача, зокрема, про те, що у відповідних приміщеннях знаходиться дільниця та адміністративні приміщення КП "ЖКС "Фонтанський", саме тому, зазначені приміщення тривалий час використовуються балансоутримувачем для зберігання будівельних матеріалів та інвентарю, отже провести роботу з передачі в оренду цих нежитлових приміщень позивачу не є можливим (а.с. 20)

Але, в іншому листі від 17.01.2018 №01-10/00403 відповідачем вже вказано, що відповідно до резолюції заступника міського голови Рябоконя П.М. Департаментом комунальної власності Одеської міської ради розглянуто звернення позивача щодо передачі в оренду нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-Б. Відповідач повідомив, що питання потребує доопрацювання та за результатами розгляду позивача буде проінформовано додатково (а.с. 24).

Однак, листом від 16.11.2018р. №01-10/00377 відповідач повідомив ГО "Військова справа", що співробітниками Департаменту було здійснено обстеження нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-Б, що знаходяться на балансі КП "ЖКС "Фонтанський" та встановлено, що приміщення площею 32,0 кв.м. та 13,3 кв.м. використовуються балансоутримувачем для розміщення складу, а приміщення площею 19,0 кв.м. за вказаною адресою зареєстровано за третіми особами. Таким чином, Департаментом було зазначено, що задовольнити прохання ГО "Військова справа" щодо отримання в оренду відповідних приміщень не є можливим (а.с.26).

Вищенаведене зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною першою ст. 60 вказаного Закону, зокрема, передбачено, що територіальним громадам належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, нежитлові приміщення та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності.

Матеріали справи свідчать, що нежитлові приміщення, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-Б належать до комунальної власності.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено повноваження органів місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здавати об`єкти права комунальної власності в оренду відповідно до закону.

Положенням про Департамент комунальної власності Одеської міської ради визначено, що останній є виконавчим органом Одеської міської ради та наділяється повноваженнями, зокрема, щодо управління комунальною власністю територіальної громади міста (п.п.1.1., 1.2. Положення) (а.с.57-64).

Пунктами 2.2.1.4., 2.2.1.5. вищевказаного Положення встановлено, що Департамент відповідно до покладених на нього основних завдань і в межах своїх повноважень виконує такі функції: здійснює повноваження орендодавця комунального майна територіальної громади, що знаходиться в управлінні Департаменту, а також контроль за повнотою та своєчасністю внесення орендарями орендної плати за договорами оренди цілісних майнових комплексів, укладеними Одеською міською радою. Відповідно до чинного законодавства укладає договори оренди. Департамент погоджує передачу в оренду майна, орендодавцями якого виступають виконавчі органи Одеської міської ради, а також комунальні та інші підприємства, організації, установи, яким майно комунальної власності передано у повне господарське відання або оперативне управління, а також здійснює організацію та проводить конкурси з передачі такого комунального майна в оренду та майна, що знаходиться в управлінні Департаменту, виконавчих органів Одеської міської ради та комунальних підприємств.

Організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, врегульовано Законом України Про оренду державного та комунального майна (ст. 1 вказаного Закону і далі - в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Статтею 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна об`єктами оренди за цим Законом, з поміж іншого, є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Згідно зі статтею 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендодавцями нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна є відповідні підприємства, установи та організації.

Орендарями, згідно з вказаним Законом, можуть бути господарські товариства, створені членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу, інші юридичні особи та громадяни України, фізичні та юридичні особи іноземних держав, міжнародні організації та особи без громадянства (ст.6 Закону України Про оренду державного та комунального майна ).

Таким чином, незважаючи на те, що Орендодавцем відповідних приміщень у спірних відносинах виступав КП ЖКС "Фонтанський", Департамент комунальної власності Одеської міської ради є суб`єктом владних повноважень, якій наділений повноваженнями з управління комунальною власністю територіальної громади міста

Колегія суддів критично ставиться до посилання апелянта на відсутність згоди Орендодавця щодо передачі відповідних приміщень в орендне користування позивачу, оскільки відповідно до листа КП ЖКС Фонтанський від 22.09.2019р. за №2087 така згода була позивачем отримана.

Крім того, саме Орендодавець 26.09.2016р. своїм листом №2108 звертався до відповідача як до виконавчого органу власника відповідних приміщень з проханням здійснити всі необхідні дії для оформлення договору оренди.

У відповідності до ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України (далі - матеріали), відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

У разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду у п`ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Органи, уповноважені управляти майном, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, розглядають подані матеріали і протягом п`ятнадцяти днів після надходження матеріалів повідомляють підприємство про своє рішення (надання дозволу щодо укладення договору оренди або відмову).

Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.

Орендодавець протягом п`яти днів після погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном (у випадках, передбачених цим Законом, - органом Антимонопольного комітету України), а в разі якщо заява про оренду майна не потребує узгодження (щодо оренди окремого індивідуально визначеного майна, крім нерухомого), протягом 15 днів після дати її реєстрації розміщує в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмовляє в укладенні договору оренди і повідомляє про це заявника.

Протягом 10 робочих днів після розміщення оголошення орендодавець приймає заяви про оренду відповідного майна.

Протягом трьох робочих днів після закінчення строку приймання заяв орендодавець своїм наказом ухвалює рішення за результатами вивчення попиту на об`єкт оренди. У разі якщо подано лише одну заяву, конкурс на право оренди не проводиться і договір оренди укладається із заявником.

У разі надходження двох і більше заяв орендодавець оголошує конкурс на право оренди.

У разі надходження заяви про оренду майна, зокрема, від громадської організації ветеранів або осіб з інвалідністю, оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з таким заявником без проведення конкурсу. Законами України можуть бути визначені інші випадки передачі державного та комунального майна в оренду без проведення конкурсу.

Орендодавець відмовляє в укладенні договору оренди в разі, якщо:

- прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об`єктів;

- об`єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій, згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи органів місцевого самоврядування;

- орган Антимонопольного комітету України не дає згоди, виходячи з підстав, наведених в абзацах другому - четвертому частини другої цієї статті;

- орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на укладення договору оренди;

- орендодавець, зазначений в абзацах другому і третьому статті 5 Цього Закону, прийняв рішення про укладення договору оренди нерухомого майна з бюджетною установою;

- є інші підстави, передбачені законом.

За вищенаведеними приписами Закону документи, необхідні для вирішення питання щодо передачі в оренду комунального майна, передаються заявником Орендодавцеві, яким у спірних відносинах є КП ЖКС "Фонтанський", а повноваження Департаменту, як органу, уповноваженому управляти цим майном, обмежені наданням дозволу на укладення чи відмову в укладенні договору оренди.

Апеляційна колегія звертає увагу, що всупереч вищевказаним приписам законодавства саме Департамент комунальної власності Одеської міської ради, замість Орендодавця, надсилає позивачу вимоги щодо документів, які останньому необхідно надати для підготовки розпорядження міського голови про передачу приміщень в оренду.

Отже, на підставі відповідного листа відповідача від 17.11.2016р. №01-13/5267 у позивача об`єктивно з`явилось правове очікування щодо отримання в оренду нежитлових приміщень за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-Б.

Враховуючи, що звіти про незалежну оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 12-Б були прямо зазначені відповідачем як документи, які позивачу було необхідно надати для отримання вищевказаного розпорядження міського голови про передачу відповідних приміщень в оренду, колегія суддів вважає необґрунтованим зауваження апелянта, що укладання договору оцінки майна від 21.12.2015р. №25 між ГО Військова справа та ТОВ Інститут експертизи та управління власністю (незалежним оцінювачем) було власною ініціативою замовника.

Разом з тим, очікування позивача не були реалізовані, оскільки після отримання затребуваних звітів, розпорядження міського голови про передачу приміщень в оренду (про що було зазначено у листі відповідача від 17.11.2016р. №01-13/5267) винесено не було.

Навпаки, Департамент повідомив позивача про призупинення роботи з передачі приміщень в оренду, посилаючись на відмову балансоутримувача - КП ЖКС Фонтанський від передачі майна в оренду, а в подальшому, - про неможливість такої передачі.

З урахуванням наведеного, апеляційна колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, яким зазначено, що повідомляючи позивача листом від 17.11.2016р. №01-13/5267 про необхідність подання додаткових документів, зокрема, звіту про незалежну оцінку майна, саме з метою підготовки розпорядження міського голови про передачу об`єкта в оренду, відповідач ці документи вимагав не для вирішення питання щодо надання або ненадання об`єкту в оренду , а саме для підготовки відповідного розпорядження.

Отже, позивач обґрунтовано розрахував, що при виготовленні ним звіту та поданні інших документів, що були зазначені у вищевказаному листі, відповідачем буде підготовлено відповідне розпорядження міського голови про передачу об`єкту в оренду.

При цьому, з урахуванням приписів ст. 9 Закону України Про оренду державного та комунального майна , договір оренди з відповідачем мав бути укладений без проведення конкурсу, що не оспорюється відповідачем.

Тому, апеляційна колегія не приймає до уваги зауваження відповідача, що суд першої інстанції не надав оцінку положенню про Департамент комунальної власності Одеської міської ради з якого вбачається, обсяг прав та обов`язків Департаменту, як виконавчого органу Одеської міської ради.

Враховуючи, що Департамент замість Орендодавця збирав від ГО "Військова справа" документи для підготовки розпорядження міського голови про передачу позивачу в оренду комунального майна, яке в подальшому не було винесено, апеляційна колегія погоджується з місцевим господарським судом, який дійшов висновку, що відповідач діяв у порядку та спосіб, що не передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", чим завдав позивачеві майнову шкоду, пов`язану зі сплатою останнім вартості виготовлення звітів про оцінку майна.

Доказів, щодо спростування вищенаведеного у матеріалах справи не міститься.

Щодо наполягання апелянта на відсутності у діях Департаменту протиправної поведінки, вини, причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою саме Департаменту, що призвело до понесення позивачем збитків у зв`язку із замовленням проведення незалежної оцінку майна.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявляє свої вимоги як стягнення збитків.

Апеляційна колегія зазначає, що збитки є майновими втратами потерпілої особи, що відшкодовуються у випадках завдання майнової шкоди.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відшкодування майнової шкоди за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно статті 1173 Цивільного кодексу України шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Статтею 1174 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Таким чином, на відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальні норми статей 1173, 1174 Цивільного кодексу України передбачають відшкодування шкоди незалежно від вини органу місцевого самоврядування та його посадової або службової особи. Тобто, вина відповідного органу місцевого самоврядування у даному випадку презюмується.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу місцевого самоврядування до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій чи бездіяльності цього органу чи його посадових або службових осіб, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, у даному випадку потрібна наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки,

- наявності збитків,

- причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора.

Як правильно встановлено місцевим господарським судом, позивач для отримання звітів щодо незалежної оцінки нерухомого майна був змушений понести відповідні витрати. Тобто, у даному випадку наявні збитки в розмірі 6 000,00 грн., як заявлені позивачем суми викрадених коштів;

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

У даному випадку протиправна поведінка відповідача полягає у тому, що останній діяв у порядку та спосіб, що не передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою зумовлений тим, що у зв`язку з тим, що відповідач діяв у порядку та спосіб, що не передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", у позивача з`явилось об`єктивне правове очікування щодо отримання в оренду відповідних приміщень, за умовою виконання вимог відповідача, що і призвело до понесених останнім витрат у сумі 6 000,00 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи встановлені обставини справи, судова колегія зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту (відшкодування збитків) відповідає положенням чинного законодавства, у зв`язку з наявністю усіх елементів складу правопорушення, визначених законодавством для даного випадку.

При цьому, апеляційна колегія зазначає про те, у даному випадку втручання держави у гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирного володіння, здійснюється серед іншого, і в контексті принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального характеру, зокрема, якщо справа впливає на майнові права , то державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, і помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п.п. 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рисовський проти України" від 20.01.2012 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", заява № 63566/00, рішення від 18.07.2006).

З огляду на встановлені обставини судова колегія зазначає, що наведені Департаментом комунальної власності Одеської міської ради в апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення і ухвалення нового рішення, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, Південно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2019р. по справі №916/3321/19 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 20 грудня 2019 року у справі №916/3321/19 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписаний 28.02.2020р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головей В.М.

Суддя Разюк Г.П.