Рішення

від 25.02.2020 по справі 904/6177/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6177/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Уперєвої Д.В.

та представників:

позивача - Дураченко Г.О., адвокат,

відповідача - Cіренко Ю.В., адвокат

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у сумі 444 131,53 грн. Суддя Колісник І.І.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" 444 131,53 грн, з яких: 403920,00 грн - основний борг, 34171,00 грн - пеня, 2 827,44 грн - інфляційні втрати, 3213,09 грн - 3% річних.

Судовий збір у сумі 6661,98 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3696,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань з оплати продукції за видатковими накладними № 248/0708 від 07.08.2019, №2814/1308 від 13.08.2019, № 1438/1508 від 15.08.2019 відповідно до договору поставки №727/2019 від 12.04.2019.

Разом із позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів від відповідача: оригіналів договору № 727/2019 від 12.04.2019, додатків до договору №№ 2, 3, специфікації від 08.07.2019.

Обгрунтовуючи подане клопотання, позивач зазначає, що оригінали цих документів у нього відсутні та знаходяться у відповідача.

У відзиві на позов, поданому до суду 03.02.2020, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому, посилаючись на Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зазначає про те, що видаткові та товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином, а тому є недійсними: відсутня довіреність, що видана особі на отримання й доставку за цими накладними товарно-матеріальних цінностей - експедитору ОСОБА_1; підпис особи одержувача товару на товарно-транспортних накладних відсутній.

Також на думку відповідача специфікація від 08.07.2019 є додатком № 4 до договору, відповідно до пункту 13.4 договору була чинною лише протягом тридцяти календарних днів до 07.08.2018 включно, а тому поставки за видатковими накладними № 2814/1308 від 13.08.2019 та № 1438/1508 від 15.08.2019 були здійснені не на виконання умов договору, укладення якого між сторонами відповідач не оспорює.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідач не визнає у зв`язку з відсутністю домовленості сторін щодо цього в договорі.

Застосовуючи аналогію закону та посилаючись на частину першу статті 1048 Цивільного кодексу України, відповідач вважає за можливе застосувати при обрахуванні пені за порушення строку поставки товару за всіма трьома видатковими накладними лише облікову ставку НБУ. За його контррозрахунком сума пені становить 3483,11 грн.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 10.02.2020, позивач зазначає, що відповідач листом № 107/4856 від 27.11.2019 у відповідь на претензію щодо сплати заборгованості повністю визнав наявний борг перед позивачем. Також позивач зауважує на тому, що відповідач не звертався з вимогами про визнання договору № 727/2019 від 12.04.2019 недійсним, а тому заяви про його недійсність безпідставні.

Крім того, позивач стверджує, що видаткові та товарно-транспортні накладні містять відомості щодо посади, прізвище, особистий підпис особи, що отримала товар, а неістотні недоліки в документах не є підставою ставити під сумнів здійснення господарської операції.

Щодо відсутності оригіналів договору № 727/2019 від 12.04.2019 та додатків до нього позивач указує на те, що за описом, наявним у матеріалах справи, оригінали документів були передані представнику підприємства відповідача.

З приводу посилань відповідача на статтю 1048 Цивільного кодексу України та неправомірності нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, позивач зауважив, що зазначена законодавча норма регулює правовідносини за договором позики, тоді як заявлена ним пеня нарахована за порушення зобов`язань за договором поставки.

19.02.2020 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив.

У зазначених запереченнях відповідач стверджує, що видаткові та товарно-транспортні накладні оформлені неналежним чином, з порушенням абзацу першого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88. З урахуванням того, що станом на 2019 рік керівником ПрАТ ДМЗ був Баш В.О., то саме він мав право без довіреності підписувати первинні документи або передоручати це право іншим особам.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що товарно-транспортні накладні містять лише відбиток печатки киснево-конвертерного цеху ПрАТ ДМЗ , але без даних та підпису уповноваженої особи на отримання ТМЦ.

Також відповідач стверджує, що підставою для оплати є рахунок, договір повинен був складатись у двох примірниках, а отже необхідність у наданні оригіналів документів відповідачу відсутня. Щодо опису, за яким було прийнято від позивача оригінали документів, відповідач посилається на те, що опис не містить повноважень осіб, які підписали його. Відсутня дата здійснення передачі.

Ухвалою суду від 26.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті було призначено на 22.01.2020, після чого розгляд справи відкладався до 12.02.2020 та оголошувалася перерва до 26.02.2020.

26.02.2020 представник відповідача подав клопотання про витребування доказів від позивача - належним чином засвідчених договорів про надання транспортних послуг, що були укладені позивачем із перевізником, а також первинних документів до цих договорів перевезення, що оформлювалися на поставку товарів за договором № 727/2019 від 12.04.2019.

На думку відповідача витребувані докази допоможуть встановити факт дійсності поставки товарів за спірними видатковими накладними, що оформлені товарно-транспортними накладними.

Представник позивача заперечує проти задоволення клопотання, вважає його таким, що свідчить про ухилення відповідача від відповідальності.

У судових засіданнях представники сторін надали пояснення, аналогічні за змістом поданих заяв по суті справи.

У судовому засіданні 26.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 727/2019 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Номенклатура, перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору. При зазначенні переліку, асортименту в специфікаціях (додатках) обов`язково зазначається код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог: при придбанні товарів, вироблених в Україні (крім підакцизних), указується не менш як 4 перших символів коду УКТ ЗЕД; при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, указується 10 символів коду УКТ ЗЕД (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Відповідно до пункту 2.3 договору на кожну партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал);

- сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника);

- видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту;

- податкову накладну - складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку передбаченому пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України;

- інші документи, перераховані в специфікації (додатку).

Датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком).

Право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця відповідно до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (пункт 2.4 договору).

Ціна товару встановлюється та узгоджується сторонами відповідно до пункту 1.2 цього договору (пункт 3.1 договору).

Згідно з пунктом 3.2 договору загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (додатків), підписаних за цим договором, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата вартості партії товару здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати, узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

Підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок (пункт 4.2 договору).

Договір і всі первинні документи, які фіксують здійснення фінансово-господарських операцій між постачальником і покупцем, повинні бути скріплені печатками підприємств і підписані особисто уповноваженими посадовими особами (пункт 13.4 договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору (пункт 13.5 договору).

Специфікацією до договору (Додаток № 4 від 08.07.2019 в редакції додаткової угоди №1 від 08.07.2019) сторони погодили поставку відповідачу наступного товару: лом периклазовуглецевих виробів марки ЛМ, вміст MgO - не менше 89%, ТТ-04-1-2019, код української класифікації товарів УКТЗЕД - 2530, кількість 65 тн, ціна за одиницю без ПДВ - 5 000,00 грн. Загальна вартість без ПДВ - 325 000,00 грн. Загальна вартість з ПДВ - 390 000,00 грн.

Пунктом 3 специфікації сторони встановили, що оплата товару, що поставляється за цією специфікацією, здійснюється покупцем на умовах відстрочки платежу протягом 30-ти календарних днів від дати поставки товару.

Відповідно до пункту 6 зазначеної специфікації строки поставки - серпень-вересень 2019 року.

Умови поставки - CPT склад покупця (в редакції Інкотермс-2010 (пункт 4 специфікації).

Факт укладення договору відповідачем не оспорюється.

На виконання умов договору та на підставі заявок відповідача № 3702 від 06.08.2019, № 3773 від 12.08.2019, № 3791 від 14.08.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 403920,00 грн, що підтверджується:

видатковими накладними № 248/0708 від 07.08.2019 на суму 148 800,00 грн, №2814/1308 від 13.08.2019 на суму 168 840,00 грн, № 1438/1508 від 15.08.2019 на суму 86 280,00 грн (а.с. 33 - 35, а.с. 136, 138, 140, 153 - 155);

товарно-транспортними накладними № 248/0108 від 05.08.2019 на вантаж за видатковою накладною № 248/0708, № 2814/1308 від 13.08.20219 на вантаж за видатковою накладною №2814/1308, № 1438/1508 від 15.08.2019 на вантаж за видатковою накладною №1438/1508 (а.с. 36 - 41).

За фактом здійсненої поставки позивач виставив відповідачу для оплати рахунки-фактури: №№ 248/0708 від 07.08.2019 на суму 148800,00 грн; 2814/1308 від 13.08.2019 на с уму 168840,00грн; 1348/1508 від 15.08.2019 на суму 86280,00 грн (а.с. 29 - 31).

Листом № 1810-19 від 18.10.2019 позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату отриманого ним товару на загальну суму 403 920,00 грн (а.с. 48).

У відповідь на зазначену вимогу відповідач в особі виконуючого обов`язки генерального директора Баша В.О. листом № 107/4856 від 27.11.2019 повідомив, що перерахування суми заборгованості за договором № 727/2019 від 12.04.2019 у сумі 403920,00 грн буде здійснено найближчим часом (а.с. 50).

За отриманий товар відповідач не розрахувався, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе зобов`язань за договором в частині поставки й оплати товару за спірними видатковими накладними в межах укладеного сторонами договору.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3 специфікації (Додаток № 4 до договору) та з урахуванням приписів статей 253, 254 Цивільного кодексу України, поставлений позивачем товар мав бути оплачений відповідачем у наступні строки:

за видатковою накладною № 248/0708 від 07.08.2019 на суму 148 800,00 грн - не пізніше 06.09.2019;

за видатковою накладною № 2814/1308 від 13.08.2019 на суму 168 840,00 грн - не пізніше 12.09.2019;

за видатковою накладною № 1438/1508 від 15.08.2019 на суму 86 280,00 грн - не пізніше 16.09.2019.

Доказів оплати товару відповідач не надав, строк його оплати є таким, що настав.

Заперечення відповідача проти позову щодо основного боргу судом не приймаються з огляду на таке.

За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори, інші юридичні факти.

Договір № 727/2019 від 12.04.2019, специфікація (Додаток № 4 до договору), додаткова угода № 1 від 08.07.2019 до договору укладені, підписані та скріплені печатками сторін.

Договір є дійсним з огляду на презумпцію правомірності, передбачену статтею 204 Цивільного кодексу України, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оспорювання відповідачем видаткових, товарно-транспортних накладних не спростовує самого факту поставки товару, реальності господарських операцій та виникнення зобов`язань, а приведені ним доводи в обґрунтування невідповідності цих накладних вимогам, що пред`являються до первинних документів, стосуються правових підстав для бухгалтерського, податкового обліку та не є достатніми за обставинами справи для висновку про відсутність господарських операцій як таких за цими накладними в межах укладеного договору.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

За змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаєпопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежить від відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Аналогічні нормативні приписи передбачені також у пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), знгідно з яким:

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів;

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший та другий пункту 2.1 Положення).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (абзац перший пункту 2.4 Положення).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Видаткові, товарно-транспортні накладні складені, підписані та скріплені печатками сторін, містять інформацію щодо їх представників, змісту та обсягу господарської операції. Повноваження експедитора ОСОБА_1 на отримання в межах договору товару для відповідача підтверджується виданою останнім копією довіреності № 070803 від 07.08.2019 (а.с. 143).

Разом з тим довіреність не містить печатки відповідача, а товарно-транспортні накладні хоча й містять печатки киснево-конвертерного цеху у графі вантажно-розвантажувальних операцій та підписи відповідальних осіб, але не містять зазначення їх прізвищ.

Щодо цього слід зазначити таке.

Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Тому відсутність печатки на довіреності, виданій експедитору ОСОБА_1, не свідчить про недійсність довіреності та не спростовує повноважень представника.

Разом з тим відсутність у товарно-транспортних накладних назви посади відповідальної особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчити про те, що такі накладні є неналежними доказами у справі. Відповідач не заявляв про те, що проставлена у накладних печатка була ним загублена, викрадена чи іншим чином вибула з його володіння.

Відтиск печатки на накладних є свідченням участі юридичної особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 910/922/19.

Важливо також і те, що відсутність певного документа за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 29.04.2015 у справі № 3-77гс15.

Безпідставність заперечень відповідача проти позову доводиться також і тим, що претензії з його боку щодо товарно-транспортних накладних заявлені ним лише після звернення до нього з позовом.

За частиною першою статті 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що після отримання товару за спірними накладними він звертався до позивача протягом розумного строку з вимогою надати йому належним чином оформлені первинні документи, які на цей час у нього викликають претензії щодо форми.

Не надав відповідач і доказів на спростування фактичного й добровільного визнання виконуючим обов`язки генерального директора Башем В.О. заборгованості у сумі 403 920,00 грн за наслідком господарських операцій у межах договору № 727/2019 від 12.04.2019.

Суд звертає увагу також на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18.

Відповідно до пункту 201.7 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 названого Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій за спірними накладними позивач надав суду, окрім іншого, зареєстровані податкові декларації з податку на додану вартість, оформлені ТОВ Крона Імпульс та лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14376/10/04-36-04-01-16 від10.02.2020, відповідно до якого між сторонами за даними податкової звітності та АІС Податковий блок щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України розбіжності між податковими зобов`язаннями постачальника та податковим кредитом покупця за серпень 2019 року відсутні (а.с. 42 - 47, 125 - 135).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 403 920,00 грн є законними й обґрунтованими.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, врегульовані законодавством.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 3 213,09 грн визначені за загальний період з 07.09.2019 по 16.12.2019 із загальної заборгованості за видатковими накладними № 248/0708 від 07.08.2019 на суму 148 800,00 грн, № 2814/1308 від 13.08.2019 на суму 168 840,00 грн, № 1438/1508 від 15.08.2019 на суму 86 280,00 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних встановлено, що він здійснений з порушенням визначеного статтями 253, 254 Цивільного кодексу України початку перебігу й закінчення строку виконання зобов`язань.

За результатом перерахунку та в межах позовних вимог 3% річних фактично становлять 3198,91 грн, з яких:

1 235,24 грн - із заборгованості 148 800,00 грн за видатковою накладною № 248/0708 від 07.08.2019 за період з 07.09.2019 по 16.12.2019;

1 318,34 грн - із заборгованості 168 840,00 грн за видатковою накладною № 2814/1308 від 13.08.2019 за період з 13.09.2019 по 16.12.2019;

645,33 грн - із заборгованості 86 280,00 грн за видатковою накладною № 1438/1508 від 15.08.2019 за період з 17.09.2019 по 16.12.2019.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 2 827,44 грн визначені ним за період жовтень - листопад 2019 року із заборгованості за спірними видатковими накладними на загальну суму 403 920,00 грн.

За результатом здійсненого судом перерахунку правові підстави для зменшення заявленої до стягнення суми інфляційних втрат відсутні, оскільки фактичний їх розмір більший - 3231,36 грн (403920,00х100,8%=407151,36; 407151,36-403920,00=3231,36).

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 34 171,00 грн визначена за період з 07.09.2019 по 16.12.2019 із загальної заборгованості за спірними видатковими накладними на загальну суму 403 920,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (частини перша статті 547 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Сторони у договорі не передбачили стягнення пені за порушення строків розрахунків, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Застосування аналогії закону у питанні щодо стягнення пені у спірних відносинах між сторонами у цій справі неможливе, оскільки за частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України аналогія закону застосовується лише у разі, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором.

За таких обставин законними й обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача 409 946,35 грн, з яких: 403 920,00 грн - основний борг, 3 198,91 грн - 3% річних, 2 827,44 грн - інфляційні втрати.

Щодо заявлених позивачем та відповідачем клопотань про витребування доказів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. (Тобто, разом із заявою по суті справи). Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Клопотання позивача щодо витребування оригіналів договору з додатками пов`язане з їх знаходженням у відповідача та бажанням отримати належним чином оформлений один його примірник, що може бути самостійним предметом позову.

Самий же договір з додатками позивачем подані до суду в копіях відповідно до вимог частини другої статті 91 Господарського процесуального кодексу України. Сумніву у достовірності цих копій та відповідності їх оригіналу у сторін немає.

За таких обставин заявлене позивачем клопотання безпідставне.

Клопотання представника відповідача щодо витребування належним чином засвідчених договорів про надання транспортних послуг, що були укладені позивачем із перевізником, а також первинних документів до цих договорів перевезення, що оформлювались на поставку товарів за договором № 727/2019 від 12.04.2019 (для підтвердження реальності поставок товару за спірними видатковими накладними), також задоволенню не підлягає, оскільки заявлене в останній день процесуального строку розгляду справи по суті, з порушенням строку, передбаченого частиною третьою статті 80 Господарського процесуального кодексу України та без обґрунтування неможливості подання такого клопотання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.

Реальність поставки товару за спірними накладними встановлена під час розгляду справи на підставі інших первинних документів.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких - витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами й визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про надання правової допомоги № 2 від 12.12.2019, додаткову угоду до договору від 12.12.2019, довіреність № 1212/1 від 12.12.2019, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДП № 4498, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 16.12.2019 на загальну суму 3696,00 грн, платіжне доручення № 546 від 04.02.2020 про сплату 3 696,00 грн з призначенням платежу: "за надання правової допомоги на підставі договору № 2 від 12.12.2019" (а.с. 13 - 18, 148).

Судовий збір та понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволеним вимогам у сумі 6 149,19 грн та 3 411,52 грн відповідно.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення заборгованості у сумі 444 131,53 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (ідентифікаційний код 05393056; місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона Імпульс" (ідентифікаційний код 40068059; місцезнаходження: 49106, м. Дніпро, проспект Героїв, буд. 21, кв. 116) основний борг у сумі 403 920,00 грн, 3% річних у сумі 3 198,91 грн, інфляційні втрати у сумі 2 827,44 грн, судовий збір у сумі 6 149,19 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 411,52 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 02.03.2020.

Суддя І.І. Колісник