Рішення

від 20.02.2020 по справі 904/6244/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6244/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Самаріс", м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

до Новомосковської міської ради, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область

про визнання протиправним та скасування рішення Новомосковської міської ради

Суддя Золотарьова Я.С.

Секретар судового засідання Копань В.В.

Представники:

від позивача: Балаян А.Г. дов.б/н., від 24.12.2019, адвокат

від відповідача: не з`явився

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Самаріс" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Новомосковської міської ради і просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Новомосковської міської ради від 12.03.2018 № 545 Про скликання зборів засновників та учасників комунальної установи "Самарь".

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на 22.01.2020.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.2020 відкладено підготовче засідання на 05.02.2020.

31.01.2019 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника за наявними у матеріалах справи документами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 20.02.2020.

У судове засідання 20.02.2020 представник відповідача не з`явився. 29.01.2020 надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника за наявними у справі доказами. Відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

20.02.2020 розглянуто справу по суті: заслухано виступ позивача, встановлено обставини справи та досліджено докази, наявні у матеріалах справи. Під час дебатів позивач просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні 20.02.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач вважає рішення відповідача, яким вирішено ліквідувати Комунальну установу Самарь та припинити її право постійного користування земельною ділянкою протиправним та таким, що порушує права й охоронювані законом інтереси ТОВ Днепрострой , як співзасновника Комунальної установи Самарь та власника частки в статутному капіталі Комунальної установи Самарь й співвласника створеного на підставі договору майна, що знаходиться на земельній ділянці.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає таке:

1. Збори засновників та учасників Комунальної установи Самарь , як органу управління не передбачені ні Статутом Комунальної установи Самарь , ні Цивільним кодексом України;

2. Відповідач не є органом управління Комунальної установи Самарь , та не наділений правом приймати одноособове рішення про ліквідацію Комунальної установи Самарь як юридичної особи;

3. Як на дату прийняття Рішення, так і на цей час в ЄДР відсутній запис про припинення Комунальної установи Самарь ;

4. Відсутність в ЄДР запису про припинення юридичної особи, виключає правомірність припинення права постійного користування такою юридичною особою земельною ділянкою.

Своє право на звернення до суду позивач обґрунтовує з посиланням на статті 396 та 1037 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Статут Комунальної установи Самарь було затверджено Рішенням Новомосковської міської ради від 20.07.2007 № 351 (арк.с.16).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та пункту 1.2 Статут Комунальної установи Самарь , засновниками вказаного підприємства є Товариство з обмеженою відповідальністю Днепрострой та Новомосковська міська Рада. Датою реєстрації юридичної особи є 21.08.2007 (арк.с.12-15, 17-18).

На день розгляду справи судом, відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Днепрострой є діючим та не перебуває у стані припинення.

19.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю Днепрострой та Номосковською міською комунальною установою Самарь було укладено договір про спільну діяльність (далі - Договір, арк. с. 28-31).

15.07.2008 Комунальній установі Самарь було видано Державний акт серія ЯЯ № 043007 (арк. с. 38) на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 132,3816 га, кадастровий номер 1211900000:04:008:0038, яка розташована у місті Новомосковськ, мікрорайон Самарь .

На підставі протоколу наглядової комунальної ради установи Самарь від 15 вересня 2008 року сторони підписали договір про спільну діяльність в новій редакції (арк. с. 32-36) згідно якої сторони зобов`язуються шляхом об`єднання своїх зусиль, коштів і майна , що належать сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення загальної господарської мети - будівництва й введення в експлуатацію мікрорайону САМАРЬ (далі - мікрорайон), що розташовується в адміністративних межах Новомосковської міської ради, орієнтованою площею 132,38 гектарів.

Відповідно до пункту 4.1 цього договору КУ Самарь зобов`язується в строк до 30 грудня 2008 року надати ТОВ Днепрострой земельну ділянку площею 132,3816 га призначену для будівництва мікрорайону.

12.03.2018 Новомосковською міською радою (далі - відповідач) було прийняте рішення № 545 Про скликання зборів засновників та учасників комунальної установи Самарь (далі - рішення), яким відповідач, посилаючись на пункти 1.2, 11.1, 11.2 статуту Комунальної установи Самарь , пункт 30 частини першої статті 26 і статтю 59 Закону України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280), статті 59 Господарського кодексу України (далі - ГК України), 104, 105, 110, 111 ЦК України, вирішив:

1. Скликати збори засновників та учасників Комунальної установи Самарь з наступним порядком денним:

1.1 Припинення Комунальної установи Самарь шляхом ліквідації;

1.2 Обрання та затвердження ліквідаційної комісії в кількості 3 осіб, включаючи голову ліквідаційної комісії та членів ліквідаційної комісії;

1.3 Строк та порядок проведення ліквідації Комунальної установи Самарь ;

1.4 Припинення права постійного користування Комунальною установою Самарь земельною ділянкою площею 132,3816 га кадастровий номер 1211900000:04:008:0038.

2. Уповноважити заступника міського голови з питань економіки, розвитку ринкових реформ та підприємництва Морозова Костянтина Миколайовича вчинити необхідні дії щодо скликання зборів засновників та учасників Комунальної установи Самарь й представляти відповідача як засновника та Учасника Комунальної установи Самарь на зборах засновників та учасників Комунальної установи Самарь з правом участі у зборах, голосувати, приймати рішення та підписувати будь-які документи, в тому числі статут, протокол, рішення зборів, заяви, клопотання, листи, звернення та інші документи, здійснювати інші повноваження, що випливають з прав та обов`язків засновника та учасника Комунальної установи Самарь .

3. Новомосковська міська рада як засновник та учасник Комунальної установи Самарь ухвалила:

3.1 Припинити Комунальної установи Самарь шляхом ліквідації;

3.2 Доручити секретарю відповідача, надати кандидатури для ліквідаційної комісії в кількості 3 осіб, включаючи голову ліквідаційної комісії та членів ліквідаційної комісії;

3.3 Строк та порядок проведення ліквідації Комунальної установи Самарь здійснити у відповідності до чинного законодавства України;

3.4 Припинити право постійного користування Комунальної установи Самарь земельною ділянкою площею 132,3816 га кадастровий номер 1211900000:04:008:0038.

4. Для забезпечення підготовки та проведення зборів засновників та учасників Комунальної установи Самарь доручено виконуючому обов`язки міського голови, секретарю міської ради Горошко С.Г. призначити директором Комунальної установи Самарь Чупракова А.Г.

На підставі вказаного рішення, 24.07.2018 в ЄДР вчинений запис про те, що Комунальна установа Самарь перебуває у стані припинення.

Також позивачем до матеріалів справи надані докази, які на його думку підтверджують його право на подання позову в інтересах ТОВ Днепрострой :

1. Договір довірчого управління майном від 04.09.2015 (арк. с. 43-45) укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Днепрострой та Товариством з обмеженою відповідальністю Самаріс .

2. Акт приймання-передачі майна до договору довірчого управління від 04.09.2015, відповідно до якого ТОВ Днепрострой передало, а позивач прийняв в довірче управління корпоративні права (арк. с. 46).

3. Договір довірчого управління майном від 05.09.2015 (арк. с. 47-49) укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Днепрострой та Товариством з обмеженою відповідальністю Самаріс .

5. Акт приймання-передачі майна до договору довірчого управління від 05.09.2015, відповідно до якого ТОВ Днепрострой передало, а позивач прийняв в довірче управління майно згідно з переліком (арк. с. 50).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Для правильного вирішення цієї справи необхідно перш за все встановити, чи є позивач належним.

Спірним рішенням, зокрема вирішено припинити шляхом ліквідації Комунальну установу Самарь учасником якої є ТОВ Днепрострой , та припинено право користування земельною ділянкою, яке належало Комунальній установі Самарь , та яка відповідно до пункту 4.1 договору про спільну діяльність (в новій редакції) була передана у спільну діяльність для будівництва мікрорайону. Сторонами договору про спільну діяльність є Комунальна установа Самарь та ТОВ Днепрострой .

Звертаючись до суду позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що спірне рішення порушує як права ТОВ Днепрострой так і його власні права, які виникли у позивача на підставі договорів довірчого управління.

Так відповідно до пункту 1.1 договору довірчого управління від 04.09.2015, ТОВ Днепрострой передає позивачу строком на 5 років корпоративні права, виражені в частці ТОВ Днепрострой в статутному капіталі Комунальної установи Самарь , вартістю 413 188,00 грн, що дорівнює 6 % статутного капіталу Комунальної установи Самарь для довірчого управління.

У пункті 2.1 договору викладені права управителя (позивача).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 договору управитель має право висувати претензії та позови, необхідні для захисту своїх та установника управління прав і законних інтересів, пов`язаних з майном та його довірчим управлінням.

04.09.2015 між ТОВ Днепрострой та позивачем було підписано акт приймання-передачі майна до договору довірчого управління від 04.09.2015, відповідно до якого ТОВ Днепрострой передало, а позивач прийняв для довірчого управління корпоративні права виражені часткою в статутному капіталі Комунальної установи Самарь вартістю 413 188,00 грн (арк. с. 46).

05.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Днепрострой та Товариством з обмеженою відповідальністю Самаріс (далі - позивач) було укладено договір довірчого управління майном (арк. с. 47-49).

Відповідно до пункту 1.1 договору довірчого управління від 05.09.2015, ТОВ Днепрострой передає позивачу строком на 5 років майно, загальною вартістю 7 020 696,65 грн, створеного ТОВ Днепрострой в результаті спільної діяльності з Комунальною установою Самарь відповідно до умов договору про спільну діяльність від 19.10.2007.

У пункті 2.1 договору викладені права управителя (позивача).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 договору управитель має право висувати претензії та позови, необхідні для захисту своїх та установника управління прав і законних інтересів, пов`язаних з майном та його довірчим управлінням.

05.09.2015 між ТОВ Днепрострой та позивачем було підписано акт приймання-передачі майна до договору довірчого управління від 05.09.2015, відповідно до якого ТОВ Днепрострой передало, а позивач прийняв для довірчого управління майно, що створено ТОВ Днепрострой в межах спільної діяльності з комунальною установою Самарь .

Також позивач зауважує, що право звернутись до суду з цим позовом випливає зі статей 396 та 1037 Цивільного кодексу України.

Суд критично ставиться до вищезазначених доводів позивача з огляду на таке.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що саме Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Так, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 3 статті 4 ГПК України)

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною (частини 3, 4 статті 4 ГПК України).

Відтак як правило, до суду звертається особа за захистом саме своїх прав та законних інтересів. В інтересах інших осіб мають право звертатись лише особи, яким таке право надано законом.

Крім того, відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (частина 2 статті 45 ГПК).

Відтак, навіть у разі звернення до суду з позовом особи, яка за законом має право подавати позов в інтересах інших осіб (наприклад прокурор), такі особи (в інтересах яких подано позов) є позивачами, тобто обов`язково є учасниками справи з всіма правами та обов`язками, передбаченими процесуальним законом.

З огляду на викладене, процесуальний закон не передбачає, що право юридичної особи звертатись до господарського суду в інтересах іншої юридичної особи може бути передбачено будь-яким договором.

Тому суд відхиляє доводи позивача з посиланням на підпункт 3 пункту 2.1 договорів довірчого управління.

Навіть у разі, якщо закон дозволяє особі звернутись з позовом до суду в інтересах іншої особи, така особа виступає позивачем у справі.

Натомість ТОВ Днепрострой участі у справі як позивач не приймало. Слід застережити, що суд не наділений правом залучати до участі у справі іншого або другого позивача з власної ініціативи.

На день розгляду справи судом, відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Днепрострой є діючим підприємством та не перебуває у стані припинення.

Відповідно ТОВ Днепрострой як особа, прав якої стосується рішення Новомосковської міської ради, яке є предметом розгляду у цій справі, вправі самостійно звернутися до господарського суду за захистом своїх прав.

Подання позову замість цієї особи фактично спрямоване на порушення її право на судовий захист, оскільки рішення у судовій справі (у разі його задоволення) може бути винесено на користь позивача, що випливає з контекстуального аналізу норм Господарського процесуального кодексу України.

Тому суд доходить висновку про те, що позивач - ТОВ Самаріс не мав права звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Щодо порушення прав позивача

Позивач посилається на статті 396 та 1037 Цивільного кодексу України а також договори довірчого управління майном як на підставу своїх вимог.

Відповідно до статті 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов`язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Статтею 1037 Цивільного кодексу України унормовано, що управитель управляє майном відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно з частинами 2, 3 статті 386 Цивільного кодексу України (Глава 29 Захист права власності ) власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Як вбачається цією статтею передбачені способи захисту порушеного права власності.

Також главою 29 Цивільного кодексу України передбачені такі способи захисту права власності: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387); право власника на витребування майна від добросовісного набувача (стаття 388); витребування грошей та цінних паперів (стаття 389); захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання (стаття 391); визнання права власності (стаття 392); визнання незаконним правового акта, що порушує право власності (стаття 393), відповідно до якої правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується; відшкодування шкоди, завданої власникові земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель у зв`язку із зниженням їх цінності (стаття 394).

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою про визнання недійсним рішення Новомосковської міської ради.

Здійснюючи аналіз положення Глави 29 Цивільного кодексу України суд доходить висновку про те, що до спірних правовідносин могли би бути застосовані статті 391 та 393 Цивільного кодексу України, але тільки за наявності певних умов, а саме: вказаний оспорюваний правовий акт повинен порушувати право користування саме позивача майном, яке передано в його управління. Або ж спірне рішення порушує права позивача щодо майна, яке передано в його управління.

Відповідно до пункту 2.1 договору довірчого управління майном від 05.09.2015, у процесі здійснення довірчого управління майном управитель має право:

- здійснювати від свого імені юридично значимі й фактичні дії, що необхідні ля здійснення довірчого управління майном, які відповідно до законодавства вправі робити власник майна;

- доручити своїм співробітникам на підставі належним чином оформленого доручення робити від його імені всі дії, необхідні для здійснення довірчого управління;

- висувати претензії й позови, необхідні для захисту своїх та установника управління прав і законних інтересів, пов`язаних з майном та його довірчим управлінням;

- одержувати винагороду в розмірах, зазначених цим договором.

Відтак, управитель має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно , передане в управління, відповідно до статті 396 цього Кодексу.

Зі змісту цієї статті вбачається, що вона не надає право управителю звертатись до суду за захистом прав на майно установника управління. Навпаки, цією статтею чітко унормовано, що управитель має право вимагати усунення порушень саме його прав на майно, яке передано в його управління, які передбачені договором управління.

05.09.2015 між ТОВ Днепрострой та позивачем було підписано акт приймання-передачі майна до договору довірчого управління від 05.09.2015, відповідно до якого ТОВ Днепрострой передало, а позивач прийняв для довірчого управління майно, що створено ТОВ Днепрострой в межах спільної діяльності з комунальною установою Самарь :

1) документацію, яка містить проект мікрорайону Самарь , що виготовлений ПП фірмою Архіпроект Стиль за договором від 12.11.2007 № 107, вартістю 293000,00 грн;

2) документацію з проектних робіт щодо відводу земельної ділянки мікрорайону Самарь за договором ТОВ Геополюс від 26.10.2007 № 26/10/07-к/1, в т.ч. матеріали проведення ГУ Земельні ресурси (землевпорядної експертизи мікрорайону Самарь згідно договору № 249/05-08 й рахунку № 674 від 24.04.08), загальною вартістю 300 159,56 грн;

3) під`їзну дорогу мікрорайону Самарь , збудована ТОВ Днепрострой , за договором від 12.12.2007 № ДП 010/2007 вартістю 1341928,11 грн;

4) каналізацію (частина) мікрорайону Самарь збудована (споруджена) ДП ПМК-41 ВАТ Дніпроводбуд за договором від 03.03.2008 № 3/03-08, вартістю 951 276,18 грн;

5) газопровід, прокладений ТОВ Дніпропетровськгаз за виконанням робіт першої черги мікрорайону Самарь , на суму 483 233,62 грн;

6) інженерну підготовку першої черги мікрорайону Самарь , виконана ТОВ Юністрой згідно з договором від 01.11.2007 № 1, вартістю 4 124 332,80 грн;

7) електрокабель, прокладений на території мікрорайону Самарь за договором з ПП Гвоздецьким В.М. від 04.12.2007 № 04/12-07, вартістю 10 000,00 грн (арк. с. 50).

Зі змісту рішення, яке оскаржується, вбачається, що воно не стосується майна, яке було передано в управління позивачу.

Так, зокрема, було вирішено скликати збори засновників та учасників Комунальної установи Самарь (пункт 1 рішення), для вирішення таких питань: припинення Комунальної установи Самарь шляхом ліквідації; обрання та затвердження ліквідаційної комісії; Строк та порядок проведення ліквідації Комунальної установи Самарь ; припинення права постійного користування Комунальною установою Самарь земельною ділянкою площею 132,3816 га.

За приписами статті 101 Цивільного кодексу України засновники установи не беруть участі в управлінні нею. В установі обов`язково створюється правління, до якого застосовуються положення статті 99 цього Кодексу. Установчий акт може передбачати створення також інших органів, визначати порядок формування цих органів та їх склад. Нагляд за діяльністю установи здійснює її наглядова рада. Наглядова рада здійснює нагляд за управлінням майном установи, додержанням мети установи та за її іншою діяльністю відповідно до установчого акта.

Згідно пункту 8.1 Статуту органами управління установи є правління і наглядова рада, що відповідає вимогам статті 101 Цивільного кодексу України.

Незважаючи на те, що проведення загальних зборів учасників, засновників в установі ані законодавством, ані Статутом не передбачено, деякі рішення відповідно закону та Статуту повинні прийматись учасниками (засновниками) установи.

Так приписами пункту 11.1 Статуту визначено, що припинення діяльності Установи здійснюється шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації за рішенням Засновників чи рішенням суду або господарського суду, що узгоджується з частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це Установчими документами, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Пунктом 11.1 Статуту передбачено, що припинення діяльності установи здійснюється шляхом її реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації за рішенням засновників чи рішенням суду або господарського суду.

Матеріали справи не містять доказів реалізації цього пункту рішення, однак як вже зазначалось, пункт 1 рішення, що оскаржується не стосується майна, яке було передано в управління позивачу.

Зважаючи на викладене, пункт 1 рішення, що оскаржується не суперечить діючому законодавству та Статуту Комунальної установи Самарь .

Пунктом 3 (підпункти 3.1, 3.2, 3.3) рішення, що оскаржується Новомосковська міська рада як засновник та учасник Комунальної установи Самарь ухвалила: припинити Комунальну установу Самарь шляхом ліквідації; доручити секретарю відповідача, надати кандидатури для ліквідаційної комісії в кількості 3 осіб, включаючи голову ліквідаційної комісії та членів ліквідаційної комісії; строк та порядок проведення ліквідації Комунальної установи Самарь здійснити у відповідності до чинного законодавства України.

Вказаний пункт рішення, що оскаржується, не відповідає частині 1 статті 110 Цивільного кодексу України та пункту 11.1 Статуту Комунальної установи Самарь , якими передбачено, що рішення щодо ліквідації юридичної особи приймають учасники юридичної особи. Відповідач не має права вирішувати питання ліквідації Комунальної установи Самарь самостійно.

Пунктом 3.4 рішення, що оскаржується припинено право постійного користування Комунальної установи Самарь земельною ділянкою площею 132,3816 га кадастровий номер 1211900000:04:008:0038.

Частиною першою статті 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені в приписах статті 141 Земельного кодексу України. До цих підстав, зокрема, належать припинення діяльності комунальних установ.

Приписами частини другої статті 104 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відтак, рішення одного з засновників комунальної установи скликати збори засновників та винести на розгляд таких зборів питання ліквідації комунальної установи не є підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Оскільки до Єдиного державного реєстру не було здійснено запис про припинення комунальної установи, у Новомоськовської міської ради не було підстав припиняти право постійного користування земельною ділянкою.

Але щодо рішення відповідача в цій частині, воно також не порушує прав саме позивача у цій справі, оскільки право користування належить комунальній установі Самарь .

Зважаючи на викладене, суд уважає, що позивач не є належним, тому у позові слід відмовити.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 1 921,00 грн слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Самаріс" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Г. Зелінського, 2-А; ідентифікаційний код 38231510) до Новомосковської міської ради (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14; ідентифікаційний код 34359199) про визнання протиправним та скасування рішення Новомосковської міської ради - відмовити повністю.

Судовий збір у розмірі 1 921,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Оскільки Єдина судова інформаційно-телекомунікаційної система не почала функціонувати, відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи до господарського суду Дніпропетровської області.

Повне рішення складено 02.03.2020

Суддя Я.С. Золотарьова