Ухвала

від 27.02.2020 по справі 908/182/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 12:12:3015/20/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.02.2020 Справа № 908/182/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Керівника Бердянської місцевої прокуратури, 71701, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, 4 в інтересах держави в особі: Бердянської міської ради, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пл. Єдності, 2

до відповідача Приватного підприємства «Азов-Дельта Плюс» , 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Баха, буд. 45, кВ. 40

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки

за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури - Красних О.О., прокурор, посвідчення № 040526 від 21.01.2016;

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

30.01.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява керівника Бердянської місцевої прокуратури, Запорізька область, м. Бердянськ в інтересах держави в особі: Бердянської міської ради, Запорізька область, м. Бердянськ до відповідача Приватного підприємства «Азов-Дельта Плюс» , Запорізька область, м. Бердянськ про:

- розірвати договір оренди землі, укладений 22.11.2007 між Бердянською міською радою та Приватним підприємством «Азов-Дельта Плюс» , який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.04.2015 за № 9498420, про оренду земельної ділянки площею 0,4 га (кадастровий номер: 2310400000:07:002:0072), яка знаходиться по вул. Курортна (між турбазою «Парус» та ДОТ «Салют» ) в м. Бердянськ Запорізької області;

- зобов`язати Приватне підприємство «Азов-Дельта Плюс» повернути територіальній громаді м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради земельну ділянку площею 0,4 га, (кадастровий номер: 2310400000:07:002:0072), яка знаходиться по вул. Курортна (між турбазою «Парус» та ДОТ «Салют» ) в м. Бердянськ Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020, справу № 908/182/20 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 04.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/182/20, присвоєно справі номер провадження 15/20/20. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 27.02.2020 о/об 12 год. 30 хв.

18.02.2020 до суду від Бердянської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника Бердянської міської ради. Позивач зазначив, що позов Керівника Бердянської місцевої прокуратури підтримує у повному обсязі.

В судовому засіданні 26.02.2020 здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засідання суд оголосив про розгляд Великою Палатою Верховного Суду від 07.11.2019 справі № 912/2385/18 та зазначив, що на думку суду провадження у справі підлягає зупиненню до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду вказаної справи.

Прокурор в судовому засіданні 26.02.2020 проти зупинення провадження у справі не заперечив.

Представник відповідача в судове засіданні 26.02.2020 не з`явився. Про час та місце слухання справи сторін повідомлено у встановленому порядку шляхом направлення на їх адресу ухвали суду від 04.02.2020 про відкриття провадження по справі. В матеріалах справи наявні докази вручення ухвали суду від 04.02.2020 про відкриття провадження всім учасникам справи.

Розглянувши матеріали справи суд зазначає наступне.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Предметом розгляду даної справи є розірвання договору оренди землі, укладеного 22.11.2007 між Бердянською міською радою та Приватним підприємством «Азов-Дельта Плюс» , який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.04.2015 за № 9498420, про оренду земельної ділянки площею 0,4 га (кадастровий номер: 2310400000:07:002:0072), яка знаходиться по вул. Курортна (між турбазою «Парус» та ДОТ «Салют» ) в м. Бердянськ Запорізької області; зобов`язання Приватного підприємства «Азов-Дельта Плюс» повернути територіальній громаді м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради земельну ділянку площею 0,4 га, (кадастровий номер: 2310400000:07:002:0072), яка знаходиться по вул. Курортна (між турбазою «Парус» та ДОТ «Салют» ) в м. Бердянськ Запорізької області.

Позов подано керівником Бердянської місцевої прокуратури, Запорізька область, м. Бердянськ в інтересах держави в особі: Бердянської міської ради, Запорізька область, м. Бердянськ.

З тексту ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 по справі № 912/2385/18 вбачається наступне:

«У вересні 2018 року прокурор звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом в інтересах держави в особі Устинівської РДА та Східного офісу Держаудитслужби до ТОВ Укртранссервіс-груп та відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА, в якому просив визнати недійсними додаткові угоди № 1-3 від 24 жовтня 2017 року, № 4 від 15 листопада 2017 року до укладеного відповідачами договору № 17-91 про постачання природного газу від 23 жовтня 2017 року, а також стягнути з ТОВ Укртранссервіс-груп на користь бюджету надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 90 577,26 грн.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що оспорювані додаткові угоди суперечать пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки вони укладені без належного підтвердження коливання цін на ринку природного газу в період виконання умов договору, що у свою чергу спричинило державі збитки у вигляді надмірно сплачених грошових коштів в оспорюваній сумі.

У позовній заяві прокурор посилався на порушення інтересів держави, зазначав про необхідність їх захисту та стверджував про наявність у нього підстав для звернення до суду, а саме:

- порушення інтересів держави полягає в тому, що відділ освіти, молоді та спорту Устинівської РДА порушив вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, недискримінації учасників, які призвели до безпідставної заміни істотних умов договору та зростання ціни за одиницю товару, покладення на бюджетну установу економічно невигідних зобов`язань щодо витрачання бюджетних коштів. Порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних додаткових угод унеможливило раціональне та ефективне використання і створило загрозу інтересам держави;

- органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Устинівська РДА як орган виконавчої влади, уповноважений державою у сфері реалізації державної політики у галузі освіти, контролю за додержанням законодавства з питань науки, освіти та культури, а також Східний офіс Держаудитслужби як орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах на території Кіровоградської області;

- прокурором перед поданням позову направлено повідомлення Устинівській РДА та Східному офісу Держаудитслужби про здійснення представництва інтересів держави.

Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 18 січня 2019 року позов задовольнив.

Суд першої інстанції зазначив, що оспорювані додаткові угоди суперечать положенням пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі . Одночасно суд зауважив, що прокурор обґрунтував наявність інтересів держави порушенням законності у сфері публічних закупівель; правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави у справі, оскільки позивачі не вжили заходів для усунення порушень Закону України Про публічні закупівлі та оскарження відповідних додаткових угод; письмово повідомив Устинівську РДА та Східний офіс Держаудитслужби про наявність підстав для представництва в суді до звернення з цим позовом у порядку частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру . Також суд указав, що надмірна формалізація поняття інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17).

Центральний апеляційний господарський суд постановою від 21 травня 2019 року рішення Господарського суду Кіровоградської області від 18 січня 2019 року скасував, позовну заяву прокурора залишив без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Суд апеляційної інстанції послався на відсутність обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання Устинівською РДА та Східним офісом Держаудитслужби, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави, пов`язаних із раціональним та ефективним використанням державних коштів; факт незвернення позивачів з позовом протягом певного періоду без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору не свідчить про неналежне виконання такими органами своїх функцій із захисту інтересів держави. Також апеляційний суд зазначив про недостатність посилання в позовній заяві на невиконання або виконання неналежним чином відповідних повноважень державним органом, оскільки у такому випадку прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють установлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо). На обґрунтування цих висновків суд апеляційної інстанції послався на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 926/03/18, від 23 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18.

У червні 2019 року заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Скаржник указує на те, що питання про наявність у прокурора права заявляти у позові конкретну матеріально-правову вимогу в інтересах визначеного позивача або правильність обраного ним способу захисту у конкретних правовідносинах не свідчить про відсутність у прокурора самої процесуальної можливості (процесуальної дієздатності) звертатися з позовом до господарського суду та не може бути підставою для застосування наслідків, передбачених пунктом 1 частини першої статті 226 ГПК України. Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави через ненадання останнім доказів бездіяльності уповноважених органів (позивачів). Стверджує, що чинним законодавством не встановлено переліку доказів, які прокурор повинен надати суду на підтвердження нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави відповідним суб`єктом владних повноважень, а наявність повноважень в органу державної влади та свідоме ігнорування їх виконання може вважатися нездійсненням захисту інтересів держави. Посилається на постанову Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 910/3486/18, в якій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і в разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган, а прокурор не зобов`язаний установлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.»

Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором пава подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

Великою Палатою Верховного Суду справу № 912/2385/18 призначено до розгляду на 24.03.2020 об 11 год. 00 хв.

Розглянувши матеріали справи суд вважає, що Великою Палатою Верховного Суду справу у справі № 912/2385/18 розглядаються подібні правовідносини до тих, які склались у даній справі та зупиняє провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив

1. Зупинити провадження у справі № 908/182/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18.

2. Учасникам справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

3. Копії ухвали суду направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст. ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст ухвали складено 02.03.2020.

Суддя І. С. Горохов