Рішення

від 24.02.2020 по справі 916/3638/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3638/19

Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Тутейко А.В., довіреність в матеріалах справи;

відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/3638/19, -

за позовом: Державної екологічної інспекції в Одеській області /65107, м. Одеса, пр-т. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120/

до відповідача: Північного центру професійної освіти /вул. Соборна, буд. 28, смт. Саврань, Савранський р-н., Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 02546370/

про стягнення 13 997,50грн., -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до Державного навчального закладу "Балтське професійно-технічне аграрне училище" з позовом, в якому просить Господарський суд Одеської області стягнути з Державного навчального закладу "Балтське професійно-технічне аграрне училище" 13 997,50грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Державний навчальний заклад "Балтське професійно-технічне аграрне училище" здійснювало використання підземних вод з балансової артезіанської свердловини для власних господарчо-побутових та виробничих потреб без наявності Дозволу на спеціальне водокористування в період з 09.08.2016р. по 19.11.2018р., що є порушенням п.9 ст. 44, ст.49 Водного кодексу України, внаслідок чого державі Україна були заподіяні збитки на суму 13 997,50 грн.

При цьому позивач зазначає, що даний факт зафіксовано в акті перевірки, складеному за результатом проведення планового заходу державного нагляду /контролю/ щодо додержання суб?єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №116/10, в протоколі про адміністративне правопорушення від 19.11.2018 р. №001065, який складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Одеській області.

Таким чином, як вказує позивач, внаслідок виявленого порушення державі Україна були заподіяні збитки на суму 13997,50 грн., які розраховані згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389.

При цьому позивач зазначає, що згідно ст.ст. 16, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 р. № 652, Державна екологічна інспекція в Одеській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, а також спеціально уповноваженим державним органом управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до вищевказаного Положення Державна екологічна інспекція в Одеській області має право розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства; виступати позивачем та відповідачем у судах.

З огляду на вказане, відповідно до зазначених повноважень посадовою особою Державної екологічної інспекції в Одеській області був здійснений розрахунок збитків, завданих відповідачем унаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища України.

Відтак, позивач стверджує, що Державна екологічна інспекція в Одеській області відповідно до вищевказаного Положення має право подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

15.02.2020 року за вх. № 3767/20 від відповідача Північного центру професійної освіти до суду надійшов відзив, в якому відповідач заявлені позовні вимоги не визнав з на сутпних підстав.

Як зазначено у відзиві на позов, ДНЗ Балтське ПТАУ дійсно використовувало воду в середньому обсязі біля 3,3 м' на добу, проте за критерієм кількості забраної та\або використаної води не є спеціальним водокористувачем та не потребує дозволу на спеціальне водокористування. При цьому, "Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389, не може бути застосована до водокористування, яке здійснювалось ДНЗ Балтське ПТАУ оскільки за критерієм кількості відбираємої води на добу водокористування не було спеціальним та не потребувало дозволу на спеціальне водокористування, чи іншого спеціального дозволу.

Відповідач, посилаючись на ст. 23 Кодексу України Про надра , в якій зазначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу, зазначає, що як землекористувач в межах земельної ділянки, яка перебуває в його користуванні має право без спеціальних дозволів видобувати підземні води для всіх потреб, а фасована вода ні ДНЗ Балтське ПТАУ , ні Північним ЦПО не вироблялась та не виробляється.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Процесуальні питання, вирішені судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019р. позовна заява вх.№3745/19 була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. прийнято позовну заяву /вх.№3745/19/ до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу №916/3638/19 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2020р. замінено Державний навчальний заклад "Балтське професійно-технічне аграрне училище" як відповідача по даній справі на його правонаступника - Північний центр професійної освіти, призначено розгляд справи на 13.02.2020р. о 11год.00хв. з викликом сторін.

Клопотання Північного центру професійної освіти (вх. ГСОО № 3770/20 від 13.02.2020р.) не було задоволено судом з огляду на наступне.

Як встановлено судом із відомостей наявних в Статуті Північного центру професійної освіти /https://ptu24.info/index.php/pro-tsentr/statut/, наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2017 № 1639 припинено діяльність ДНЗ "Балтське професійно-технічне аграрне училище" /код ЄДРПОУ 02546523/, ДНЗ "Кодимське професійно-технічне аграрне училище" /код ЄДРПОУ 02546358/ шляхом приєднання до ДНЗ "Савранське професійно-технічне аграрне училище" /код ЄДРПОУ 02546370/ та змінено назву останнього на Північний центр професійної освіти, який є правонаступником всього майна, прав та обов`язків припинених закладів, зокрема і ДНЗ "Балтське професійно-технічне аграрне училище".

Відповідно до ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації /злиття, приєднання, поділу, перетворення/, заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Приймаючи до уваги викладене, наявність доказів того, що правонаступником ДНЗ "Балтське професійно-технічне аграрне училище" став Північний центр професійної освіти, господарський суд здійснив заміну відповідача на його правонаступника на підставі ст.52 ГПК України, тому підстави для закриття провадження у справі в порядку ст.231 ГПК України у суду були відсутні, у зв`язку із чим відповідне клопотання Відповідача було залишено судом без задоволення.

Відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у судове засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомляв.

Приймаючи до уваги, що ухвали суду відповідачем було отримано, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (вх.. ГСОО № 8837/20 від 24.02.2020р.), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

За правилами пунктів 2, 3 частини 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Під час розгляду справи по суті представник позивача виступив із вступною промовою, заявлені позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст.ст. 209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, а також безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 24.02.2020р. господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України постановлена вступна та резолютивна частини рішення в нарадчій кімнаті.

3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Наказом Державної екологічної інспекції в Одеській області №771 від 24.10.2018 р. "Про проведення планової перевірки" на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду /контролю/ Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2017 р. № 710, та відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду /контролю/ у сфері господарської діяльності", ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положення про Державної екологічної інспекції в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 р. № 652, наказано провести планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним навчальним закладом "Балтське професійно-технічне аграрне училище" з 19.11.2018р. по 23.11.2018р.

На підставі направлення Державної екологічної інспекції в Одеській області на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним навчальним закладом "Балтське професійно-технічне аграрне училище" від 24.10.2018р. №575 нр державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища було направлено для проведення у термін з 19.11.2018р. по 23.11.2018р. планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

18.09.2018 року Державною екологічною інспекцією в Одеській області направлено Державному навчальному закладу "Балтське професійно-технічне аграрне училище" повідомлення про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в термін з 19.11.2018р. по 23.11.2018р.

З 19.11.2018р. по 23.11.2018р. Державною екологічною інспекцією в Одеській області було проведено планову перевірку Державного навчального закладу "Балтське професійно-технічне аграрне училище" на предмет дотримання останнім вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами проведення якої Державною екологічною інспекцією в Одеській області було складено акт №116/10.

Зазначеним актом №116/10 Державною екологічною інспекцією в Одеській області було встановлено, що під час перевірки охорони та раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів представлено дозвіл на спеціальне водокористування УКР 371671 - А/Оде, видане Училищу 30.08.2011 на термін до 08.08.2016р. Відповідно до даного дозволу передбачається використання підземних вод із 2-х свердловин на воду /1 з них резервна/ №694/6580 - 155,0м; дебіт - 15.0 куб.м., №б/н/1821- 140,0 м; дебіт - 10.0 куб.м.

Для перевірки відповідачем надано Опис від 01.11.2018р. №ДІ-155236 вхідного пакету документів на отримання адміністративної послуги щодо отримання Дозволу на спеціальне водокористування. З 09.08.2016р. та на дату проведення перевірки 19.11.2018р.інформації про отримання Державним навчальним закладом "Балтське професійно-технічне аграрне училище" дозволу на спец водокористування не надано.

Відповідно до отриманих даних звітності за формою 2-ТП /водгосп/ Училищем після закінчення терміну дії дозволу на спец водокористування за УКР 371671 - А/Оде з 09.08.2016р. проводиться забір води з балансової артезіанської свердловини на питні, госпобутові та виробничі потреби при відсутності Дозволу на спеціальне водокористування.

Як зазначено в акті, всього забрано води за відсутності дозволу - 2,75 тис. куб.м. /2750 м.куб./.

Встановлений факт є порушенням вимог п.9 ч.1 ст.44, ч.1 ст.49 Водного Кодексу України, відповідальність за яке передбачено ст.ст.110, 111 Водного Кодексу України.

Так, 19.11.2018 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Одеській області був складений протокол №001065 про адміністративне правопорушення, вчинене директором Державного навчального закладу "Балтське професійно-технічне аграрне училище" Рибицьким Анатолієм Сергійовичем, яке полягало у тому, що будучі на посаді директора Державного навчального закладу "Балтське професійно-технічне аграрне училище" в період з 09.08.2016р. по 19.11.2018р. здійснювався забір води з балансової свердловини за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а саме з часу закінчення дії попереднього дозволу УКР 371671 - А/Оде від 30.08.2011р., який був видано на термін до 08.08.2016р., що є порушенням ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України.

19.11.2018 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Одеській області була винесена постанова №001065 про накладання адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 , що допустив порушення прав державної власності на воду, при здійсненні Державним навчальним закладом "Балтське професійно-технічне аграрне училище" спеціального водокористування в період з 09.08.2016р. по 19.11.2018р. без отримання відповідного дозволу, яка не була оскаржена відповідачем.

На підставі акту перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області О.Л. Паламарчук здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та використання водних ресурсів ДНЗ "Балтське ПТАУ", відповідно до якого внаслідок самовільного використання 2,75 тис. куб.м водних ресурсів збитки складають 13 997,50 грн.

Вказаний розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів /дозволу на спеціальне водокористування/ було здійснено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009 р. /зі змінами, внесеними Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 567 від 13.10.2015 р./.

Так, як вбачається із звітів про використання води ДНЗ "Балтське ПТАУ", за 2016 рік відповідачем з серпня по грудень 2016р. було спожито 0, 5 тис. куб. м.; за 2017 рік відповідачем з лютого по грудень 2017р. було спожито 1,2 тис. куб.м.; у 2018 р. - 1,2 тис. куб. м. Відповідно отриманої довідки від 19.11.2018р. вих.№91 з 01.01.2018р. по 19.11.2018р. використано 1050 куб.м. води.

Довідкою від 23.11.2018р. за вих.№ 92, яка підписана директором Державного навчального закладу "Балтське професійно-технічне аграрне училище" засвідчено, що з 09.08.2016р. по 19.11.2018р. ДНЗ "Балтське ПТАУ" було використано 2750 м. куб води.

05.12.2018 р. позивачем була направлена ДНЗ "Балтське ПТАУ" претензія №109, згідно якої Державною екологічною інспекцією в Одеській області було запропоновано відповідачеві добровільно протягом 30 днів відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування, яка залишена відповідачем без відповіді та реагування.

Несплата Відповідачем шкоди у добровільному порядку стала підставою для звернення Позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача вказаної шкоди в розмірі 13 997,50 грн., заподіяної внаслідок використання підземних вод з балансової артезіанських свердловин для власних господарчо-побутових та виробничих потреб без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

4. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної /морської/ економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів є Міністерство екології та природних ресурсів України та його органи на місцях, а саме Державна екологічна інспекція в Одеській області, яка в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища на території області.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної /немайнової/ шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Згідно ст. 2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

В ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період /земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ/, ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб /естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо/ безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водокористування - використання вод /водних об`єктів/ для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод /водних об`єктів/.

Водним кодексом України передбачено два види водокористування, а саме: загальне або спеціальне. Відповідно до положень Водного кодексу України спеціальне водокористування це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарського-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських, у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ч.1, 3 ст.49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до ЗУ Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Пунктом 9 статті 44 Водного кодексу України, статтями 16, 21 Кодексу України про надра встановлений обов`язок водокористувача здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволів на спецвикористання на користування надрами.

Згідно зі ст. ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Статтями 16, 19, 21 Кодексу України про надра передбачено, що користування надрами, у тому числі видобування підземних прісних вод, здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Проте, відповідно до ч.3 ст. 48 Водного Кодексу України не належать до спеціального водокористування: пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних); скид води з водних об`єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій; подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони; усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення); використання підземних вод для вилучення корисних компонентів; вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин; виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт; видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин; прокладання трубопроводів і кабелів; проведення бурових, геологорозвідувальних робіт; забір та/або використання води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води ; інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Положеннями частин 1, 7 ст. 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Строк видачі дозволу на спеціальне водокористування або надання письмового повідомлення про відмову в його видачі становить не більше тридцяти календарних днів з дня надходження на розгляд заяви та відповідних документів.

Відповідно до ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим /до трьох років/ або довгостроковим /від трьох до двадцяти п`яти років/. У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно п. 4 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. за № 321, дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни. Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін.

Згідно п. 9 вищевказаного Порядку припинення права спеціального водокористування здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 Водного кодексу України право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється, зокрема, у разі закінчення строку спеціального водокористування.

Відповідно до ч. 1, п. з/ ч. 2, ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У відповідності з ч. ч. 1, 3 ст. 110, ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, зокрема, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення. Зазначені підстави є загальними та необхідними у всіх випадках, якщо інше не обумовлено законом, для стягнення шкоди поза договірними зобов`язаннями.

В силу положень ч. ч. 1-3 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини /умислу або необережності/, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Разом з тим, положеннями п. у п. 1.6 роз`яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" від 27.06.2001 р. № 02-5/744 передбачено, що господарський суд, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, повинен виходити з презумпції вини правопорушника /статті 440 та 442 Цивільного кодексу/. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наразі слід зазначити, що важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки, а відтак досліджуючи вказане питання господарський суд виходить з того, що допущене відповідачем порушення природоохоронного законодавства мало місце в результаті здійснення відповідачем своєї господарської діяльності без отримання відповідних дозволів. Викладене, на думку суду, підтверджує наявність причинно-наслідкового зв`язку між здійсненим порушенням та завданими ним збитками та як наслідок наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення.

5. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що достовірними є докази, створені /отримані/ за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З врахуванням наведених приписів процесуального закону, суд зазначає наступне.

Враховуючи встановлені судом обставини, право спеціального водокористування у Відповідача відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 55 припинилося із закінченням строку дії дозволу - 08.08.2016р., що підтверджено матеріалами справи.

Як зазначалось вище, факт порушення ДНЗ "Балтське ПТАУ" вимог природоохоронного законодавства було встановлено під час позапланової перевірки Державної екологічної інспекції, яка проводилась у період з 19.11.2018р. по 23.11.2018р., за результатми якої відповідачем забрано 2,75 тис метрів кубічних вод з двох балансових артезіанських свердловин без дозволу на спеціальне водокористування, що зафіксовано та підтверджується актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що протиправність поведінки Відповідача полягає у самовільному використанні підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування протягом періоду з 09.08.2016р. по 19.11.2018р.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення. Відсутність таких такс або методик не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів /далі - Методика/. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 567 від 13.10.2015 р. до вказаної Методики були внесені зміни, що набули чинності після його офіційного опублікування 27.11.2015 р.

Відповідно до пункту 1.7. Методики самовільне водокористування - це здійснення спеціального водокористування без наявності дозволу на нього.

Згідно п.п. 9.1., 9.2. Методики /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ визначено порядок розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, який здійснюється за формулою Зсам = 5хWхТар (грн), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10 000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м). Для води з лиманів Тар аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об`єкти", встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення.

Отже, положення Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів встановлюють самостійні та окремі підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Стосовно заперечень відповідача щодо того, що діяльність ДНЗ "Балтське ПТАУ" щодо самозабезпечення питною водою не є діяльністю, яка підлягає ліцензуванню спростовують викладеними вище положеннями чинного законодавства, зокрема, тим, що забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти належать до спецводокористування, яке здійснюється виключно на підставі дозволу.

Водночас, щодо розміру шкоди суд зазначає наступне.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування , який набрав чинності 04.06.2017 року, було внесено зміни до частини 3 ст. 48 Водного кодексу України та доповнено новим абзацем такого змісту: "забір та/або використання води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води".

Як вбачається із розрахунку розміру відшкодування збитків, наданого позивачем, такий розрахунок здійснено з врахуванням розміру спожитої води без спеціального дозволу в об`ємі 2,75 тис. м. куб. (2750 м.куб.) за період з серпня 2016 року по листопад 2018 року, проте, відповідно до ч. 3 ст. 48 Водного Кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом № 1830-VIII від 07.02.2017), стягненню підлягає шкода лише за період з серпня 2016 року по травень 2017 року, що складає 1,0 тис. м. куб. (1000 м.куб.), що за власним розрахунком суду складає 5090 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Підсумовуючи вищезазначене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм відповідну правову оцінку, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, які наявні в матеріалах справи, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, проте підлягають частковому задоволенню з огляду на невірний розрахунок розміру спожитої води без спеціального дозволу.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на Відповідача відповідно до приписів ст.129 ГПК України у розмірі 698, 55грн., пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 2, 13, 76, 86, 129, 202, 233, 237 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Північного центру професійної освіти /вул. Соборна, буд. 28, смт. Саврань, Савранський р-н., Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 02546370/ до Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № UA688999980000033113331015572 фонду охорони навколишнього природного середовища м.Балта, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37343087, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК у Балтс.рн/отг м.Балта/24062100 збитки у розмірі 5090 (п`ять тисяч дев`яносто) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Північного центру професійної освіти /вул. Соборна, буд. 28, смт. Саврань, Савранський р-н., Одеська обл., 66200, код ЄДРПОУ 02546370/ на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області /65107, м. Одеса, пр-т. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 38017120/ витрати по сплаті судового збору у розмірі 698 (шістсот дев`яносто вісім) грн. 55 коп.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 02 березня 2020 р.

Суддя О.В. Цісельський