Рішення

від 19.02.2020 по справі 937/9091/19

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 19.02.2020

Справа № 937/9091/19

Провадження 2/937/707/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді - Горбачової Ю.В.,

з секретарем с/з - Лебідь М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

за участю: позивача - ОСОБА_1 та її представника - адвоката Скворцової О.В.,

відповідача - ОСОБА_2 та його представника - адвоката Леоновець А.О.,

третьої особи - ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини яка продовжує навчання - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), відповідача, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до припинення навчання тобто до 30 червня 2023 або до досягнення сином 23 річного віку.

Свій позов позивачка мотивує тим, що від шлюбних відносин з відповідачем має повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З грудня 2018 року їх сімейні стосунки припинилися та шлюб розірвано за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 травня 2019 року. Їх повнолітній син проживає разом із нею та перебуває на її утриманні. Відповідач за рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 березня 2019 року у примусовому порядку сплачував аліменти на утримання дитини до досягнення сином повноліття тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 01 червня 2019 року відповідач разом з сім`єю не проживає. Син навчається у Таврійському державному агротехнологічному університеті ім. Дмитра Моторного, на 1 курсі денної форми навчання за рахунок коштів державного бюджету, на факультеті ЕКТ. Строк закінчення навчального закладу 30 червня 2023 року. Відповідач працює офіційно на двох видах робіт, має дохід та має можливість сплачувати аліменти на утримання їх сина, який продовжує навчання. Добровільно надавати їй матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина відповідач не бажає, доля дитини його мало цікавить, інших утриманців відповідач немає, за виконавчим листом про стягнення аліментів на неповнолітню дитину з нього кошти не стягуються з 31.10.2019 року. Вважає, аліменти на утримання повнолітньої дитини, мають бути стягнуті у примусовому порядку у розмірі ј частини від доходу на сина, щомісячно, що буде достатнім для його утримання. Вищевикладені обставини стали причиною звернення з даним позовом до суду.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06.12.2019 року відкрито провадження по даній справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідачем наданий суду відзив на позовну заяву в якому він просить суд позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з нього аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 гривень щомісячно, починаючи з дня подання позову і до закінчення ним навчання, тобто до 30.06.2023 року, але не більш ніж до досягнення ним 23-х років. Судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави не стягувати у зв`язку з тим, що його звільнено від сплати судового збору. Свої пояснення обґрунтовує тим, що він може надавати синові матеріальну допомогу, але з урахуванням ст.198 СК України просить врахувати наступні обставини: стан здоров`я і матеріальне становище одержувача і платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей , непрацездатних чоловіка, дружини, батьків , дочки , сина. Беруться до уваги й інші обставини , що мають істотне значення. Вважає, що позивачка по справі не надала належних доказів, що вона дійсно надає матеріальну допомогу на утримання їх сина. З урахуванням принципу рівності прав та обов`язків батьків вважає, що аліментні обов`язки по утриманню повнолітнього сина повинні покладатися на обох батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. Вказані дії з боку позивачки свідчать про те, що вона фактично намагається перекласти обов`язок по утриманню їх повнолітнього сина лише на нього, що є порушенням норм закону. Крім того, відповідач вважає, що син навчається за рахунок коштів державного бюджету та отримує стипендію як дитина учасника бойових дій у розмірі 1 180 гривень. Вказана стипендія виплачується на період до визначення рейтингу успішності до наступного семестрового контролю або (якщо в останньому семестрі відповідно до навчального плану за певною спеціальністю семестровий контроль не передбачено) до закінчення навчання. У зв`язку з тим, що за спеціальністю ЕКТ, обраною для навчання їх сином, рейтинг успішності та семестровий контроль не передбачено, тобто вказану державну допомогу їх син буде отримувати до закінчення навчання у ВУЗІ.

Також відповідач зазначив, що він дійсно офіційно працевлаштований на двох роботах: обіймає посаду доценту факультету економіки та бізнесу ТДАТУ та працює начальником відділення військового обліку та бронювання сержантів і солдатів запасу Якимівського РВК. Його середній сукупний нарахований дохід без виключення податків та зборів, який він отримує у місяць складає 21 401,64 грн. На теперішній час він проживає разом зі своїми батьками за адресою: АДРЕСА_1 . Батьки є пенсіонерами та заходяться на його утриманні, оскільки їх середньомісячна пенсія складає 2104,56 грн. та 1971,68 грн. Таким чином, сукупний дохід у місяць на його родину - його та батьків - складає 25 477.88 гривень (4076,24грн.+21401,64грн.=25477,88 грн.), а дохід на кожного члена родини складає 8 492,63 гривень (25477,88грн.:3чел.=8 492,63грн.). Крім того, він має хронічні захворювання, а саме: викривлення перетинки носу та вазомоторний риніт, у зв`язку з чим він постійно проходить відповідні обстеження. Отже, він постійно витрачає грошові кошти на придбання спеціальних лікарських засобів, які йому призначаються лікарем та без яких його стан буде погіршуватися, що призведе до значних ускладнень. Щомісячно на придбання лікарських засобів та додаткових спеціалізованих обстежень (рентгенографія, лабораторні дослідження тощо) він витрачає близько 1900-2000 грн. Його батьки є пенсіонерами та перебувають на його утриманні. Більш того, з урахуванням їх похилого віку, вони мають ряд хронічних захворювань, а саме: артроз, панкреатит, міопія, астигматизм, отит, які також потребують постійного лікування та обстеження. У зв`язку з цим, щомісячно на придбання лікарських засобів та проведення лабораторних досліджень для них, з сімейного бюджету витрачається до 6000 гривень. Крім того, він несе витрати на проїзд до місця його роботи, які з урахуванням кількості робочих днів та кількості чергування у наряді, складають у місяць близько 1900-2000 гривень. Також, варто зауважити, що з сімейного бюджету вони сплачують комунальні послуги за утримання житлового будинку - вода, газове опалення, земельний податок, електрична енергія і т.д. Щомісячні витрати на комунальні послуги складають близько 2200 гривень. Отже, загальна сума витрат на місяць складає близько 12 200 гривень (2000грн.+6000грн.+2000грн.+2200грн.=12200грн.). Таким чином, з урахуванням сплати комунальних послуг, витрат на придбання лікарських засобів та інших витрат щомісячно на його родину залишається 13 245 гривень (25 477грн- 12200грн.=13245грн.), тобто на кожного члена родини припадає по 4 415 гривень (13245грн. : 3=4415грн.). Відповідно до правового висновку Верховного суду від 29.01.2018 року у справі №622/373/16-ц при визначені розміру аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Як вбачається з позову, позивачка зазначає, що під час навчання їх сину потрібні кошти на проїзд до навчального закладу, гроші на обід, купувати підручники, зошити та інший прикладний матеріал, купувати одяг і взуття. Однак, як вбачається з довідки декану факультету ЕКТ. Назаренко I.П. , студенти 1 курсу зазначеного факультету в повному обсязі забезпечені навчальною та науковою літературою з ресурсів бібліотеки на безоплатній основі. Більш того, ті обставини, що син не потребує придбання підручників також підтверджується копією його розписки від 19.12.2019 року, доданою до відзиву. Таким чином, відповідач вважає, що позивачка намагається ввести суд в оману для того, щоб стягнути з нього більшу суму грошових коштів на утримання повнолітнього сина. Отже, з урахуванням того, що третя особа по справі, проживає у належній йому та позивачці квартирі разом з нею, витрат на проїзд до навчального закладу, які складають 240 гривень на місяць (10 гривень (в обидва напрямки) х 24 дні=240 грн.). витрат на харчування (комплексні обіди у навчальному закладі складають 20 гривень) на загальну суму 480 гривень (20 гривень х 24 дні=480 гривень), та оскільки він навчається за рахунок державних коштів та в нього відсутня потреба в придбанні підручників, місячні витрати його складають 720 гривень (240грн.+480грн.=720грн.). Вказані витрати повністю покриваються його стипендією у розмірі 1180 гривень, яку він отримує від держави у зв`язку з тим, що він є сином учасника бойових дій. Крім того, між ним та повнолітнім сином є усна домовленість про надання йому додаткової матеріальної допомоги у зв`язку з певними обставинами, а саме: придбання одягу, взуття, відпочинку в літній період (поїздка на море), модернізація комп`ютерної та оргтехніки, навчання в автошколі та практичні заняття з водіння авто та на інші потреби, які йому будуть необхідні для розвитку його особистості. З урахування викладеного, відповідач вважає, що для створення нормальних умов для навчання та проживання їх повнолітнього сина ОСОБА_3 , з урахуванням його стипендії та обов`язку матері, позивачки по справі, його утримувати, буде справедливим і достатнім з нього стягнення аліментів у розмірі 2500 гривень щомісячно. Крім того, на теперішній час він є учасником бойових дій. Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Відповідно до постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду № 61- 12842св18 від 27.06.2018 року зазначена норма статті (п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір ) даного Закону не містить посилань на те, що позов має бути заявлений лише з підстав порушення прав та законних інтересів позивача саме як учасника бойових дій, а також прямо та чітко не зазначає, що справа має стосуватись порушених прав саме позивача, що має статус учасника бойових дій, без уточнення характеру такого права та підстав його порушення. З 01 вересня 2015 року правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав. На думку Верховного Суду звужене тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не може вважатися обгрунтованим . Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір не повинна впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій під час звернення їх до суду, у зв`язку з порушенням будь-яких їхніх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів. Таким чином, його звільнено від сплати судового збору за подання будь-якої позовної заяви незалежно від її предмета. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, якщо його звільнено від сплати судового збору, то і стягувати понесені витрати на його оплату на користь держави не має правових підстав. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України № 6-152цс17 від 01.03.2017 року, відповідно до якого колегія суддів прийшла висновку про те, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга цієї статті). Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Згідно відповіді на відзив позивачка зазначає, що позовні вимоги вона підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити, стягнувши з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку відповідача. Вона працює реалізатором на Ризькому ринку. Їх син проживає разом з нею за однією адресою та фактично перебуває на її утриманні. Щоденно вона виділяє сину по 100 гривень, які він витрачає на проїзд та харчування у Вищому Учбовому закладі. 100 грн. X 24 дня = 2400 грн. на місяць. Вона також купує сезонний одяг та сезонне взуття інші речи тощо їх сину, сплачує комунальні послуги за місцем їх проживання, купує продукти харчування для себе та свого сина, забезпечую його всім необхідним. Їх син ОСОБА_3 потребує витрат на лікування, обстеження та утримання, оскільки спостерігається у лікаря кардіолога з діагнозом : відкрите овальне вікно, або у середній третині МПП невеликий ліво правий шунт 1,8 -2 мм та у лікаря невролога з діагнозом логоневроз, синдром тікозних гіперкінезов, дислексія Рекомендовані консультації психолога та невролога. Вказаний факт підтверджується записами у медичній картці дитини ОСОБА_3 , та картою Ехокардіографічного дослідження від 10 липня 2019 року , копії якої долучені до відповіді на відзив. Оскільки розмір аліментів визначається судом, з врахуванням стану здоров я дитини просить означене врахувати при ухвалені рішення суду по справі. Їх син потребує матеріальної допомоги з боку батька, оскільки у зв`язку з навчанням на денному відділені ВУЗ не має можливості працювати, у добровільному порядку відповідач відмовляється надавати матеріальну допомогу. Усна домовленість між сином та батьком щодо добровільного утримання дитини відсутня, інакше б вона не зверталась до суду з вказаним позовом. Батько, будучи учасником бойових дій, має пільгу щодо сплати комунальних послуг на 75%, право на безкоштовний проїзд суспільним транспортом. Таким чином, обов`язок утримувати повнолітню дитину закон пов`язує з можливістю надання такої допомоги та з потребою такої допомоги дитини. Просить при ухваленні рішення суду врахувати матеріальний стан відповідача. Так, у приватній власності на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі продажу від 09 жовтня 2001 року відповідач має квартиру АДРЕСА_2 . Вказаний факт підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав від 09 січня 2020 року. Також у власності відповідача перебувають дві земельні ділянки: к.н. 2320387600:01:008:0106 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та рішення Шелюгівської сільської ради Якимівського району Запорізької області від 30 березня 2016 року № 6. к.н. 2320355400:06:003:0004. площею 5.46 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту про право власності на землю ІІ-ЗП № 049130 від 03 вересня 2002 року, з оренди та користування якими він отримує щорічний дохід. Вказаний факт підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 січня 2020 року. Також у власності відповідача перебуває автомобіль Mazda З ІРМ2 SKY ACTIV SDN 1.5L AT Touring, 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , придбаний без залучення кредитних коштів у лютому 2018 року вартістю 534 600 грн. Вказаний факт підтверджується витягом з сайту МВС від 24 грудня 2018 року. Відповідно до відомостей наданих до відзиву саме відповідачем його щомісячний дохід з обох місць працевлаштування складає 21 401 грн. При стягненні аліментів з доходів відповідача у розмірі 1/4 частини доходу (приблизно 5 000 грн.), після відрахувань відповідачу залишиться на своє утримання 15 000 грн., що відповідає достатньому рівню забезпечення своїх власних життєвих потреб та не порушить його матеріальних прав та інтересів. Отже, вищезазначене свідчить про те що відповідач має матеріальну можливість утримувати їх єдину дитину ОСОБА_3 у період навчання до припинення навчання або до досягнення ним 23 річного віку. Доводи з приводу хронічних захворювань відповідача вважає такими що не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано жодних доказів витрачання значних коштів на лікування викривлення перегородки носу. Вказаний діагноз відповідач має останні сорок років і ніколи не скаржився на свій стан здоров`я та ніколи не витрачав коштів на лікування. Факт перебування батьків відповідача на його утриманні є вигаданим, оскільки зобов`язання щодо утримання батьків з боку відповідача відсутні, та належним чином не підтверджені. Довідка в.о. старостинського округу не підтверджує вказаний факт оскільки складена з перевищенням наданих повноважень. Просить суд критично поставитися до вказаної довідки та не враховувати її як належний доказ. Батьки відповідача не перебувають на його утриманні, оскільки по перше забезпечені державною пенсією за віком у розмірі більшому ніж прожитковий рівень на непрацездатну особу, про що свідчать довідки ПФУ надані відповідачем по справі до свого відзиву, по-друге, мають у користуванні земельні ділянки для ведення садівництва та особистого господарства з яких отримують щорічний дохід, по-третє, мають пільгу щодо сплати комунальних послуг у зв`язку з проживанням учасника бойових дій з ними за однією адресою. Стосовно доводів відповідача щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 2500 грн., зазначає, що спосіб стягнення аліментів визначається за позовом одержувача аліментів і вона визначила спосіб стягнення аліментів саме у частці від доходу і наполягає на цьому способі. При визначенні розміру аліментів просить суд врахувати, що відповідач інших утриманців крім їх спільного сина не має, інших матеріальних зобов`язань не має, є здоровим та працездатним, працює на двох видах робіт, отримує дохід з оренди, та садівництва земельних ділянок, що перебувають у його власності, крім аліментів які стягувались з нього до досягнення їх сином 18 років іншої добровільної допомоги сину не надає. Він має можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів на утримання повнолітнього сина який продовжує навчання та не працює у зв`язку з цим. Стосовно доводів відповідача щодо звільнення його від судових витрат , зазначає що, судові витрати пов`язані з розглядом справи у суді (судовий збір), тому мають бути стягнуті з відповідача на користь держави. Відповідач звільнений від сплати судового збору лише у справах пов`язаних з порушеннями його прав, як учасника бойових дій. Враховуючи що вказана справа не стосується порушення його прав як учасника бойових дій, а стосується стягнення аліментів, відповідач від оплати судових витрат, у разі задоволення вказаного позову судом, не звільняється. Дана справа, в якій ОСОБА_2 є відповідачем за позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину, не належить до категорії справ, пов`язаних із порушенням прав учасника бойових дій, а тому підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір відсутні.

Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали позовну заяву в повному обсязі та просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позові та відповіді на відзив.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов, просив суд задовольнити позов частково, згоден виплачувати аліменти у розмірі 3000 гривень щомісячно на час навчання повнолітнього сина ОСОБА_3 . Судові витрати по сплаті судового збору в дохід держави просив не стягувати у зв`язку з тим, що його звільнено від сплати судового збору, як учасника бойових дій.

Третя особа, ОСОБА_3 , в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що він дійсно навчається на денній формі навчання і проживає з матір`ю, яка допомагає у його утриманні. Батько разом з ними не мешкає та не надає добровільно допомогу на його утримання. Він має потребу у додаткових зайняттях по комп`ютерним технологіям, але може себе цього дозволити, оскільки вони є платними.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 , актовий запис № 1167 (а.с.6) та ні ким з учасників не заперечується.

Відповідно до довідки Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного від 05.09.2019 року № 356, ОСОБА_3 є студентом 1 курсу факультету ЕКТ Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (IV рівень акредитації), денної форми навчання. За умовами договору навчається за рахунок коштів державного бюджету та отримує стипендію. Дата вступу 01.09.2019 року. Термін навчання 4 роки. Дата закінчення 30.06.2023 року. (а.с.15).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в АДРЕСА_3 разом з матір`ю та перебуває на її утриманні (а.с.13).

Відповідач не заперечує проти надання допомоги сину, який продовжує навчання, але зазначає, що заявлений позивачкою розмір аліментів є завищеним і просить врахувати інші обставини, такі як перебування на його утриманні двох непрацездатних батьків (пенсіонерів за віком), витрачання коштів на ліки у зв`язку з хронічними захворюваннями, на сплату комунальних платежів, отримання сином стипендії, а тому просить стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 гривень, щомісячно до закінчення сином навчання .

У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів Верховний Суд України роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до етапі 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини: стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до ч.1 ст. 199 СК України, якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати її до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Згідно ч.2 ст.199 СК України, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ч 1ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 191, 201 СК України аліменти на сина, дочку, які продовжують навчання, присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено, що повнолітній ОСОБА_3 , який не досяг 23-річного віку, навчається у вищому навчальному закладі на денній формі навчання та проживає разом з матір`ю, позивачкою по справі. Також встановлено, що він отримує стипендію у розмірі 1180 грн., що не оспорювалося сторонами, але все ж таки потребує матеріальної підтримки батьків. За показами самого ОСОБА_3 на даний час допомогу йому надає лише мати, батько добровільно допомогу не надає. Відповідач не заперечує проти надання допомоги синові на час навчання, але готовий сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень.

З урахуванням того, що позивачка визначилася зі способом стягнення аліментів саме у частці від доходу відповідача, який має постійний щомісячний заробіток, суд не вбачає підстав змінювати цей спосіб стягнення аліментів. Однак, приймаючи рішення щодо стягнення аліментів, суд враховує всі встановлені в судовому засіданні обставини, а саме, матеріальний стан відповідача, надання ним допомоги непрацездатним батькам пенсіонерам з якими він мешкає, отримання ОСОБА_3 соціальної стипендії у розмірі 1180 гривень на місяць і те, що за законом обов`язок надання йому матеріальної допомоги покладено на обох батьків.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд вважає законним та справедливим визначити аліменти на час навчання дитини у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 04.11.2019 року та до закінчення навчання сином, але не більш ніж до досягнення ним 23 років.

Крім того, вимоги відповідача стосовно звільнення його від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій, задоволенню не підлягають так, як ОСОБА_2 є відповідачем за позовом про стягнення аліментів на повнолітню дитину, а це не належить до категорії справ, пов`язаних із порушенням прав учасника бойових дій і тому суд не вбачає підстав для звільнення його від сплати судового збору, як учасника бойових дій на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ Про судовий збір .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VІ, від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.

У зв`язку з викладеним, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.

Керуючись ст. ст.4, 10-12, 141, 206, 247, 259, 265, 268, 272- 274, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.191,199 Сімейного Кодексу України

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Шелюги, Якимівського району, Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Азовське, Якимівського району, Запорізької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання на час навчання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 04.11.2019 до закінчення ним навчання, а саме по 30 червня 2023, але не більше, ніж до досягнення дитиною 23-х років.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 24 лютого 2020 року.

Суддя: Ю.В. Горбачова