Рішення

від 26.02.2020 по справі 491/543/19

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/543/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, третя особа Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, третя особа Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області.

З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , яка з 1998 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала без реєстрації з позивачем в будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Гвоздавської сільської ради №2443 від 17 грудня 2018 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме земельна частка (пай) із земель колишнього КСП Майнове , розміром 4,43 га, згідно сертифікату серії ОД №0054024, виданого Ананьївською державною адміністрацією 09 вересня 1996 року. Згідно відповіді відділу в Ананьївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, Ананьївською районною державною адміністрацією 09 вересня 1996 року за №22 був виданий сертифікат серії ОД №0054024 на право на земельну частку (пай) розміром 4,43 га, із земель КСП Майнове , яка розташована на території Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області.

Проте, як зазначає позивач, сертифікат не був виявлений ним в документах матері, наявний лише договір оренди за 2000 рік.

Позивач зазначає, що він являється спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується його свідоцтвом про народження.

Згідно позовної заяви ОСОБА_2 за життя заповіт не склала.

У березні 2019 року позивач звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки у нього відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай).

В зв`язку із втратою сертифікату позивачем було подано оголошення в газеті Вісті Ананьївщини про втрату вищевказаного сертифікату.

Також, в позовній заяві міститься посилання на положення ст.549 ЦК УРСР про те,що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, як зазначає позивач, він змушений звернутися до суду за захистом свого права на спадкове майно, яке залишено в спадщину після смерті матері та просить визнати за ним - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Любашівським РВ УМВС України в Одеській області 22.03.1996 року, право на земельну частку (пай) розміром 4,43 умовних кадастрових гектарів із земель колишнього КСП Майнове , Ананьївського району, Одеської області, в порядку спадкування за законом після смерті його матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 10 червня 2019 року у справі було відкрито провадження та прийнято рішення про здійснення її розгляду за правилами загального позовного провадження, як справу у спорі щодо спадкування, призначено у справі проведення підготовчого судового засідання. Відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву, роз`яснено порядок та строки його подання, а також право звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.

24 червня 2019 року на адресу Ананьївського районного суду Одеської області надійшов лист представника відповідача - сільського голови Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області Гончарук Т.І. від 19 червня 2019 року №164 (а.с.23), відповідно до якого сільська рада визнає вимоги ОСОБА_1 і просить справу розглянути у відсутність представника сільської ради.

25 червня 2019 року на адресу суду надійшла заява (а.с.24) представника позивача - адвоката Остапишиної Людмили Сергіївни, повноваження якої підтверджені ордером серії ОД №300786 від 22 травня 2019 року (а.с.14), про долучення до матеріалів справи копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім`я позивача.

18 липня 2019 року до Ананьївського районного суду Одеської області надійшло клопотання представника позивача (а.с.28) про проведення підготовчого судового засідання, призначеного на 8 серпня 2019 року за відсутності позивача та його представника.

В подальшому 19 листопада 2019 року на адресу суду надійшов лист представника відповідача - сільського голови Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області Гончарук Т.І. від 11 листопада 2019 року №280 (а.с.42), відповідно до якого сільська рада визнає вимоги ОСОБА_1 і просить справу розглянути у відсутність представника сільської ради.

28 листопада 2019 року сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у підготовче судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

При цьому, з урахуванням наявності відомостей про належне сповіщення учасників справи, а також їх заяв про розгляд справи за їх відсутності, судом без виходу до нарадчої кімнати було прийнято рішення про проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача, представника позивача та відповідача.

У підготовчому судовому засіданні було встановлено, що на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 09 вересня 1996 року за №22 Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області був виданий сертифікат серії ОД в„–0054024 на право на земельну частку (пай) розміром 4,43 в умовних кадастрових гектарах на підставі рішення Ананьївської РДА №245 від 06 серпня 1996 року, яка перебувала у колективній власності КСП Майнове на території Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області.

Таким чином, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку з необхідністю залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, оскільки дійсно відповідно до доданого до позовної заяви листа Відділу в Ананьївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області №92/101-19 від 18 лютого 2019 року вказаний сертифікат видавався на ім`я ОСОБА_3 саме Ананьївською районною державною адміністрацією Одеської області.

Про залучення до участі у справі третьої особи судом було постановлено відповідну ухвалу (а.с.44), копію якої разом з копією позовної заяви та доданих до неї матеріалів направлено третій особі - Ананьївській районній державній адміністрації Одеської області супровідним листом від 28 листопада 2019 року №491/543/19/9957/2019 (а.с.45).

В ухвалі про залучення третьої особи Ананьївській районній державній адміністрації Одеської області було запропоновано в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати до суду пояснення.

Копію ухвали від 28 листопад 2019 року про залучення в якості третьої особи разом з копією позовної заяви та додатків до неї представником третьої особи отримано 29 листопада 2019 року, про що свідчить відповідна розписка (а.с.49).

В підготовче судове засідання, що призначене на 16 грудня 2019 року позивач не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи (а.с.50).

Представник позивача ОСОБА_4 в підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання була повідомлена належним чином (а.с.50). Крім того, в матеріалах справи міститься заява, яка надійшла до суду 18 липня 2019 року від представника позивача ОСОБА_4 , в якій представник позивача зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять справу призначити до судового розгляду (а.с.28).

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.51).

Третя особа Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області в підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце проведення якого була повідомлена належним чином (а.с.49).

Після виконання завдань підготовчого провадження, визначених статтею 189 ЦПК України, судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, про що 16 грудня 2019 року постановлено відповідну ухвалу (а.с.53-54).

26 лютого 2020 року позивач у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлена належним чином, що підтверджується Рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с.72) з розпискою позивача про отримання 31 січня 2020 року рекомендованого листа суду за вихідним №491/543/19/714/2020, яким на його адресу було направлено судову повістку (а.с.68).

Представник позивача - адвокат Остапишена Л.С. 26 лютого 2020 року у судове засідання з розгляду справи не з`явилася, проте надала на адресу суду письмову заяву (а.с.75), в якій зазначала, що просить суд розглядати справу за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги вони просять задовольнити в повному обсязі.

Відповідач - Новогеоргіївська сільська рада Ананьївського району Одеської області про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка представника відповідача в Рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення… (а.с.73) про отримання 1 лютого 2020 року рекомендованого листа за вихідним суду №491/543/19/715/2020, яким на адресу відповідача було направлено судову повістку (а.с.69).

При цьому, 11 січня 2020 року на адресу суду надійшов лист представника відповідача - сільського голови Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області Гончарук Т.І. від 2 січня 2020 року №7 (а.с.63), відповідно до якого сільська рада визнає вимоги ОСОБА_1 і просить справу розглянути у відсутність представника сільської ради.

Представник третьої особи - Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою (а.с.71) про отримання 27 січня 2020 року судової повістки, у судове засідання з розгляду справи не з`явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких заяв або клопотань від представників третьої особи на адресу суду не надходило.

При цьому, частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне повідомлення всіх учасників справи про дату, час та місце її розгляду, наявність заяв представника позивача та відповідача, в яких вони висловлюють свою позицію щодо позовних вимог, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності всіх учасників справи.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, з урахуванням заяв учасників справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Позивачем є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Новогеоргіївка Ананьївського району Одеської області, зареєстрований в с.Салтановка Любашівського району Одеської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , що підтверджується доданими до позовної заяви копіями: паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Любашівським РВ УМВС України в Одеській області 22 березня 1996 року (а.с.5), та копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, виданої Любашівською міжрайонною державною податковою інспекцією 2 липня 1998 року (а.с.25).

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про визнання за ним права власності на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Гвоздавською сільською радою Любашівського району Одеської області (а.с.6).

Як зазначає позивач у позовній заяві спадковим майном померлої ОСОБА_2 є земельна частка (пай) із земель колишнього КСП Майнове , розміром 4,43 га, згідно сертифікату серії ОД №0054024, виданого Ананьївською державною адміністрацією 09 вересня 1996 року. Згідно відповіді відділу в Ананьївському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області, Ананьївською районною державною адміністрацією 09 вересня 1996 року за №22 був виданий сертифікат серії ОД №0054024 на право на земельну частку (пай) розміром 4,43 га, із земель КСП Майнове , яка розташована на території Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області, що підтверджується доданим до позовної заяви листом відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 18 лютого 2019 року №92/101-19 (а.с.9).

Пунктом 4 розділу Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Абзацом 2 зазначеного пункту визначено, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Цивільний кодекс України набрав чинності 1 січня 2004 року.

Спадщина ОСОБА_2 , відповідно до положень ст.525 ЦК Української РСР та ч.2 ст.1220 ЦК України, відкрилася в день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України.

З наведеного вбачається, що на момент відкриття спадщини та закінчення строку для прийняття спадщини Цивільний кодекс України ще не набрав чинності, у зв`язку з чим при розгляді справи до спірних правовідносин слід застосовувати норми Цивільного кодексу Української РСР.

Аналогічну позицію висловлено в абзацах 2-3 пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , в яких зазначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Також, висновок щодо застосування в даному випадку норм ЦК УРСР узгоджується з правовою позицією, яку висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування .

Відповідно до частини 1 статті 524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Частиною 2 статті 524 ЦК УРСР визначено, що спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Позивач у позовній заяві зазначає, що померла ОСОБА_2 своє майно нікому не заповідала, у зв`язку з чим має місце спадкування за законом.

Проте, на підтвердження зазначеного твердження позивачем будь-якого доказу до позовної заяви не додано та суду не надано.

Крім того, слід звернути увагу на те, що навіть в разі здійснення в даному випадку спадкування за законом, зі змісту статей 529 та 530 ЦК УРСР вбачається, що спадкування за законом здійснювалось почергово.

Так, відповідно до частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до статті 530 ЦК УРСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Позивач є сином померлої ОСОБА_2 , що в матеріалах справи підтверджується копією свідоцтва про народження серії № НОМЕР_5 (а.с.7), виданого 17 грудня 1938 року, про народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 , батьками якого вказані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

З наведеного вбачається, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги.

У позовній заяві позивач зазначає, що він є єдиним спадкоємцем померлої ОСОБА_2 за законом першої черги.

Проте, з таким твердженням не можливо погодитись, оскільки з копії свідоцтва про народження серії № НОМЕР_5 (а.с.7), виданого 17 грудня 1938 року, вбачається, що померла ОСОБА_2 за життя мала чоловіка - ОСОБА_5 , який відповідно до положень ч.1 ст.529 ЦК УРСР також є спадкоємцем першої черги померлої ОСОБА_2 ..

При цьому, позовна заява та додані до неї матеріали не містять будь-яких відомостей про відношення ОСОБА_5 до спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , або факт його смерті.

За таких обставин ОСОБА_5 мало б бути залучено до участі у справі в якості відповідача.

Також, слід зауважити, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що він є єдиним спадкоємцем першої черги померлої ОСОБА_2 , зокрема позовна заява та додані до неї матеріали не містять жодних відомостей про склад сім`ї померлої.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.51 ЦПК України суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити неналежного відповідача лише за клопотанням позивача.

Проте, позивачем відповідного клопотання заявлено не було.

При цьому, в листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування висловлено правову позицію згідно якої у разі пред`явлення позову до неналежного відповідача суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.

Крім того, відповідно до положень ч.1 ст.548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Позивач, в позовній заяві посилається на те, що на момент смерті ОСОБА_2 проживала спільно з позивачем, що підтверджується довідкою Гвоздавської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 17 грудня 2018 року №2443 (а.с.8), у зв`язку з чим він вважає себе таким, що фактично прийняв спадщину померлої ОСОБА_2 .

Проте, частиною 1 статті 549 Ц УРСР визначено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Частиною 2 статті 549 ЦК УРСР визначено, що зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З наведеного вбачається, що відповідно до положень ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 сам лише факт спільного проживання з спадкодавцем не давав підстав вважати спадкоємця таким, що прийняв спадщину.

На вказану правову позицію звернуто увагу судів в пункті 9 листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , в якому зазначено, що щодо встановлення факту прийняття спадщини, то, враховуючи положення статей 1268, 1269 ЦК, мова може йти лише про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо спадкові правовідносин виникли після набрання чинності ЦК (після 1 січня 2004 року). Якщо спадщина відкрилась до набрання чинності ЦК, судам слід враховувати, що ст.549 ЦК УРСР було визначено перелік дій, які свідчать про прийняття спадщини - фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном.

При цьому, позовна заява та додані до неї матеріали не містять будь яких посилань та доказів того, що ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 здійснив фактичний вступ у володіння та управління спадковим майном, у строк визначений ч.2 ст.549 ЦК УРСР, у зв`язку з чим він не може вважатися таким, що прийняв спадщину.

Також, позовна заява та додані до неї матеріали не містять будь-яких посилань та доказів того, що після смерті ОСОБА_2 її син - ОСОБА_1 у визначений ч.2 ст.549 ЦК УРСР шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частини 1 статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, третя особа Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, є необґрунтованими, недоведеними належними доказами, у зв`язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 141, 264, 265, 273, 354 ЦПК України,суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новогеоргіївської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, третя особа Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

У відповідності до ч.2 ст.272 ЦПК України, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 березня 2020 року.

Після складення повного тексту рішення, копію повного тексту рішення протягом двох днів з дня його складання надіслати учасникам справи. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач:ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ; Відповідач:Новогеоргіївська сільська рада Ананьївського району Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04377316, яка знаходиться за адресою: 66420, Одеська область, Ананьївський район, с.Новогеоргіївка; Третя особа:Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04057058, яка знаходиться за адресою: 66401, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51.

Суддя: О.О.Желясков

Рішення суду набуло законної сили „___"