Рішення

від 10.02.2020 по справі 515/1530/17

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/1530/17

Провадження № 2/515/130/20

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Тимошенка С.В.

з участю секретарів Унгурян Т.В., Чумаченко Д.М.

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника позивачів - адвоката Ковпака О.В.

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача - адвоката Давиденка К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Татарбунари Одеської області циві- льну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - державний реєстратор виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області Летінський Сергій Олександрович,

про визнання договорів про право користування земельною ділянкою для сільськогосподар-

ських потреб (договорів емфітевзису) недійсними та скасування їх державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2017 року представник позивачів адвокат - Ковпак О.В. звернувся до суду з позов- ною заявою, в якій просив: визнати договір про встановлення права користування земельною ді- лянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 27.01.2017 р., що зареєстрований 19.09. 2017 р. державним реєстратором виконкому Татарбунарської міської ради Одеської області Летін- ським С .О. за № 22468846 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - недійсним та скасувати державну реєстрацію зазначеного договору, а також визнати недійсним договір про встановлення права ко- ристування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) від 27.01.2017 р., що зареєстрований 19.09.2017 р. державним реєстратором виконкому Татарбунарської міської ра- ди Одеської області Летінським С.О. за № 22469629 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та скасу- вати державну реєстрацію зазначеного договору.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у вересні 2017 року подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стало відомо про укладення та реєстрацію від їх імені з ОСОБА_3 договорів про встановлення права користування земельними ділянками сільськогосподарських потреб (емфітев- зис), щодо земельних ділянок розташованих на території Жовтоярської сільської ради Татарбунар- ського району Одеської області, які належать ім`я на праві приватної власності, строком на 100 років.

Згідно написаних заяв позивачів про скасування державної реєстрації зазначених договорів вони отримати від державного реєстратора Летінського С.О. листи за № 925/17, 926/17 від 27.09.2017 р., з яких вбачається, що згідно ст.26 тa п.9 cт.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 р. № 1952-IV, підставою скасування держа- вної реєстрації права власності‚ обтяження та іншого речового права є рішення суду, яке набрало законної сили.

Земельна ділянка площею 8,9211 га, кадастровий № 5125082400:01:001:0696, цільове призначе- ння якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва‚ належить ОСОБА_2 , у відповідності до витяту з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна про реєстрацію права власністю. Реєстрація права власності відбулась 08.08.2017 р.

Земельна ділянка площею 8,8066 га, кадастровий № 5125082400:01:001:0695, цільове призначе- ння якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить ОСОБА_1 , згід- но державного акту на право приватної власності серії ІІ-ОД №0 64587 від 09.06.2004 р.

Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 27.01.2017 р., що укладений нібито між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , що зареєстрований 19.09.2017 р. державним реєстратором Летінським С.О. за № 22469629, не від- повідав вимогам законодавства. Згідно спірного договору від 27.01.2017 р. ОСОБА_1 нібито пере- дав право користування земельною ділянкою (емфітевзис) загальною площею 8,81 га. строком на 100 років ОСОБА_6 . Зазначене не відповідає вимогам законодавства, оскільки не відповідає волевиявленню власника нерухомого майна, щодо розпорядження своєю власністю, оскільки під- писаний не ним, a сторонньою особою, a отже є недійсним.

Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 27.01.2017 р., що укладений нібито між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що зареєстрований 19.09.2017 р. державним реєстратором Летінським С.О. зa № 22468846 також не відповідав вимогам законодавства. Згідно спірного договору від 27.01.2017 р. ОСОБА_2 ніби- то передала право користування земельного ділянкою загальною площею 8,92 га, строком на 100 років ОСОБА_5 . Зазначене не відповідачє вимогам законодлавства, оскільки не відповідає во-

левиявленню власника нерухомого щодо розпорядження своєю власністю, оскільки підписаний не нею, a сторонньою особою, а отже є недійсним. Окрім того право власності на нерухоме майно - земельні ділянки з кадастровими № 5125082400:01:001:0696 площею 8,9211 га та № 5125082400: 01:001:0695 площею 8,8066 га було зареєстровано 08.08.2017 р., a реєстрація договорів (емфітев- зису) відбулась 19.09.2017 р. Речове право користування чужою земельною ділянкою для сільсь- когосподарських потреб с похідним від права власності на земельну ділянку, a тому реєструється після державної реєстрації права власності на неї. За таких обставин позивачі були змушені зверну

тися до суду з вказаним позовом.

Позивачі та їх представник у судовому засіданні повністю підтримали позовні вимоги, наполя- гаючи на їх задоволенні.

Відповідач, якого підтримав його представник, позовні вимоги вичнав частково та пояснив, що маючи домовленість з позивачами на укладення договору емфітевзису з кожним з них, він зали- шив всі підготовлені документи, у тому числі і договори, матері позивача в кінці січня 2017 року, а через деякий час він у зазначеної особи забрав їх, договори були підписані. У його присутності по- зивачі спірні договори не підписували.

Третя особа - державний реєстратор Летінський С.О. у судове засідання не з`явився, через кан- целярію суду наддав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі у зв`язку зайнятістю. З приводу позовних вимог надав пояснення про те, що державну реєстрацію права користування зе- мельними ділянками для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) було проведено за заявами ОСОБА_3 , особою-набувачем похідного речового права, підстави для відмови в дер- жавній реєстрації прав згідно ст.24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав, на нерухоме май- но та їх обтяжень № 1952-IV від 01.07.2004 р. були відсутні, тому на підставі ст.ст.10, 29 ч.ч.1,2 зазначеного Закону, п.18 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2015 р. № 1127 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав. Ним було звернуто увагу на те, що, відповідно до ч.2 ст.22 ЗУ Про державну ре- єстрацію речових прав, на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідальність за достовірність да- них, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації, несе заявник, якщо інше не вс- тановлено судом (а.с.41).

Заслухавши пояснення та доводи сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, з`я- сувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про на- явність законних підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

27 січня 2017 року між власником земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укла- дений договір про встановлення права користування земельною ділян кою сільськогосподарських потер (емфітевзису). Предметом договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 8,92 га, що розташована на території Жовтоярської сільської ради Татарбунарського райо- ну Одеської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського ви- робництва, кадастровий номер 5125082400:01:001:0696. Строк дії договору 100 років (а.с.10-12).

На звороті а.с.12 міститься додаток до вищезазначеного договору, а саме: акт приймання-пере- дачі земельної ділянки від 27.01.2017 р., згідно якого, на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладеного між власником ОСОБА_2 та емфітевтом ОСОБА_3 , власник передав, а емфітевт прийняв в користування земельну ділянку кадастровий № 5125082400:01:001:0696, площею 8,92 га.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 198737028 від 22.09.2017 р. (а.с.13) земельна ділянка площею 8,9211 га, кадастровий номер 5125082400:01:001: 0696 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 19.09.2017 р. державний реєстратор Тата- рбунарської міської ради Летінський С.О. за № 22468846 здійснив реєстрацію у Державному реє- стрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речове право ОСОБА_3 на користуван- ня земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37210607 від 22.09.2017 р. (а.с.14).

27 січня 2017 року між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладе- ний договір про встановлення права користування земельною ділянкою сільськогосподарських по- треб (емфітевзису). Предметом договору є земельна ділянка площею 8,81 га, що розташована на території Жовтоярської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, з цільовим при- значенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 512508 2400:01:001:0695. Строк дії договору 100 років (а.с.19-21).

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 27.01.2017 р. (а.с.22), на підставі догово- ру про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), укладеного між власником ОСОБА_1 та емфітевтом ОСОБА_3 , власник пе- редав, а емфітевт прийняв в користування земельну ділянку кадастровий номер № 5125082400:01: 001:0695, площею 8,81 га.

Як видно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер 98141731 від 22.09.2017 р. (а.с.23), земельна ділянка площею 8,8066 га, кадастровий номер 5125082400:01:001: 0695, належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .. 19.09.2017 р. державний реєстратор Та- тарбунарської міської ради Летінський С.О. за № 22469629 здійснив реєстрацію у Державному ре- єстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речове право ОСОБА_3 на користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), на підставі рішення про дер- жавну реєстрацію прав та їх обтяжень № 37214967 від 22.09.2017 р. (а.с.24).

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 515/1530/ 17 від 28.09.2018 р. (а.с.69-75), підписи у договорі про встановлення права користування земель- ною ділянкою сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 27.01.2017 р., укладеному між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , виконанні не ОСОБА_1 , а іншою особою (особами). Вирішити питан- ня: Чи виконаний підпис у договорі про встановлення право користування земельною ділянкою сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 27.01.2017 р., укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , самою ОСОБА_2 чи іншою особою? , не виявилось можливим по причині, вказа- ної в дослідницької частини висновку.

Вказаний висновок експерта не викликає сумнівів щодо його достовірності, тому суд його при- ймає як належний і допустимий доказ.

Відповідно до ст.102-1 ЗК України, право користування чужою земельною ділянкою для сільсь- когосподарських потреб (емфітевзис) виникає на підставі договору між власником земельної ді- лянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України. Укладення договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.1 ст.395 ЦК України, речовим правом на чуже майно є право користування земель- ною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).

В силу ст.407 ЦК України, право користування чужою земельною ділянкою встановлюється до- говором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією зе- мельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

На підставі ст.408 ЦК України, строк договору про надання права користування чужою земель- ною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором.

Згідно з ст.410 ЦК України, землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору. Землекористувач зобов`язаний вносити плату за користу- вання земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом та ефективно використо- вувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, засто- совувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації.

Під час судового розгляду не встановлено будь-яких обставин, про те, що в ході укладення та виконання спірних договорів від імені позивачів як землевласників діяли інші особи як їх представники.

За змістом ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за ана- логією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинен- ня цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторон- німи (договори).

Будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має від- повідати вимогам, встановленим законом, зокрема вимогам ст.203 ЦК України, згідно з якою осо- ба, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових на- слідків, що обумовлені ним.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вольова дія правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення.

Таким чином, будь-який правомірний правочин реалізується суб`єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення, яке повинно бути виражене об`єктивно та відповідати внутрішній волі учасника правочину, оскільки в противному випадку можуть мати місце негативні наслідки.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не вс- тановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

За приписами ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямова- на на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборо- ту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умо- ви, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

За правилами ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.3 ст.203 ЦК України вбачається, що правочин є дійсним, якщо він відповідає за- гальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути віль- ним та відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в моме- нт вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3 та 6 ст.203 ЦК Украї- ни.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як встановлено судом, позивачами не укладались з ОСОБА_3 та підписувались договори про право користування належними їм земельними ділянками для сільськогоподарських потреб (договори емфітевзису). На цей рахунок експертом дано категоричний восновок про те, що підпи- си у договорі про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподар- ських потреб від 27.01.2017 р., кладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою (особами). І хоча експертом не виявилося можливим вирішити питання про те, чи підписувала ОСОБА_2 договір емфітевзику з ОСОБА_3 , у суду є всі підстави вважа- ти, що нею також, як і її чоловіком, зазначений договір не підписувався. А тому зазначені догово- ри підлягають визнанню їх недійсними.

Наявність оспорюваних правочинів порушує законні права позивачів на володіння, користуван- ня та розпорядження спірними земельними ділянками, як приватною власністю, а тому їх пору- шені права підлягають судовому захисту, а обраний позивачами спосіб захисту їх прав узгоджу- ється з нормами діючого законодавства та встановленими по справі обставинами.

Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що позивачі спірні договори про встанов- лення користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) не ук- ладали, оскільки відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення, а саме: волевиявлення власника земельної ділянки на укладення такої угоди.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю,

Згідно ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи до Державного реєстру вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Записи скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними.

У відповідності до ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовід- вносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно підлягають задоволенню позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації вказаних договорів, що зареєстровані 19.09.2017 р. державним реєстратором Летінським С.О. за № 22468846 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та за № 22469629 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ..

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значе- ння для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодек- сом.

Позивачами надано суду необхідні та належні докази, на підставі яких можливо задоволення їх позовних вимог.

З урахуванням вимог ст.141 ЦПК України з ОСОБА_3 наобхідно стягнути в рівних части- нах на користь позивачів судові витрати в сумі 2560 грн., а саме, по 1280 грн. для кожного

На підставі викладеного, керуючись ст.102-1 ЗК України, ст.ст.202, 203, 207, 208, 210, 215, 216, 626, 638-640 ЦК України, ст.ст.76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання дого- ворів про право користування земельною ділянкою для сільськогоподарських потреб (договорів емфітевзису) недійсними та скасування їх державної реєстрації задовольнити.

Визнати договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогоспо- дарських потреб (договір емфітевзису), укладений 27.01.2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 8,81 га, кадастровий номер 5125 082400:01:001:0695, що розташована на території Жовтоярської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, зареєстрований 19.09.2017 р. державним реєстратором виконавчого комі- тету Татарбунарської міської ради Одеської області Летінським С.О. за № 1359167951250, недій- сним.

Скасувати державну реєстрацію договору про встановлення права користування земельною ді- лянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладеного 27.01.2017 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 8, 81 га, кадастровий номер 5125082400:01:001:0695, що розташована на території Жовтоярської сі- льської ради Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованого 19.09.2017 р. державним реєстратором виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області Летінським С. О. за № 1359167951250.

Визнати договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогоспо- дарських потреб (договір емфітевзису), укладений 27.01.2017 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 8,92 га, кадастровий но- мер 5125082400:01:001:0696, що розташована на території Жовтоярської сільської ради Татарбуна- рського району Одеської області, зареєстрований 19.09.2017 р. державним реєстратором виконав- чого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області Летінським С. О. за № 13244918512 50, недійсним.

Скасувати державну реєстрацію договору про встановлення права користування земельною ді- лянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису), укладеного 27.01.2017 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельну ділянку пло- щею 8,92 га, кадастровий номер 5125082400:01:001:0696, що розташована на території Жовтояр- ської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, зареєстрованого 19.09.2017 р. дер- жавним реєстратором виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Одеської області Летін- ським С.О. за № 1324491851250.

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 2560 грн., по 1280 грн. для кожного.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учас- никами справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили пі- сля повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тимошенко