Ухвала

від 10.02.2020 по справі 210/2250/13-к

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/262/20 Справа № 210/2250/13-к Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_5 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні № 32012040230000017 щодо:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мліїв Городищенського району, Черкаської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, працюючого виконробом на ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

виправданого у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_7

прокурора ОСОБА_8

обвинуваченого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_9

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2019 року, ОСОБА_6 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, визнано невинним та виправдано у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Згідно обвинувачення, ОСОБА_6 , будучи директором ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» (код ЄДРПОУ 32264535) м. Кривого Рогу, зареєстрованого виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області від 03.02.2003 року №12271050002002771, який перебуває на обліку платника податків в Криворізькій південній МДПІ Дніпропетровської області ДПС, розташованої в м. Кривому Розі, по пр. Металургів, 16, зареєстрованого 26.07.2005 року платником податку на додану вартість, будучи службовою особою підприємства, в обов`язки якого входить своєчасне і правильне складання бухгалтерських облікових документів, податкової звітності, надання її в органи державної податкової служби, правильне нарахування та своєчасна сплата податкових платежів до державного бюджету, у звітні періоди з квітня 2009 року по березень 2010 року, шляхом незаконного формування та завищення валових витрат, податкового кредиту з податку на додану вартість, в порушення ст. 67 Конституції України, п. п.7.4.1, п. п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, п.5.1 ст.5 п.п.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», умисно ухилився від сплати до державного бюджету податку на прибуток в сумі 1 895 707 грн. та податку на додану вартість в сумі 1 516 564 грн., всього на загальну суму 3 412 271 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Так, ОСОБА_6 , виконуючи свої службові обов`язки директора ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», у звітні періоди з квітня 2009 року по березень 2010 року, будучи службовою особою, відповідальною за нарахування та сплату податкових платежів, здійснюючи фінансово-господарську діяльність і виконуючи свої обов`язки по складанню податкової звітності з податку на додану вартість, свідомо знаючи, що формування податкових зобов`язань та податкового кредиту регулюються ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, умисно ігноруючи положення зазначеного Закону, використовуючи завідомо неправдиві документи, умисно, незаконно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям, при фактичній відсутності таких, чим умисно формував суми податкового кредиту з ПДВ у бік їх необгрунтованого завищення, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість на загальну суму 1 516 564 грн.

А саме, у звітні періоди починаючи з квітня 2009 року по березень 2010 року, директор ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР передбачена можливість зменшення податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до державного бюджету, на суму податкового кредиту за наявності документального підтвердження придбання товарів (робіт, послуг), умисно, систематично, переслідуючи мету на ухилення від сплати до державного бюджету податку на додану вартість, в порушення п. п.7.4.1, п. п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, незаконно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по операціях з придбання ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» будівельних матеріалів у ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), які фактично не здійснювали фінансово-господарської діяльності, тобто по операціях з придбання будівельних матеріалів у ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660) достовірно знаючи про відсутність таких операцій.

Так, у травні 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 14 158 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за квітень 2009 року податку на додану вартість в сумі 14 158 грн.;

у червні 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 36 075 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за травень 2009 року податку на додану вартість в сумі 36 075 грн.;

у липні 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 161 423 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за червень 2009 року податку на додану вартість в сумі 161 423 грн.;

у вересні 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 61 164 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за липень 2009 року податку на додану вартість в сумі 61 164 грн.;

у жовтні 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ -36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 806 247 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за вересень 2009 року податку на додану вартість в сумі 806 247 грн.;

у листопаді 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 63 693 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за жовтень 2009 року податку на додану вартість в сумі 63 693 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету з жовтень 2009 року податку на додану вартість в сумі 63 693 грн.;

у грудні 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 58 249 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за листопад 2009 року податку на додану вартість в сумі 58 249 грн.;

у січні 2010 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 251 473 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за грудень 2009 року податку на додану вартість в сумі 251 473 грн.

Крім того, податковий кредит за грудень 2009 року у сумі 64 082 грн. ОСОБА_6 відображено у податковій декларації з податку на додану вартість то фінансово-господарським операціям з ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660) у лютому та січні 2010 року.

Тобто, у лютому 2010 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 20 371 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за січень 2010 року податку на додану вартість в сумі 20 371 грн.;

у березні 2010 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив податковий кредит з податку на додану вартість на суму 43 711 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за лютий 2010 року податку на додану вартість в сумі 43 711 грн.

Таким чином, за період з квітня 2009 року по березень 2010 року, директор ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на ухилення від сплати до бюджету податку на додану вартість, умисно, необґрунтовано зависив податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 1 516 564 грн., чим занизив підлягаючий сплаті до державного бюджету податок на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податку на додану вартість, за вказаний період часу, на загальну суму 1 516 564 грн.

Також, ОСОБА_6 , виконуючи свої обов`язки директора ТОВ «Південтрансмонтаж- ВБК», за результатами здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» в період з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року, в порушення п.5.1 ст.5, п.5.2.1, п.5.2 ст.5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від сплати до державного бюджету податку на прибуток за звітні періоди з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року, використовуючи завідомо неправдиві документи по операціях з придбання ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» будівельних матеріалів у ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660) які фактично не здійснювали фінансово-господарської діяльності, які в адресу ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» не поставляли продукцію, у деклараціях з податку на прибуток ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», умисно незаконно задекларував валові витрати ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» в розмірі 7 582 826 грн., в результаті чого ОСОБА_6 умисно занизив, не перелічив і не сплатив до бюджету податок на прибуток на суму 1 895 707 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді податку на прибуток за період з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року в сумі 1 895 707 грн.

Так у 2 кварталі 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив валові витрати з податку на прибуток на суму 1 058 275 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за 2 квартал 2009 року податку на прибуток в сумі 264 569 грн.;

у 3 кварталі 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з ТОВ «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586), умисно незаконно зависив валові витрати з податку на прибуток на суму 390 426 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за 3 квартал 2009 року податку на прибуток в сумі 97 607 грн.;

у 4 кварталі 2009 року ОСОБА_6 достовірно знаючи про відсутність господарських операцій з TOB «Миракод» (код ЄДРПОУ 36369586) та ПП «Амфорасервіс» (код ЄДРПОУ 36288660), умисно незаконно зависив валові витрати з податку на прибуток на суму 6 134 125 грн., що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету за 4 квартал 2009 року податку на прибуток в сумі 1 533 531 грн.

Таким чином, за період з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року директор ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» ОСОБА_6 , реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від сплати до державного бюджету податку на прибуток, умисно, необгрунтовано зависив валові витрати підприємства, занизив, не перелічив і не сплатив до державного бюджету податок на прибуток, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у вигляді податку на прибуток, за вказаний період часу на загальну суму 1 895 707 грн.

За обвинуваченням, всього умисні дії директора ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК» ОСОБА_6 , щодо ухилення від сплати податків призвели до фактичного ненадходження до державного бюджету за період з квітня 2009 року по березень 2010 року коштів у вигляді податку на додану вартість в сумі 1 516 564 грн., в період з 2 кварталу 2009 року по 4 квартал 2009 року, включно, податку на прибуток в сумі 1 895 707 грн., на загальну суму 3 412 271 грн., що в 5000 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Місцевий судприйшов довисновку,що належнихта допустимихдоказів,які бсвідчили проте,що ОСОБА_6 умисно,ухилився відсплати податківв особливовеликих розмірах,як проце вказанов обвинувальномуакті,та спростуванняпозиції обвинуваченогопро своюневинуватість,стороною обвинуваченнясуду ненадано,як іне наведенодостатню кількістьдоказів йогообвинувачення.

Суд першої інстанції визнав формулювання обвинувачення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, недоведеним, в зв`язку з чим, в силу презумпції невинуватості, закріпленого у ст. 62 Конституції України, виправдав ОСОБА_6 .

В апеляції:

- прокурор просить вирок суду скасувати у зв`язку з неповнотою судового розгляду, допущеним істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та просив направити кримінальне провадження на новий розгляд в іншому складі суддів зі стадії підготовчого судового засідання.

В обґрунтування неповноти судового розгляду та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону прокурор вказує на безпідставність відмови судом першої інстанції ухвалою від 16.08.2016 року в задоволенні його клопотання про проведення повторної комісійної судово- економічної експертизи, висновок якої вважає, має суттєве значення для розгляду кримінального провадження. Прокурор мотивує необхідність її призначення тим, що повторна (додаткова) експертиза №1961/1962-14 від 07.04.2015 року надала неоднозначні виводи і суперечить висновкам первинної експертизи. Тому прокурор, для усунення протиріч, вважає за необхідне призначити повторну комісійну судово-економічну експертизу, до проведення якої залучити експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса.

Також прокурор вказує, що судом було встановлено протиріччя між показами ОСОБА_6 та фактичними обставинами справи, які, на його думку можливо усунути лише за результатами проведення вищезазначеної експертизи.

На апеляцію прокурора адвокатом ОСОБА_9 в інтересах виправданого ОСОБА_6 надані заперечення, в яких остання просить залишити вирок суду першої інстанції без змін.

Адвокат заперечує проти стверджень прокурора про відмову судом в задоволенні його клопотання про призначення комісійної судово-економічної експертизи з залученням експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса, вказуючи на невідповідність їх дійсності, так як в період розгляду справи з 24 квітня 2017 року до 21 жовтня 2019 року, прокурорами ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , які кожен окремо підтримували державне обвинувачення, жодних клопотань щодо призначення повторної експертизи у даній справі не заявляли, а тому суд вирішував справу з огляду на докази про дослідження яких у судовому засіданні просила сторона обвинувачення. Адвокат наголошує, що ухвала на яку посилається прокурор була винесена іншим складом суду 16.08.2016 року і з якою сторона обвинувачення погодилася, оскільки після перерозподілу даного кримінального провадження іншому судді, прокурор повторно клопотань про проведення експертиз не заявляв.

Сторона захисту в запереченнях звертає увагу, що первинна експертиза проводилася не на підставі дослідження первинних документів.

Також адвокат заперечує проти стверджень прокурора, що судовим експертом ОСОБА_13 неправильно визначено вид експертизи, вказуючи, що експертиза була проведена на підставі надання додаткових документів, а тому вона є додатковою, та не погоджується, що висновки відповідної фінансово-економічної експертизи мають суттєве значення для розгляду кримінального провадження та могли істотно вплинути на рішення суду першої інстанції.

За позицією сторони захисту, суд першої інстанції поза розумним сумнівом правильно застосував правові підстави для прийняття виправдувального вироку, оскільки сторона обвинувачення не підтвердила належним чином та допустимими доказами наявності об`єктивної та суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України.

Заслухавши сторони кримінального провадження, прокурорів, які підтримали доводи і вимоги апеляції, ОСОБА_14 та його захисника ОСОБА_9 , які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, проаналізувавши доводи, які викладені в апеляційній скарзі прокурора, і співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що принесена апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За вимогами ч.1 ст. 373 К України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Виправдувальний вироктакож ухвалюєтьсяпри встановленнісудом підставдля закриттякримінального провадження,передбачених пунктами 1та 2частини першоїстатті 284цього Кодексу, згідно яких кримінальне провадження закривається у разі, якщо 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

За приписами статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст. 91 КПК доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд ( ст. 6 КЗПЛ).

Отже, чинне законодавство цілком визначено говорить про сукупність доказів як про найбільш важливу умову ухвалення обґрунтованого рішення у кримінальному провадженні. При цьому досить важливе значення мають виклад і мотивування оцінки кожного доказу у поєднанні з іншими доказами.

Згідно п.1частини 3ст.374КПК України,у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи виправданою формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

Вказаних вимог норм кримінального процесуального закону при ухвалені виправдувального вироку судом першої інстанції належним чином не дотримано.

Доводи прокурора щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону при ухваленні виправдувального вироку є слушними, з огляду на таке.

Так, аналіз зазначених вище норм закону, зокрема ст. ст. 373, 374 КПК України, свідчить про те, що у виправдувальному вироку може бути зазначена тільки одна підстава виправдання особи.

Як видно з мотивувальної частини вироку, суд першої інстанції висловив позицію, як щодо недоведеності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення, що передбачено п. 3 ч.1 ст. 373 КПК України, а саме, вказавши у вироку, що належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_6 , як директор ТОВ «Південтрансмонтаж-ВБК», вчинив умисні дії з метою ухилення від сплати податків та умисно ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах. При цьому, також суд зазначає, що, та спростування позиції обвинуваченого про свою невинуватість, стороною обвинувачення суду не надано, як і не наведено достатню кількість доказів його обвинувачення, що може бути як підстава для виправдування особи згідно п. 2 ч.1 ст. 373 КПК України.

Разом з тим, в резолютивній частині суд першої інстанції виправдав за іншою підставою - у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, що передбачено п.1 ч. 3 ст. 373 КПК України.

Таким чином, суд першої інстанції в мотивувальній частині вироку зазначив одні підстави виправдання особи, а в резолютивній іншу, що є підставою для скасування такого судового рішення, оскільки не можна в мотивувальній частині вироку висловлюватися про те, що в діянні особи відсутній склад злочину та не доведено кримінальне правопорушення вчинене нею, а в резолютивній частині вироку зазначати про її виправдання з іншої підстави недоведеності вчинення нею кримінального правопорушення.

При зазначеному висновку, апеляційний суд, також зважає на правовий висновок з цього питання викладений в постанові судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 липня 2019 року в справі №128/1266/16-к (провадження №51-8157км18, згідно якого, суд не може зазначати двох різних самостійних підстав для виправдання особи та застосовувати дві взаємовиключні форми завершення розгляду справи.

Відповіднодо положеньст.94КПК України,суд наґрунті всебічного,повного йнеупередженого дослідженнявсіх обставинкримінального провадження,керуючись законом,оцінює кожнийдоказ зточки зоруналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як видно із вироку, суд першої інстанції свій висновок щодо визнання ним неналежним як доказ фіктивності ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» в період з квітня 2009 року по березень 2010 року вироку Іллічівського міського суду Одеської області від 07 грудня 2011 року та вироку Приморського районного суду м. Одеси від 22.08.2012 року, обґрунтував пославшись лише на покази обвинуваченого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_15 , які заперечували незаконну співпрацю з цими підприємствами і їх фіктивність, що не може вважатися, що оцінка цих доказів надана судом у вироку на ґрунті всебічного і повного дослідження всіх обставин кримінального провадження у їх сукупності.

Крім того, суд у вироку висловився щодо встановлених фактів і обставин визначених у вказаних вище вироках про фіктивне підприємництво ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс», які документально оформляли не існуючі операції по продажу товарів (робіт, послуг), після чого дані документи передавалися замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту і валових видатків, заниження податкових зобов`язань податків на добавлену вартість і податку на прибуток підприємств, за що контрагенти цих підприємств перераховували їм на рахунки кошти, надавши їм свою протилежну оцінку, зокрема вказавши в мотивувальній частині вироку, що ТОВ «Миракод» та ПП «Амфорасервіс» володіли необхідною право та дієздатністю для вчинення господарських операцій, і на законних підставах здійснювали господарські операції з контрагентами, чим вийшов за межі своїх повноважень.

Таким чином, за вказаних обставин, при наявності невизначеності і суперечливості висновків, не можна вважати даний виправдувальний вирок обґрунтованим та вмотивованим, та таким, що відповідає зазначеним вище вимогам закону, що є істотними порушеннями норм кримінального процесуального закону які у відповідності до ч.1 ст.412 КПК України перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Апеляційний суд також звертає увагу на неохайність вироку, який має брудні темні плями, смуги, безліч описок і граматичних помилок та зміст вироку викладений мілким шифром та суцільним текстом, що загалом ускладнює його сприйняття та читання.

Клопотань доапеляційного судупро дослідженнядоказів відсторони обвинувачення,захисту чиінших учасниківкримінального провадженняне надійшло,що унеможливлює вданому випадкуапеляційному суду усунутидопущені місцевимсудом порушення,які перешкодилисуду ухвалитизаконне таобґрунтоване судоверішення та перевірити доводи апеляції прокурора щодо відповідності висновків суду стосовно невинуватості обвинуваченого у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення та відповідності цих висновків суду обставинам справи.

Керуючись положеннями ч.6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, колегія суддів при призначенні нового розгляду даного клопотання, дійшла висновку про необхідність застосування загальних засад кримінального провадження.

З оглядуна викладене,оскільки апеляційнийсуд позбавленийможливості постановитисвоє судоверішення,то завідсутності іншогозаконодавчо визначеногоспособу забезпеченнявиконання завданькримінального судочинствазмушений застосуватинайприйнятніший спосіброзгляду кримінальногопровадження усуді першоїінстанції,тому керуючисьзагальними засадами кримінальногопровадження п.2,п.16ст.7КПК України,колегія суддів,вважає необхіднимзадовольнити апеляційнускаргу прокурора,вирок судускасувати іпризначити новийрозгляд усуді першоїінстанції, який необхідно провести з дотриманням вимог зазначених вище положень закону, також ретельно перевірити інші доводи викладені в апеляційній скарзі прокурора, дати на все вичерпану відповідь та ухвалити справедливе законне рішення у відповідності до вимог ст. ст. 370, 373, 374 КПК України.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Дзержинськогорайонного судум.Кривого РогуДніпропетровської областівід 21жовтня 2019року укримінальному провадженніщодо ОСОБА_6 , виправданого у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, - скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4