Постанова

від 20.02.2020 по справі 346/399/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/399/19

Провадження № 22-ц/4808/32/20

Головуючий у 1 інстанції Веселов В. М.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

Головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Матківського Р.Й.,

секретаря Маслей А.М.,

з участю: позивача ОСОБА_1 та представника Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Гишти Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов"язання провести гарантійний ремонт, повернути товар з гарантійного ремонту та сплатити неустойку за затримку усунення недоліків в товарі, за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, ухвалене суддею Веселовим В.М. 12 серпня 2019 року в м.Коломия Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

У січні 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах споживача ОСОБА_1 подано позов до ОСОБА_2 про зобов"язання провести гарантійний ремонт, повернути товар з гарантійного ремонту та сплатити неустойку за затримку усунення недоліків в товарі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.03.2018 року ОСОБА_1 , як споживач, придбав бетонозмішувач WERK вартістю 4850 грн у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , що підтверджується підписом суб`єкта господарювання на гарантійному талоні.

14 червня 2018 року після експлуатації протягом трьох годин, бетонозмішувач зламався. Цього ж дня споживач звернувся до відповідача з проханням відремонтувати товар згідно наданої йому гарантії, однак останній не бажав приймати товар на гарантійний ремонт та вигнав споживача з магазину, у зв`язку з чим останній цього ж дня викликав патрульну поліцію. Працівниками поліції було засвідчено, що споживач залишає бетонозмішувач на ремонт, про що було складено акт прийому товару, який підприємець підписав та в якому зазначено, що мішалка (бетонозмішувач) не закріплений, та відламаний корпус кронштейна дуги.

24.07.2018 року споживач звернувся з листом до відповідача, в якому вимагав у зв`язку з перевищенням строків повернення товару з гарантійного ремонту сплатити йому 1% неустойки за кожен день затримки усунення недоліків понад встановлений строк, однак, вищевказаний лист відповідач відмовився приймати. 08.08.2018 року він звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області з проханням захистити його права як споживача та повернути бетонозмішувач з гарантійного ремонту.

На підставі звернення споживача надано погодження Мінекономрозвитку України від 31.08.2018 року № 3631-06/38418-03 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) відповідача.

В ході проведеного заходу державного нагляду (контролю) відповідач стверджував, що акт прийому товару на ремонт сфальсифікований та підпис на акті не відповідає його підпису. З наданих документів на час перевірки неможливо встановити факти, висвітлені у скарзі, та суб`єкт господарювання відмовляється від причетності до даних документів. Зі слів суб`єкта господарювання заяву від споживача він не отримував. Під час здійснення даного заходу у суб`єкта відібрано письмові пояснення.

Просив зобов`язати відповідача провести гарантійний ремонт бетонозмішувача WERK , який був зданий на ремонт ОСОБА_2 14.06.2018 року відповідно до акту прийому бетонозмішувача; зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 бетонозмішувач WERK з гарантійного ремонту у справному стані; зобов`язати відповідача сплатити ОСОБА_3 1 % неустойки за кожен день затримки усунення недоліків понад 14 днів у сумі 10 282 грн (а.с.1-4).

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 12 серпня 2019 року в задоволенні позову відмовлено у зв`язку з недоведеністю позовних вимог (а.с.95-100).

Представником Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду з мотивів незаконності та необґрунтованості рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме невірно розтлумачив ч.11. ст.8 Закону України Про захист прав споживачів . Оскільки на бетонозмішувач, який придбав позивач, встановлений гарантійний строк, він мав право звернутися до відповідача з вимогою провести гарантійний ремонт товару на підставі наданого йому технічного паспорта або іншого документу, що його замінює, з позначкою про дату продажу. В даному випадку позивач отримав від відповідача інструкцію на користування бетонозмішувачем, в якій відповідач зазначив дату придбання товару та поставив свій підпис. Тому висновок суду про те, що позивач не зміг пред`явити суду розрахунковий документ, який би підтвердив, що спірний товар придбано саме у відповідача, є помилковим та таким, що не відповідає дійсності.

Суд порушив норми процесуального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення суду та як наслідок до неправильного вирішення справи. Суд взяв до уваги докази, надані позивачем, однак не вказав мотиви, з яких визнано виклик поліції, листи, відповіді з поліції непрямими доказами того, що позивач придбав спірний бетонозмішувач у відповідача.

Апелянт звертає увагу суду на те, що в процесі судового розгляду позивач заявляв усне клопотання про виклик свідків у справі, які б підтвердили факт залишення позивачем бетонозмішувача на гарантійний ремонт, проте судом було відхилено дане клопотання без зазначення мотивів його відхилення, що підтверджується звукозаписом судових засідань. Також, враховуючи те, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов`язання, в тому числі й за спричинену шкоду, лежить на продавцеві (виробникові), вважає, що почеркознавча експертиза повинна проводитись відповідачем, щоб довести факт його причетності або ж непричетності до завданої шкоди. Проте, відповідач не визнав своєї вини та відмовився проводити почеркознавчу експертизу, оскільки вважає, що тягар доказування лежить на позивачеві.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі (а.с.108-110).

Відзив на апеляційну скаргу не подано, що, відповідно до ч.2 ст.360 ЦПК України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`являвся, хоча апеляційним судом виконаний обов`язок щодо його повідомлення про день та час розгляду справи, а саме: направлено копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом із копією апеляційної скарги (а.с.125); судові повістки за зазначеними в матеріалах справи адресами та місцем роботи (а.с.131, 149, 168, 183, 212, 213, 222, 223); телефонограми (а.с. 169, 207); шляхом розміщення на веб-сайті Івано-Франківського апеляційного суду відповідного оголошення (а.с.220, 221).

Відповідно до Параграфу 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі Цихановський проти України національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнова проти України .

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання закріплений і у національному законодавстві (стаття 131 ЦПК України).

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та представника Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області Гишти Ю.С., доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідно до ст.367 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає її обґрунтованою, виходячи з таких підстав.

В силу ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 28 березня 2018 року ОСОБА_1 придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 бетонозмішувач WERK , вартістю 4850 грн. (а.с.6-11).

14 червня 2018 року споживач звернувся до ОСОБА_2 з вимогою усунути несправності товару згідно наданої йому гарантії, однак відповідач відмовився приймати товар на гарантійний ремонт. У зв`язку з цим позивач викликав працівників поліції, якими проведено перевірку звернення ОСОБА_1 , за результатами якої рекомендовано звернутися до суду (а.с.20-23).

Фототаблицями, долученими до матеріалів справи, підтверджується наявність несправностей на придбаному товарі (а.с.15-19).

Згідно акту, виконаного рукописним текстом від імені ОСОБА_2 від 14.06.2018 року, останній прийняв бетонозмішувач на ремонт (а.с.12).

24.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ФОП ОСОБА_2 про виплату неустойки в розмірі 1% вартості товару через несвоєчасне (більше 14 днів) повернення або заміни даного товару (а.с.13).

08 серпня 2018 року ОСОБА_4 подав скаргу начальнику Головного управління Держспоживслужби Івано-Франківської області на дії ОСОБА_2 з проханням вирішити спірне питання та отримати придбаний товар (а.с.24).

Головним управлінням Держспоживслужби в Івано-Франківській області розглянуто звернення ОСОБА_1 , за результатами розгляду якого надано погодження Мінекономрозвитку України від 21.06.2018 року №3632-06/25576-03 на проведення позапланового заходу із здійснення державного нагляду (контролю) у суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 . В ході проведеної перевірки господарюючим суб`єктом надано пояснення, що документи, додані до матеріалів справи, а саме акт приймання бетонозмішувача на ремонт, ним не надавалися, підпис під документами не його, документ написаний не його почерком (а.с.30-39,40).

30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Держспоживслужби в Івано-Франківської області із заявою по подачу позову в його інтересах (а.с.41).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з положень статей 708,709 ЦК України, статей 8,19,21 Закону України Про захист прав споживача , дійшов висновку про недоведеність позовних вимог. При цьому суд взяв до уваги відсутність розрахункового документу, який би підтвердив факт придбання позивачем товару саме у відповідача та твердження позивача про придбання бетонозмішувач WERK, яке не відповідає фотокартці, надану позивачем із зображенням Бетонозмішувача ОСОБА_5 -180 .

З таким висновком апеляційний суд не погоджується, оскільки висновки суду першої інстанції є суперечливими та судом неправильно застосовані норми матеріального права.

Відповідно до ст.708 ЦК України, у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором:1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Положеннями ст.709 ЦК України передбачено, що продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов`язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов`язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок (ч.1). Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк (ч.2). За кожний день прострочення продавцем або виготовлювачем усунення недоліків товару і невиконання вимоги про надання в користування аналогічного товару на час усунення недоліків продавець сплачує покупцеві неустойку в розмірі одного відсотка вартості товару (ч.5).

Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Преамбулою Закону України Про захист прав споживачів установлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України Про захист прав споживачів продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Згідно з положеннями частини п`ятої статті 6 Закону України Про захист прав споживачів виробник (виконавець) зобов`язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.

Згідно з частиною першою, п`ятою та дев`ятою статті 8 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

При пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк. На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації), незалежно від моделі. За кожен день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі 1 % вартості товару.

За змістом частини 11 статті 8 Закону України Про захист прав споживачів вимоги споживача розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу. Вимоги споживача щодо лікарських засобів та виробів медичного призначення розглядаються після пред`явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а щодо технічно складних побутових товарів - після пред`явлення розрахункового документа, передбаченого Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Частиною чотирнадцятою статті 8 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

Разом із тим, згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів , споживачеві, який звернувся із заявою про безоплатне усунення недоліків товару, на його вимогу надається (з доставкою) на час ремонту аналогічний товар (але без урахування моделі). Перелік таких товарів наведено в додатку № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання в користування на час ремонту зазначеного у згаданому переліку товару та за кожний день затримки усунення недоліків понад 14-денний або встановлений за домовленістю сторін строк споживачеві сплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару на час пред`явлення вимоги, а в разі зниження ціни виходячи з вартості товару на час купівлі.

Відповідно до статті 17 Закону України Про захист прав споживачів за умови виникнення необхідності у визначенні причин втрати якості товару під час гарантійного строку продавець зобов`язаний провести експертизу продукції; при цьому на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту продукції, тягар доказування причин виникнення недоліку товару покладений на продавця. (Постанова ВС від 24 червня 2019 року у справі № 185/3592/18-ц, провадження № 61-5074 св 19).

Пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України Про захист прав споживачів встановлено, що істотний недолік - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відносини між споживачами, які придбавають технічно складні побутові товари для власних побутових потреб (далі - споживачі), та їх виробниками, продавцями і виконавцями робіт з гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни товарів (далі - виконавець), визначено Порядком гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 506 (далі - Порядок).

Згідно п.2 Порядку, до технічно складних побутових товарів належать непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін.

Згідно п.3 Порядку, гарантійне обслуговування полягає у тому, що виробник (продавець, виконавець) протягом гарантійного терміну зобов`язується організувати, якщо це передбачено експлуатаційним документом, роботи із спеціальної установки підключення) товару чи його складання (далі - введення в експлуатацію) та технічного обслуговування. Роботи з гарантійного ремонту (обслуговування) виконуються для споживача безоплатно. Виробник (продавець, виконавець) забезпечує нормальну роботу (застосування, використання) товару, у тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного терміну.

Відповідно до п.4 Порядку в експлуатаційному документі на товар як вітчизняного, так і іноземного виробництва (технічному паспорті чи в іншому документі, що додається до товару) зазначається:

гарантійний термін зберігання - термін, протягом якого споживчі властивості товару не повинні погіршуватися за умови дотримання вимог нормативних документів. Гарантійний термін зберігання обчислюється від дати виготовлення товару і закінчується датою, визначеною виробником;

гарантійний термін експлуатації - термін, протягом якого гарантується використання товару, в тому числі комплектуючих виробів та складових частин, за призначенням за умови дотримання споживачем правил користування і протягом якого виробник (продавець, виконавець) виконує гарантійні зобов`язання.

В п.7 Порядку зазначено, що необхідна, доступна та достовірна інформація про товари, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, доводиться виробником (продавцем) до відома споживача в експлуатаційних документах, що додаються виробником до товару. До експлуатаційних документів належать текстові, графічні конструкторські документи, які окремо або разом дають можливість ознайомитися із споживчими властивостями товару і в яких визначаються правила його експлуатації, зокрема технічний паспорт чи інший документ, що його змінює.

Гарантійні зобов`язання зазначаються виробником (продавцем) у гарантійному талоні за формою N 1-гарант і N 2-гарант (додатки 2 і 3) або в іншому експлуатаційному документі у розділі "Гарантійні зобов`язання виробника". До експлуатаційних документів також додаються відривні талони на технічне обслуговування (у разі необхідності) і гарантійний ремонт за формою N 3-гарант і N 4-гарант (додатки 4 і 5). У разі коли експлуатаційними документами передбачено проведення робіт із введення товару в експлуатацію, виробником (продавцем) додається відривний талон за формою N 5-гарант (додаток 6) (пункт 10 Порядку).

Згідно п.13 Порядку, у разі виникнення потреби у визначенні причини втрати якості товару, гарантійний термін якого не вичерпався, продавець зобов`язаний у триденний термін з дня одержання письмової заяви від споживача відправити такий товар на експертизу. Споживачеві видається акт приймання товару на експертизу за формою N 6-гарант (додаток 7). Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець) має право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

Однією із особливостей продажу товарів, що підлягають гарантійному обслуговуванню, є те, що продавець (виробник) зобов`язаний передати споживачеві товар, який за якістю відповідає вимогам нормативних документів, умовам договору, а також змісту інформації, що надається продавцем (виробником) (пункт 14).

Згідно п.16 Порядку, у разі виявлення недоліків чи фальсифікації товару протягом гарантійного терміну споживач має право в установленому порядку за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: безоплатного усунення недоліків або відшкодування витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою; заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості; відповідного зменшення його купівельної ціни; заміни на такий же товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни; розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування заподіяних збитків. Вимоги споживача, встановлені цим пунктом, пред`являються за вибором споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що виконує його функції, за місцем знаходження споживача у формі письмової заяви (додаток 8).

Відповідно до пункту 18 Порядку на гарантійне обслуговування приймається товар за наявності експлуатаційних документів, пломб виробника або виконавця на товарі, якщо це передбачено експлуатаційним документом, відсутності пошкоджень товару, які могли викликати несправність, за умови дотримання вимог експлуатаційного документа щодо правил зберігання, введення в експлуатацію та використання товару за призначенням. У разі виходу товару з ладу з вини споживача (невиконання правил експлуатації), відсутності передбачених експлуатаційними документами пломб, гарантійного талона, споживач втрачає право на гарантійне обслуговування.

За змістом п.26 Порядку, гарантійний ремонт полягає у виконанні робіт, пов`язаних з усуненням недоліків товару для забезпечення використання його за призначенням протягом гарантійного терміну експлуатації. Усунення недоліків здійснюється шляхом заміни чи ремонту комплектуючого виробу або окремої складової частини, а також виконання регулювальних робіт відповідно до вимог нормативних документів.

Термін виконання гарантійного ремонту узгоджується за домовленістю сторін, але не може перевищувати встановленого законодавством. За кожний день затримки усунення недоліків понад установлений термін виконавець виплачує споживачеві неустойку в розмірі 1 відсотка вартості товару (пункт 28 Порядку).

Конституційний Суд України у пункту 3.2 рішення від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору.

Цей висновок узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН Керівні принципи для захисту інтересів споживачів від 09 квітня 1985 року № 39/248, в якій наголошено: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Застосовуючи передбачений статтею 12 ЦПК України принцип змагальності сторін у цивільному процесі з урахуванням викладених вище застережень щодо особливості відносин у сфері захисту прав споживачів, суд також враховує принципи розумності та справедливості при застосуванні норм права в даній цивільній справі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідач, заперечуючи написання ним тексту у гарантійному талоні та акту про прийняття товару на гарантійне обслуговування, не представив суду жодних доказів, які б свідчили про те, що рукописний текст виконаний не ним, а іншою особою, не клопотав про призначення почеркознавчої експертизи по справі і, таким чином, не спростував позицію позивача.

Висновки суду про необґрунтованість позову через ненадання позивачем розрахункового документа на товар є помилковими, оскільки частиною 11 статті 8 Закону України Про захист прав споживачів допускається розгляд вимог споживача після пред`явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Суд першої інстанції фактично встановив, що 28 березня 2018 року ОСОБА_1 придбав у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 бетонозмішувач WERK , вартістю 4850 грн, про що зазначено у мотивувальній частині рішення.

Ця обставина підтверджується технічним паспортом на товар, у якому внесена рукописним текстом інформація про дату продажу: 28 березня 2018 року, строк гарантії: 3,5 років гарантії; ціну товару: 4850 грн. (а.с.6-11)

Тому висновок суду про те, що позивач не зміг пред`явити суду розрахунковий документ, який би підтвердив, що спірний товар придбано саме у відповідача, є помилковим та таким, що не відповідає дійсності.

Споживач звернувся до відповідача з вимогою відремонтувати товар згідно наданої йому гарантії, однак останній не прийняв товар на гарантійний ремонт, у зв`язку з чим ОСОБА_1 цього ж дня звернувся за захистом своїх прав до поліції. Працівниками поліції було засвідчено, що споживач залишає бетонозмішувач на ремонт, про що було складено акт прийому товару, який відповідач підписав та в якому зазначено про технічні несправності товару (бетонозмішувач не закріплений та відламаний корпус кронштейна дуги).

Позивач в межах строку гарантійного обслуговування, зазначеного у розрахунковому документі на товар, звернувся до ФОП ОСОБА_2 для усунення недоліку товару та повернув товар. Проте, вимоги позивача з боку відповідача задоволені не були, відповідач не організував гарантійне обслуговування товару.

У відповідності до п.п. 30, 33 - 35 Розділу I Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, установлені пунктом 29 цього розділу) зобов`язані прийняти товар неналежної якості в споживача, видати йому документ, що підтверджує одержання товару, і задовольнити його вимогу на підставі письмової заяви, яка подається споживачем у двох примірниках.

Частиною 2 ст. 679 ЦК України передбачено, що якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Аналогічні правила викладені у частині 14 статті 8 Закону України Про захист прав споживачів . При тому Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку (ч. 4 ст. 17 Закону України Про захист прав споживачів ).

З наведеного вбачається, що на споживача покладається обов`язок по доведенню наявності дефекту продукції. Тягар доказування причин виникнення недоліку товару під час гарантійного строку покладений на продавця, який наділений правом організації проведення відповідної експертизи продукції. Вимоги споживача до продавця не підлягають задоволенню, якщо продавець доведе, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб. При цьому доказом вини споживача може бути проведена експертиза продукції з цього питання. Споживач має право оскаржити таку експертизу.

Виходячи з загальних правил доказування та норм законодавства щодо захисту прав споживачів, на споживача покладається обов`язок лише довести наявність істотного дефекту (недоліку) продукції, а тягар доказування причин його виникнення покладено на продавця.

Однак, як встановлено із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 не організував проведення експертизи товару.

Відповідачем не доведено, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

За таких обставин слід виходити з того, що позивачем виявлено протягом встановленого гарантійного строку недоліки товару, тому він мав право на заміну товару у відповідача на аналогічний товар належної якості або його сервісний ремонт.

З огляду на викладене, слід зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 організувати гарантійне обслуговування бетонозмішувача WERK , та повернути ОСОБА_1 бетонозмішувач WERK після гарантійного обслуговування.

На підставі викладеного, вимога про стягнення неустойки за кожен день затримки виконання вимоги про усунення недоліків у товарі за вказаний період часу, підлягає задоволенню.

Одночасно з цим, факт істотного недоліку придбаного позивачем товару підтверджується встановленими обставинами у справі, відповідачем суду не надано докази, що недоліки товару виникли з вини споживача, отже права позивача, як споживача, порушені відповідачем, оскільки останнім не виконано вимог щодо усунення недоліків протягом встановленого строку, у зв`язку з чим позивач має право на отримання 1 % неустойки за кожен день затримки усунення недоліків понад 14 днів за затримку виконання вимоги про усунення недоліків у товарі, що відповідає вимогам закону та в межах заявлених позовних вимог становить 10 282 грн (212х48,50%) за період з 28.06.2018 року по 25.01.2019 року.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Позивачі у справах про захист своїх прав як споживачів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, як це передбачено статтею 22 Закону України Про захист прав споживачів , тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави в розмірі 3842 грн (за немайнову і майнову вимоги) .

За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 серпня 2019 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області в інтересах ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 організувати гарантійне обслуговування бетонозмішувача WERK , прийнятого ОСОБА_2 14.06.2018 року відповідно до акту прийому бетонозмішувача.

Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 бетонозмішувач WERK після гарантійного обслуговування.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_2 , проживаючого по АДРЕСА_3 1 % неустойки за кожен день затримки усунення недоліків понад 14 днів у розмірі 10 282 грн (десять тисяч двісті вісімдесят дві гривні).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 в дохід держави судовий збір 3842 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді: І.О. Максюта

Л.В. Василишин

Р.Й. Матківський

Повний текст постанови складено 28 лютого 2020 року.